22Організація і функціонування аудиторських фірм(22)

Аудиторська фірма — юридична особа, заснована з метою здійснення аудиторської діяльності. Аудиторська фірма — організація, яка включена до реєстру аудиторів і аудиторських фірм України і займається виключно наданням аудиторських послуг. Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-якої форми власності. В Україні аудиторські фірми зареєстровані, як правило, у формі товариств з обмеженою відповідальністю та закритих акціонерних товариств. Основною умовою створення аудиторських фірм є наявність одного сертифікованого аудитора. В аудиторській фірмі загальний відсоток учасників, що не є аудиторами, не може перевищувати 30 %, керівником аудиторської фірми може бути тільки сертифікований аудитор.

Аудиторські фірми України залежно від участі в них аудиторів різних країн поділяються на національні, в яких працюють тільки аудитори України, та міжнародні — спільні підприємства, в яких беруть участь аудитори різних країн.

Для державної реєстрації аудиторської фірми подаються такі документи:

1) рішення власника про створення юридичної особи;

2) статут;

3) реєстраційна картка встановленого зразка, яка водночас є заявою про державну реєстрацію;

4) документ, що засвідчує сплату власником внеску до статутного капіталу суб’єкта господарської діяльності в розмірі згідно з чинним законодавством;

5) документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Згідно з Положенням про Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності, затвердженим рішенням Аудиторської палати України від 31.10.2000 р. № 95, аудиторські фірми, що пройшли державну реєстрацію, для того щоб здійснювати аудиторську діяльність, мають пройти реєстрацію в автоматизованому банку даних і бути включеними до єдиного Реєстру аудиторських фірм і аудиторів України.

Для включення до Реєстру аудиторських фірм і аудиторів України (Реєстр АФ і АУ) аудиторські фірми у десятиденний термін з моменту одержання свідоцтва про державну реєстрацію повинні подати до регіонального відділення Аудиторської палати України заповнену реєстраційну картку встановленого зразка. Реєстраційна картка заповнюється у двох примірниках. Один примірник передається до регіонального відділення Аудиторської палати України, другий залишається у звітуючого. Дані реєстраційної картки заповнюються чорнилом темного кольору акуратно і чітко, без виправлень.

У разі перереєстрації аудиторської фірми внаслідок зміни будь-яких даних, що наводяться в реєстраційній картці, аудиторські фірми повинні у терміни, передбачені чинним законодавством, письмово повідомити про ці зміни регіональне відділення Аудиторської палати України. У разі неподання або несвоєчасного подання аудиторською фірмою відомостей про зміни показників реєстраційної картки Аудиторська палата України призупиняє діяльність аудиторської фірми строком до 6-ти місяців.

23Зміст мса 500 Аудиторські докази(23)

Аудиторські докази — це інформація, отримана при формулюванні висновків, на яких ґрунтується думка аудитора. До них ставляться первинні документи, бухгалтерські записи, інша підтверджувальна інформація. МСА розглядають основні аспекти аудиторських доказів у стандарті МСА 500 «Аудиторські докази».

Ціль МСА 500 — установлення стандартів і надання керівництва відносно кількості і якості аудиторських доказів, необхідних у ході аудиту фінансової звітності.

Аудиторські докази повинні бути достатніми для формулювання розумних висновків, на яких ґрунтується думка аудитора. Докази збираються за кожним твердженням, нерідко один доказ може підтвердити кілька затверджень.

У ході одержання аудиторських доказів може використовуватись тестування засобів контролю, а також проводитись аудиторські перевірки за істотою.

Тестування засобів контролю — тестування, проведені з метою одержання аудиторських доказів, що характеризують ефективність функціонування систем бухгалтерського обліку й систем внутрішнього контролю.

Процедури перевірки по суті — це процедури, які виконуються з метою одержання достатніх аудиторських доказів для виявлення істотних фальсифікацій у фінансовій звітності. Ці процедури можуть здійснюватися у вигляді детальних тестів господарських операцій і аналітичних процедур (МСА 520).

Тестування коштів контролю проводитися для підтвердження оцінки ризику системи внутрішнього контролю, а процедури по суті - для перевірки передумов, на підставі яких підготовлена фінансова звітність.

Достатність- належних аудиторських доказів являє собою кількісну міру зібраних у ході аудиту доказів. Звичайно аудитор опирається на докази переконуючі, але не вичерпні по характеру.

Доречність — це якісна властивість аудиторських доказів, що використовується в ході перевірки.

АД збираються для підтвердження логічної тези про достовірність (реальність) даних фін звітності і обліку. Для отримання цих доказів можуть використовуватися різні прийоми (процедури) аудит контролю.

АД класифікуються за такими ознаками:

1)відношення до об'єктів аудиту: прямі, непрямі;

2)стадії аудит процесу:початкової стадії, дослідної стадії, завершальної стадії;

3)джерела отримання доказів: первинні,вторинні

4)форма подання: матеріальні, усні;

5)процедури, внаслідок яких отримані АД: факти контролю; підтвердження; документального контролю; спостереження; опитування; аналітичні

Надійність АД залежить від джерела їх отримання - внутр чи зовн, а також від їх характеру. За характером існують візуальні, документальні та усні докази. Існують певні правила, згідно з якими оцінюється достовірність аудиторських доказів:

1. АД із зовн джерел (напр, підтвердження, одержане від третьої особи) більш надійні, ніж ті, що отримані з внутр джерел.

2. АД, одержані з внутр джерел інф-ції п-ства, яке перевіряється, надійніші в разі наявності ефективних с-м обліку та внутр контролю.

3.АД, одержані безпосередньо аудитором від результатів проведених тестів, надійніші, ніж ті, що одержані від працівників п-ства.

4.АД у формі документів чи письмових подань надійніші, ніж усні подання

МСА 500 „Аудиторські докази” установлює наступні процедури одержання доказів:

1. Інспектування — перевірка записів, документів або матеріальних активів. У ході інспектування можна одержати аудиторські документальні докази різного ступеня надійності:

• створені третіми сторонами й перебувають у них;

• створені третіми сторонами, але перебувають у суб'єкта;

• створені суб'єктом і перебувають у нього.

2. Спостереження — вивчення процесів або процедур, виконуваних іншими особами.

3. Запити й і підтвердження — пошук і одержання інформації в обізнаних осіб у межах або за межами суб'єкта. Запити можуть бути письмовими або усними.

4. Підрахунок — перевірка точності арифметичних розрахунків або виконання самостійних розрахунків.

5. Аналітичні процедури — аналіз значимих показників і тенденцій.