
- •Археологічна періодизація прадавньої історії (датується відповідно до особливостей українського регіону)
- •Етнічно-культурні зони, які утворилися на теренах України в епоху бронзи
- •1206 Р. Хан Темучин, якого стали називати Чингісханом (великий хан) завершив об'єднання монголів у могутню державу й відразу розпочав завойовницькі війни.
- •1 Липня 1569 р. Посли Великого князівства Литовського підписали акт про унію. Польща і Литва об'єдналися в одну державу, яка дістала назву Річ Посполита (республіка).
- •1783 Р. В Лівобережній та Слобідській Україні було введено кріпацтво. У 1785 р. Українська старшина була зрівняна в правах з російським дворянством.
- •Українські землі на початку XX ст.
- •1916 Р.— 200 тис. Осіб) і виступів селян (протягом 1914—1916 рр.— 160 виступів). Позитивні
- •23 Січня 1919 р. У Києві відбулося засідання Трудового Конгресу — законодавчого органу влади в унр. Однак ніяких життєво важливих рішень прийнято не було, і Конгрес припинив свою роботу.
- •IX Всеукраїнський з'їзд рад (травень 1925 р.) затвердив зміни в Конституції усрр, законодавчо закріпивши входження республіки до складу срср.
- •Заходи нової екон мічної політики
- •* Українці також брали активну участь в антинацистському русі Опору в країнах Європи (Франція, Італія, Югославія).
- •1950 Р. Важка промисловість перевершила, а легка — ледве досягла 80 % довоєнного рівня. Україна знову зайняла традиційне місце паливно- металургійної бази Радянського Союзу.
- •5 Березня 1953 р. Помер й. Сталін. У керівництві партії розгорнулася боротьба за владу. Першим секретарем цк кпрс у 1953 р. Став Микита Хрущов.
- •1954 Р. Нквс був реформований у Комітет державної безпеки (кдб). В Україні його очолював в. Нікітченко. Кдб переглядав заведені раніше політичні справи.
- •Культура і духовне життя в Україні. Виникнення дисидентського руху ш
- •6 Березня 2003 р. Було прийнято Указ Президента «Про винесення на всенародне обговорення Проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України»».
- •7 Грудня л. Кучма підписав Указ про відпустку в. Януковича на період передвиборчої кампанії і призначив м. Азарова виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра України.
7 Грудня л. Кучма підписав Указ про відпустку в. Януковича на період передвиборчої кампанії і призначив м. Азарова виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра України.
Щоб унеможливити масові фальсифікації під час переголосування, було розроблено зміни до Закону «Про вибори Президента України». Ці пропозиції, згідно з домовленостями, були поставлені на голосування у Верховній Раді України в пакеті зі змінами і доповненнями до Конституції України (політична реформа). Також голосувався проект у першому читанні про реформування системи місцевого самоврядування. 8 грудня пакет було про- голосовано переважаючою більшістю депутатів. Відразу в сесійній залі проголосовані документи були підписані Президентом України Л. Кучмою. На цьому засіданні Верховна Рада України затвердила і новий склад ЦВК, який очолив Я. Давидович.
Таким чином, політична криза в країні була розв'язана шляхом компромісу, народ України відстояв свої права мирним шляхом, засвідчивши свою прихильність демократичним ідеалам.
Після цього масові акції на майдані Незалежності в Києві припинилися, але наметове містечко на Хрещатику продовжувало функціонувати.
Переголосування 26 грудня 2004 р. дало такі результати: за В. Ющенка проголосувало 51,99 % виборців, які взяли участь у голосуванні, за В. Януковича — 44,21 %. Інавгурація нового Президента України В. Ющенка відбулася 23 січня 2005 р.
Прем'єр-міністром України було обрано Юлію Тимошенко.
Вибори Верховної Ради України 2006,2007 рр. -а*
Вибори до Верховної Ради України були проведені 26 березня 2006 р. Голосування відбувалося за партійними списками.
У виборчих перегонах узяли участь 45 політичних партій та блоків, проте 3 %-й бар'єр подолали тільки п'ять політичних сил:
Партія регіонів — 32,14 %;
Блок Юлії Тимошенко — 22,29 %;
Блок «Наша Україна» — 13,94 %;
Соціалістична партія України — 5,67 %;
Комуністична партія України — 3,66 %.
40 інших партій і блоків не потрапили до парламенту. 12 із них набрали менше ніж 25 тис. голосів кожний. Найменше голосів отримала партія «Вперед, Україно!». За її кандидатів у народні депутати по всій Україні проголосувало лише 6970 виборців.
Електоральна картина парламентських виборів була ідентичною з картиною президентських виборів. Партія регіонів здобула перше місце у восьми областях (Луганській, Донецькій, Харківській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській і Херсонській), а також в АРК і м. Севастополі. БЮТ переміг у 13 областях і м. Києві. Блок «Наша Україна» здобув перемогу лише в трьох областях — Івано-Франківській, Львівській і Закарпатській. Соціалістична партія України мала найкращі результати тільки в Черкаській (друге місце), а також Вінницькій, Чернігівській, Київській, Кіровоградській, Донецькій областях (третє місце). Найбільшим здобутком Комуністичної партії України було третє місце на виборах у Дніпропетровській і Луганській областях, а також у м. Севастополі.
Парламентські вибори засвідчили, що більшість громадян України відкинула ідеї комуністичної реставрації і підтвердила вибір на користь незалежності, ринкової економіки та демократії. Однак проблеми структурування суспільства та створення у парламенті демократичної більшості, налаштованої на прискорене реформування державних структур, народного господарства та духовної сфери, залишилися актуальними.
Участь України в діяльності ООН та інших міжнародних організацій дозволила їй закріпити свій міжнародний статус. Україну стали сприймати як державу, що є частиною Європи й усього міжнародного співтовариства. Український народ, який попри всі незгоди й економічні труднощі зберігає патріотичні почуття й сумлінно працює, в різних сферах діяльності впроваджуючи демократичні ідеали, заслуговує на повагу сучасників і добру історичну пам'ять майбутніх поколінь.
ЗО вересня 2007 р. відбулись дострокові вибори до Верховної Ради України.
У виборчих перегонах 3 %-й бар'єр подолали:
Партія регіонів — 33,37 %;
Блок Юлії Тимошенко — 30,71 %;
Україна — Народна самооборона — 14,15 %;
Комуністична партія України — 5,39 %;
Блок Литвина — 3,96 %.
1 Закарпаття з 1939 р. залишалося під владою Угорщини.