- •1.1 Загальні відомості про метрологію та історію її розвитку
- •1.2. Основні терміни і визначення в галузі метрології.
- •1.3. Фізична величина як об’єкт вимірювання.
- •2.1. Поняття і види засобів вимірювальної техніки
- •2.2. Класифікація засобів вимірювальної техніки
- •2.3. Принцип дії, вимірювальне коло і види схем засобів вимірювань
- •Класифікаційні ознаки похибок засобів вимірювальної техніки (інструментальна похибка вимірювань)
- •Лекція 4 Методи вимірювань та їх класифікація
- •Класифікація вимірювань
- •Планування та організація вимірювань
- •Лекція 5. Класифікація похибок вимірювань
- •Поняття результату і похибки вимірювання.
- •Непервність результату вимірювання
- •Лекція 6. Забезпечення єдності і точності вимірювань
- •Лек7_Державна метрологічна служба України
- •Лекція 8. Основи метрологічного контролю та його види. Державний метрологічний контроль і нагляд
- •Метрологічний контроль і нагляд, що здійснюють
- •Державні випробування засобів вимірювальної техніки
- •Державна метрологічна атестація, повірка та калібрування засобів вимірювальної техніки Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •Повірка засобів вимірювальної техніки
- •Лекція 10. Порядок організації та проведення метрологічної атестації звт
- •Організація робіт з метрологічної атестації.
- •Лекція 11. Повірка та калібрування засобів вимірювальної техніки
- •Лекція12. Методи метрологічного калібрування звт
- •Метод безпосереднього звірення
- •Метод звірення за допомогою компаратора (приладу порівняння)
- •Метод прямих вимірювань
- •Метод непрямих вимірювань
- •Метод незалежної (автономною) перевірки
- •Комплектна і поелементна перевірки
- •Лекція13 Методи виявлення та усунення похибок вимірювань
- •Особливості систематичної складової похибоки (ссп)
- •Визначення систематичної складової похибки (ссп)
- •Лекція 15. Уповноваження та атестація у державній метрологічній системі. Організаційно-правові основи уповноваження та атестації. Вступ
- •1. Уповноваження та атестація у державній метрологічній системі
- •1. 1. Терміни та визначення понять
- •1.2. Сфера застосування правил «Про уповноваження та атестацію».
- •1.3. Види метрологічних робіт щодо уповноваження та атестації
- •1.4 Органи з уповноваження (атестації) та їх функції
- •1.5. Критерії уповноваження (атестації)
- •Організація, порядок проведення і оформлення результатів уповноваження (атестації)
- •1.7. Права та обов'язки уповноважених (атестованих) організацій
- •Уповноваження на право проведення повірки засобів вимірювальної техніки
- •16.1 Обов’язки лабораторії
- •16.2 Технічні вимоги до лабораторії
- •16.3. Вимоги до аудиторів.
Планування та організація вимірювань
Вимірювання фізичних величин є основою як наукового експерименту, так і масових вимірювань в усіх галузях народного господарства. Досліджуючи об'єкт чи технологічний процес, доводиться вимірювати багато різних фізичних величин та параметрів технологічних процесів.
Загалом вимірювання фізичних величин є багатоступінчастим процесом, що поєднує як саму процедуру вимірювань з її типовими вимірювальними операціями, так і ряд підготовчих та заключних процедур, які необхідно виконати до та після самих вимірювань.
Процес вимірювання можна розділити на три етапи:
підготовка та планування вимірювань;
виконання вимірювань;
опрацювання та аналіз отриманих даних.
З точки зору отримання результатів вимірювання всі три етапи є важливими, але багато в чому успіх експерименту залежить від рішень, що прийняті на першому етапі - етапі підготовки та планування вимірювань. Основні питання, які потрібно вирішити:
- визначити мету вимірювання, яка встановлює потрібну точність вимірювань та значною мірою впливає на вибір моделі досліджуваного об'єкта та вимірюваних величин. Досліджуваний об'єкт та мета досліджень здебільшого задаються. Але навіть у цьому випадку звичайно уточнюють мету та завдання вимірювального експерименту проаналізувавши, як будуть використовуватись результати вимірювань для оцінки досліджуваного об'єкта, ефективності його функціонування.
- вибрати модель досліджуваного об'єкта, адекватну умовам мети та об’єкту досліджень з урахуванням економічних аспектів;
- визначити вимірювані параметри моделі, наприклад, для синусоїдного струму необхідно знати, який із параметрів вимірюватиметься: ефективне, амплітудне або миттєве його значення, чи інший параметр (частота);
- при непрямих вимірюваннях визначити залежності між величинами, значення яких необхідно визначити експериментально;
- вибрати оптимальні методи вимірювань окремих величин;
- з’ясувати умови вимірювань та фактори, що будуть на них впливати;
- визначити допустимі похибки вимірювань, а при непрямих вимірюваннях - допустимі похибки вимірювань кожної із безпосередньо вимірюваних величин;
- вибрати потрібні засоби вимірювальної техніки з відповідними метрологічними характеристиками;
- вибрати способи корекції похибок вимірювань,
вибрати необхідні алгоритми та засоби опрацювання експериментальних даних для забезпечення їх достовірності та надійності;
- визначити форму подання результатів вимірювань;
необхідні затрати для виконання поставленого завдання.
Важливим етапом підготовки до вимірювань є визначення характеру та можливих значень досліджуваних величин з урахуванням властивостей досліджуваного об'єкта. Оцінюються границі можливих значень вимірюваних величин, частотний спектр, взаємні зв'язки тощо. Все це уточнюється на основі апріорних даних і, якщо необхідно, за попередніми вимірюваннями.
Для оцінки потрібної точності вимірювань враховують мету вимірювань. При масових вимірюваннях вимоги до точності диктуються економічними міркуваннями. Вимоги до точності повинні бути обґрунтованими і їх не можна завищувати, бо чим вища точність вимірювань, тим більше при інших однакових умовах потрібно ресурсів та часу для виконання експерименту. Крім цього, чим точніші та чутливіші прилади, тим вони звичайно складніші, вимагають кваліфікованого обслуговування.
Основні терміни та умови планування та проведення вимірювального експерименту визначає ГОСТ 24026-80 "Исследовательские испьітания. Планирование зксперимента". Згідно з цим стандартом план експерименту - це сукупність даних, що визначають кількість, умови та послідовність виконання дослідів. Мета планування - підвищення ефективності одержання інформації про об'єкт дослідження, що потрібно для побудови його моделі, яка виражає залежність його вихідних величин від вхідних факторів, або для оцінювання параметрів моделі, якщо вона заздалегідь вибрана. Вибір моделі визначається не тільки властивостями об'єкта, але й її призначенням, вимогами адекватності, простоти та компактності.
Вимірювальні експерименти поділяють на пасивні та активні. Планування пасивних експериментів полягає в оптимізації збирання та опрацювання інформації про об'єкт дослідження без впливу дослідника на факторний простір. При активному експерименті дослідник задає рівні факторів. В однофакторному активному експерименті змінюють рівні одного фактора при фіксованих рівнях інших факторів. В багатофакторному експерименті змінюють рівні декількох факторів при однакових комбінаціях інших факторів.
