
- •1.1 Загальні відомості про метрологію та історію її розвитку
- •1.2. Основні терміни і визначення в галузі метрології.
- •1.3. Фізична величина як об’єкт вимірювання.
- •2.1. Поняття і види засобів вимірювальної техніки
- •2.2. Класифікація засобів вимірювальної техніки
- •2.3. Принцип дії, вимірювальне коло і види схем засобів вимірювань
- •Класифікаційні ознаки похибок засобів вимірювальної техніки (інструментальна похибка вимірювань)
- •Лекція 4 Методи вимірювань та їх класифікація
- •Класифікація вимірювань
- •Планування та організація вимірювань
- •Лекція 5. Класифікація похибок вимірювань
- •Поняття результату і похибки вимірювання.
- •Непервність результату вимірювання
- •Лекція 6. Забезпечення єдності і точності вимірювань
- •Лек7_Державна метрологічна служба України
- •Лекція 8. Основи метрологічного контролю та його види. Державний метрологічний контроль і нагляд
- •Метрологічний контроль і нагляд, що здійснюють
- •Державні випробування засобів вимірювальної техніки
- •Державна метрологічна атестація, повірка та калібрування засобів вимірювальної техніки Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •Повірка засобів вимірювальної техніки
- •Лекція 10. Порядок організації та проведення метрологічної атестації звт
- •Організація робіт з метрологічної атестації.
- •Лекція 11. Повірка та калібрування засобів вимірювальної техніки
- •Лекція12. Методи метрологічного калібрування звт
- •Метод безпосереднього звірення
- •Метод звірення за допомогою компаратора (приладу порівняння)
- •Метод прямих вимірювань
- •Метод непрямих вимірювань
- •Метод незалежної (автономною) перевірки
- •Комплектна і поелементна перевірки
- •Лекція13 Методи виявлення та усунення похибок вимірювань
- •Особливості систематичної складової похибоки (ссп)
- •Визначення систематичної складової похибки (ссп)
- •Лекція 15. Уповноваження та атестація у державній метрологічній системі. Організаційно-правові основи уповноваження та атестації. Вступ
- •1. Уповноваження та атестація у державній метрологічній системі
- •1. 1. Терміни та визначення понять
- •1.2. Сфера застосування правил «Про уповноваження та атестацію».
- •1.3. Види метрологічних робіт щодо уповноваження та атестації
- •1.4 Органи з уповноваження (атестації) та їх функції
- •1.5. Критерії уповноваження (атестації)
- •Організація, порядок проведення і оформлення результатів уповноваження (атестації)
- •1.7. Права та обов'язки уповноважених (атестованих) організацій
- •Уповноваження на право проведення повірки засобів вимірювальної техніки
- •16.1 Обов’язки лабораторії
- •16.2 Технічні вимоги до лабораторії
- •16.3. Вимоги до аудиторів.
2.3. Принцип дії, вимірювальне коло і види схем засобів вимірювань
Кожний 3В - це технічний пристрій певної структури, складність якої визначається характером і кількістю проміжних перетворень інформативного параметра вхідного на інформативний параметр вихідного вимірювального сигналу. Всі ці проміжні вимірювальні перетворення здійснюються перетворювальними елементами і базуються на певних фізичних ефектах, які в сукупності погоджені так, щоби забезпечити потрібне функціонування 3В, причому один із них домінуючий. Тому принципом дії 3В даного виду називають фізичний ефект або принцип, що покладений в основу його побудови. Він часто відображається у назві 3В, наприклад, електродинамічний ватметр, термоелектричний термометр.
Перетворювальні елементи 3В з'єднані у коло вимірювального перетворення, яке коротко, хоча й не зовсім коректно, називають вимірювальним колом. Справа в тому, то вимірювальним колом може бути тільки таке коло вимірювального перетворення, у якому є операція порівняння вимірювальної інформації. Тому, очевидно, все коло перетворення вимірювального приладу є вимірювальним колом, а кола перетворення вимірювальних перетворювачів, за деякими винятками, не є вимірювальними колами. Кола перетворення на окремих ділянках вимірювальних кіл без операцій порівняння також не є вимірювальними колами.
З точки зору точності важлива роль першого перетворювального елемента у колі перетворення. Та його частина, що перебуває під безпосередньою дією вимірюваної чи перетворюваної величини, називається чутливим елементом або сенсором (наприклад, чутливим елементом терморезистивного термометра є терморезистор).
Кола перетворення зображаються графічно їх схемами - структурними, функціональними і принципіальними. Схема кола перетворення є його графічною моделлю, і не можна називати реальне коло схемою.
Структурна схема кола перетворення 3В відображає (у вигляді відповідно з'єднаних прямокутників) структурні елементи кола, їх функціональне призначення і взаємозв'язки. Ступінь диференціації структурної схеми на структурні елементи залежить від призначення схеми. Прямокутником може бути зображений окремий перетворювальний елемент, з'єднання елементів або й весь 3В.
Схема, яка крім структури кола перетворення, пояснює ще функціонування окремих його ділянок, процеси, що в них відбуваються, називається функціональною схемою. Схема, яка відображає повний склад перетворювальних елементів і їх з'єднання, дає уявлення про принцип дії 3В, називається принципіальною, або повною, схемою кола перетворення 3В чи його окремої ділянки.
Лекція 3. Характеристики засобів вимірювальної техніки.
Засоби вимірювальної техніки (ЗВТ) є одним з найважливіших елементів вимірювального процесу, що значною мірою обумовлює якість вимірювань. У свою чергу, для оцінки якості ЗВТ використовується широка номенклатура показників, які в загальному поділяються на:
технічні характеристики - характеристики ЗВТ, які визначають його можливості виконання своїх функцій згідно призначення (потужність споживання, масо-габаритні показники і т.п.).
метрологічні характеристики (МХ) ЗВТ - це характеристики ЗВТ, які нормуються для визначення результату вимірювання та його похибок.
Для кожного типу ЗВТ установлюються свої метрологічні характристики. Метрологічні характеристики ЗВТ, які задаються нормативно-технічними документами, називають нормовними.
Можна виділити два підходи до задання нормовних метрологічних характеристик (НМХ) ЗВТ:
а) для робочих ЗВТ широкого використання;
б) для унікальних і високоточних ЗВТ.
При першому підході використовуються НМХ для типу ЗВТ, тобто НМХ відображають властивості всієї сукупності екземплярів ЗВТ, які належать до даного типу. В цьому випадку нормування метрологічних характеристик полягає в заданні норм, яким повинні задовольняти метрологічні характеристики всієї сукупності ЗВТ даного типу, а не властивості одного, окремо взятого екземпляра ЗВТ. Водночас реальні метрологічні характеристики кожного окремого екземпляра ЗВТ з цієї сукупності можуть бути будь-якими в границях, заданих нормами, і повинні розглядатися як випадкові величини. При другому підході - для особливо точних (унікальних, одиничних) ЗВТ, наприклад еталонів, проводиться індивідуальне нормування метрологічних характеристик. Проте суть його зберігається - це задання норм метрологічних характеристик, але для окремого екземпляра ЗВТ.
Реальні значення НМХ задаються при проектуванні, забезпечуються при виготовленні ЗВТ, визначаються при здійсненні випробувань чи метрологічної атестації, а потім вони періодично перевіряються і підтримуються в процесі експлуатації ЗВТ. При відхиленні хоча б однієї НМХ від норми даний ЗВТ регулюється, ремонтується або бракується і виводиться з експлуатації.
Склад (комплекс, номенклатура), способи нормування і форми представлення НМХ ЗВТ, а також методика знаходження кожної з них регламентуються стандартами на окремі види і типи ЗВТ. Нині діє ГОСТ 8.009, який, зокрема, містить рекомендацій щодо формування комплексів НМХ ЗВТ конкретного типу. Даний стандарт розроблений з урахуванням рекомендацій міжнародних метрологічних організацій, а, отже, забезпечує в певній мірі відповідність НМХ ЗВТ, що виготовляються в нашої країні, НМХ ЗВТ закордонних фірм.
Вимоги ГОСТ 8.009-84 не розповсюджуються на еталони та повірочні установки.
Увесь комплекс НМХ ЗВТ розподілений на дві групи:
НМХ, призначені для визначені результату вимірювання (без уведення поправок);
НМХ, які визначають інструментальну складову похибки вимірювання.
Нормовні метрологічні характеристики засобів вимірювальної техніки, призначені для визначення результату вимірювання.
При нормуванні метрологічних характеристик цієї групи, як правило, вказують номінальні характеристики ЗВТ. Виняток становить нормування індивідуальних характеристик окремих екземплярів ЗВТ, коли встановлюються границі (граничні характеристики), в яких повинна знаходитися індивідуальна характеристика в заданих умовах застосування ЗВТ.
До метрологічних характеристик даної групи належать такі номінальні характеристики:
градуювальна характеристика засобу вимірювань (ЗВ);
функція перетворення вимірювального перетворювача (ВП);
значення однозначної або багатозначної міри;
ціна поділки шкали аналогового вимірювального приладу або багатозначної міри;
вид вихідного коду, число розрядів коду, ціна одиниці найменшого (молодшого) розряду коду цифрових вимірювальних приладів і аналого-цифрових перетворювачів.