- •1.1 Загальні відомості про метрологію та історію її розвитку
- •1.2. Основні терміни і визначення в галузі метрології.
- •1.3. Фізична величина як об’єкт вимірювання.
- •2.1. Поняття і види засобів вимірювальної техніки
- •2.2. Класифікація засобів вимірювальної техніки
- •2.3. Принцип дії, вимірювальне коло і види схем засобів вимірювань
- •Класифікаційні ознаки похибок засобів вимірювальної техніки (інструментальна похибка вимірювань)
- •Лекція 4 Методи вимірювань та їх класифікація
- •Класифікація вимірювань
- •Планування та організація вимірювань
- •Лекція 5. Класифікація похибок вимірювань
- •Поняття результату і похибки вимірювання.
- •Непервність результату вимірювання
- •Лекція 6. Забезпечення єдності і точності вимірювань
- •Лек7_Державна метрологічна служба України
- •Лекція 8. Основи метрологічного контролю та його види. Державний метрологічний контроль і нагляд
- •Метрологічний контроль і нагляд, що здійснюють
- •Державні випробування засобів вимірювальної техніки
- •Державна метрологічна атестація, повірка та калібрування засобів вимірювальної техніки Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •Повірка засобів вимірювальної техніки
- •Лекція 10. Порядок організації та проведення метрологічної атестації звт
- •Організація робіт з метрологічної атестації.
- •Лекція 11. Повірка та калібрування засобів вимірювальної техніки
- •Лекція12. Методи метрологічного калібрування звт
- •Метод безпосереднього звірення
- •Метод звірення за допомогою компаратора (приладу порівняння)
- •Метод прямих вимірювань
- •Метод непрямих вимірювань
- •Метод незалежної (автономною) перевірки
- •Комплектна і поелементна перевірки
- •Лекція13 Методи виявлення та усунення похибок вимірювань
- •Особливості систематичної складової похибоки (ссп)
- •Визначення систематичної складової похибки (ссп)
- •Лекція 15. Уповноваження та атестація у державній метрологічній системі. Організаційно-правові основи уповноваження та атестації. Вступ
- •1. Уповноваження та атестація у державній метрологічній системі
- •1. 1. Терміни та визначення понять
- •1.2. Сфера застосування правил «Про уповноваження та атестацію».
- •1.3. Види метрологічних робіт щодо уповноваження та атестації
- •1.4 Органи з уповноваження (атестації) та їх функції
- •1.5. Критерії уповноваження (атестації)
- •Організація, порядок проведення і оформлення результатів уповноваження (атестації)
- •1.7. Права та обов'язки уповноважених (атестованих) організацій
- •Уповноваження на право проведення повірки засобів вимірювальної техніки
- •16.1 Обов’язки лабораторії
- •16.2 Технічні вимоги до лабораторії
- •16.3. Вимоги до аудиторів.
Класифікація вимірювань
Рис.4.1 Класифікація вимірювань
Результат вимірювання – значення фізичної величини, знайдене шляхом її вимірювання.
Під принципом вимірювання розуміється сукупність фізичних явищ, на яких засновані ці вимірювання. Сукупність прийомів використання принципів та засобів вимірювання складає метод вимірювання.
Метод вимірювань - спосіб використання принципів і засобів вимірювань, його основна ознака - це спосіб виконання операції порівняння.
Алгоритм вимірювань - детермінований (регулярний) або стохастичний (нерегулярний) - це сукупність правил підготовки і виконання операцій процесу вимірювань.
Існує велика кількість методів вимірювання. Одну та ту ж ФВ можна вимірювати декількома різноманітними методами. Вибір того або іншого з них визначається видом вимірюваної величини, необхідною точністю, швидкістю проведення вимірювання, економічними міркуваннями.
В залежності від характеру використання ЗВТ основні методи прямих вимірювань розподіляють на дві групи: метод безпосереднього оцінювання ФВ та метод порівняння.
Метод безпосереднього оцінювання вимірювання - значення величини отримують безпосередньо по відрахунковому пристрою вимірювального приладу прямої дії.
Методи порівняння засновані на порівнянні вимірюваної величини з іншою, що відтворюється мірою. Вони забезпечують більш високу точність вимірювання, проте вимірювальні прилади, засновані на цьому методі, як правило, складніші в конструктивному відношенні. Розрізняють такі різновиди методів порівняння:
Метод порівняння з мірою - це метод вимірювання, при якому вимірювана величина порівнюється з іншою, що відтворюється мірою. Наприклад, вимірювання напруг постійного струму на конденсаторі порівнянням із ЕДС нормального елемента.
Метод протиставлень - метод порівняння з мірою, при якому вимірювана величина та величина, що відтворена мірою, одночасно впливають на прилад порівняння, за допомогою якого встановлюється співвідношення між цими величинами. Наприклад, вимірювання маси на рівноплечих вагах з розміщенням вимірюваної маси та зрівноважуючих її гир на двох шальках ваг; вимірювання частоти за фігурами Ліссажу.
Диференціальний метод - метод порівняння з мірою, при якому на вимірювальний прилад діє різниця між вимірюваною та відтвореною мірою величиною. Цей метод дозволяє одержати результати з високою точністю, навіть при застосуванні відносно грубих приладів. Прикладом методу може бути вимірювання ЕРС ( Ех ) порівнянням її з еталонною ЕРС ( Еет ).
Метод заміщень - метод порівняння з мірою, при якому вимірювану величину заміщують відомою величиною, відтвореною мірою. При цьому методі вимірювана величина заміщується відтвореною мірою величиною таким чином, що показання індикатора вимірювального приладу залишаються незмінним. Прикладом може служити зважування з почерговим розміщенням вимірюваної маси та гир на одну та ту ж саму шальку ваг.
Метод збіжностей - метод порівняння з мірою, при якому різииця між вимірюваною величиною та величиною, що відтворена мірою, вимірюється за допомогою використання збіжності позначок шкал або періодичних сигналів. Цей метод використовується при вимірюванні довжини за допомогою штангенциркуля з ноніусом. Сюди також відносяться методи, що використовують явища биття, стробоскопічний ефект, інтерференцію світлових хвиль тощо.
Нульовий метод - метод порівняння з мірою, при якому результуючий ефект дії вимірювальної величини та відомої величини, яка відтворюється мірою, на приладі порівняння доводять до нуля. Метод застосовується в тому випадку, коли використовується багатозначна міра (міра, що відтворює ряд однойменних величин різноманітного розміру) або набір мір. Класичним прикладом використання нульового методу є різноманітні мостові схеми для вимірювання індуктивностей, ємностей та інших величин.
