10. Kategorie der Tempus
Bedeutung des Tempus hat gleiche Bedeutung des Verhältnisses zwischen der Sprechzeit und Aktzeit in beiden Sprachen. In den Sprachen existieren nicht gleiche Zahl und Tempora. Im ukrainischen unterscheidet man 4 Tempora, im deutschen 6 Tempora. Das deutsche Tempora System von 2 Grundprinzipien beherrscht -von absoluten und relativen Gebrauch der Tempora. Der absolute Gebrauch der Tempora liegt vor- wenn die Wahl des Tempus nur von den objektiven Zeit Sprechakt und Perspektive des Sprechers abhängig ist. Ein relativer Gebrauch der Tempus liegt dann vor-wenn die Wahl des Tempus nicht nur von den objektiven Zeit dem Sprechakt und der Perspektive des Sprechers abhängt, sondern auch durch dem Kontext und ein anderes zeitliches Geschehens beeinflusst und bestimmt wird. Im ukrainischen nur absolut Gebrauch.
11. Genus des Verbs
Kategorie des Genus drückt das Verhältniss zu dem Subject und Object der Handlung. Sie ist nur transitive Verben eigen und berüht auf 2 korelative gram. Bedeutungen: aktiv und passiv.
Passiv analytisch nach Formen gebildet wird. Hat gleiche Formen der aktiv: Kojunktiv, 2 Infinitive.
Z.B. geschrieben werden, geschrieben worden sein
Außerdem existieren in D. Konstruktion sein+Partizip II (Zustandspassiv).
Passivische und resultative Bedeutung hat.
In U. Werden die Passivformen unterschiedlich gebildet. Je nach der Aspekt des Verbes.
Passiv intransitiven unfolendeten werden mit Hilfe der Partikel –ся gebildet.Z.B. будується,розповідається
Passiv der transitiven follendeten Verben bildet man mit Hilfe des Verben: бути in Personalform und des passivischen Partizip des Vollverbes.Z.B. був описаний, робота буде написана
In D. Passiv wird häufige als in U. Gebraucht. Mehr transitive Verben gibt. In D. Gebraucht man auch sehr oft zweigliedrige Passiv ohne Agens. Gebrauch in U. Sprache ist in Umgangssprache Aktivformen.
Kategorie der Genus-Geschlecht
казка - ж.р.Märchen ß с.р.
Obwohl das Geschlecht zur Deklinationssystem nicht gehört, bildet es jedoch eine formale Grundlage für die Deklinationsart von Geschlecht ist auch die Art der pluralbildung der Deutschen abhängig.
Eine große Rolle spielt Konsequenz in beiden Sprachen.
Im Ukr. kommt das Geschlecht im Nom. Sing. deutlich zum Forschen z.-B. стіна, веселка, поле. Im Den ist das GEschlecht nur bei der Subst. zu bestimmen die durch Sufigierung oder Substantivierung gebildet werden. z.B. der Lehrer, die Übung, die Eigenschaft, das Häuschen. Oder bei der Subst. das Leben. Bei den Wurzel- wörter und bei der Komposita ist es möglich das Geschlecht nur an dem Artikel zu bestimmen, d.h. analytisch.
12. . Modus.
Kategorie des Modus drückt das Verhältniss des Geschehniss zur Realität aus, das von Sprechenden bestimmt wird. Sowohl in D. Als auch in U. Hat das Verb 3 Modi deren bedeutung in beiden Sprachen übereinstimmen.
Der Indikativ(дійсний спосіб) bezeichnet eine resle Handlung oder.... Indikativ ist in beiden Sprachen überall.
Der Konjunktiv bezeichnet eine Irrealität, Möglichkeit, Wunsch.
Die Besonderheit des D. Imperativs ist die sogenannte Höfflichkeitsform, die beide Anrede an eine oder mehrere Persone verwendet wird.Wesentliche unterschiede bestehen beim Kojunktiv. In U. Ist nur eine Konjunktivform, die mit Hilfe der Partikel б und des Verbs in Vergangenheitsform gebildet wird.
Z.B. знав би, знала би
Diese Form drückt keine Bedeutung der Zeit aus. Der D. Konjunktiv verfügt über ein entwickeltes Form- system. 6 Zeitformen sowie Konditionales I und II umfaßt. Dem D. Konjunktiv ist Kategorie des Zeit eigen.
Z.B. Hätte ich jetzt mehr Zeit. Hätte ich damals mehr Zeit gehabt.
In U. Ist nur Form möglich: було б у мене більше часу.
Die presentische Zeitformen des Konjunktivs: Präsens, Perfekt, Futurum drücken die Realität oder Möglichkeit aus. Die Präteritaren Formen: Präterit, Plusquamperf, Konditionales I,II, Irrealität oder Wunsch. Z. B. Alle bitten das er komme. Wäre er gekommen hätte er alles angeordnete.
Außerdem einige Konjunktionsformen synonymisch, sie haben gleiche Bedeutung aber unterschiedliche Gebrauch. Das sind Präteritum und Konditionales I; Plusquam. + Konditionales II
Eine Form der U. Konjunktivs können einige Konjunktivformen in D. Entsprechen.
Z.B. він приїхав би Er käme, wurde kommen, er wäre gekommen, er würde gekommen sein.
In D. Gebraucht man Konjunktiv auch zur Wiedergabe der inderekte Rede aber aktiv ist auch dabei möglich.
Z. B. Er sagte er hatte an der Uni studiert. Er sagte dass er an der Uni studiert hätte. Er sagt dass er an der Uni studiert hatte.
Способи передачі модальності у вихідній мові і проблема відтворення лексичної та граматичної модальності у мові перекладу. Підходи до перекладу окремих груп модальних дієслів та шляхи його реалізації.
Вживання модальних дієслів, які виражають відношення мовця до можливої дії, суттєво відрізняються в різних мовах як в семантичному, так і в кількісному відношеннях. Структура укр.мови «змушує мовця ввести до кожного граматичного оформлення речення мінімум суб’єктивних значень, які виявляють ставлення мовця до повідомлюваного в реченні», тобто укр.мові не властиве вираження модальних відношень або ж вони виражаються імпліцитно (у т.ч. за доп. дійсного способу). Тобто не менше половини німецьких висловлювань із модальними дієсловами доцільно перекладати іншими засобами укр.мови(та навпаки).
können – dürfen: Німецьке дієслово können «могти» перекладають через «могти» «вміти», якщо воно підкреслює рівень оволодіння якимись навичками: «він вміє плавати»/er kann schwimmen. На противагу können, модальне дієслово dürfen характеризує інший тип можливості – моральний дозвіл на виконання якоїсь дії. У перекладі зазвичай з’являється перекладний еквівалент можна.
Können досить часто в українській може й не перекладатись, а замість нього з’являються різні лексичні варіанти. Це особливо стосується тих випадків, коли німецький мовець підкреслює складність чи неможливість виконання чогось, що все-таки було вже зроблено: Die Aufgabe war schwer, aber wir konnten sie doch lösen: Завдання було важким, але ми все-таки його виконали.
Труднощі для українського мовця складає переклад «не могти не» німецькою мовою, хоча в німецькій розмовній мові вживається еквівалентна конструкція nicht umhinkönnen. Цей еквівалент зявляється з часткою zu перед інфінітивом. Du kannst nicht umhin, mir das zu sagen/Ти не можеш мені не сказати цього.
müssen – sollen: Обидва дієслова виражають необхідність, кардинально відмінну для кожного дієслова. müssen показує суб’єктивну необхідність, яка виходить із потреби суб’єкта-мовця: Es regnet. Ich muss meinen Regenschirm mitnehmen. sollen демонструє об’єктивну необхідність, нав’язану чужою волею, викликану чужим наказом: Die Sekretärin sagt, ich soll zum Dekan gehen. Обидва випадки можна перекласти як «слід, потрібно», проте «мушу» тяжіє до müssen.
У юридичних текстах sollen перекладають українською чи формами активу,чи дієсловом мати в значенні обов’язковості: Die Mitglieder, deren Amtszeit nach drei bzw. Sechs Jahren ablaufen soll/ Члени Суду, повноваження яких спливають після першого трирічного або шестирічного періоду… Модальне дієслово müssen перекладають предикативним прикметником повинен (57%) або пасивом (43%), що має імпліцитне вираження модальності: Jeder Festgenommene muss über die Gründe seiner Festnahme unterrichtet werden/ Кожна заарештована людина повинна бути проінформована про підстави її арешту. Das Urteil muss öffentlich verkündet werden/Судове розслідування оголошується прилюдно. Речення (з müssen+інфінітив актив) пееркладається укр.мовою формами активу дійсного способу основного дієслова: Er muss den Sekretär in Kenntniss setzen: Він також інформує секретаря про те…
Другою спільною сферою вживання для обох дієслів є вираження припущення. Müssen вживається для висловлення власної здогадки, а sollen стосується припущення, яке ґрунтується на чужих словах. Якщо ми глянувши на небо бачимо снігові хмари, говоримо:Es muss heute schneien/Сьогодні напевно буде сніг Якщо ж ми про можливі опади почули по радіо, то нам слід сказати: Es soll heute schneien
Для висловлення прямого наказу, побажання, прохання вживаються модальні дієслова sollen чи mögen, які часто перекладаються через «нехай». sollen несе відтінок категоричності, а mögen - наполегливої ввічливості. Alle sollen sich um 11 versammeln/Нехай всі зберуться об 11 годині. Mögen unsere Gäste bitte einen Augenblick warten/ Нехай наші гості хвильку зачекають.
Для цих дієслів властиві й особливі способи перекладу. Дієслово müssen у розмовних конструкціях перекладається через «обов’язково». Muss es sein, dass ich bei dir vorbeikomme? А чи обов’язково, щоб я до тебе навідався?
Mögen – wollen Обидва дієслова виражають різний ступінь бажання – нейтральний(ich will sie bald verlassen) та посилений (ich mag den Fisch), які перекладають як : «я люблю, мені дуже подобається». Послаблене бажання передають через претерит кон’юнктив (форма möchte/n). Ці дієслова мають й інші сфери вживання.
Wollen з’являється в спонукальних звертаннях Wollen wir gehen. Wollen wir lesen. Переклад здійснюється через форму «давайте». Однак оптимальнішим здається варіант першої особи множини «Ходімо! Прочитаймо!» Wollen з інфінітивом цвай показує значну віднесеність дії ло виконавця, переклад здійснюється через «він стверджує,запевняє» : Mein Freund will das gemacht haben/ Мій друг стверджує, що він це зробив.
Mögen (у формі претерит кон’юнктив) вж. для прямого ввічливого спонукання. Перекладається так: чи не могли б ви, якщо вам не важко. Möchten sie sich bitteauf diesen Stuhl setzen – Якщо Вам не важко, пересядьте будь-ласка на цей стілець.