
- •Тема 6. Право міжнародних договорів
- •1. Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •2. Поняття, види і структура міжнародного договору.
- •3. Основні стадії укладення міжнародного договору.
- •4. Дія і припинення дії договорів. Недійсність міжнародних договорів.
- •5. Виконання і тлумачення міжнародних договорів.
- •Тема 8. Право міжнародних організацій
- •1. Поняття, ознаки, правосуб'єктність міжнародних організацій.
- •Історія розвитку міжнародних організацій
- •2. Види міжнародних організацій.
- •3. Оон: система органів, функції, повноваження. Спеціалізовані установи оон. Історія утворення, правова природа і членство в Організації Об'єднаних Націй (оон)
- •Органи Організації Об'єднаних Націй
- •4. Нато.
- •4. Нато.
- •Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •6. Європейський Союз. Правова природа актів єс.
- •Тема 5. Міжнародно-правове регулювання становища населення
- •Розділ 8. Дипломатичне і консульське право
- •8.1. Поняття і джерела дипломатичного і консульського права
- •8.2. Органи зовнішніх зносин держав
- •8.3. Дипломатичні представництва
- •8.3.1. Функції дипломатичного представництва
- •8.3.2. Глава і персонал дипломатичного представництва
- •.3.3. Дипломатичний корпус
- •8.3.4. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •8.4. Торгові представництва
- •8.5. Представництва держав при міжнародних організаціях
- •8.6. Привілеї та імунітети міжнародних організацій і їх персоналу
- •8.7. Спеціальні місії
- •8.8. Запобігання злочинам проти осіб, що користуються міжнародним захистом
- •8.9. Консульства
- •8.9.1. Поняття і види консульських установ
- •8.9.2. Глава і персонал консульської установи
- •8.9.3. Консульські привілеї та імунітети
- •Переговори, консультації, добрі послуги та посередництво.
- •Тема 7. Право зовнішніх зносин
- •1. Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
- •2. Система органів зовнішніх зносин
- •3. Дипломатичні представництва: поняття, види, функції.
- •4. Початок та закінчення дипломатичної місії. Дипломатичні імунітети і привілеї.
- •Дипломатичні імунітети та привілеї
- •5. Консульські представництва: види і функції.
- •Правовий статус консула в законодавстві України і міжнародному праві.
- •Правовий статус спеціальних місій, представництв держав При міжнародних організаціях.
- •Дипломатичне право міжнародних організацій
- •Тема 9. Міжнародне гуманітарне право
- •1. Поняття та джерела міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів).
- •2. Механізми забезпечення захисту прав та свобод людини.
- •3. Учасники збройних конфліктів. Режими воєнного полону та воєнної окупації.
- •Режим воєнного полону
- •Режим воєнної окупації
- •4. Початок війни і закінчення війни. Їх правові наслідки.
- •Закінчення війни і міжнародно-правові наслідки
- •5. Заборона й обмеження визначених засобів і методів ведення війни.
- •Захист цивільних об'єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •6. Нейтралітет у війні. Ведення морської війни.
- •Ведення морської війни
5. Заборона й обмеження визначених засобів і методів ведення війни.
Засоби ведення війни - зброя, снаряди, речовини, що застосовуються збройними силами воюючих сторін для завдання шкоди й ураження противника.
Методи ведення війни - це порядок використання засобів ведення війни.
Серед засобів і методів ведення війни виділяють заборонені і не заборонені міжнародним правом.
Забороненими методами у війні визнаються: -підступне вбивство або поранення осіб, які належать до військ противника;
- використання не за призначенням національних і міжнародних емблем, сигналів і прапорів;
- застосування тортур для отримання відомостей, апартеїд, геноцид, захоплення заручників;
- вбивство парламентера та осіб, які його супроводжують;
- пограбування міст, терор щодо місцевого населення, спричинення голоду;
- атака, бомбардування або знищення санітарних установ, транспорту, санітарного персоналу, історичних пам'яток, культурних цінностей, храмів або їх використання для забезпечення успіху у воєнних цілях;
- вбивство або поранення комбатантів противника, які склали зброю чи не мають засобів захисту і здалися в полон;
- знищення або захоплення власності ворога, крім випадків, зумовлених воєнною необхідністю;
- видання наказу не залишати в живих, погроза цим або ведення воєнних дій на цій основі.
Забороненими також є колективне покарання, медичні чи наукові експерименти над людьми під час війни, перетворення цивільного населення на об'єкт нападу, застосування покарання без попереднього судового розслідування і вироку.
Забороненими засобами ведення війни є:
- кулі, які легко розвертаються або сплющуються в людському тілі;
- снаряди, призначенням яких є поширення задушливих чи отруйних газів;
- снаряди вагою менше 400 грамів, що мають властивість вибухати або містять чадний, отруйний газ;
- отрута, отруєна зброя, задушливі, отруйні та інші подібні гази, бактеріологічна і хімічна зброя;
- засоби впливу на природне середовище, які мають великі чи довготривалі серйозні наслідки;
- осколки, які важко виявити в тілі людини, міні-пастки, запалювальні та інші види зброї, дія яких спричиняє надзвичайні ушкодження або страждання.
Однак міжнародне право не забороняє військові хитрощі з метою ввести супротивника в оману або підштовхнути його до необережних дій.
Захист цивільних об'єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
У період збройного конфлікту на території воюючих сторін розрізняють цивільні і воєнні об'єкти.
Відповідно до положень міжнародно-правових актів воєнні об'єкти - це ті об'єкти, що у силу свого розташування, призначення або використання роблять ефективний внесок у воєнні дії і руйнацію, захоплення або нейтралізація яких за існуючих обставин дає явну воєнну перевагу.
Об'єкти, що не є військовими, вважаються цивільними. До них належать:
а) житла, споруди, засоби транспорту, що використовуються цивільним населенням;
б) місця, які використовуються винятково цивільним населенням (притулки, лікарні та ін.);
в) джерела водопостачання, греблі, дамби, електростанції і т.п. Цивільні об'єкти не повинні бути об'єктами військового нападу.
Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року передбачає додаткові заходи захисту культурних цінностей (тобто цінностей, що мають велике значення для культурної спадщини кожного народу). До них відносять:
а) пам'ятники архітектури, мистецтва, історії, рукописи, книги, картини, ін.;
б) музеї, бібліотеки, архіви і т.п.;
в) центри, у яких є значна кількість культурних цінностей. Отже, стосовно культурних цінностей забороняється: піддавати
їх нападу або знищенню; робити культурні об'єкти об'єктом репресалій; вивозити їх за кордон, приводити в непридатність тощо.