
- •Тема 6. Право міжнародних договорів
- •1. Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •2. Поняття, види і структура міжнародного договору.
- •3. Основні стадії укладення міжнародного договору.
- •4. Дія і припинення дії договорів. Недійсність міжнародних договорів.
- •5. Виконання і тлумачення міжнародних договорів.
- •Тема 8. Право міжнародних організацій
- •1. Поняття, ознаки, правосуб'єктність міжнародних організацій.
- •Історія розвитку міжнародних організацій
- •2. Види міжнародних організацій.
- •3. Оон: система органів, функції, повноваження. Спеціалізовані установи оон. Історія утворення, правова природа і членство в Організації Об'єднаних Націй (оон)
- •Органи Організації Об'єднаних Націй
- •4. Нато.
- •4. Нато.
- •Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •6. Європейський Союз. Правова природа актів єс.
- •Тема 5. Міжнародно-правове регулювання становища населення
- •Розділ 8. Дипломатичне і консульське право
- •8.1. Поняття і джерела дипломатичного і консульського права
- •8.2. Органи зовнішніх зносин держав
- •8.3. Дипломатичні представництва
- •8.3.1. Функції дипломатичного представництва
- •8.3.2. Глава і персонал дипломатичного представництва
- •.3.3. Дипломатичний корпус
- •8.3.4. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •8.4. Торгові представництва
- •8.5. Представництва держав при міжнародних організаціях
- •8.6. Привілеї та імунітети міжнародних організацій і їх персоналу
- •8.7. Спеціальні місії
- •8.8. Запобігання злочинам проти осіб, що користуються міжнародним захистом
- •8.9. Консульства
- •8.9.1. Поняття і види консульських установ
- •8.9.2. Глава і персонал консульської установи
- •8.9.3. Консульські привілеї та імунітети
- •Переговори, консультації, добрі послуги та посередництво.
- •Тема 7. Право зовнішніх зносин
- •1. Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
- •2. Система органів зовнішніх зносин
- •3. Дипломатичні представництва: поняття, види, функції.
- •4. Початок та закінчення дипломатичної місії. Дипломатичні імунітети і привілеї.
- •Дипломатичні імунітети та привілеї
- •5. Консульські представництва: види і функції.
- •Правовий статус консула в законодавстві України і міжнародному праві.
- •Правовий статус спеціальних місій, представництв держав При міжнародних організаціях.
- •Дипломатичне право міжнародних організацій
- •Тема 9. Міжнародне гуманітарне право
- •1. Поняття та джерела міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів).
- •2. Механізми забезпечення захисту прав та свобод людини.
- •3. Учасники збройних конфліктів. Режими воєнного полону та воєнної окупації.
- •Режим воєнного полону
- •Режим воєнної окупації
- •4. Початок війни і закінчення війни. Їх правові наслідки.
- •Закінчення війни і міжнародно-правові наслідки
- •5. Заборона й обмеження визначених засобів і методів ведення війни.
- •Захист цивільних об'єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •6. Нейтралітет у війні. Ведення морської війни.
- •Ведення морської війни
Тема 7. Право зовнішніх зносин
1. Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
2. Система органів зовнішніх зносин.
3. Дипломатичні представництва: поняття, види, функції.
4. Початок та закінчення дипломатичної місії. Дипломатичні імунітети і привілеї.
5. Консульські представництва: види і функції.
6. Правовий статус спеціальних місій, представництв держав при міжнародних організаціях.
1. Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
Концепція права зовнішніх зносин є частиною науки міжнародного права. Визнаним її автором став український професор К. К. Сандровський, який виходив з ідеї розгляду різних форм здійснення зовнішніх зносин як єдиної самостійної галузі міжнародного права, що складається з таких чотирьох частин:
дипломатичне право;
консульське право;
право спеціальних місій;
дипломатичне право міжнародних організацій.
У кожній з цих складових права зовнішніх зносин є спільний предмет правового регулювання — офіційна діяльність держав у міжнародних відносинах за допомогою відповідних органів зовнішніх зносин.
Зовнішні зносини - це частина загальної системи міждержавних відносин і міжнародної діяльності кожної держави, що охоплює лише офіційні, підтримувані за допомогою особливих державних органів переважно політичні зв'язки і відносини між державними та іншими суб'єктами міжнародного права з метою здійснення їх зовнішніх функцій мирними засобами відповідно до основних принципів міжнародного права.
Таким чином, право зовнішніх зносин - галузь сучасного міжнародного права, що складається із системи юридичних норм, які регулюють правовий статус і діяльність суб'єктів міжнародного права у здійсненні їхніх зовнішніх зносин відповідно до основних принципів міжнародного права.
Відповідно право зовнішніх зносин містить такі підгалузі як дипломатичне право, консульське право, право спеціальних місій, дипломатичне право міжнародних організацій. Дипломатичне і консульське право - одні з найстаріших галузей міжнародного права.
Правовий статус, привілеї та імунітети органів зовнішніх зносин, які виступають у цих чотирьох сферах регламентуються:
1. Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 р.
2. Віденською конвенцією про консульські зносини 1963 р.
3. Конвенцією про спеціальні місії 1969 р.
4. Віденською конвенцією про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 р.
5. Конвенцією про привілеї та імунітети Організацій Об'єднаних націй 1946 р.
6. Конвенцією про попередження та покарання злочинів проти осіб, що користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів, 1973 р.
7. Законом України "Про дипломатичну службу" 2001 р.
8. Консульським статутом України 1994 р.
9. Постановою Верховної Ради України "Про основні напрями зовнішньої політики України" 1993 р. і т.д.
Згадані конвенції утворюють систему міжнародно-правових норм, комплекс погоджених, упорядкованих елементів, що регулюють цей вид суспільних відносин. Виходячи з аналізу їх змісту, можна зазначити, що міжнародний договір і міжнародний звичай є основними джерелами права зовнішніх зносин. Слід мати на увазі, що нерідко норми права зовнішніх зносин, встановивши основу регулювання у будь-яких питаннях, прямо відсилають до внутрішньодержавних законів і правил.