4. Конструктивні розміри шестерні і зубчастого колеса.
Шестерню ми виготовляємо одним цілим із валом. Її розміри визначені вище.
Зубчасте колесо беремо коване, його розміри:
Діаметр маточини:
Довжина маточини:
Приймаємо
Товщина вінця циліндричних коліс:
- але ця товщина
має бути більшою за
8 мм , тому остаточно
приймаємо
Товщина диску колеса:
,
остаточно приймаємо 12 мм.
Фаска:
5. Конструктивні розміри корпуса редуктора:
Товщина стінок корпусу і кришки, котрі виготовляємо з
чавуну
(в усіх випадках
мм.;
мм.):
Корпус
:
Приймаємо
Кришка:
Приймаємо
Товщина флянців корпуса і кришки:
Товщина верхнього поясу корпусу:
приймаємо
12 мм.
Товщина верхнього поясу кришки:
приймаємо
12 мм.
Приймаємо
Товщина нижнього поясу корпуса:
Беремо:
Товщина ребер основи корпусу:
мм. Беремо
мм.
Товщина ребер кришки:
мм. Приймаємо
мм.
Діаметр фундаментальних болтів(їх кількість4):
Приймаємо болти з різьбою М16.
Діаметр болтів у підшипників:
Приймаємо болти
М12 мм.
Діаметр болтів, що з’єднують кришку з корпусом :
Приймаємо болти з різьбою М10 мм.
Діаметри болтів , що кріплять кришки підшипників:
(їх кількість:
):
Приймаємо болти з різьбою М10 і М8.
Розміри штифтів:
Діаметр:
,
приймаємо 6 мм.
Довжина:
Приймаємо зі
стандарту:
Фаска:
6. Перший етап компоновки редуктора
Компоновку
зазвичай проводять за два етапи. Перший
етап служить для наближеного визначення
положення шестерні та зубчастого колеса
відносно опор для наступного визначення
реакцій опор і вибору підшипників.
Креслення виконуємо в одній проекції – розріз по осям валів при знятій кришці редуктора ( масштаб вибираємо 1:1). Креслимо тоненькими основними лініями.
По середині формату паралельно його довжині проводимо горизонтальну осьову лінію, потім дві вертикальні – осі валів (відстань між ними рівна міжосьовій). Креслимо спрощено шестерню і зубчасте колесо у вигляді прямокутників. Шестерню виконуємо за одне ціле з валом. Довжина маточини колеса рівна ширині вінця і не виступає за межі прямокутника.
Креслимо внутрішню стінку корпуса:
Приймаємо проміжок між торцем шестерні і внутрішньою стінкою корпуса А=10 мм.
Приймаємо проміжок від вершин зубів колеса до внутрішньої стінки корпусу А=10 мм.
Приймаємо відстань між зовнішнім кільцем підшипника ведучого вала і внутрішньою стінкою корпуса А=10 мм. Якщо діаметр вершин зубів буде більшим від зовнішнього діаметра підшипника, то відстань А потрібно брати від шестерні.
Попередньо вибираємо підшипники. Їх габарити вибираємо із довідника по діаметрах валів в місці їх посадки.
Умовне позначення підшипника |
d |
D |
B |
Вантажопідйомність, кн. |
|||
Розміри, мм |
С |
С0 |
|||||
106 |
30 |
55 |
13 |
13,3 |
6,8 |
||
107 |
35 |
62 |
14 |
15,9 |
8,5 |
||
Спосіб змащування підшипників - пластична змазка за допомогою шприца вприскується в середину підшипника. При використанні цього методу застосовуємо мазеутримуючі кільця, для попередження витікання мастила з підшипника, а також вимивання його рідким мастилом із зони зачеплення.
Розраховуючи
знаходимо відстані на ведучому валі
і на веденому
.
За розрахунками
,тому
далі в розрахунках підставляємо
.
