2. При стисненні векторної інформації обробці підлягають

б) – лише криволінійні картографічні об’єкти ;

Відповідь обґрунтувати

Стиснути векторну інформацію означає викинути зайві точки з множини об'єкта, а залишити лише множину суттєвих, по яких буде підбиратися рівняння. Пряма лінія містить лише 2 точки, тому не потребує стиснення. А криволінійні об'єкти, які містять цілу множину точок потребують стиснення. Існує 3 способи стиснення: 1.рекурентний - спосіб послідовних перевірок, 2.комбінований – інтерполяційно-екстраполяційний, 3.спосіб віяла.

математична обробка геодезичних вимірів

Тести до завдань державного іспиту

Перший рівень

1. Нормальний закон розподілу випадкової величини: має чисельні значення асиметрії та ексцесу, які дорівнюють нулю.

2. Правило трьох сигма: є імовірнісною основою визначення граничної похибки геодезичних вимірів;

3. Математичне сподівання випадкової величини і середнє арифметичне її значень: є основними характеристиками положення величини на числовій осі;

4. Сукупність результатів незалежних випробувань, в кожному з яких випадкова величина набуває певного чисельного значення, називається: генеральною сукупністю;

5. Статистичним рядом розподілу випадкової величини називають таблицю: в якій представлено інтервали можливих значень величини в порядку їх розташування вздовж осі абсцис та числа попадань її значень у відповідні інтервали.

6. Гістограмою називають: графічне зображення статистичного ряду розподілу величини.

7. Вирівнювання статистичного ряду розподілу величини – це завдання: вибору теоретичної кривої розподілу, яка виражає тільки характерні ознаки даного статистичного розподілу;

8. За умови обробки обмеженого числа результатів випробувань можна: розрахувати оцінки числових характеристик розподілу величини;

9. Коефіцієнт кореляції: це безрозмірна характеристика ступеню тісноти лінійної імовірнісної залежності випадкових величин, що утворюють систему;

10. Кореляційний аналіз – це система дій: з визначення тісноти і форми зв’язку між випадковими величинами, які утворюють систему;

11. Класифікація похибок геодезичних вимірів за джерелами їх походження: інструментальні, особисті, зовнішні, методичні.

12. Класифікація похибок геодезичних вимірів за закономірностями їх виникнення та вираження: грубі, систематичні, випадкові;

13. Істинна помилка виміру величини - це: відхилення результату виміру від істинного значення величини;

14. Середня квадратична помилка виміру величини за певного комплексу умов - це: характеристика розсіювання результатів вимірів відносно істинного значення величини ;

15. Найбільш надійне кінцеве значення рівноточних вимірів величини: це математичне сподівання результатів вимірів за умови відсутності в них систематичних похибок;

16. Результати вимірів довжини лінії приладами рівної точності, рівноцінними методами але за різних температурних умов: називаються нерівноточними;

17. Середня квадратична похибка кінцевого найбільш надійного значення результатів нерівноточних вимірів величини може бути розрахована за формулою ( - істинні похибки вимірів; - відхилення результатів вимірів від кінцевого значення; - ваги вимірів; ; п - число вимірів):

г) , де .

18. Подвійні виміри перевищень в секціях нівелірного ходу називають:рівноточними в сукупності за умов, що секції мають рівну довжину, кожну секцію нівелювали рівним числом станцій еквівалентними за точністю приладами і методами;

19. Вплив односторонніх систематичних похибок при обробці результатів подвійних вимірів однорідних величин можна врахувати: шляхом рівного розподілу середнього значення залишкового впливу систематичних похибок в різниці подвійних вимірів;

20. Число параметричних рівнянь поправок при зрівноважуванні параметричним способом дорівнює: загальному числу виміряних величин.

21. Число нормальних рівнянь поправок при зрівноважуванні параметричним способом дорівнює: числу необхідних вимірів;

22. Як перевірити правильність складання параметричних рівнянь поправок: за кінцевими результатами зрівноважування?