27. Строк концесійного договору має бути:

а) не менше 10 років;

в) не більше 50 років;

28. Право на земельну ділянку за давністю користування мають: а) громадяни України;

29. При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку: б) може переходити на підставі цивільно-правових угод;

30. Продавцями земельних ділянок комунальної власності є: б) міські ради;

31. Право власності на обмінювані земельні ділянки виникає після: в) одержання власником документа, що посвідчує право на земельну ділянку;

32. Землекористувач зобов’язаний: б) підвищувати родючість ґрунтів;

33. Власник земельної ділянки має право: а) самостійно господарювати на землі;

34. До земель сільськогосподарського призначення відносяться землі надані для:

а) розміщення відповідної виробничої інфраструктури;

35. Земельні ділянки для городництва можуть надаватись: в) в оренду;

Рівень 2

1. Залежно від мети та методів проведеня земельна оцінка поділяється на такі види:

в) грошова оцінка;

2. Земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються:

а) вздовж річок;

3. До законів, як джерел земельного права, відносяться:

а) природно-ресурсні кодекси;

в) Земельний кодекс України;

4. До підзаконних актів, як джерел земельного права, відносяться:

а) нормативні укази, розпорядження Президента України;

б) постанови Верховної Ради;

5. Згідно діючого земельного законодавства в Україні існують такі форми власності на землю:

а) приватна;

б) державна;

г) комунальна;

6. Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає:

б) при придбанні у власність декількома особами за цивільно-правовими угодами;

в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома чи більше особами;

7. Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності можливе:

б) в разі введення військового стану;

в) в разі введення надзвичайного стану;

8. Держава може набувати права власності на землю у випадках:

б) прийняття спадщини;

в) придбання за цивільно-правовими угодами;

г) передача у власність державі земельної ділянки комунальної власності;

9. Виключно в державній власності перебувають:

а) земельні ділянки, що використовуються для забезпечення діяльності ВРУ;

б) землі атомної енергетики;

10. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації;

в) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних сільськогосподарських підприємств;

11. Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується із:

а) органом по земельних ресурсах;

б) санітарно-епідеміологічною службою;

в) органом архітектури;

12. На землі приватної власності суб’єктами права власності можуть бути:

а) громадяни України;

б) особи без громадянства

в) юридичні особи, які засновані на приватній власності

ТРЕТІй рівень

Ситуація 1

Згідно з договором оренди земельної частки (паю) між ВСГК “Нива” та власником земельної частки Дорошем земельна частка (пай) передається в оренду для сільськогосподарських потреб строком на п’ять років. Розмір орендної плати – 1% від суми вартості земельного сертифіката на право на земельний пай та 300 кг зерна.

Земельний податок за орендовану земельну частку (пай) сплачується орендарем у встановленому законодавством порядку.

Коли орендодавець Дорош після жнив звернувся до правління кооперативу “Нива” з приводу оплати за орендовану землю, в правлінні йому відповіли, що зерно йому не виділено і розмір орендної праці зменшено до 0,8% від суми вартості земельного сертифіката, оскільки поле, на якому знаходиться земельна ділянка орендодавця Дороша, було виділено під пари і з нього урожай не збирався.

Завдання

Зробіть правовий аналіз даної ситуації.

Розв’язок:Відповідно до ст.1 Закону України про Орендну землі плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб переглядається за згодою сторін. У разі недосягнення згоди, щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. В даному випадку управління кооперативу в односторонньому порядку змінило умови договору чим порушило вище згаданні статті. Для захисту своїх прав громадянин повинен звернутися до суду. З огляду на вище наведене позов буде задоволений.

Ситуація 2

Договір оренди земельної частки (паю) між громадянином Ільченко – власником земельної ділянки, та ВСГК “Василівський” укладений на п’ять років. Договором передбачено:

утримуватися на час дії від належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі;

не втручатися у виробничу діяльність орендаря;

не створювати орендарю ніяких перешкод при виконанні умов договору.

Однак Ільченко через рік заявив, що розірве договір оренди, якщо йому не дадуть дозвіл на вирощування на його і суміжних ділянках гречку з метою тримати біля ділянки пасіку. Коли правління ВСГП відмовило йому в цьому, звернувся у Васильківську сільську раду з проханням виділити йому земельну частку (пай) в натурі, оскільки він хоче стати фермером. У сільській раді після вивчення договору оренди відмовили Ільченку в його заяві.

Завдання

В яких правових відносинах перебували громадянин Ільченко і правління кооперативу “Василівський”?

Зробіть аналіз договору оренди земельної частки (паю) між громадянином Ільченком і правлінням кооперативу “Василівський.” Якими законодавчими актами керувалися сторони при укладанні договору оренди?

До якого органу державного управління повинні звернутися сторони для захисту своїх прав?

Вирішіть справу.

Розв’язок: Гр. Ільченко і правління кооперативу перебували у відносинах орендодавця і орендаря. Такі відносини регулюються ЗКУ, Цивільним КУ, законом України «Про оренду землі» та ін. законами. Відповідно до ст.14 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі, підписується відповідними особами з обох сторін і за бажанням однієї з сторін може бути нотаріально посвідченим. Відповідно до ст.30 цього ж закону зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. В даному випадку гр.Ільченко виявив бажання односторонньо змінити умови договору, що не є законним (згідно ст.31). При укладанні договору оренди сторони керувались ЗКУ та ЗУ «Про оренду землі». Згідно ст.35 ЗУ «Про оренду землі» спори, пов’язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку. Тому, для захисту своїх прав та законного вирішення цього питання сторони мають звернутися до суду.

Ситуація 3

Громадянин Зайцев є власником житлового будинку та земельної ділянки в розмірі 0,08 га, на якій цей будинок розташований. Крім того, він приватизував квартиру в державному житловому фонді, де переважно і проживає.

Даний громадянин звернувся до приватного нотаріуса з проханням посвідчити договір оренди вказаної ділянки, яку він хоче передати в користування громадянці Ромцевій.

Нотаріус відмовився посвідчити вказаний договір, оскільки громадянка Ромцева вже орендує земельну ділянку в іншого громадянина.

Вважаючи відмову нотаріуса неправомірною, громадянин Зайцев звернувся зі скаргою до суду.

Завдання

Визначте правові норми, які регулюють зазначені земельні відносини.

Чи підлягає скарга задоволенню?

Розв’язок:Громадянин Зайцев і громадянка Ромцева перебувають в орендних відносинах., які регулюються за ст. 2 Закону України про Оренду землі відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються ЗКУ, ЦКУ, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до ст. 3 цього закону об’єктами оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб. Земельна ділянка може передаватись у власність разом із багаторічними насадженнями, будівлями, спорудами. водоймищами, які на ній знаходяться. Тому ділянка площею 0,08 га є об’єктом оренди.

Згідно ст. 4 цього закону орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи у власності яких перебувають орендовані ними земельні ділянки. Отже гр.. Зайцев може бути орендодавцем ділянки.

Ситуація 4

Громадянину Білорусі за спадщиною передано у власність житловий будинок і господарські будівлі його батьків, що розташовані в селі.

На підставі документів про право власності на будівлі і споруди він звернувся до сільради із заявою про передачу у власність земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування будинку та споруд.

Сільською радою прийнято рішення про відмову у передачі земельної ділянки у власність і про надання її в користування на умовах оренди.

З таким рішенням сільради заявник не погодився і оскаржив його в суді.

Завдання

Чи є правомірним прийняте сільрадою рішення?

Чи підлягає позов задоволенню?

Розв’язок:Згідне ост. 81 ЗКУ громадяни землі сільськогосподарського призначення, прийнятті у спадщину іноземними громадянами протягом року підлягають відчуженню.

В ст. 22 ЗКУ п. 2б до земель сільськогосподарського призначення належать землі під господарськими будівлями і дворами . Звідси земля прийнята у спадок громадянином Білорусії являється сільськогосподарською землею, а отже підлягає відчуженню.

Стаття 33 п..2 пише, що іноземні громадяни можуть мати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на умовах оренди.

Ситуація 5

Громадянин України проживає в селі. Згідно з земельно-обліковими документами сільської ради, в постійному користуванні громадянина знаходяться земельні ділянки загальною площею 2,25 га, з яких одна біля житлового будинку площею 0,65 га, а решта – відокремлена ділянка в межах села. Крім того, йому для випасання худоби і заготівлі кормів надано в оренду ділянку кормових угідь площею 0,50 га. Громадянин звернувся з заявою до сільської ради про безоплатну приватизацію використовуваних земельних ділянок.

Завдання

Чи в компетенції сільської ради вирішення питання?

Для яких потреб і в якому розмірі громадянин може отримати безкоштовно у власність земельні ділянки?

Розв’язок:Відповідно до ст 118 ч. 1 ЗКУ громадянин зацікавлений в безкоштовній приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні подає заяву до органів місцевого самоврядування. Згідноп.12 перехідних положень ЗКУ повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюються відповідними радами. Отже вирішення даного питання є в компетенції сільської ради. Відповідно до ст. 116 ч. 3 ЗКУ однією з підстав безоплатної передачі –земельної ділянки у власність громадян України є приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

При цьому діють норми безоплатної приватизації визначені в ст. 121 ЗКУ. згідно вимог даної ст. перша ділянка площею 0,65 га беде розмежована:

0,25га – присадибна ділянка, а решта 0,4 га може бути приватизована для інших потреб з дотриманням визначених норм. решту можна використовувати для особистого селянського господарства. Що стосується ділянки кормових угідь площею 0,5 га, то згідно ст. 34 ч.1 ЗКУ такі земельні ділянки громадяни можуть отримати лише в оренду.

Ситуація 6

Центр стратегічних наукових досліджень звернувся до обласного управління лісового господарства з клопотанням про виділення території нелісових угідь для розміщення лабораторії та проведення науково-дослідних робіт з метою виявлення впливу радіоактивного забруднення на стан лісів та людей навколишніх населених пунктів.

Такі угіддя були виділені центру в постійне користування, на яких почалися відповідні будівельні роботи. Під час приймання наукових споруд в експлуатацію начальник обласного управління земельних ресурсів відмовився підписати відповідні документи, вважаючи, що таке будівництво здійснювалося з порушенням земельного законодавства.

Завдання

Чи законні дії начальника обласного управління земельних ресурсів?

Розв’язок: Відповідно до ст 57 ч1 земельна ділянка л/г надається в постійне користування спеціалізованим державним, або комунальним лісогосподарським підприємством за рішенням органів виконавчої влади, або органів місцевого самоврядування в залежності від того де знаходиться земельна діл.

Обласне управління л/г являючись лісогосподарським підприємством, може бути лише постійним землекористувачем і не може приймати рішень щодо надання земельних ділянок.Так як угіддя були виділені центру очевидно,що клопотання про виділення даної території було переадресовано компетентному органу.

В ст 95 ЗКУ закріпленні права землекористувачів згідно ч 1 (п5) цієї статті, землекористувачі мають право споруджувати житлові будинки, виробничі та інші виробничі будівлі і споруди. Відповідно до закону України «Про основу містобудування», для будівництва необхідний дозвіл державної інспекції з архітектурно-будівельного контролю, він видається на підставі проектної документації , ця ж інспекція здійснює контроль за виконанням будівельних робіт та формує державну комісію з питань приймання завершених будівель в експлуатацію, до складу комісії входять представники державних органів земельних ресурсів.

Оскільки будівництво завершене і працює дана комісія , то з умови задачі випливає, що всі ці вимоги були дотримані.

Згідно з ЗКУ , глави 32 ст 188, ч1в Україні здійснюється державний контроль за використанням та охороною земель, він здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, відносно до ЗК «Про державний контроль за використанням та охороною земель в кожній області створюються інспекції. Начальник обласного управління зем ресурсів є геловним державним інспектором з використання та охорони земель області. Державний інспектор керуючись даним законом та повноваженням про здійснення контролю при наявності порушень законодавства про використання та охорону земель, зобоязаний відразу керувати відповідним чином складаючи протокол чи приписи, накладення адміністративних стягнень тощо.

Висновок: Вданій ситуації , порушення земельного законодавства під час будівництва своєчасно і відповідним чином зафіксовані не були, а тому висувати притензії вже після будівництва є безпідставними. Отже , дії начальника обласного управління земельних ресурсів є незаконими.

Ситуація 7

Громадянин України купив житловий будинок і господарські будівлі в селі і переїхав туди на постійне місце проживання. Попередній господар зазначеного будинку використовував земельні ділянки загальною площею 0,95 га, з них: 0,65 га біля будинку та 0,30 га – окрема ділянка за межами села.

Новий власник житлового будинку звернувся до місцевої ради з клопотанням передати йому у власність безкоштовно згадані земельні ділянки загальною площею 0,95 га, які були в користуванні попереднього господаря.

Місцевою радою прийнято рішення про передачу безкоштовно у власність лише 0,25 га для обслуговування житлового будинку, решту площі вирішено перевести до земель запасу, мотивуючи тим, що новий власник будинку не зареєстрований на новому місці.

Таке рішення сільської ради заявник оскаржив у суді.

Завдання

Чи правомірне прийняте сільською радою рішення?

Чи підлягає позов задоволенню?

Розв’язок:Відповідно до ст. 120 ЗКУ при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування – на підставі договору оренди. В даній ситуації об’єктом купівлі-продажу виступав лише будинок. Тому громадянин не має жодного права на земельну ділянку. Згідно норм ст. 121 ЗКУ сільська рада має право надати безплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд зем. діл. площею 0,25 га, решта зем. діл. біля будинку належить територіальній громаді і подальша доля цих земель вирішуватиметься сільською радою. Земельна ділянка за межами села згідно П.12 Перехідних положень ЗКУ перебуває у державній власності і розпорядження щодо неї не є в компетенції сільської ради. Отже позов громадянина до суду задоволенню не підлягає.

Ситуація 8

Сільськогосподарське підприємство “Світоч” передало за договором оренди землі, які розташовані в прибережній смузі річки, громадянам Ковальчуку та Давидюку для вирощування овочевих культур.

Ці громадяни, крім вирощування овочевих культур, збудували кемпінг для автотуристів, закупили човни і влаштували місця відпочинку для місцевого населення.

Державний інспектор з використання та охорони земель попередив керівника сільськогосподарського підприємства про нецільове використання земель і дав вказівку у двомісячний термін розірвати угоду із вказаними громадянами. Однак цю вказівку не було виконано, тому інспектор порушив питання про вилучення земель у сільськогосподарського підприємства.

Завдання

Зробіть правовий аналіз даної ситуації.

Розв’язок:Згідно ст. 58 ЗКУ прибережні смуги річки відносять до земель водного фонду. Згідно ст. 59 ч. 4 ЗКУ громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватись на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей. Але так як с/г підприємство «Світоч » не було власником землі то вона могла передати у користування на умовах суборенди.

згідно ст. 61 ЗКУ забороняється у прибережних смугах :

а) розорювання земель, садівництво та городництво;

б) будівництво споруд (бази відпочинку) .

З врахуванням вищенаведеного державний інспектор діяв правомірно, зафіксувавши правопорушення. за ст. 211 ЗКУ громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за наступні правопорушення:

а) укладання угод з порушенням земельного законодавства;

г) розміщення, проектування, будівництво, ведення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель

Г) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Державний інспектор діяв правомірно.

Ситуація 9

Громадянин Аргентини отримав у спадок сертифікат на право на земельну частку (пай). Він вирішив переїхати на постійне місце проживання до України і отримати свій пай в натурі. Землевпорядна організація, до якої він звернувся, відмовила у виготовленні паперів на землю. Громадянин звернувся з позовом до суду.

Завдання

Чи підлягає позов задоволенню?

Розв’язок:Відповідно до ст. 81 ч.2. іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності . Згідно ст.25 ч.6 ЗКУ паюванню підлягають тільки землі сільськогосподарського призначення , а за ст. 81 ч.4 ЗКУ такі землі, прийнятті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Відчуження можна здійснити після укладання цивільно-правових угод. Щоб прийняти спадщину і відчужити земельну ділянку громадянин повинен стати її власником. Для реалізації цього права потрібно виготовити технічну документацію і винести межі земельної ділянки в натуру. Після одержання державного акту громадянин зобов’язаний відчужити дану земельну ділянку протягом одного року.

Ситуація 10

Загальними зборами державного с.-г. підприємства “Обрій” прийнято рішення про приватизацію земель. Площі земель підприємства складають: загальна – 3084 га; с.-г. угіддя – 2134 га; рілля – 1680 га; багаторічні насадження – 15 га; сіножаті – 260 га; пасовища – 180 га; ліс – 480 га; болото – 270 га; господарські двори – 36 га; автомобільні шляхи загального користування – 23 га; чагарники – 40 га; вода – 70 га; інші – 30 га.

Завдання

Визначити площу земель, які підлягають приватизації, з врахуванням того, що резервний фонд становить 8% від площі с.-г. угідь.

Визначити площу земель, які підлягають паюванню.

Визначити розмір земельної частки (паю) по підприємству, якщо кількість постійних працівників підприємства становить 460 чол., сезонних працівників – 45 чол., пенсіонерів підприємства – 85 чол., інших пенсіонерів – 67 чол., працівників соціальної сфери – 35 чол.

Розв’язок:Відповідно до ст. 25 ч.4 ЗКУ площа земель, що передається у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності.

Відповідно до вищенаведеного отримаємо:

3084-170,72 (резервний фонд)-480(лісовий фонд)-(270+70)(водний фонд)-23=2070,28 (га).

За сьт. 25 ч..6  ЗКУ паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя за винятком земель, які заишились у комунальній або державній власності, тобто це є різницею угідь і резервного фонду, у нашому випадку.

2134-170,72=1963,28 га

Згідно ст.25 ч.1 ЗКУ право на земельну частку пай мають працівники цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа. В даній задачі таке право мають пенсіонери і працівники даного підприємства, а саме (460+85)=545 чол. Згідно ч.6 цієї статті загальний розмір обчисленої для приватизації площі сільськогосподарських угідь ділиться на кількість працівників цих підприємств та пенсіонерам з їх числа 1963,28/545=3,60 га.

Ситуація 11

Громадянин України отримав безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га для індивідуального житлового будівництва в селі, де він проживає, та 0,60 га для ведення особистого селянського господарства.

Займаючись підприємницькою діяльністю, він вирішив побудувати новий житловий будинок в райцентрі. Для отримання земельної ділянки під будівництво нового будинку громадянин звернувся з заявою до міської ради.

Міська рада, розглянувши заяву та враховуючи, що заявник має у власності житловий будинок та земельну ділянку для обслуговування цього будинку та господарських будівель, а також те, що він не проживає в місті, прийняла рішення не надавати громадянину земельну ділянку для зазначених потреб.

Прийняте міською радою рішення громадянин оскаржив у суді.

Завдання

Чи підлягає позов задоволенню?

Розв’язок:Відповідно до ст 116 ч3, п в) однією із підстав безоплатної приватизації земельної ділянки є одержання земельної ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації , визначених відповідно до ст 121 ЗКУ передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок для будівництва житлових будівль та споруд.

Відповідно до ст 116ч 4, що визначає передачу земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, визначених цим кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Висновок: Враховуючи, що громадянин вже скористався своїм правом безоплатно одержати земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлових будинків та споруд, то відмова місцевої ради в наданні ділянки для зазначених потреб є правомірною і позов громадянина не підлягає задоволенню. Але є не обгрунтованою мотивація відмовитим, що він не проживає в даному населеному пункті. В земельному законодавстві немає обмежень прав громадянин на землю, в залежності від їх місця проживання.

Ситуація 12

Обласна рада, розглядаючи проект програми перспективного використання, відтворення та охорони земель регіону, прийняла рішення, згідно з яким всі землі в межах області визнавалися земельним фондом області і розпорядження ними покладалися на обласну раду, за винятком земель населених пунктів. Крім того, на обласну раду відповідно до цього рішення покладається координація діяльності землевпорядних органів, визначення основних засад земельної політики на території області, затвердження ставок земельного податку та здійснення державного контролю в цій сфері.

Прокурор області опротестував це рішення як незаконне.

Завдання

1. Чи підлягає протест прокурора задоволенню?

Розв’язок:Повноваження обласних рад у галузі земельних відносин визначаються ст. 8 ЗКУ та ст.43 і 44 Закону України про місцеве самоврядування. Відповідно до ст.8 п.2 до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області відносять затвердження та участь у реалізації регіональних програм використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель. Отже у даному випадку розгляд проекту програми входить у межі повноважень обласної ради. В ст. 133 Конституції України вказано що область є складовою частиною системи, крім того в статті 92 п. 13 зазначено, що територіальний устрій України визначається виключно законами України, які були прийняті ВРУ. Звідси випливає, що визначення територіального устрою є компетенцією ВРУ, відповідно всі землі в межах області належать земельному фонду області, таким чином обласна рада не має таких повноважень, що визначити які землі відносяться до її фонду, таке право має лиши ВРУ. Обласні ради є органами місцевого самоврядування, вони виражають спільні інтереси обласних громад. До їх повноважень відносять розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад (ст.8, п.а ЗКУ), але при цьому потрібно враховувати, що до розмежування земель державної та комунальної, розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні ради, а за межами населених пунктів – відповідні державні адміністрації (п.12 перехідних положень ЗКУ ).Звідси випливає, що місцеві ради можуть розпоряджатись лише землями в межах населених пунктів, а не всім земельним фондом області. згідно ст.8 п.д ЗКУ до повноважень обласних рад відносять координацію діяльності місцевих органів земельних ресурсів. ЦІ повноваження ради можуть передавати адміністраціям (ст. 44 п. 16 Закону України про місцеве самоврядування в Україні). Обласні ради забезпечують реалізацію політики у галузі використання і охорони земель (ст 8 п.6 ЗКУ), а не визначати основні засади цієї політики. відповідно до Закону України про місцеве самоврядування в Україні ст.26 п.35 затвердження ставок земельного податку відносяться до повноважень сільських, селищних, міських рад, які здійснюють ці повноваження керуючись середніми ставками земельного податку, які згідно Закону України про плату за землю визначає ВРУ.

Отже прийняте обласною радою рішення не відповідає нормам чинного законодавства, тому протест прокурора підлягає задоволенню.

Ситуація 13

Сільська рада прийняла загальнообов’язкове рішення “Про регулювання земельних відносин на території сільської ради”, згідно з яким усі розташовані в межах сільської ради підприємства, установи, організації та громадяни, що займаються підприємницькою діяльністю, зобов’язуються подати відомості про кількісний та якісний стан закріплених за ними земель, доходи, які вони отримують від здійснення господарської діяльності на землі, для нарахування земельного податку, щоквартально вносити кошти на утримання шляхів загального користування, благоустрій прилеглих територій на відстані до 15 метрів від їх землеволодінь (землекористувань), систематично подавати відомості про зміну меж у землеволодіннях (землекористуваннях), щорічно вносити кошти для підвищення якості малопродуктивних земель та проведення рекультивації порушених (деградованих) земельних угідь.

Державний інспектор, вважаючи це рішення необґрунтованим, звернувся до районної ради з клопотанням про скасування рішення сільської ради.

Завдання

Чи підлягає клопотання державного інспектора задоволенню?

Розв’язок:Повноваження сільських рад у галузі земельних відносин визначаються ст 26,29,31 Законом про місцеве самоврядування. Згідно з ст.12 ЗКУ до повноважень сільських рад відносять здійснення контролю за використанням та охоронною земель комунальної власності, дотримання земельного та екологічного законодавства. Згідно ст.29п.2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільська рада має повноваження встановити порядок і здійснювати контроль за використанням прибутків організації підприємств, організації комунальної власності відповідних територіальних громад. Згідно з ст.91 п.д ЗКУ власник землі зобов’язаний своєчасно подавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів. Відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування ст.26, п. 35 затвердження ставок земельного податку відносяться до повноважень сільських, селищних, міських рад, які здійснюють ці повноваження, керуючись середніми ставками земельного податку, які визначаються ВРУ відповідно до ЗУ “Про плату за землю”. У ст. 3 ЗУ “Про плату за землю” вказується, що плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання і охорони земель, підвищення родючості ґрунтів і відшкодування втрат власників землі та землекористувачів пов’язаних з господарюванням на землях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землевпорядкування і моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.

До повноваження спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у сфері державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель належить внесення до органів місцевого самоврядування клопотань щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель (ст. 6 ЗУ “Про державний контроль за використанням та охороною земель”).

В ст. 9 ЗУ “Про державний контроль за використанням та охороною земель” встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Відповідно до ст. 6 ЗУ “Про державний контроль за використанням та охороною земель” до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації необхідної для виконання покладених на них завдань.

На основі цього можна зробити висновок, що дане клопотання не підлягає задоволенню.

Ситуація 14

Районна рада затвердила державну регіональну програму “Охорона земель Поділля”, яка містить розділ “Нормативно-правове забезпечення”. Відповідно до нього власники землі і землекористувачі зобов’язані сплачувати 10% коштів від результатів господарської діяльності на охорону грунтів, здійснення лісомеліоративних, ґрунтозахисних заходів та рекультивацію земель.

Підприємства, діяльність яких є джерелом підвищеної екологічної небезпеки, зобов’язані вести первинний облік забруднюючих речовин, що викидаються у навколишнє природне середовище, здійснювати нагляд за станом прилеглих до них земель та щорічно вносити кошти на біологічну рекультивацію (підвищення якості) земель, які перебувають у межах їх негативного впливу.

Районна спілка орендарів негативно оцінила зазначену програму і звернулася до прокурора зі скаргою щодо її опротестування.

Завдання

1. Чи підлягає скарга районної спілки орендарів задоволенню?

Розв’язок:

Повноваження районої ради у галузі земельних відносин визначаються ст 10 ЗКУ. До повноважень районих рад відносять забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель. Згідно з ст.91 п.д ЗКУ власник землі зобов’язаний своєчасно подавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів. У ст. 3 ЗУ “Про плату за землю” вказується, що плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання і охорони земель, підвищення родючості ґрунтів і відшкодування втрат власників землі та землекористувачів пов’язаних з господарюванням на землях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землевпорядкування і моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Згідно ст 2 ЗУ Про плату на землю Використання земель в Україні є платним . Плата за землю встановлюється у вигляді зем. податку, або орендної плати, що визначається в залежності від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку за які не встановлено визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом.

Власники зем діл, земельних часток (паїв) та землекористувачів, крім орендарів та інвесторів – учасники угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Справляння земельного податку за зем діл , надані в коростування у зв’язку з укладанням угоди про розподіл продукції замінюються розподілом виробленої продукції між державою та їнвестором на умовах такої угоди.

За земельні ділянки надані в оренду справляється орендна плата.

На основі цього можна зробити висновок, що дане клопотання підлягає задоволенню.

Ситуація 15

Громадянин України Коваль проживає в селі. Відповідно до земельно-облікових документів, у постійному користуванні Коваля знаходиться 1,3 га земель, з яких 0,86 га розміщені біля будинку, а решта – окрема ділянка в межах села.

Він звернувся з заявою до сільської ради про безоплатну передачу у приватну власність згаданих ділянок загальною площею 1,3 га.

Завдання

Чи в компетенції сільської ради вирішення цього питання?

Для яких потреб і в якому розмірі громадянин може отримати безкоштовно у власність земельні ділянки?

Розв’язок: Згідно ст.118 ЗКУ громадянин зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Керуючись п.12 Перехідних положень ЗКУ до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади. Отже вирішення цього питання входить до компетенції сільської ради. Відповідно зі ст.116 част.3 пункту а однією з підстав безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам України є приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян. при цьому діють норми безоплатної приватизації, які вказані у ст.121 ЗКУ. Згідно цієї статті зем. діл., яка знаходиться біля будинку, площею 0,86 га буде розмежована: 0,25 га буде виділено для присадибної ділянки, а решта буде приватизовано для ведення особистого селянського господарства. Друга земельна ділянка площею 0,44 га буде також виділена для ведення особистого селянського господарства. Згідно ст.121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм зем. діл. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території села площею не більше 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,00 га. В нашому випадку загальна площа зем. діл. призначених для О.С.Г. не перевищує допустиму норму. Також згідно ст.121 ЗКУ передбачено такі норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам для таких потреб як: - ведення садівництва – не більше 0,12 га; - будівництво та обслуговування жилого будинку, господ. будівель і споруд в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га; - індивідуальне дачне будівництво – не більше 0,10 га; - будівництво індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га.

Ситуація 16

Громадяни Кулик і Петрук за спадщиною оформили право власності на житловий будинок. Цей будинок їм передано у спільну часткову власність з визначенням для Кулика 1/3 частини, а для Петрука 2/3 частини будинку.

Оформивши право власності на житло, громадяни звернулися до сільської ради про необхідність розподілу земельної ділянки площею 0,3 га, яка розміщена біля будинку, для його обслуговування.

Сільська рада, мотивуючи тим, що будинок було розподілено судом, запропонувала звернутися в суд для розподілу земельної ділянки.

З такою пропозицією заявники не погодилися і звернулися до районної ради.

Завдання

Чи правомірні дії сільської ради?

Чи в компетенції районної ради вирішення даного питання?

Розв’язок:За Цивільним Кодексом України і ст. 120 ЗКУ п.4 при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачене у договорі відчуження будівлі і споруди. Отже відповідно до вищенаведеного земельна ділянка повинна бути пропорційно розділена між власниками будинку у відповідній пропорції.

Відповідно до ст. 10 ЗКУ до повноважень районних рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад. Отже розгляд даного питання не належить до компетенції районної ради. Вирішення таких питань покладається на сільську раду (ст.12, част. й ЗКУ).

Ситуація 17

Орендар Осипенко уклав з СГП “Новий шлях” договір про оренду землі площею 10 га. По закінченню осіннього сезону та збирання врожаю він запропонував дирекції підприємства обміняти свою площу землі на більш родючі землі підприємства. Дирекція не погодилась на таку угоду.

Завдання

Дайте правову оцінку даної ситуації.

Як вирішити цей спір?

Розв’язок: Громадянин Осипенко і с/г підприємство «Новий шлях» в орендних земельних відносинах. Відповідно до ст.15 ЗУ «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 р. істотною умовою укладання договору оренди зазначення об’єкта оренди. Зміна об’єкта оренди передбачає укладання іншого договору оренди. Пропозиція громадянина Осипенко не є законною оскільки протирічить раніше укладеному раніше договору оренди. Згідно ст.35 цього ж закону спори, пов’язані з орендою землі, вирішуються в судовому порядку. Тому для захисту своїх прав і вирішення цього питання сторонам краще звернутися до суду.