24

ВСТУП

Забруднення атмосфери, гідросфери, флори та фауни отруйними газами, пилом, електромагнітним, радіоактивним випромінюванням та акустичними забруднювачами, що виділяються промисловими підприємствами, створює загрозу для здоров'я не тільки теперішнього, але й майбутніх поколінь, завдає величезних матеріальних збитків, негативно впливає на зміну природних умов як окремих регіонів, так і Землі в цілому. Виробництво текстильних виробів є одним із найбільш екологічно небезпечних, через великі обсяги споживання води та використання хімічно-активних речовин. В останні роки збільшується обсяг виробництва відповідно антропогенне навантаження на атмосферу зростає.

Тому необхідним є дотримання екологічності роботи підприємств текстильної галузі, що забезпечується маловідходними технологіями, раціональним використанням води та впровадженням технічних засобів для запобігання чи зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

З огляду на це актуальними є роботи присвячені оцінці впливу промислових підприємств на довкілля.

Мета роботи полягає в оцінці впливу ДП «Датський текстиль» на атмосферне повітря.

Досягнення мети забезпечувалось виконанням таких завдань:

• ознайомитись із структурою та роботою підприємства;

• вивчити технологію виробництва трикотажної та велюрової тканини;

• для визначення впливу виробництва на атмосферне повітря виконати інженерно-технічні розрахунки валових викидів забруднюючих речовин по ланках виробництва.

Отримані результати можуть бути враховані при проектуванні та впровадженні природоохоронних заходів на ДП «Датський текстиль» на інших текстильних підприємствах України.

Розділ 1 природно-кліматична характеристика території, на яку впливає дп «датський текстиль

Дочірнє підприємство «Датський текстиль» розташоване в місті Сокалі, Сокальського району Львівської області по вулиці Чайковського 1. Повна назва підприємства − Дочірнє підприємство «Датський текстиль» компанії «ПВН Холдінг А/С» (Данія). З північної сторони територія ДП «Датський текстиль» межує з незабудованою територією, на заході знаходиться житлова забудова, а на сході земельні ділянки, на півдні розташоване автотранспортне підприємство. Поблизу території підприємства інших промислових об’єктів немає [23].

1. Геологічне середовище та ґрунти

Територія Сокальського району розташована у межах Східноєвропейської рівнини та належить до Західноукраїнської провінції зони широколистяних лісів. Ландшафти в основному представлені пасмовими (увалистими) ерозійно-еоловими (лесовими) межиріччями, складеними лесоподібними суглинками з фрагментами дубових лісів на чорноземах опідзолених, світло-сірих й сірих опідзолених ґрунтах (зайняті переважно орними землями). Сокальський район розміщений в межах Руської платформи. Суттєво різноманітна геологічна будова району, яку складають породи силуру, девону, крейди, неогену. Четвертині відкладення представлені різними генетичними типами порід: льодовиковими, воднольодовиковими, річковими, озерними, болотними, елювіально-делювіальними та еоловими утвореннями. Вони покривають майже суцільним шаром корінні породи різного віку.

Рельєф Сокальського району становить слабохвилясту рівнину. Північна частина району - Сокальське пасмо (підвищена хвиляста лесова рівнина, розчленована балками) - входить до фізико-географічної області Волинської височини. Основними факторами, під впливом яких сформувався ґрунтовий покрив району, є клімат, рельєф, ґрунтоутворюючі породи, гідрологічні умови, рослинність, господарська діяльність людей. На території району поширені такі різновидності ґрунтоутворюючих порід, як воднольодовикові відкладення, древньоалювіальні відкладення, сучасний алювій, алювіально-делювіальні відкладення, елювій карбонатних порід, лісовидні суглинки, рідше органогенні відкладення [37, 17].

У районі найбільш поширеними є чорноземи опідзолені та сірі опідзолені ґрунти. Темно-сірі опідзолені ґрунти залягають на вододільних ділянках і схилах з нижчими абсолютними відмітками, ніж сірі опідзолені. В свою чергу, чорноземи опідзолені займають ще нижчі елементи рельєфу. Ці ґрунти мають вторинне походження, тому що утворилися з колишніх чорноземів у результаті їхнього опідзолення під покривом лісу і поєднують ознаки чорноземів і підзолистих ґрунтів. Ці ґрунти найбільш глибокі, добре гумусовані (2,5−3,7 %) й вилужені від карбонатів (120 см і більше). Вони слабокислі у відносно знижених районах і досить кислі в підвищених. За гранулометричним складом є грубопилувато-легкосуглинковими , зрідка пилувато-середньосуглинковими. Гумусований горизонт має досить виразну грудкувато-зернисту структуру, а його глибина дорівнює глибині оранки (25−28 см). Верхня частина (до 50−60 см) ілювіального горизонту також гумусована. Структура тут горіхувата, середньоущільнена із вмістом гумусу близько 1,2−1,5 %. До глибини 80−100 см залягає ілювіальний горизонт бурого кольору, призматичної структури, сильноущільнений і водотривкий. Перехід до корінної породи поступовий [38].