Адресний простір процесу

 Ядро забезпечує кожен процес своїм власним віртуальним адресним простором. Як правило, процес не може безпосередньо одержати доступ до чужого адресного простору; це забезпечує високий ступінь від втручання іншого процесу який виконується в системі. Деякі операційні системи надають можливість розділяти деяку область пам'яті між різними процесами Майже всі операційні системи використовують підкачування сторінок для керування резервуванням фізичної пам'яті.

Взаємодія процесів. Користувальницький рівень.

Спільно виконувані процеси можуть бути або незалежними (independed processes), або взаємодіючими (cooperating processes). Взаємодія процесів часто розуміється в змісті взаємного обміну даними через загальний буфер даних.

Для того, щоб процес - виробник і процес - споживач могли заповнювати спільно необхідний буфер, заповнюваний процесом - виробником і споживаним процесом - споживачем.

Буфер має фіксовані розміри, і отже процеси можуть знаходитися в стані чекання, коли:

буфер заповнений; очікує процес - виробник

буфер порожній; очікує процес - споживач

Буфер може надаватися і підтримуватися самої ОС, наприклад за допомогою засобів комунікації процесів (IPC - Inter Process Communication), або організувати прикладним програмістом. При цьому обидва процеси використовують загальну ділянку пам'яті

Контрольні запитання:

1. Які види переривань існують?

2. Назвіть функції механізмі переривань.

3. Дайте визначення процесу. Стану процесу. Планування процесу.

4. 14характеризуйте поняття черги процесу.

5. Назвіть критерії планування процесу.

6. Які стратегії планування процесів вам відомі. Яка стратегія планування найбільш універсальна.

7. Через абстракцію процесу, яку ілюзію створює ядро програмі?

8. Чи завжди все в системі відбувається в рамках процесів?

9. Охарактеризуйте адресний простір процесу.

10. Охарактеризуйте взаємодію процесів. Користувальницький рівень.

11. Охарактеризуйте планування процесів в пакетних системах.

12. Охарактеризуйте планування процесів в інтерактивних системах.

13. Охарактеризуйте планування процесів в системах реального часу.

Лекція №4

Тема Методи розподілу памяті без дискового простору. Методи розподілу памяті за допомогою дискового простору. Розподіл пам’яті системи Windows. Устрій віртуальної памяті Віртуальна память. Сторінковий, сегментний, сторінково -сегментний розподіл. Свопінг.Розподіл памяті фіксованими, динамічними, переміщуваниим розділами.Робота з памяттю. Де фрагментація і усунення помилок на диску. Зясувавння розміру кластера. Алгоритми вивантаження сторінок.

Мета:Охарактеризувати методи розподілу пам¢яті. Показати доцільність використовування методів розподілу, недоліки та переваги кожного методу.

Функціями ОС по керуванню пам'яттю є: відстеження вільної і зайнятої пам'яті, виділення пам'яті процесам і звільнення пам'яті при завершенні процесів, витиснення процесів з оперативної пам'яті на диск, коли розміри основної пам'яті не достатні для розміщення в ній усіх процесів, і повернення їхній в оперативну пам'ять, коли в ній звільняється місце, а також настроювання адрес програми на конкретну область фізичної пам'яті.

Методи розподілу пам'яті без використання дискового простору

Розподіл пам'яті фіксованими розділами

Найпростішим способом керування оперативною пам'яттю є поділ її на кілька розділів фіксованої величини. Це може бути виконане вручну оператором під час старту чи системи під час її генерації. Чергова задача, що надійшла на виконання, міститься або в загальну чергу, або в чергу до деякого розділу.

Підсистема керування пам'яттю в цьому випадку виконує наступні задачі:

• порівнюючи розмір програми, що надійшла на виконання, і вільних розділів, вибирає придатний розділ,

• здійснює завантаження програми і настроювання адрес.

Даний метод має істотний недолік - твердість. Тому що в кожнім розділі може виконуватися тільки одна програма, то рівень мультипрограммирования заздалегідь обмежений числом розділів не залежно від того, який розмір мають програми. Навіть якщо програма має невеликий обсяг, вона буде займати весь розділ, що приводить до неефективного використання пам'яті. З іншого боку, навіть якщо обсяг оперативної пам'яті машини дозволяє виконати деяку програму, розбття пам'яті на розділи не дозволяє зробити цього.