2.4. Швейне виробництво

Швейне виробництво Датського текстилю поділяється на спеціалізовані дільниці, а саме: закрійну дільницю, конструкторську дільницю, комплектування крою, дільниця контролю якості, плоттер, шиття і пакування (рис. 2.3). На швейній дільниці виготовляють різні наволочки і наматрацники з тpикотажних полотен. Асортимент продукції розширився після відкриття стібальної дільниці. Швейний відділ складається з різних дільниць

1. Стібальна дільниця. На цьому етапі виробництва додають наповнювач до тканини і зшивають все разом у наматрацнику. Ця дільниця поділяється на три підрозділи. По-перше, це практична ділянка, де тканину і наповнювач зшивають разом на автоматичній стібальній машині. Після стібання наматрацники продовжують обробляти у швейному підрозділі. Третій підрозділ – конструкторська дільниця, де працюють дизайнери, які розробляють моделі і лекала. Працівники конструкторської дільниці відповідають за роботу з лекалами, розробку нових зразків, які можна використовувати у швейній дільниці. Перед тим, як стібальні вироби транспортують на закрійну дільницю, працівники перевіряють якість, яка має відповідати високим стандартам.

2. Закрійна дільниця. Місце, де тканину кроять за певними розмірами, перед тим як вона переходить до швейної дільниці. На цій дільниці працівникам допомагає різне закрійне обладнання. Горизонтальні ручні закрійні машини призначені для великих рулонів тканини. Є одна комп'ютеризована закрійна машина, яка може викроїти тканину за будь-яким зразком.

3. Швейна дільниця. Уся тканина з виробництва, яку не експортують у країни ЄС чи Росію, потрапляє на швейну дільницю, де тканину розрізають на різні відрізки. Це залежить від замовлення, як правило, замовлення різняться.

4. Пакувальна дільниця. Останній етап для усіх продуктів швейної дільниці. Продукцію готують для відправки до різних країн світу і також проводять заключний контроль якості [23,34].

Рис. 2.3. Структура швейного виробництва [41]

Розділ 3 характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

На промисловому майданчику ДП «Датський текстиль» розташовані такі організовані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря:

– загальнообмінна вентиляція у в'язальному цеху;

– чотири сушильно-ширильні машини;

– рyкaвний фільтр тонкої очистки;

– пресувальна машина;

– загальнообмінна вентиляція у відділенні стрижки тканини;

– загальнообмінна вентиляція у пакувальному відділенні;

– загальнообмінна вентиляція у закрійній дільниця;

– машина для набивки візерунків;

– загальнообмінна вентиляція у швейному вiддiленні;

– швейне вiддiлення, встановлений циклон;

– відділення приготування xiмiкaтiв та барвникiв;

– чотири компресори;

– термопіч;

– котельня;

– два водонагрівачі «FegTherm C 30»;

− водонагрівач «DRAGO»;

− водонагрівач «Bongas 1/8 T»;

− водонагрівач «ЄвроBongas 1/8 T»;

− два водонагрівачі «Seltiс-ds»;

– машина для миття шаблонів;

– пост зарядки акумуляторів;

− лабораторiя фарбувального вiддiлення;

три неорганізованих джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря:

− ремонтно-механічна дільниця;

− склад балонів з газом;

− дільниця заточування ножів [22].

Розміщення джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу подано на рис. 3.1.

В процесі виробничої діяльності в атмосферу викидаються такі забруднюючі речовини: заліза оксид (в перерахунку на залізо); марганець та його з’єднання (в перерахунку на діоксид марганцю); хром шестивалентний (в перерахунку на триокис хрому); азоту діоксид; водень хлористий (соляна кислота); кислота сірчана; вуглецю оксид; фториди, газоподібні з`єднання (фтористий водень, 4-фтор кремній); бутан; ксилол; толуол; епіхлоргідрин; спирт бутиловий; спирт ізопропіловий; спирт етиловий; бутилацетат; діоксифталат; етилацетат; етиловий ефір етиленгліколю; ацетон; циклогексанон; кислота оцтова; масло мінеральне нафтове (веретенне, машинне, циліндров. та інш.); уайт-спірит; пил бавовни; пропан; пил абразивно-металевий; парникові гази (діоксид вуглецю, оксид діазоту, метан) [1,5,7].

Згідно додатку № 4 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» для підприємств 4-го класу: текстильні виробництва та виробництва легкої промисловості, нормативна санітарно-захисна зона складає 100 м від джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Санітарно-захисна зона є витримана [4, 19].

Рис. 3.1. Карта – схема розміщення стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин ДП «Датський текстиль»

компанії «ПВН Холдінг А/С» (Данія) [22]