
- •Тема 6. Право міжнародних договорів
- •1. Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •2. Поняття, види і структура міжнародного договору.
- •3. Основні стадії укладення міжнародного договору.
- •4. Дія і припинення дії договорів. Недійсність міжнародних договорів.
- •5. Виконання і тлумачення міжнародних договорів.
- •Тема 8. Право міжнародних організацій
- •1. Поняття, ознаки, правосуб'єктність міжнародних організацій.
- •Історія розвитку міжнародних організацій
- •2. Види міжнародних організацій.
- •3. Оон: система органів, функції, повноваження. Спеціалізовані установи оон. Історія утворення, правова природа і членство в Організації Об'єднаних Націй (оон)
- •Органи Організації Об'єднаних Націй
- •4. Нато.
- •4. Нато.
- •Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •6. Європейський Союз. Правова природа актів єс.
- •Тема 5. Міжнародно-правове регулювання становища населення
- •Розділ 8. Дипломатичне і консульське право
- •8.1. Поняття і джерела дипломатичного і консульського права
- •8.2. Органи зовнішніх зносин держав
- •8.3. Дипломатичні представництва
- •8.3.1. Функції дипломатичного представництва
- •8.3.2. Глава і персонал дипломатичного представництва
- •.3.3. Дипломатичний корпус
- •8.3.4. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •8.4. Торгові представництва
- •8.5. Представництва держав при міжнародних організаціях
- •8.6. Привілеї та імунітети міжнародних організацій і їх персоналу
- •8.7. Спеціальні місії
- •8.8. Запобігання злочинам проти осіб, що користуються міжнародним захистом
- •8.9. Консульства
- •8.9.1. Поняття і види консульських установ
- •8.9.2. Глава і персонал консульської установи
- •8.9.3. Консульські привілеї та імунітети
- •Переговори, консультації, добрі послуги та посередництво.
- •Тема 7. Право зовнішніх зносин
- •1. Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
- •2. Система органів зовнішніх зносин
- •3. Дипломатичні представництва: поняття, види, функції.
- •4. Початок та закінчення дипломатичної місії. Дипломатичні імунітети і привілеї.
- •Дипломатичні імунітети та привілеї
- •5. Консульські представництва: види і функції.
- •Правовий статус консула в законодавстві України і міжнародному праві.
- •Правовий статус спеціальних місій, представництв держав При міжнародних організаціях.
- •Дипломатичне право міжнародних організацій
- •Тема 9. Міжнародне гуманітарне право
- •1. Поняття та джерела міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів).
- •2. Механізми забезпечення захисту прав та свобод людини.
- •3. Учасники збройних конфліктів. Режими воєнного полону та воєнної окупації.
- •Режим воєнного полону
- •Режим воєнної окупації
- •4. Початок війни і закінчення війни. Їх правові наслідки.
- •Закінчення війни і міжнародно-правові наслідки
- •5. Заборона й обмеження визначених засобів і методів ведення війни.
- •Захист цивільних об'єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •6. Нейтралітет у війні. Ведення морської війни.
- •Ведення морської війни
Правовий статус консула в законодавстві України і міжнародному праві.
У більшості правових систем превалює концепція, за якою консулом вважається посадова особа держави, призначена в певний район (округ) іншої держави за її згодою для захисту інтересів своєї країни, її громадян і юридичних осіб, сприяння всебічним зв'язкам між акредитуючою та приймаючою державами.
Отже, поняття "консул" охоплює за своїм змістом як поняття штатного, так і нештатного (почесного) консула. Проте незважаючи на широке використання інституту консулів, у міжнародному праві немає чіткого визначення терміну "консул", у тому числі у Віденській конвенції про консульські зносини 1963 р. Вона зазначає лише, що консульською посадовою особою є будь-яка особа, включаючи главу консульської установи, якій доручено в цьому статусі виконання консульських функцій.
Щодо України, то на сьогоднішній день законодавством не передбачено визначення поняття "консул".
Сукупність прав, свобод і обов'язків консулів у державі перебування, що закріплені у законодавчому порядку і гарантуються нею, утворюють їхній правовий статус. У міжнародному праві цей статус залежить від виду правового зв'язку особи з державою (штатний чи почесний консул). Правовий статус означає її правове становище, зокрема чи перебуває дана особа на державній службі, порядок призначення і припинення її діяльності, управління нею, визначення обсягу правоздатності.
Сучасна міжнародна доктрина і міжнародна практика одностайні в питанні визнання, що консули не є дипломатичними агентами, оскільки вони не уповноважені представляти акредитуючий їх уряд у політичних відносинах.
В одних випадках консул може в державах, де немає дипломатичного представництва, час від часу здійснювати дипломатичні акти, якщо уряд держави перебування висловить на це згоду (пряму або мовчазну). Є випадки, коли консульському представнику за згодою держави перебування (якщо в ній немає дипломатичного представника) доручаються виконання усіх дипломатичних функцій. Таке поєднання дипломатичних і консульських функцій є типовим для Скандинавських країн. У Данії та Норвегії навіть консульські службові інструкції називають загальною назвою -"інструкціями для закордонної служби", а співробітників -"службовцями закордонної служби".
Така практика дає підстави не констатувати чітке розмежування між консульською і дипломатичною службою.
В Україні статус консула відрізняється від статусу дипломатичного представника, насамперед, тим, що консул не здійснює представницьких функцій своєї держави в державі перебування.
Комісія міжнародного права розмежовує правовий статус штатних і нештатних консулів та визнає за останніми менший обсяг привілеїв та імунітетів, який залежить від їхнього громадянства (надання його повною мірою консулу-резиденту держави перебування суперечило б принципу рівності громадян). Тому почесні консули володіють лише імунітетом від юрисдикції та особистою недоторканністю стосовно офіційних дій, вчинюваних ними при виконанні своїх функцій, хоча не виключено, що вони можуть користуватися й іншими привілеями та імунітетами, якщо такі за ними визнає держава перебування протягом терміну виконання консульських функцій.
В Україні функції консулів закріплені в Консульському статуті України 1994 року. Можна відповідно виділити наступні групи функцій:
♦ функції консула стосовно юридичних осіб і громадян України;
♦ функції консула щодо вчинення нотаріальних дій, а також консульської легалізації, консульського збору;
♦ функції консула щодо військових кораблів і військово-допоміжних суден Військово-морських сил України;
♦ функції консула стосовно суден України, цивільних повітряних суден України;
♦ функції консула стосовно засобів автомобільного, залізничного транспорту і суден річкового флоту;
♦ функції консула із санітарної, фіто-санітарної та ветеринарної охорони.
Порядок звернення громадян України до консульських установ України за кордоном за допомогою.
Кожний громадянин України, який перебуває за кордоном, може звернутися до консульської установи України за допомогою. Це можна зробити таким чином:
— зателефонувати до консула особисто або до будь-якого співробітника консульської установи України, чи передати інформацію через третю особу, гуманітарну організацію;
— особисто прийти на консульський прийом;
— звернутися факсом чи поштою. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, контактний телефон (факс), громадянство та викладено по можливості детально суть проблеми. Таке звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати;
— направити своє звернення електронним зв'язком на адресу консульства;
— звернутись до будь-якої офіційної установи або ж до неурядової правозахисної організації з проханням передати відповідну інформацію консулу України.