2.1 Охорона праці

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Збереження життя і здоров’я працівників, створення безпечних умов праці має особливу значимість. Тому Верховною Радою України 16 листопада 1992 року прийнято Закон України «Про охорону праці».

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

• пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

• підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції;

• комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм;

• соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

• встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

• використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

• інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

• використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Сучасне будівництво відрізняється високими темпами будівельних робіт, насиченістю машинами й перевагою складних механізованих технологічних процесів. У цих умовах збільшується небезпека виробничого травматизму й, отже, зростає значення неухильного виконання правил охорони праці й виробничої санітарії.

Практика показала, що небезпека виробничого травматизму зростає на тих будівельних майданчиках, де порушуються технологічні правила виробництва будівельних робіт і має місце погана організація праці.

Рекомендації із забезпечення охорони праці й протипожежної техніки в умовах даного конкретного будівельного майданчика повинні бути відображені в проектах організації будівництва й проведення робіт. При відсутності такої документації проведення будівельних робіт не дозволяється.

Основні норми й правила техніки безпеки при виробництві будівельно-монтажних і спеціальних будівельних робіт викладені в СНиП ІІІ-А. 11-70. У них визначені обов'язки й ступінь відповідальності адміністративно-управлінського й технічного персоналу будівництв за забезпечення правил техніки безпеки й дотримання норм виробничої санітарії.

Відповідно до даних норм і правил адміністрація будівництва повинна у встановлений термін організовувати інструктаж, вивчення й перевірку знань робітників і технічного персоналу в області техніки безпеки з обов'язковим документальним її оформленням. Знову вступники робітники допускаються до роботи тільки після проходження вступного інструктажу з техніки безпеки й виробничої санітарії й спеціального інструктажу на робочому місці.