2. Індустріалізація в урср

Індустріалізація - процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості.

Імортозамінюючими індустріалізація - створення промислової бази, що забезпечила умови для заміни імпортної промислової продукції продукцією власного виробництва.

Політика індустріалізації політика, спрямована на створення важкої промисловості. Вперше була схвалена більшовиками в 1925 р.

на XI партійної конференції. Більшовики вважали, що для побудови соціалізму необхідно створення якісно нових продуктивних сил, найважливішою частиною яких повинна стати промисловість. Розвиток останньої розглядалося ними як засіб подолання відсталості, ліквідації залежності від імпорту машин з ворожих капіталістичних країн і створення армії.

Індустріалізація була головним завданням перших п'ятирічних планів. Акцент робився на розвиток гірничодобувної, металургійної,

машинобудівної та хімічної промисловості. До кінця 1930-х рр.. СРСР завдяки індустріалізації перетворився на індустріально-аграрну країну, зайнявши друге місце в світі

і перше в Європі за обсягами виробництва.

Рішення про проведення індустріалізації було прийнято на ХІ з'їзді ВКП (б).

Подолання економічної відсталості Забезпечення економічної незалежності

Створення економічної бази для зміцнення обороноздатності країни Створення економічної бази побудови комунізму (соціалізму)

1927/1928 - кінець 1930-х рр.. (Перша, друга і третя п'ятирічки)

Імортозамінюючими

Доходи державного сектора економіки

Доходи від державної монополії на зовнішню торгівлю. Збільшення експорту сировини і сільгосппродукції

«Ножиці цін» між промисловою продукцією і сільгосппродукцією Націоналізація промисловості. Ліквідація приватного сектора економіки (згортання непу)

Скасування конвертованості червінця. Інфляція

Збільшення норм виробітку при збереженні існуючих зарплат Збільшення робочого дня Колективізація. «Розкуркулення» Примусові державні позики Праця ув'язнених

Трудовий ентузіазм. Стахановський рух Підвищення цін на винно-горілчані напої Продаж за кордон національно-культурних цінностей Антирелігійна кампанія. Розграбування церков Збільшення прямих і непрямих податків

Введення карткової системи розподілу продуктів і предметів першої необхідності. Зниження життєвого рівня населення

Економічні

Перекачка грошових коштів з села в місто Ліквідація куркульства Одержавлення сільськогосподарського виробництва Ліквідація «аграрного перенаселення»

Соціальні

Відволікання величезних коштів від розвитку сільськогосподарського виробництва

Зміцнення соціальної бази сталінської диктатури Відсторонення селян від власності і результатів праці, ліквідація економічних стимулів розвитку виробництва Масове «втеча» селян з місць постійного проживання, дефіцит робочої сили в селі

Наслідки індустріалізації

Позитивні

Досягнення економічної незалежності

Перетворення СРСР на сильне індустріально-аграрна держава Зміцнення обороноздатності країни, створення потужного ВПК Підведення технічної бази під сільське господарство

Розвиток нових галузей промисловості, будівництво фабрик і заводів

Негативні

Створення замкнутої економіки, яка сама себе забезпечує

Створення можливостей для здійснення сталінського військово-політичного керівництва Зменшення виробництва товарів повсякденного попиту

Формування політики загальної колективізації

Стимулювання екстенсивного розвитку економіки

H Етапи аграрних перетворень більшовиків

Етапи:

I етап. 1917-1918

• Скасування приватної власності на землю, націоналізація

• Муніципалізація землі - передача її в розпорядження місцевих (губернських, повітовим) рад

• Розподіл поміщицьких земель, передача їх селянам без викупу

• Соціалізація землі - зрівняльний розподіл землі згідно споживчим або трудовим нормам; періодичне перерозподіл землі

• Заборона оренди і найманої праці

ІІ етап. 1919-1920

• Створення великих колективних підприємств на основі колишніх поміщицьких маєтків (радгоспів, колгоспів) - колективізація

• Зрівняльний розподіл землі між селянами; відновлення общинних форм землекористування

• «Військовий комунізм» в селі, продрозкладка

ІІІ етап.

1921-1928

• Кооперація - добровільні колективні форми обробітку землі, збуту, переробки сільгосппродукції

• Добровільна колективізація - створення на добровільних засадах великих колективних підприємств (ТОЗи, артілі, комуни)

• Дозвіл оренди та найманої праці

ІУ етап. 1929-1933

• Загальна насильницька колективізація (до кінця 1930-х рр.. Було колективізовано 97%); створення колгоспно-радгоспної системи

• Ліквідація дрібного селянського господарства; перехід до великого товарного виробництва. Однак не була ліквідована мелкотоварная форма господарювання - присадибне господарство, що давало значну частку продукції (молоко, м'ясо, яйця, овочі, фрукти)