23. Які з наведених рівностей відображують параметричні рівняння поправок:

а) ;

24. Заключний контроль зрівноважування параметричним способом полягає в тому, щоб перевірити: істинність умов, які виражають параметричні рівняння зв’язку;

25. Хід дій з оцінки точності величини за результатами зрівноважування параметричним способом залежить від того, як вона виражається через: результати вимірів;

26. Способи обчислення оберненої ваги зрівноваженого параметру: спосіб Енке.

27. Способи обчислення обернених ваг зрівноважених результатів вимірів у параметричному способі: за формулою: ;

28. Умовні рівняння, складені за результатами вимірів величин, рівняються:нев’язкам;

29. Умовні рівняння, складені за зрівноваженими результатами вимірів величин, дорівнюють: нулю;

30. Які із вказаних видів умовних рівнянь можуть виникати при зрівноважуванні планових мереж корелатним способом:дирекційних кутів, базисне, фігури;

31. Число умовних рівнянь поправок при зрівноважуванні корелатним способом дорівнює: числу надлишкових вимірів;

32. Число нормальних рівнянь корелат при зрівноважуванні корелатним способом дорівнює: числу надлишкових вимірів;

33. Які з наведених рівностей називають нормальними рівняннями корелат (n - загальне число вимірів; r - число надлишкових вимірів):

г) ?

34. Заключний контроль зрівноважування корелатним способом полягає в тому, щоб перевірити: істинність умов, які виражають умовні рівняння поправок;

35. Середня квадратична помилка зрівноваженого результату виміру в корелатному способі виражається співвідношенням (n - загальне число вимірів; k - число необхідних вимірів; r - число надлишкових вимірів):

в) , де ; ;

другий рівень

1. Точність виміру величини:

а) це чисельний критерій, який є імовірнісною характеристикою відхилень результатів вимірів величини від її істинного значення;

г) виражається відхиленнями результатів вимірів величини від математичного сподівання цих результатів та відхиленням математичного сподівання від істинного значення величини;

2. Однорідні результати, які отримані вимірами величини приладами рівної точності, рівноцінними методами, однаковим числом прийомів чи станцій і за інших рівних умов:

а) називаються рівноточними;

в) мають рівні систематичні похибки;

г) мають рівні середні квадратичні похибки;

3. Принцип простої арифметичної середини:

а) полягає в тому, що гранично при необмежено великому числі рівноточних вимірів і за умови відсутності в результатах систематичних похибок середнє арифметичне таких результатів прямує до істинного значення величини;

в) виражається формулою ;

4. Середня квадратична похибка результатів рівноточних вимірів величини може бути розрахована за формулою ( - істинні похибки вимірів; - відхилення результатів від простої арифметичної середини; ; п - число вимірів):

б) ;

в) ;

5. Середня квадратична похибка кінцевого найбільш надійного значення результатів рівноточних вимірів величини може бути розрахована за формулою (т - середня квадратична похибка вимірів; - істинні похибки вимірів; - відхилення результатів вимірів від кінцевого значення; ; п - число вимірів):

б) ;

г) , де , - ваги рівноточних вимірів;

6. Середня квадратична помилка одиниці ваги:

г) виражається формулою Бесселя за умови, коли невідоме істинне значення величини замінюють середнім арифметичним значенням результатів її вимірів;

7. Принцип найменших квадратів:

а) виражається умовою ;

б) забезпечує обчислення найбільш надійного значення нерівноточних вимірів величини за формулою загальної арифметичної середини;

арифметичної середини;

г) забезпечує обчислення найбільш надійного значення рівноточних вимірів величини за формулою загальної арифметичної середини;

8. Невідомі системи нормальних рівнянь поправок виражаються:

в) співвідношеннями ; ( ; k - число необхідних вимірів), якщо система розв’язується способом послідовного виключення невідомих;

г) співвідношеннями, які називають елімінаційними рівняннями, якщо система розв’язується способом послідовного виключення невідомих;

9. Які з наведених рівностей забезпечують обчислення значення за результатами зрівноважування параметричним способом:

в) ;

г) ;

10. Середня квадратична помилка зрівноваженого параметру виражається співвідношенням (n - загальне число вимірів; k - число необхідних вимірів; r - число надлишкових вимірів):

г) , де ;

11. Середня квадратична помилка функції параметрів виражається співвідношенням ( - середня квадратична помилка одиниці ваги; - середня квадратична помилка результатів рівноточних вимірів):

а) , де ;

в) , де ;

12. Вага функції зрівноважених вимірів у корелатному способі виражається:

а) за елімінаційними рядками схеми Гауса-Дулітля на основі формули ;

б) формулою ;

13. Ваги зрівноважених результатів вимірів у корелатному способі виражаються формулою:

а) ;

в) ;

третій рівень

1 . Які умовні рівняння виникають у нівелірній мережі, зображеній на схемі:

г) п’ять рівнянь полігонів?

n=9, k=4, r=5, де n- всі виміри; k- необхідні виміри; r- надлишкові виміри.

Рівняння полігонів

2 . Які умовні рівняння виникають у мережі тріангуляції, зображеній на схемі:

б) три рівняння фігури, горизонту, полюсне;

Три рівняння фігури, тому що на рисунку зображено 3 трикутники, рівняння

горизонту та полюсне, оскільки присутній полюс.

3. Виберіть оптимальний спосіб зрівноважування мережі тріангуляції:

а) параметричний;

n=15, k=6, r=9, де n- всі виміри; k- необхідні виміри; r- надлишкові

виміри. Так як при параметричному способі використовується

кількість необхідних вимірів, а при корелатному надлишкові

виміри. Оптимальним способом є параметричний, бо k<r.

4 . Виберіть оптимальний спосіб зрівноважування мережі трилатерації:

а) параметричний;

Для зрівноваження мереж трилатерації коре латним способом

рівняння ліній виходять дуже складними.

5 . Виберіть оптимальний спосіб зрівноважування нівелірної мережі:

б) корелатний.

n=9, k=6, r=3, де n- всі виміри; k- необхідні виміри; r- надлишкові

виміри.

Так як при корелатному способі використовується

кількість надлишкових вимірів, а при параметричному необхідні

виміри. Оптимальним способом є корелатний, бо k>r.