Методики активізації процесу навчання

1. З метою активізації процесу навчання пропонується метод креативної дискусії під час лекцій та семінарських занять. Це розвиває творчі здібності студентів, а також вдосконалює здатність до аналізу, порівняння та аргументування своєї точки зору.

2. Ефективною є робота за методикою “альтернативних груп”. Викладач пропонує питання з актуальної проблеми, члени однієї групи знаходять аргументи “за”, члени другої групи – “проти”. Наприкінці робиться резюме лідерами кожної групи. Викладач пропонує свій висновок.

3. Цікавим методом активізації процесу навчання є перегляд художніх фільмів та їх обговорення. Фільми підбираються за темами програми.

4. Семінари-дискусії передбачають обмін думками і поглядами учасників з приводу даної теми, розвивають мислення, виробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.

5. “Круглий стіл” дає можливість обмінятися думками з приводу тієї чи іншої теми, залучаючи знання наукової літератури за темою, що прочитана заздалегідь.

8. Система поточного й підсумкового контролю. Розподіл балів по визначенню підсумкового контролю з напрямів підготовки

„Філософія ”

Модуль	Контроль знань	Кількість балів
Модуль 1.	Поточний контроль (робота на семінарських заняттях)	28
	Самостійна робота студента (виконання індивідуальних завдань)	12
	Модульна контрольна робота	10
Всього за 1 модуль 50
Модуль 2.	Поточний контроль (робота на семінарських заняттях)	20
	Самостійна робота студента (виконання індивідуальних завдань)	15
	Модульна контрольна робота	15
Всього за 2 модуль 50
Всього за семестр 100

Оцінювання рівня знань студентів здійснюється на основі результатів поточного, модульного і підсумкового контролю та іспиту (заліку).

Позитивна оцінка ставиться за умови, якщо студент набрав від 60 до 100 балів відповідно до шкали оцінювання знань.

Якщо студент набрав від 35 до 59 балів, то він складає іспит чи залік, які оцінюються до 25 балів.

Студент, який набрав від 0 до 34 балів, може подати на ім’я декана заяву на повторне вивчення дисципліни і скласти іспит чи залік.

Ліквідація академзаборгованості здійснюється у відповідності із встановленим Вченою радою Академії порядком.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

З КУРСУ “ФIЛОСОФIЯ”

1. Фiлософiя в життi людини.

2. Фiлософiя та свiтогляд. Буденний, особистiсний та фiлософський свiтогляд.

3. Проблема взаємодії філософії та міфології.

4. Філософія і релігія, філософія і мистецтво, філософія і наука.

5. Фiлософiя як духовне розв’язання основної суперечностi епохи i вихiд до трагiчних суперечностей людського буття.

6. Форми вияву філософії у культурі: теоретична фiлософiя, есеїстична фiлософiя та фiлософське мистецтво.

7. Захiд та Схiд як шляхи людського буття у свiтi та їх специфiка.

8. Особливості філософування в Давній Індії та Китаї.

9. Індуїзм і його головні ідеї: карма і сансара.

10. Буддизм як iнтегруюча релiгiйно-фiлософська система Сходу.

11. Давньокитайська фiлософiя.

12. Даосизм і конфуцiанство.

13. Загальна характеристика античної фiлософiї.

14. Класична антична фiлософiя (Сократ, Платон, Аристотель.)

15. Основні риси фiлософiї епохи еллінізму та її школи

16. Християнство як свiтоглядна основа середньовiчної фiлософiї.

17. Основні риси філософії Середньовіччя.

18. Загальна характеристика патристики та схоластики.

19. Філософія романського та германського Вiдродження.

20. Загальна характеристика фiлософiї Нового часу. Протистояння емпіризму раціоналізму (Ф. Бекон, Р. Декарт).

21. Основнi проблеми фiлософiї Просвiтництва.

22. Загальна характеристика нiмецької класичної фiлософiї.

23. Фiлософiя Канта.

24. Вчення про абсолютне “Я” у Фіхте.

25. Філософія Шеллiнга.

26. Фiлософiя Гегеля. Вчення про Абсолютну Ідею, Абсолютний Дух і людину.

27. Філософія романтизму.

28. Поняття класичної та некласичної фiлософiї.

29. Фiлософiя Л.Фейєрбаха: антропологiя замiсть теологiї. Вчення Фейєрбаха про смерть та безсмертя людини.

30. Марксистська фiлософiя.

31. Категорiя “вiдчуження людини” у молодого Маркса.

32. Фiлософiя А. Шопенгауера: воля, страждання, уявлення.

33. Фiлософiя Ф. Нiцше. Ідеї волi до влади та Надлюдини.

34. Психоаналiтична парадигма людського буття.

35. Вчення З. Фрейда: свiдоме та позасвiдоме. Поняття витiснення та сублiмацiї. 

36. К.Г. Юнг: архетипи колективного позасвiдомого. 

37.Е. Фромм: вiдчуження та любов.

38.Витоки і риси української філософії.

39.Фiлософiя Григорiя Сковороди. Iдеї трьох свiтiв, єдностi фiлософiї та життя, сродної працi.

40.“Фiлософiя Серця” П. Юркевича.

41.Феномен росiйської класичної фiлософiї.

42.Філософське кредо Вол. Соловйова: iдея Боголюдства.

43.Фiлософська антропологiя у ХХ столiттi: М. Шелер та Г. Плеснер.

44.Загальна характеристика філософії екзистенцiалiзму.

45.Феномен атеїстичного екзистенцiалiзму: Ж. П. Сартр та А. Камю.

46.Феномен релiгiйного екзистенцiалiзму: К. Ясперс та Г. Марсель.

47.Персоналiзм як фiлософська течiя. 

48.Філософія М. Бердяєва та Е. Муньє.

49.Категорія буття у філософії. Специфіка людського буття.

50.Буденне буття людини та його категорії. Воля до самозбереження і продовження роду як основа буденного буття.

51.Воля до влади та воля до творчості і пізнання як основи граничного буття людини.

52.Воля до любові, свободи й толерантності як вихід за межі граничного буття людини.

53.Буденне та особистісне спілкування у суспільному житті, суперечність між ними.

54.Феномен влади у суспільстві. Воля до влади.

55.Культура i цивiлiзацiя: суперечнiсть та її розв’язання.

56.Цивілізація: ствердження волі до самозбереження та продовження роду.

57.Пізнання та творчість, суперечність між ними та її розв’язання. Поняття волі до пізнання і волі до творчості.

58.Наука та мистецтво як форми культури.

59.Мистецтво як художнє розв’язання суперечностей людського життя.

60.Поняття індивіду, індивідуальності, особистості.

61.Концепції особистості у західній філософії (М.Бердяєв, Е.Муньє, Е.Берн, А. Маслоу та ін.).

62.Особистість як єдність духовного та душевного начал людського буття.

63.Особистість та проблема самотності.

64.Особистість та стать.

65.Філософія статі.

66.Стратегії взаємодії екзистенційної чоловічості та жіночості у внутрішньому світі особистості.

67. Проблема гендерної рівності та гендерного партнерства.

68.Любов як актуалiзацiя особистiсного начала в людинi.

69.Концепцiї любовi у захiднiй фiлософiї (Платон, В.Соловйов, М.Бердяєв, Е.Фромм).

70.Поняття сенсу життя. Сенс життя у різних вимірах людського буття.

71.Концепції сенсу життя в європейській філософії (Сократ, Ф.Ніцше, В.Франкл).

72.Ідея безсмертя як основа формування фундаментальних сенсожиттєвих уявлень.

73.Концепції безсмертя у східній та західній філософії (Платон, Емпедокл, Л.Фейєрбах, М.Бердяєв, Р. Моуді).

74.Проблема матеріальної, духовної та душевної еволюції людини і людства.