- •1. Загальна частина
- •1.1. Склад проекту.
- •Зміст пояснювальної записки
- •1. Загальна частина
- •1.1. Склад проекту. 3
- •2. Електрифікація виробничих процесів
- •3. Електропостачання об'єкта
- •4. Автоматизація технологічних процесів об'єкта проектування
- •1.2. Вступ.
- •1.3. Вихідні дані для виконання проекту.
- •1.3.1. Коротка характеристика діяльності сільськогосподарського підприємства та його виробничого підрозділу.
- •1.3.2. Технічні рішення з технології об’єкта.
- •1.3.3. Прив’язка об’єкта проектування до господарського двору та зовнішніх мереж.
- •1.3.4. Технічні рішення з будівництва об’єкта (план і розміри, характеристика будівельних конструкцій, характеристика окремих приміщень за умовами середовища та ін.)
- •1.4. Техніко-економічні показники проекту.
- •1.5. Відомість документів, на які є посилання в проекті.
- •2. Електрифікація виробничих процесів об’єкта
- •2.1 Розрахунок і вибір технологічного обладнання.
- •2.2 Світлотехнічний розрахунок
- •2.3 Розробка схеми, розрахунок і вибір елементів освітлювальної електропроводки
- •2.4 Розробка схеми, розрахунок і вибір елементів силової електромережі
- •2.5 Визначення розрахункового навантаження на вводі об’єкта. Розрахунок і вибір елементів ввідно-розподільчого пристрою.
- •3. Електропостачання об’єкта
- •3.1 Вихідні дані для розрахунків. Розробка схеми електропостачання.
- •3.2 Визначення допустимої втрати напруги.
- •3.3 Перевірка лінії 0,38 кВ на втрату напруги після приєднання проектованого об’єкта (додаткового навантаження).
- •3.4 Визначення необхідного перерізу проводів.
- •3.5 Перевірка лінії на коливання напруги під час запуску електродвигунів.
- •3.6 Розрахунок струмів короткого замикання
- •3.7 Розрахунок захисту лінії та вибір захисних апаратів.
- •3.7.1.Якщо лінія захищається автоматичним вимикачем
- •3.7.2.Якщо лінія захищається запобіжником
- •4. Автоматизація технологічних процесів об’єкта проетування
- •4.1. Розрахунок і вибір обладнання, що підлягає автоматизації, коротка характеристика.
- •4.2 Дослідження і обґрунтування параметрів автоматизації насосної установки водопостачання.
- •4.3 Розробка функціональної схеми автоматизації. Вибір комплексу технічних засобів.
- •4.4 Розробка принципової електричної схеми. Аналіз схеми.
- •4.5 Розрахунок і вибір елементів електричної схеми.
- •4.6. Розробка конструкції і схеми з’єднань пристрою керування, схеми зовнішніх під’єднань. Вибір монтажних виробів.
- •4.7. Налагодження засобів автоматизації.
- •5. Організація експлуатації електрообладнання і засобів автоматизації
- •5.1 Розрахунок обсягу робіт з експлуатації електрогосподарства с.Г. Підприємства в умовних одиницях. Вибір електротехнічного персоналу
- •5.2 Організація системи обслуговування і ремонту ео і за с.Г. Підприємства.
- •5.3 Розробка річного графіку то і пр ео і за об’єкта проектування.
- •5.4 Розробка заходів з енергозбереження в с.Г. Підприємстві
- •6. Енергозбереження
- •6.1. Нормативно – правове регулювання енергозбереження
- •6.2. Ефективне використання електроенергії.
- •7. Економічна частина
- •7.1 Визначення вартості обслуговування і ремонту ео і за об’єкта проектування
- •7.2 Розробка кошторисів на придбання і монтаж силового, освітлювального електрообладнання та засобів автоматизації об’єкта проектування.
- •7.3 Розрахунок показників економічної ефективності електрифікації та автоматизації об’єкта проектування.
- •2. Розрахунок показників економічної ефективності.
- •8. Охорона праці та навколишнього середовища
- •8.1 Розробка захисних заходів від ураження електричним струмом на об’єкті проектування.
- •8.2 Розрахунок заземлюючого пристрою трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ
- •8.3. Розробка протипожежних заходів
- •8.4. Охорона навколишнього середовища, безпека життєдіяльності.
- •Список використаної літератури
4.6. Розробка конструкції і схеми з’єднань пристрою керування, схеми зовнішніх під’єднань. Вибір монтажних виробів.
Ящик керування вибираємо з такими характеристиками:
Ступінь захисту ящика ІР54, що забезпечується металевим корпусом ящика, гумовим ущільненням по периметру дверної панелі і сальниками в місцях вводу струмоведучих жил. Додатково до ящика приймаються замок, кронштейн для кріплення ящика до стіни, шина нулів, табличка електробезпеки та табличка з паспортними даними ящика. В ящику передбачається монтаж приладів на каркасі, до якого монтуються плати схеми пристрою, автоматичний вимикач, датчики струму. Набори затискачів для забезпечення електричного
зв’язку між окремими вузлами принципової електричної схеми пристрою монтуємо на DIN- рейці. Амперметр змонтований на дверній панелі ящика разом з світлосигнальною арматурою і тумблером перемикання режимів керування установкою. Провід живлення ящика керування вводимо через сальникові ущільнення, те ж стосується і виводу кабеля живлення електродвигуна з ящика. Електричні апарати, які розміщені на дверній панелі ящика під’єднуються гнучким проводом ПВЗ. Дверна поворотна панель занулюється окремим провідником, оскільки контакт через завіс не надійний.
Схему внутрішніх і зовнішніх (аркуш Е4 графічної частини) з’єднань виконуємо змішаним способом: силову частину графічним способом, а схему керування – адресним.
При виконанні монтажних робіт додатково використовувались такі прилади і матеріали: кронштейн, ізоляційна стрічка, щипці, ключі для закручування гвинтів і гайок, викрутка, ПВХ ізоляція проводу для виготовлення бірок з номерами провідників, мегометр, індикатор напруги, цифровий тестер, плоскогубці, ніж, мідний ізольований провід для виконання внутрішніх електричних з’єднань, DIN- рейка для монтажу набору затискачів.
4.7. Налагодження засобів автоматизації.
Для безпечної і довготривалої роботи електрообладнання установки необхідно забезпечити йому відповідні умови експлуатації. Виходячи з цих вимог ящик пристрою керування розміщуємо в спеціально відведеному для нього приміщення для убезпечення його від зовнішніх чинників. Приміщення розташовується поблизу свердловини, щоб забезпечити мінімальне використання кабелю живлення електродвигуна насоса. До самого пристрою керування електроенергія підводиться повітряною лінією від ТП напругою 380В.
Порядок проведення передпускових вимірювань та випробувань.
Безпосередньо перед опусканням електронасосного агрегату у свердловину перевіряють плавність обертання його валу, а також проводять двократне заповнення і злиття води з метою його промивання. Після цього електродвигун доверху заповнюють чистою водою і встановлюють пробки. Перед монтажем агрегату живильний кабель з’єднується мідними гільзами та шляхом паяння припоєм ПОС-30 із виводами обмотки статора заглибного електродвигуна. Місця з’єднання ізолюються липкою ПВХ стрічкою впівнапуск. Після ізолювання місця з’єднань усіх трьох фаз занурюють у металеву посудину, заповнену водою температурою 20-30ºС на 1,5-2 год., після чого вимірюють опір мегомметром опір ізоляції, накладеної на місця з’єднання. посудину з водою розміщують на ізоляційній прокладці таким чином, аби вона повністю була ізольована від корпусу електродвигуна. через 1,5 години опісля перевіряється опір ізоляції обмотки електродвигуна і кабеля у воді, який має бути не менше 0,5МОм. Пуск електродвигуна можна здійснювати не раніше чим через 1,5 години після занурення агрегату у воду свердловини, якщо опір ізоляції кола обмотка-кабель буде не нижче 0,5МОм. Категорично забороняється вмикати електродвигун, навіть короткочасно без пристрою керування. Після монтажу агрегату визначають правильність напрямку обертання електродвигуна по величині тиску в напірному трубопроводі за показами манометра, який встановлений на коліні напірного трубопроводу. Тиск при правильному обертанні насоса повинен бути порядку 0,22МПа. Востаннє виконують налагодження пристрою керування.
Після монтажу агрегату визначають правильність напрямку обертання електродвигуна. При цьому агрегат вмикають короткочасно в ручному режимі роботи і за манометром, встановленому у герметичному оголовку свердловини, визначають тиск. Змінюючи шляхом перемикання фаз напрямок обертання двигуна повторно визначають тиск води. Більше із виміряних значень тиску відповідає правильному напрямку обертання агрегату.
Після монтажу заглибного електронасосного агрегату виконують налагодження пристрою, використовуючи відповідні гнізда та регулювальні резистори на верхній панелі блока керування.
Оскільки динамічний рівень води у свердловинах неоднаковий, робочий струм заглибного електродвигуна теж може бути різним. За цим струмом і налагоджують пристрій керування. Переналагодження допускається в межах діапазону робочої зони насоса, в якій робочий струм електродвигуна може відрізнятися від номінального струму пристрою керування до -25%.