34. Проведення піхвового дослідження на фантомі та діагностика розгинальних вставлень.

Загальні особливості біомеханізма пологів при розгинальних передлежання голівки в порівнянні з згинальних характеризуються двома головними відмінними рисами: при потиличному передлежанні (згинальних тип) біомеханізм пологів починається зі згинання голівки і закінчується у виході таза розгинанням; при розгинальних ж передлежання, навпаки, біомеханізм пологів починається з розгинання голівки і закінчується у виході таза згинанням, по-друге, при згинальних типі вставляння (потиличний передлежання) внутрішній поворот голівки відбувається так, що коли голівка встановлюється у виході таза, плід, як правило, знаходиться в передньому вигляді і, як виняток, - в задньому; при розгинальної ж типі вставляння головки поворот відбувається так, що коли голівка встановлюється у виході таза, як правило, знаходиться в задньому вигляді і як рідкісний виняток - в передньому.

34. Складання плану ведення вагітної із захворюваннями серцево-судинної системи.

Критичні періоди вагітності для загострення ССЗ.Початок вагітності - 16 тижнів. У ці терміни найбільш часто відбувається загострення ревмокардита.26-32 тижня. Максимальні гемодинамічні навантаження, збільшення ОЦК, хвилинного об'єму серця, зниження гемоглобіну.35. тижнів - початок пологів. Збільшення маси тіла, утруднення легеневого кровообігу через високий стояння дна матки, зниження функції діафрагми.Початок пологів - народження плода. Збільшення артеріального тиску (АТ ), систолічного і хвилинного об'єму серця.Ранній післяпологовий період. Можливі післяпологові колапси через різке зміни внутрішньочеревного і внутрішньоматкового тиску. Методи дослідження ССС у вагітних.Анамнез - може містити важливі відомості про час виникнення захворювання ревматизмом, тривалості існування пороку серця, кількості перенесених ревматичних атак, порушеннях кровообігу і т.д.Електрокардіографія Фонокардіографія - метод реєстрації звуків (тони і шуми),виникають в результаті діяльності серця, і застосовують для оцінки його роботи та розпізнавання порушень, у тому числі вад клапана.Ехокардіографія - застосовують для вивчення гемодинаміки і кардіодінамікі, визначення розмірів та обсягів порожнин серця, оцінки функціонального стану міокарда. Метод нешкідливий для матері та плоду.Реографія - длявизначення стану тонусу судин, їх еластичності, кровонаповнення при вагітності.Дослідження крові.

34. Складання плану ведення пологів у роділлі із резус-негативною кров’ю. При резус-конфлікті антитіла матері руйнують еритроцити крові плода, розвивається гемолітична хвороба, анемія. При цьому у крові дитинки утворюється токсичний білірубін. Він здатний нагромаджуватися у клітинах мозку та шкіри, це сприяє розвитку енцефалопатії та жовтяниці у новонароджених. При тяжких формах захворювання. Аби компенсувати брак еритроцитів, кістковий мозок дитини починає інтенсивно їх виробляти, відтак з часом він виснажується, згодом збільшується печінка та селезінка. У результаті страждають усі органи і системи, і дитина народжується хворою. Що більший термін вагітності, то більше антитіл потрапляє у кровотік плода, то важчі ускладнення це спричиняє, аж впритул до того, що новонароджена дитина може померти від вираженої набрякової форми. Тому під час вагітності наявність антитіл у крові матері і стан дитини потрібно постійно контролювати. Якщо стан плоду погіршується, може порушуватися питання про дострокові пологи, новонародженій дитині у тяжких випадкахпроводятьзаміннепереливаннякрові.  Зараз українська медицина дійшла до такого рівня, що при резус-конфлікті, коли у плода з’являються ознаки водянки та анемії важкого ступеня, збільшується печінка і селезінка, проводять внутрішньоутробне замінне переливаннякровіуплода.  – Профілактика резус-конфлікту та гемолітичної хвороби – резус-імунізація – введення антирезус D-імуноглобуліну протягом 72 годин після пологів, аборту, позаматкової вагітності. Це запобігає в майбутньому виникненню резус-конфлікту при наступній вагітності. Коли проводять оперативні втручання, як-от кесарів розтин чи ручне відділення посліду, під час якого відбувається потрапляння крові матері у русло крові плода, рекомендовано вводити дві дози антирезус-імуноглобуліну.  37 Підготовка набору інструментів для плодоруйнівних операцій Плодоруйнівні операції – це комплекс оперативних прийомів спрямованих на зменшення об’єму та розмірів плоду що дає змогу видалити його через пологові шляхи матері. Залежно від передлежачої частини та положення плоду розрізняють: краніотомію – при запущених поперечних положеннях плоду і декотітацію – при запущенихпоперечних положеннях плоду відділення голівки плоду від тулуба; евентерацію – видалення внутрішніх органів; спондилотомію – розтин хребта і клейдотомію – розтин однієї або обох ключиць для зменшення обсягу плечового поясу. Плодоруйнівні операції або ембріотомія в акушерській практиці показано в тих випадках коли розмір голівки плоду не відповідає розмірам тазу жінки а також при неправильному положенні плоду коли акушерські операції зокрема і кесарський розтин протипоказані. Їх застосовують на мертвому плоді.

КраніотоміяОперація краніотомії складається з трьох моментів: 1) преформації (проколу) голівки 2) ексцеребрації (руйнування і видалення мозку) і крапіокладії (витягання плоду за допомогою крапіокласта).Показання до краніотомії: невідповідність між розмірами тазу жінки і плоду; гідроцефалія; несприятливі перед лежання і вставлення голівки; внутрішньоутробна загибель плоду при важкому стані роділлі і загроза розриву матки Умови для виконання: 1) відсутність абсолютного звуження тазу;2) достатньо розкритий матковий зів (4-6 см);3) голівка фіксована у вході в таз.

Операцію треба проводити під наркозом на операційному столі або на ліжку Рахманова.

Ускладнення можуть бути такі: ушкодження пологових шляхів матері великі розриви шийки матки що супроводжується кровотечею.

Після краніотомії слід зробити ручне обстеження матки і ретельний огляд шийки матки та піхви.

КлейдотоміяПоказання до операції: труднощі при породженні плечового пому через тазове кільце внаслідок звуження його або великих розмірів мертвого плоду;Техніка операції. У піхву вводять чотири пальці лівої руки і визначають положення плечового поясу та його відношення до тазу. Під контролем лівої руки вводять ножиці Феноменова і перерізують ключицю разом з м’якими тканинами. При однобічній клейдотомії окружність плечового поясу зменшується на 2 5-3 см.Іноді доводиться вдаватися до перерізання і другої ключиці.