26

вища геодезія

Перший рівень

1. Геоїдом називають: в) неперервну замкнену рівневу поверхню, яка співпадає в океані з не збудженою поверхнею води і умовно продовжена під материками з такого розрахунку, щоб напрями прямовисних ліній перетинали цю поверхню у всіх її точках під прямим кутом, враховуючи нерівномірність щільності та розподілу внутрішніх мас Землі;

2. Квазігеоїдом називають: б) неперервну замкнену рівневу поверхню, яка співпадає в океані з не збудженою поверхнею води і умовно продовжена під материками з такого розрахунку, щоб напрями прямовисних ліній перетинали цю поверхню у всіх її точках під прямим кутом, не враховуючи нерівномірність щільності та розподілу внутрішніх мас Землі;

3. Загальним земним еліпсоїдом називають: геометричну форму із встановленими параметрами та розмірами, яка математично найкраще описує фігуру Землі і має центр та вісь обертання, які збігаються з центром мас та віссю обертання Землі;

4. Референц-еліпсоїдом називають: г) геометричну форму із встановленими параметрами та розмірами, яка математично найкраще описує фігуру Землі у межах певної території і центр якої наближено збігається з центром мас Землі.

5. Положення точки на поверхні земного еліпсоїду в геодезичній системі координат визначають:

	широта	довгота
в)	гострий кут, утворений площиною екватора та нормаллю до поверхні еліпсоїду в точці	двогранний кут, утворений площинами нульового меридіану та меридіану даної точки

6. Які з перелічених кривих задають найкоротшу відстань між двома точками на поверхні земного еліпсоїду: г) геодезична лінія.

7. Сферичний надлишок ε трикутників тріангуляції І класу може набувати чисельних значень: б) 2" - 10";

8. Аддитаментами називають: б) поправки в довжини сторін сферичного трикутника, після введення яких трикутник можна розв’язувати за теоремою синусів плоскої тригонометрії за сферичними кутами;

9. Прямою геодезичною задачею називають задачу, в якій: в) за значеннями геодезичних координат одного пункту, довжиною та прямим азимутом геодезичної лінії визначають геодезичні координати другого пункту та зворотній азимут лінії;

10. Виберіть найбільш ефективний спосіб розв’язування головних геодезичних задач на великі віддалі: г) спосіб допоміжної сфери Бесселя.

11. Якою має бути відносна похибка вимірів геодезичних ліній для забезпечення точності обчислення геодезичних координат ±0,0001" з розв’язування прямих геодезичних задач в державній опорній мережі І класу: а) 1:500000 ÷ 1:1000000;

12.Вздовж яких кривих поверхні еліпсоїду при їх зображенні на площині в проекції Гаусса-Крюгера масштаб зображення дорівнює одиниці: б) осьовий меридіан;

13. Визначальним фактором точності розрахунку плоских прямокутних координат точки в проекції Гаусса-Крюгера за її геодезичними координатами є: а) число членів степеневих рядів закону зображення еліпсоїду на площині в проекції Гаусса-Крюгера;

14. Поправки за кривизну зображення геодезичної лінії на площині: а) це кут між хордою та дотичною до кривої зображення геодезичної лінії на площині;

15. Напрям на площині орієнтується дирекційним кутом, який виражають азимутом напряму з врахуванням: в) зближення меридіанів на площині та поправки за редукцію напряму на площину;

16. Абсолютним відхиленням прямовисної лінії називають: в) складові кута між нормаллю та прямовисною лінією в проекції на площини меридіану та першого вертикалу загального земного еліпсоїду в даній точці;

17. Геодезичною висотою точки фізичної поверхні землі називають: а) віддаль від точки до поверхні еліпсоїду у напрямі нормалі до нього;

18. Редукційною проблемою вищої геодезії називають сукупність задач переходу від безпосередньо виміряних величин на фізичній поверхні Землі до відповідних їм величин на: в) поверхні прийнятого еліпсоїду;

Тести I рівня

з дисципліни „Вища геодезія”

До основних параметрів референц-еліпсоїдаКрасовського належать: в) велика та мала півосі еліпсоїда;

Відносна величина, яка визначається із співвідношення , де:  - розміри, відповідно, великої та малої півосі еліпсоїда, називається: б) першим ексцентриситетом;

Відносна величина, яка визначається із співвідношення , де:  - розміри, відповідно, великої та малої півосі еліпсоїда, називається: в) другим ексцентриситетом;

У проекції Гаусса-Крюгера осьовий меридіан кожної зони прийнято за: б) вісь абсцис x;

У проекції Гаусса-Крюгера на площині прямими лініями зображаються: а) осьовий меридіан та екватор;

В межах території України: г) абсциси x – додатні, ординати y – додатні східніше та від’ємні західніше осьового меридіану.

Знак величини зближення меридіанів є додатнім, у випадку, коли точки розташовані: а) на схід від осьового меридіану;

Паралель на земному еліпсоїді утворює: в) коло;

Головні нормальні перерізи це: б) два взаємно перпендикулярних нормальних перерізи в точці, які мають найбільшу та найменшу кривизну;

Бічні сторони знімальної трапеції це: в) дуги меридіанів;

Різниця сум кутів сферичного та плоского трикутників називається: б) сферичним надлишком ;

Зміст теореми Лежандра: а) якщо сторони плоского і сферичного трикутників відповідно рівні між собою, то кути плоского трикутника рівні кутам сферичного, зменшеним на третину сферичного надлишку;

Сума поправок за редукцію кутів трикутника рівна: а) сферичному надлишку з оберненим знаком;

Під редукцією напрямів та довжин ліній розуміють: б) перехід від напрямів та довжин геодезичних ліній на еліпсоїді до відповідних їм величин на площині;

Задачу, у якій за геодезичними координатами початкової та кінцевої точок геодезичної лінії, розраховують прямий та зворотній азимути цієї лінії та її довжину, називають: г) оберненою геодезичною задачею.

Задачу, у якій за геодезичними координатами початкової точки геодезичної лінії, прямим азимутом лінії у цій точці та її довжиною розраховують геодезичні координати кінцевої точки та величину зворотного азимута, називають: г) прямою геодезичною задачею.

Основне рівняння геодезичної лінії: в) ;

Тести II рівня

з дисципліни „Вища геодезія”

1. Наближене розв’язування сферичних трикутників у вищій геодезії здійснюють:

а) способом аддитаментів;

г) за теоремою Лежандра.

2. Головні геодезичні задачі (пряму та обернену) можна розв’язати:

а) за формулами Гауса із середніми аргументами;

б) за формулами Бесселя;

в) способом допоміжної точки (спосіб Шрейбера);

3. В будь-якій точці поверхні еліпсоїда головними нормальними перерізами є:

б) меридіанний переріз;

в) переріз першого вертикалу;

4. Формула визначення радіусу кривини першого вертикалу має вигляд:

б) ;

в) ;

5. Система координат, у якій положення будь-якої точки на еліпсоїді визначається координатами X, Y, Z: за початок координат приймається центр еліпсоїда О; вісь OZ розташована по полярній осі еліпсоїда; вісь OX – у площині екватора, проходить через точку перетину його меридіаном, який приймається за початковий; вісь OY – у площині екватора, проходить через точку перетину його меридіаном, площина якого складає з площиною початкового меридіану кут 90^о, називається: в) прямокутних просторових координат;

6. До параметрів референц-еліпсоїдаКрасовського належать:

а) полярне стиснення;

б) перший та другий ексцентриситети меридіанного еліпсу;

в) велика та мала півосі еліпсоїда;

другий рівень

1. Які з перелічених величин прийнято вважати основними параметрами земного еліпсоїду:

б) велика піввісь a, мала піввісь b;

г) полярне стиснення α, перший ексцентриситет е, другий ексцентриситет е';

2. На яких віддалях найбільш ефективно розв’язувати головні геодезичні задачі способом допоміжної точки Шрейбера:

а) 20 – 30 км;

3. Виберіть оптимальне співвідношення точності геодезичних координат , азимуту та геодезичної лінії при розв’язуванні головних геодезичних задач:

г) немає жодної вірної відповіді.

4. Вкажіть причини, внаслідок яких в системі прямокутних координат проекції Гаусса-Крюгера відсутня єдина початкова точка відліку:

а) мінімальні спотворення елементів поверхні еліпсоїду при їх зображенні на площині;

б) простота використання проекції еліпсоїду на площину;

в) простота врахування спотворень елементів поверхні еліпсоїду;

5. Поправка за редукцію віддалей з еліпсоїду на площину:

а) дорівнює нулю для напрямів, які збігаються з осьовим меридіаном зони проекції Гаусса-Крюгера;

в) завжди додатна ;

г) виникає внаслідок спотворень проекції еліпсоїду на площину;

6. Якщо пункти державної опорної мережі знаходяться у різних зонах проекції Гаусса-Крюгера, то:

в) вони можуть використовуватись одночасно для прив’язки чи згущення мережі пунктів нижчих класів після перетворення прямокутних координат у систему однієї із суміжних зон їх розташування;

г) на етапі зрівноважування мережі обчислюють значення прямокутних координат пунктів у системах обох суміжних зон, якщо пункти потрапляють у область перекриття ±30' по довготі відносно граничного меридіану;

Тести I рівня

з дисципліни „Геодезія” 1 курс

Горизонтальні проекції виміряних довжин при теодолітній зйомці обчислюють за формулою:d=D·cos²ν;

Абсолютну лінійну нев’язку теодолітного ходу обчислюють за формулою: ;

Колімаційна площина це: площина, яку описує візирна вісь, коли вона перпендикулярна до горизонтальної осі обертання зорової труби;

Яка з наведених формул є формулою обчислення кутової нев’язки розімкненого теодолітного ходу: .

Теоретичні суми приростів у розімкненому теодолітному ході обчислюються за формулами:

;

Максимальна віддаль від інструменту до рейки при топографічному зніманні рельєфу для побудови плану у масштабі 1:2000: 250м.

Максимальна віддаль від інструменту до рейки при топографічному зніманні контурів та окремих об’єктів для побудови плану у масштабі 1:2000: 100м;

Які з наведених груп способів відносяться до способів вимірювання горизонтальних кутів: прийомів, кругових прийомів, повторень;

Механічними мірними приладами є: мірні стрічки, рулетки, інварні дроти;

Формула визначення віддалі за допомогою ниткового віддалеміра має вигляд: D=к·n+с;

Який зі наведених методів не є методом вимірювання ліній за допомогою електромагнітних хвиль: механічний.

Величину горизонтального кута знаходять, як різницю: відліків з горизонтального круга на праву і ліву точки візування;

Яка з даних формул не є формулою для визначення кута нахилу при вимірюванні теодолітом типу Т30: ν=(КЛ+КП)/2;

Яка з даних перевірок не є перевіркою теодоліта: вісь циліндричного рівня при основній лінійці має бути паралельною скошеному краю лінійки;

Як називається засічка, у результаті розв’язку якої отримують координати невідомої точки, яка вставляється в опорну мережу. Відомими є координати двох пунктів цієї мережі та виміряні віддалі від них до шуканої точки: лінійна;

Формули Юнга застосовуються при розв’язку: прямої кутової засічки;

Спосіб виконання теодолітної зйомки, у якому положення точок контурів чи предметів ситуації визначають за горизонтальним кутом і віддалю до них, називається: полярним.

Метод побудови планових опорних геодезичних мереж у вигляді трикутників, у яких вимірюють всі кути називається: тріангуляція.

Метод побудови планових опорних геодезичних мереж у вигляді трикутників, у яких вимірюють всі сторони називається: трилатерація;

Точність масштабу топографічної карти це: величина відрізка на місцевості, що дорівнює 0,1 мм на карті даного масштабу;

Графічний спосіб визначення площ ділянок за картою полягає у: розбивці ділянок на прості геометричні фігури та визначенні їх площ, а також застосуванні палеток;

Дирекційний кут напрямку це: горизонтальний кут, який вираховується від північного напрямку осьового меридіана до заданого напрямку за ходом годинникової стрілки.

За відомим дирекційним кутом (152°32,5'), величина румба визначається так: 180°00' - 152°32,5' = 27°27,5'

Якщо α_АВ=152°35', r_CB=20°25', то β дорівнюватиме:

а). 7°05';

Взаємозв’язок дирекційного кута та магнітного азимута напрямку визначається: схиленням магнітної стрілки та зближенням меридіанів;

Аналітичний спосіб визначення площі ділянки полягає у: обчисленні площі за формулою ;

Геометричне нівелювання з середини передбачає встановлення приладу: посередині між рейками;

Приведення нівеліра в робоче положення означає: приведення бульбашки циліндричного рівня в нуль-пункт;

Перша перевірка нівеліра полягає у визначенні: паралельності осі круглого рівня та осі обертання піднімального гвинта;

Перевірка головної умови нівеліра з циліндричним рівнем полягає у визначенні: паралельності візирної осі зорової труби та осі циліндричного рівня;

Суть геометричного нівелювання полягає в тому, що: нівелювання проводять за допомогою горизонтального променя, а перевищення визначають як різницю відліків на задню та передню рейки;

Горизонт приладу це: висота візирного променя відносно рівневої поверхні;

Візирна вісь зорової труби це: уявна лінія, що з’єднює оптичний центр окуляра та центр сітки ниток;

Робота на станції при технічному нівелюванні завершується: визначенням середнього перевищення на станції;

Врівноваження нівелірного ходу полягає у: визначенні нев’язки ходу та розподілення її на всі середні перевищення ходу з оберненим знаком;

Непаралельність візирної осі зорової труби та осі циліндричного рівня нівеліра виправляється так: визначається правильний відлік на дальню рейку, елеваційним гвинтом нахиляють зорову трубу так, щоб середній штрих був на обчисленому відліку і за допомогою піднімальних гвинтів нівеліра виводять бульбашку циліндричного рівня на середину;

На якій відстані в нівелірному ході закладають репера? 5 км;

Скільки відліків по рейках беруть на станції нівелювання ІІІ класу? 8.

Яка нормальна довжина плеч при нівелюванні ІІІ класу? 75м;

Яке співвідношення середньої квадратичної похибки m в середині ходу до нев’язки ходу fh? m=fh/2;

Чому дорівнює вага еквівалентного ходу Р1,2? Р1,2=Р1+ Р2;

Чому дорівнює довжина еквівалентного ходу L1,2,коли відомі довжини l1 і l2 та ваги Р1 , Р2 ходів, які він замінює? L1,2= 1/(Р1 + Р2)

Як можна обчислити вагу зрівняної висоти репера в будь-якій точці ходу розташованого на відстані l1 і l2 від початку та кінця ходу відповідно? РЕ=1/(l1+ l2);

За якою формулою обчислюють середню квадратичну похибку кута виміряного n прийомами?

Як обчислити середню квадратичну похибку впливу на кут похибки редукції?

Чому дорівнює середня квадратична похибка поздовжнього зсуву кінцевої точки ходу?

1)

2) !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

3)

4)

При нівелюванні IV класу нерівність плечдопскається: 5м;

Нев’язка в ходах нівелювання ІІІ класу не повинна перевищувати граничного значення гр.fh.

Скільки відліків по рейках беруть на станції нівелювання IV класу 6;

При нівелюванні ІІІ класу нерівність плеч допускається.

1)2м;!!!!!!!

2)3м;

3)5м;

4)10м.

При нівелюванні III класу візирний промінь над землею може проходити не нижче. 30см.

Нев’язка в ходах нівелювання ІV класу не повинна перевищувати граничного значення гр.fh.

Мережа трикутників, що межують один з одним, та у яких виміряні всі сторони – це: Трилатерація;

Допустима кутова нев’язка в ході, або в полігоні, в якому n сторін, для полігонометрії IV класу дорівнює:

Полігонометрія у якій прилади для вимірювання довжин ліній, вкладають в створи ліній є: Базисною.

Виберіть із перерахованих нижче похибок інструментальні. Рена;

Виберіть правильну формулу для визначення дирекційного кута, кінцевої лінії ходу, у якого n сторін і виміряні ліві кути:

Тести II рівня

з дисципліни „Геодезія” 1 курс

1. є формулою для обчислення: поправки у замкненому теодолітному ході;

2. Формула визначення кута нахилу при вимірюванні його теодолітом типу Т30 має вигляд:

а) ν=(КЛ-КП)/2;

б) ν=КЛ-МО;

в) ν=МО-КП;

3. Основне рівняння тахеометричної зйомки:

а) H_B=H_A+dtgv+і_п- V;

в) H_B=H_A+ +і_п- V;

4. Суть прямої геодезичної задачі:

г) знайти координати другої точки лінії за заданими координатами першої точки, горизонтальним прокладенням і дирекційним кутом цієї лінії.

5. Яка з наведених формул характеризує тригонометричне нівелювання:

а) h=dtgv+і_п- V;

г) h=h′+і_п- V.

6. Теодолітне знімання це:

б) контурне знімання місцевості, у результаті якого отримують план місцевості без зображення рельєфу;

7. Вимірювання ліній за допомогою електромагнітних хвиль характеризується формулою:

г) D= .

8. Кутомірними приладами є:

а) теодоліти;

г) тахеометри.

9. Місце нуля вертикального круга це:

б) відлік з вертикального круга, коли візирна вісь є у горизонтальному положенні;

в) відлік з вертикального круга, коли візирна вісь є перпендикулярною до осі обертання приладу;

г) відлік з вертикального круга, коли бульбашка циліндричного рівня при вертикальному крузі є в нуль-пункті.

Стрімкість або крутизну схилу визначає:

г). ухил, який дорівнює і = tg ν.

Вісь лощовини називають:

б). тальвегом;

г). лінією водозбору.

Які з приведених властивостей мають випадкові похибки?

б). В достатньо великому ряді результатів вимірювань, проведених в однакових умовах, похибки, рівні за абсолютною величиною, але різні за знаком, зустрічаються однаково часто.

в). У великому ряді похибок вимірювань великі за абсолютною величиною похибки зустрічаються рідше, ніж менші.

г). Якщо ряд вимірювань однієї величини проводиться в одних і тих самих умовах, то сума випадкових похибок, розділена на їх число, при необмеженому збільшенні цього ряду вимірювань наближається до нуля.

Які з визначень та тверджень є правильними:

а). Істинною похибкою результату вимірювань називається різниця між цим результатом і істинним значенням виміряної фізичної величини;

г). Випадкові похибки найбільш небажані, тому що вони мають властивість накопичуватись.

Які з наведених формул – це формули визначення висот точок, що знаходяться в замкнутій горизонталі:

б). ;

Горизонт приладу визначається за формулами:

а). ; де Н_і – висота точки, а – відлік по чорній шкалі рейки, встановленої на даній точці;

в). ; де Н_і – висота точки, на якій встановлений нівелір, і –висота приладу;

Дирекційний кут лінії 1-2 становить 124˚42,5΄, правий горизонтальний кут 123 з вершиною в точці 2 дорівнює 112˚16,0΄. Які із приведених значень будуть правильними:

а). Дирекційний кут лінії 3-2 дорівнює 192˚26,5΄;

г). Дирекційний кут лінії 2-3 дорівнює 12˚26,5΄.

Які з наведених умов повинні виконуватись в геометричній схемі нівеліра з циліндричним рівнем:

а). Вісь круглого рівня повинна бути паралельною до осі обертання нівеліра;

в). В робочому стані вертикальна нитка сітки повинна бути вертикальною, а горизонтальна – горизонтальною;

Виберіть формулу визначення середньої квадратичної похибки поперечного зсуву кінцевої точки витягнутого полігонометричного ходу.

3. ;

Зрівноваження нівелірних мереж способом послідовних наближень зводиться до того, що:

• обчислюють середньовагові значення висот вузлових реперів, спочатку використовуючи задані значення висот вихідних реперів, а потім в наближеннях використовують значення висот вузлових реперів;

• знаходять нев’язки в ходах і послідовними наближеннями їх розподіляють;

• зрівноважені значення висот вираховують як середньовагові послідовними наближеннями.

Виберіть формулу для обчислення середньої квадратичної похибки зрівноваженого значення абсциси вузлового пункту полігонометричного ходу, коли відома середня квадратична похибка одиниці ваги і вага цієї абсциси .

2. ;

За якою формулою обчислюється середня квадратична похибка зрівноваженого значення дирекційного кута вузлової лінії?

1. ;

За якою формулою обчислюють зрівноважене значення дирекційного кута вузлової лінії, коли відомі значення дирекційних кутів цієї лінії, одержаних з трьох ходів , , і ваги цих ходів , , ?

4. .

Знайти зрівноважене значення вузлового репера точки Е, якщо:

=160,620 м, =163,555 м, =164,107 м, =+2,137м, =-0,805, =+ 1,359,

=0,45, =0,25, =0,6162,753 м;

Виберіть формулу для обчислення зрівноваженого значення висоти репера E ( ) якщо , , - висоти реперів A, B, C; , , - перевищення ходів; , , - ваги цих ходів.

3. ;

За якою формулою обчислюється середня квадратична помилка одиниці ваги ( ), для випадку, коли в одній вузловій точці сходяться n ходів.

2. ;

4. .

Знайти вагу ( ) та довжину ( ) еквівалентного ходу, якщо =25,0 км, =20,0 км, С=10.

P=C/L, P1.2=p1+p2, L1,2=1/P1,2

Виберіть формулу для знаходження ваги зрівноваженої висоти точки F ( ), де , , ..., - ваги ходів 1,2, ..., 7.

2. ;

Знайдіть значення дирекційного кута лінії АВ, якщо =34º17 і задані кути ходу (див. рисунок).

2. =62º14;

Знайдіть середнє вагове значення дирекційного кута вузлової лінії 4-4а, якщо значення дирекційних кутів цієї лінії, одержаних з ходів 1,2,3 у яких відповідно число кутів дорівнює 4,3,4 дорівнюють: =36º1346; =36º1342; =36º1240.

36º1243,5;

36º1249,6;

36º1244,4;

36º1242,0.

Дирекційний кут лінії =16º27, кут =25º14, =3000,00; =3000,00 і довжина лінії 3-5 =26,15 м. Знайти координати точки 5.

3. =3019,53; =3017,39;

ТЕСТИ З КУРСУ ГІС І БАЗИ ДАНИХ

І рівень

1. В загальному змісті геоінформаційні системи це: - інструменти для обробки просторової інформації, чітко прив’язаної до певної частини земного простору;

2. Науково чітке визначення ГІС: - це сукупність програмно-апаратних засобів та алгоритмічних процедур, призначених для збору, введення, моделювання та аналізу просторово-розподіленої інформації;

3. Піонерний період розвитку ГІС розпочався: - в кінці 50-х років;

4. Піонерний період розвитку ГІС характеризувався: - дослідженнями принципових можливостей ГІС та відпрацюванням емпіричного досвіду;

5. Період державних ініціатив в розвитку ГІС в першу чергу характеризувався: - розвитком геоінформаційних проектів, що підтримуються державою;

6. Розвиток ГІС в Україні розпочався: - з середини 80-х років;

7. Державна науково-технічна програма розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування розрахована на період до:- 2010 р;

8. Системи управління мережами (СУМ) призначені для: - управління трубопровідним та енергетичним господарством;

9. Завдання які вирішують ГІС: збір і обробка даних, моделювання і аналіз, використання результатів моделювання і аналізу в процесах прийняття рішень; - так;

10. Атрибутивні дані – невід’ємна частина ГІС.- так

11. Найбільш оперативним джерелом даних для ГІС є: - дані дистанційного зондування;

12. Точність визначення положення об’єкта на матеріалах ДДЗ збільшується: - із зменшенням довжини хвилі;

13. Найбільш широко при побудові карт світу застосовується:- універсальна поперечна проекція Меркатора;

14. Основною характеристикою растрового представлення графічної інформації є: - роздільна здатність.

15. В топологічних моделях представлення інформації в ГІС основними елементами є: - набори вузлів і дуг:

16. Чи повинна сучасна повнофункціональна ГІС забезпечувати підтримку оверлейних операцій?- так;

17. Чи повинна сучасна повнофункціональна ГІС підтримувати роботу з різними картографічними проекціями? так;

18. Якщо в наявності є атрибутивні та географічні компоненти даних в ГІС. То якої компоненти, можливо, не вистачає? - часових відомостей;

19. Який рівень в геоінформатиці вважається найвищим за своїм наповненням?- рівень знань.

20. Чи залежить результуюча точність даних в ГІС від точності пристроїв введення-виведення? - так;

21. Чи є результати геодезичних знімань джерелом даних для ГІС? - так;

22. Оверлейні операції відносяться: - до блоку аналізу в ГІС;