2. Форми організації профільного навчання технологічного напряму. Урок як основна форма навчання. Типи уроків профільного навчання у старших класах. Структура уроків за профілем „конструювання та моделювання одягу”.

Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок.

Урок — форма організації навчання, за якої вчитель проводить заняття з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

У дидактиці існує декілька класифікацій уроків. Найбільш вдалою з них є класифікація, в основу якої покладено дидактичну мету і місце його в загальній системі уроків. Згідно з цією класифікацією розрізняють такі типи уроків: урок засвоєння нових знань; урок формування вмінь і навичок; урок застосування знань, умінь, навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки, корекції знань, умінь і навичок; комбінований урок.

Сукупність, послідовність і взаємозв'язок елементів для кожного типу уроку різні.

Урок засвоєння нових знань передбачає:

- перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань;

- повідомлення учням теми, мети і завдань уроку;

- мотивацію учіння школярів;

- сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами того, що вивчається;

- узагальнення і систематизацію знань;

- підсумок уроку;

- повідомлення домашнього завдання.

Урок формування вмінь і навичок має такі елементи:

- перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок;

- повідомлення учням теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів;

- вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні й пізнавальні вправи);

- первинне застосування нових знань (пробні вправи);

- самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням);

- творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи);

- підсумок уроку;

повідомлення домашнього завдання.

Урок застосування знань, умінь і навичок охоплює:

- перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок;

- повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивацію учіння школярів;

- осмислення змісту і послідовності застосування способів виконання дій;

- самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою вчителя;

- звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування одержаних результатів;

- підсумки уроку;

- повідомлення домашнього завдання.

Елементами уроку узагальнення і систематизації знань є:

- повідомлення теми, мети і завдань уроку та мотивація учіння школярів;

- відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань;

- узагальнення та систематизація основних теоретичних тверджень і наукових ідей;

- підсумки уроку;

- повідомлення домашнього завдання.

Структуру уроку перевірки, корекції знань, умінь і навичок утворюють:

- повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів;

- перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять;

- перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення;

- застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах;

- збирання виконаних робіт, їх перевірка;

- аналіз і оцінка;

- підсумок уроку;

- повідомлення домашнього завдання.

Комбінований урок передбачає:

- перевірку виконання учнями домашнього завдання практичного характеру;

- перевірку раніше засвоєних знань;

- повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивацію учіння школярів;

- сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу;

- осмислення, узагальнення і систематизацію знань;

- підсумок уроку;

- повідомлення домашнього завдання.

Ефективність кожного з типів уроку значною мірою залежить від підготовки до нього вчителя. Така підготовка потребує глибокого продумування всіх структурних елементів і складається з восьми етапів:

Формулювання мети і завдань уроку. Зважаючи на функції процесу навчання, вчитель до кожного уроку формулює освітню, розвивальну і виховну мету.

Визначення обсягу і змісту навчального матеріалу. Відповідно до вимог навчальної програми визначають обсяг теоретичного і практичного матеріалу, окреслюють внутрі та міжпредметні зв'язки, відшукують нові факти і приклади для наповнення теми новим змістом.

Вибір форм, методів і прийомів навчання. Підібравши тип уроку, визначають його раціональну структуру, а також методи і прийоми, які можуть бути найефективнішими на кожному етапі уроку.

Наочно-технічне оснащення уроку. Вчитель визначає, яку наочність або технічні засоби навчання і як буде використано на уроці.

Визначення змісту й методики виконання домашнього завдання. Обсяг домашнього завдання підбирають так, щоб воно не перевантажувало учнів. Продумують зміст інструктажу щодо його виконання.

Складання плану-конспекту уроку. У ньому зазначають тему, мету й завдання уроку, його тип і структуру, час на кожен елемент уроку, необхідне для проведення уроку обладнання та навчальні посібники.

Перевірка готовності вчителя до уроку. Вчитель подумки визначає рівень володіння змістом навчального матеріалу, методами і прийомами його розкриття. Перевірка готовності учнів до уроку. Здійснюється на організаційному етапі й під час перевірки виконання учнями домашнього завдання.

Семінар.

Ефективною формою навчання є семінар.

Полягає в самостійному вивченні учнями, студентами проблеми, підготовці реферату, у повідомленні суті проблеми на занятті й відповідному аналізі, рецензуванні, доповненні повідомленого.

Семінарські заняття поділяють на просемінарські (підготовчі), власне семінарські заняття у школі (9—12 клас) й у вузі та семінари — конференції.

Семінар — розгорнута бесіда. На цьому семінарі тему поділяють на невеликі за обсягом, але органічно пов'язані між собою питання, які формулюють як пізнавальні, так і проблемні завдання. Виконання одного такого завдання є підставою для виконання наступного. Це дає змогу залучити до обговорення питань семінару максимум учнів (студентів). Добре, коли вчитель заохочує слухачів виступати з уточненнями і доповненнями. Цей вид семінару не передбачає підготовки письмових доповідей чи рефератів.

Практикум.

Це один із видів лабораторних робіт у старших класах загальноосвітньої та у вищій школах. Головна мета його полягає в тому, щоб на практиці застосувати сформовані раніше вміння і навички, узагальнити й систематизувати теоретичні знання, засвоїти елементарні методи дослідницької роботи з фізики, хімії, біології тощо.

Практикум передбачає самостійне виконання практичних і лабораторних робіт. На практикум відводиться 10— 15 годин навчального часу протягом 2—3 тижнів. Для зручності його проведення учнів, студентів поділяють на групи. Складають також графік почергового виконання ними завдань, спостережень, експериментів. Практикумами завершують вивчення великих тем курсу, тому їх проводять переважно наприкінці півріччя (семестру) або року.

Факультатив.

Ним є навчальний предмет, курс, що вивчається студентами, учнями старших класів за бажанням з метою поглиблення знань. У школі ця форма організації навчання використовується як єднальна ланка між уроками та позакласними заняттями (7—9 класи) і сходинка від засвоєння навчального предмета до вивчення науки, спосіб ознайомлення учнів із методами наукового дослідження (10—12 класи).

До факультативів залучають на добровільних засадах відповідно до бажань, нахилів, інтересів.

Екскурсія.

Головний її зміст полягає у сприйманні предметів і явищ у природній обстановці. Залежно від місця в навчальному процесі екскурсії поділяють:

— за відношенням до навчальної програми: програмні та позапрограмні;

— за змістом: тематичні й комбіновані;

— за часом проведення щодо матеріалу, який вивчають: вступні, поточні й підсумкові;

— щодо навчального предмета: ботанічні, зоологічні, хімічні, фізичні та ін.

Предметний гурток.

Гуртки створюють із різних навчальних предметів (математики, фізики, хімії, літератури та ін.). Завданням предметних гуртків є поглиблення набутих знань, розвиток інтересів і здібностей. Окрім систематичних занять, учасників гуртків залучають до масових виховних заходів: тематичних вечорів, конкурсів, олімпіад, тижнів і місячників знань, випуску стіннівок, радіогазет, альманахів. Це сприяє поглибленню знань і підвищує інтерес до навчальних предметів не тільки учасників редметних гуртків, а й інших школярів.

3. Міжшкільні навчально-виробничі комбінати з профільного навчання. Умови організації профільного навчання та забезпечення обладнанням. Педагогічні кадри. Зв’язок мнвк з базовим підприємством.

МНВК - це навчально-виховний заклад системи загальної середньої освіти, який забезпечує потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів II-III ступенів у допрофільній підготовці, профільному навчанні, професійному навчанні. На базі МНВК може здійснюватись вивчення предметів інваріантної та варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

МНВК може бути:

- Центром профільної та професійної орієнтації, здійснює допомогу учням в усвідомленому виборі профілю навчання, подальшої самореалізації випускника;

- Центром шкільних освітніх округів.

-Центром комп’ютерних технологій, що забезпечує здобуття сучасної комп’ютерної освіти на державному рівні, тощо.

    3. МНВК створюються відповідно до соціально-економічних, освітніх потреб у них і при наявності необхідного матеріально-технічного, навчально-методичного та кадрового забезпечення.

     4. МНВК може бути заснований на державній, комунальній чи приватній формі власності. Засновник здійснює фінансування витрат на утримання, матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі, інженерні комунікації, обладнання, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування учнів.

     5. МНВК здійснює свою діяльність відповідно до Законів України "Про освіту", «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту». Положення про загальноосвітній навчальний заклад, інших актів законодавства України з питань освіти цього Положення та власного статуту.

     6. У статуті МНВК зазначаються: мета і завдання діяльності; органи управління, порядок їх формування та повноваження; основні характеристики навчально-виховної, виробничої діяльності; порядок, підстави приймання, випуску і відрахування учнів, форми поточного і підсумкового контролю їх успішності; порядок комплектації працівників; права, обов'язки і відповідальність учасників навчально-виховного, виробничого процесу; питання фінансово-господарської та підприємницької діяльності; умови реорганізації або ліквідації тощо.

     Статут МНВК затверджується засновником та погоджується і реєструється в установленому порядку. МНВК визначається юридичною особою з моменту реєстрації його статуту.

     7. МНВК має печатку та штамп зі своїм найменуванням, самостійний баланс, рахунки в установах банків.

8. МНВК може мати філії, відділення, та інші структурні підрозділи.

     9. МНВК має право: визначати контингент учнів, організувати курси, гуртки, клуби, секції, студії тощо; надавати платні послуги перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України.

     10.Підвищення кваліфікації педагогічних працівників, їх перепідготовка здійснюється через установи, які мають відповідні ліцензії.

11. Атестація педагогічних працівників МНВК здійснюється відповідно до порядку розробленого Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (далі – МОНМС).

12. Для координації роботи МНВК створюються обласні, міські (м. Севастополь, м. Київ) координаційні ради МНВК, голови яких є членами координаційної ради МНВК при МОНМС.

Координаційна рада, крім вивчення і поширення досвіду роботи МНВК, приймає участь у розробці і впровадженні нових навчальних планів і програм профільного, професійного навчання, підготовку, апробацію і впровадження навчально-методичного забезпечення технологічного профілю, проектів нормативних документів щодо діяльності МНВК.

13. МНВК може здійснювати професійну підготовку фізичних та юридичних осіб за договорами у відповідності до наявних ліцензій на право надання професійної освіти.

     14. Медичне обслуговування учнів забезпечується місцевими органами державної виконавчої влади і здійснюється відповідними закладами Міністерства охорони здоров'я України, відомчими медичними закладами.

15. Навчальний рік у МНВК розпочинається з 01 вересня. Формування навчальних груп та інших об’єднань, тарифікація здійснюються у період до 15 вересня.

16.Організація допрофільної підготовки здійснюється у 8-9 класах з метою сприяння вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі та професійної орієнтації учнів. Форми допрофільної підготовки що здійснюється на базі МНВК:

- психолого-діагностичне дослідження учнів;

- проведення профільних та професійно-спрямованих короткотермінових курсів за вибором (професійних проб).

- проведення профорієнтаційних курсів та заходів;

- поглиблене вивчення предметів інваріантної складової навчальних планів.

17. Профільне навчання учнів 10-11класів здійснюється за навчальними програмами, які мають відповідний гриф МОНМСУ, або Державними стандартами професійно-технічної освіти для учнів, що навчаються за професійним спрямуванням.

Профільне навчання реалізується через:

- впровадження профільних програм;

- професійне навчання учнів у відповідності до обраного профілю навчання, бажання учнів та батьків;

- спецкурси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування;

- довузівська підготовка.

18. Організація професійної підготовки учнів здійснюється в рамках профільного навчання технологічного профілю у відповідності до ліцензійних вимог.

19. Організація навчально-виховного процесу здійснюється відповідно до навчальних планів, які складаються МНВК на основі Державних стандартів освіти, Типових навчальних планів, розроблених МОНМС. Робочі навчальні плани державного і комунального закладу затверджуються відповідним органом управління освітою, а приватного закладу - засновником (власником) за погодженням з відповідним органом управління освітою.

Експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани закладу погоджуються Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та МОНМС.