- •Розділ 13. Територія і міжнародне право
- •13.1. Поняття і види територій у міжнародному праві
- •13.2. Юридична природа та склад державної території
- •13.3. Державні кордони
- •13.4. Правові підстави зміни державної території
- •13.5. Правовий режим використання міжнародних рік
- •13.6. Міжнародно-правовий режим Арктики і Антарктики
- •Розділ 14. Міжнародне морське право
- •14.1. Поняття і головні риси міжнародного морського права
- •14.2. Морські простори, що знаходяться під суверенітетом та юрисдикцією прибережної держави
- •14.2.1. Внутрішні морські води
- •14.2.2. Територіальне море
- •14.2.3. Прилегла зона
- •14.2.4. Виключна економічна зона
- •14.2.5. Континентальний шельф
- •14.3. Міжнародно-правовий режим відкритого моря
- •14.4. Інші морські простори
- •14.4.1. Міжнародні протоки та канали
- •14.4.2. Міжнародний район морського дна
- •Озділ 15. Міжнародне повітряне право
- •15.1. Поняття, джерела та принципи міжнародного повітряного права
- •15.2. Правовий режим повітряного простору
- •15.3. Безпека цивільної авіації та відповідальність у міжнародному повітряному праві
- •15.4. Міжнародні організації в галузі цивільної авіації
- •Розділ 16. Міжнародне космічне право
- •16.1. Поняття, джерела та суб'єкти міжнародного космічного права
- •16.2. Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл
- •16.3. Міжнародно-правовий статус космічних об'єктів
- •16.4. Правовий режим космонавтів
- •16.5. Відповідальність у міжнародному космічному праві
- •Розділ 18. Міжнародне кримінальне право
- •18.1. Загальна характеристика міжнародного кримінального права та його місце в системі міжнародного права
- •18.2. Поняття міжнародних злочинів
- •Геноцид
- •Злочини проти людства
- •Воєнні злочини
- •Агресія
- •18.3. Міжнародні кримінальні суди і трибунали та їх юрисдикція
- •18.5. Екстрадиція у міжнародному кримінальному праві
- •Розділ 19. Право міжнародної безпеки
- •19.1. Поняття права міжнародної безпеки
- •19.2. Поняття та ознаки системи колективної безпеки і системи колективної самооборони
- •19.3. Універсальна система колективної безпеки в рамках оон
- •19.4. Регіональні системи колективної безпеки
- •Розділ 20. Міжнародне гуманітарне право
- •20.1. Поняття міжнародного гуманітарного права, його принципи та джерела
- •20.2. Поняття війни та збройного конфлікту
- •20.3. Сторони та учасники збройного конфлікту
- •20.4. Міжнародно-правовий захист жертв війни
- •20.5. Засоби та методи ведення війни
- •20.6. Нейтралітет під час війни
- •Розділ 21. Міжнародне право навколишнього середовища
- •21.1. Поняття, предмет і джерела міжнародного права навколишнього середовища
- •21.2. Формування міжнародного права навколишнього середовища
- •21.3. Принципи міжнародного права навколишнього середовища
- •21.4. Міжнародно-правове регулювання подолання глобальних екологічних проблем
- •21.5. Міжнародні організації та установи, що діють у сфері охорони навколишнього середовища
- •Інші міжнародні міжурядові організації та установи
- •Рада Європи
- •Міжнародні неурядові організації
- •Міжнародний союз збереження природи (мсоп)
- •Всесвітній фонд природи
- •Розділ 22. Міжнародне економічне право
- •22.1. Поняття, предмет та система міжнародного економічного права
- •22.2. Джерела міжнародного економічного права
- •22.3. Принципи міжнародного економічного права
- •22.4. Суб'єкти міжнародного економічного права
- •22.5. Основні галузі міжнародного економічного права
18.2. Поняття міжнародних злочинів
У зв'язку з тим, що під дію міжнародного кримінального права підпадають певні групи діянь, які становлять підвищену небезпеку для існування держав та міждержавних відносин загалом, варто ви значити поняття "міжнародний злочин".
У сучасній науці міжнародного права під міжнародними злочини ми розуміють такі злочини, які становлять підвищену небезпеку всієї світової спільноти. Така підвищена небезпека випливає з тяж кості вчиненого діяння, із важливості порушеного зобов'язання та наслідків скоєного злочину. При вчиненні вказаних злочинів держави несуть міжнародну політичну та матеріальну відповідальність, а керівники держав, вищі посадові особи та інші відповідальні особи несуть індивідуальну кримінальну відповідальність, при чому вона настає перед світовою спільнотою загалом.
Уперше класифікація міжнародних злочинів у сучасному розумні ні була дана Статутом Нюрнберзького воєнного трибуналу 1945 р. Відповідно до ст. 6 вказаного Статуту, всі міжнародні злочини поділяють на три групи:
1) злочини проти миру: планування, підготовка, розв'язування або ведення агресивної війни і порушення міжнародних договорів, угод чи змова, спрямована на вчинення будь-якої з вищенаведених дій:
2) воєнні злочини, а саме: порушення законів і звичаїв ведення війни: вбивство, катування чи викрадення в рабство або для іншої мета цивільного населення окупованої території; вбивства чи катування військовополонених чи осіб, які зазнали корабельної аварії на морі; вбивства заручників, пограбування громадської або приватної власності; безглузде руйнування міст та сіл, руйнування, не виправдані воєнною необхідністю, тощо;
3) злочини проти людства: вбивства, катування, поневолення, депортації та інші жорстокі злочини, вчинені за політичними, расовими чи релігійними мотивами.
Нині, з огляду на існування Міжнародного кримінального суду, який г органом, що постійно діє, котрий уповноважений юрисдикцію щодо осіб, які є відповідальними ля найбільш серйозні злочини, що викликають стурбованість світової спільноти, вважаємо ла доцільне класифікувати міжнародні злочини відповідно до Статуту вказаного Суду.
Так, згідно з п. 1 ст. 5 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, Сул володіє юрисдикцією щодо таких злочинів:
a) злочину геноциду;
b) злочинів проти людства;
c) воєнних злочинів; сі) злочину агресії.
Геноцид
Поняття "злочин геноциду" міститься у ст. в Статуту Міжнародного кримінального сулу, яка повністю дублюють поняття "геноцид", сформульоване у ст. 2 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього піл 9 грудна 1948 р. Відповідно до вказаних документів, під геноцидом розуміють дії, які вчиняються з метою знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу через: убивства членів такої групи; заподіяння тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи; умисне створення для будь-якої групи таких життєвих умов, які розраховані на повне часткове її лин тонна шкоди, римовані на припинення народження дітей у середовищі такої групи; насильницька передача дітей з однієї людської групи до іншої.
Основною класифікаційною ознакою такого злочину с його мста (папір). Мстою вказаного злочину с знищення конкретної групи. Тому для суб'єкта такого злочину ключовим є конкретна особа, а група людей загалом, знищення якої є кінцевою ціллю його дій.
