29. Двовимірні масиви. Приклади використання.

Перед створенням двовимірний масив також оголошують, при цьому залежно від місця оголошення масив може бути як локальним, так і глобальним. Якщо кількість елементів масиву відомо, то це масив з фіксованими межами. У випадку змінної кількості елементів створюють динамічний масив. Для оголошення масиву використовують оператор

^ Dim <ім’я масиву> (<число1>,<число2>)[<As тип даних>]

де імя масиву – імя змінної типу «масив», число1 – розмір масиву (число рядків), число2 – розмір масиву (число стовпців), тип даних – тип даних масиву, за замовчуванням – тип Variant.Кожен елемент масиву має свій індекс (місце розташування в масиві), що складається з номера рядка та номера стовпця. По замовчуванню значення нижньої ежі масиву дорівнюється нулю.

Але, якщо в розділі General модуля програми помістити оператор Option Base 1, то елементи масиву будуть нумеруватись з одиниці. При необхідності базовий індекс при оголошенні масиву можна змінювати шляхом використання ключового слова То: Dim StrMyArray(1 To 3, 1 To 4) As String.Під час роботи з масивами використовують оператори циклу For…Next, при цьому лічильник повторень циклів пов’язується з індексами елементів.В якості індексів можна використовувати не тільки константи, але і змінні, що дає можливість задавати дії над будь-якими елементами масиву. В пам’яті елементи двовимірного масиву розташовуються по рядках.В мові VB 6.0 не визначені операції із матрицями, тому будь-яка обробка матриць здійснюється поелементно.Наведемо приклади типових алгоритмів обробки матриць.

Приклад. ^ Введення двовимірного масиву В розміром 4х5 можна здійснити за допомогою опереторів:

Dim B(4,5)

For i=1 To 4

For j=1 To 5

B(i,j)=Inputbox(“Введіть B(“& i &”,”& j &”)” & “елемент масиву”, “Вікно вводу матриці”)Next j Next i

Приклад. ^ Сумування елементів масиву. Для двовимірного масиву В розміром NxM необхідно обчислити S=0 For i=1 To N For j=1 To M S=S+B(i,j)Next j Next i Приклад. ^ Підсумовування матриць. Для двовимірних масивів А та В розміром NxM. For i=1 To N For j=1 To M C(i,j)=A(i,j)+B(i,j) Next j Next i

29. Форми в мові html.

Дуже часто необхідно отримати які-небудь дані від користувача, наприклад, логін, пароль і E-mail при реєстрації відвідувача на сайті. Для цього використовуються форми HTML, за допомогою яких можна передавати текстові дані і файли. Форми створюються за допомогою тега <form>(</form>). 

Форми – призначені для пересилання даних від віддаленого користувача до веб-сервера. З їх допомого можна організовувати діалог між користувачем і сервером.

Для тега <form> бажано вказувати наступні атрибути:

action - цей атрибут визначає URL-адрес скрипта, який отримає дані з цієї форми. Наприклад, action="avto.php". Якщо вказати "порожню" адресу (тобто action=""), то браузер відправить дані форми цьому ж файлу, в якому і створена форма.

method - атрибут задає спосіб відправки даних на сервер. При значенні "get" дані будуть додані до URL-адресу скрипту, до якого і відправляються дані. В цьому випадку вони будуть видимі в адресному рядку браузера, що не дуже добре, оскільки їх зможе побачити користувач. Але ще є обмеження на довжину даних що передаються, обумовлені допустимою кількістю символів в адресному рядку браузера. При значенні "post" дані будуть відправлені у вигляді блоку даних, який не буде видимий дял користувача. І в цьому випадку об'єм даних практично ні чим не обмежений. Тому дуже часто використовують саме метод "post".

<form action="avto.php" method="post">

Створюємо текстове поле Самим простим елементом введення даних – є просте текстове поле. Для його створення я використав наступний код.

<input type="text" name="pole" />

За допомогою атрибута value, ви можете присвоїти полю значення за замовчуванням. Користувач побачить це значення при завантаженні форми, він зможе змінити його або залишити без змін. Цей атрибут зазвичай використовується як підказка для користувача. Наприклад якщо написати <input name=”pole” type=”text” value=”Введіть своє ім’я”>, користувач зрозуміє що туди треба вписати своє ім’я.

Створюємо текстову область

<textarea name="area" rows="6" cols="25">Цей текст буде значенням цього елемента форми </textarea>

Цей елемент працює таким чином, що будь-який текст що опиниться всередині конструкції <textarea></textarea>, буде вважатися значеням цього елемента. Створюємо поле для введеня пароля

<input type="password" name="password" />

Створюємо приховане поле Приховане поле може містити такі самі текстові значення як і текстове, але воно не буде відображатися для користувача у його браузері.

<input type="hidden" name="hidden" value="приховане значення" />

Створюємо елементи вибору

Створюємо флажки

<input type="checkbox" name="сheckbox1" value="один" /> <input type="checkbox" name="сheckbox2" value="два" /> <input type="checkbox" name="сheckbox3" value="три" />

Флажок – це елемент вибору типу checkbox. Флажок може мати атрибут value, але на відміну від інших елементів цей атрибут для флажків як правило не використовується. Текст, що знаходиться поруч із флажками, являється звичайним текстом.

Створюємо перемикачі Перемикачі (їх ще називають «радіокнопками» та «кнопками вибору варіантів») використовуються тоді, коли потрібно що користувач вибрав лише один із запропонованих варіантів. В html перемикачі працюють так, що коли ви обираєте один з них, то всі інші автоматично вимикаються.

<input type="radio" name="radio" value="101.1" /> <input type="radio" name="radio" value="103.5" /> <input type="radio" name="radio" value="106.1" />

Створюємо випадаючі списки Випадаючі списки створюються за допомогою двох різних елементів. Головним є елемент select, який може містити безліч елементів

<select name="select" size="1"> <option value="value1">Item1</option> <option value="value2">Item2</option> <option value="value3">Item3</option> <option value="value4">Item4</option> </select>

У елемента select, є атрибут name. А в елементів option є атрибути value. В програму потрапить лише те значення value, елемент якого буде обраний у випадаючому списку. Зауважте, що значення атрибута value не відображається на сторінці, користувач буде бачити лише той текст, що знаходиться між елементами <option></option>. Створюємо список із множинним вибором В деяких ситуаціях, може бути коисно скористатися ще одним елементом вибору, він називається – список із множинним вибором. Він являється різновидом випадаючого списку, і створюється схожим способом.

<select name="list" size="7" multiple="multiple"> <option value="value1">Item1</option> <option value="value2">Item2</option> <option value="value3">Item3</option> <option value="value4">Item4</option> <option value="value5">Item5</option> <option value="value7">Item6</option> <option value="value7">Item7</option> </select>

Додаємо кнопки

Кожна із кнопок створена як варіант елемента input, але завдяки атрибуту type, у всіх цих кнопок різна дія. Код що покладений в основу сторінки демонстрації кнопок, наглядно показує яким чином можна створювати кнопки всередині форм.

Начало формы

Конец формы

Кнопка із типом button, зазвичай використовується при програмуванні на стороні клієнта. Кнопка reset, повертає сторінку у її початковий стан. Кнопка submit, без усякого сумніву являється дуже важливим елементом програмування на стороні сервера. За допомогою цієї кнопки, забезпечується зв’язок між формами та вашими програмами. Коли користувач заповнив усі поля форми, він натискає на кнопку Send, яка має тип submit. Після ціє дії, із даних у елементах форми формується пакет даних, який відправляється на обробку серверу.