Метод прямих вимірювань

Суть його полягає в прямому вимірюванні приладом значення фізичної величини відтворною мірою, що повіряється. Практична реалізація методу прямих вимірювань пред'являє до засобів наступні вимоги:

1) можливість відтворення мірою тієї ж фізичної величини, в одиницях якої проградуйовано ЗВТ, що повіряється;

2) достатній для перекриття всього діапазону вимірювання ЗВТ, що повіряється, діапазон фізичних величин відтворних мірою;

3) відповідність точності міри, а у ряді випадків і її типу і плавності зміни розміру вимогам, які пред'являються в НД по перевірці даного ЗВТ.

Визначення основної похибки ЗВТ, що повіряється, проводять двома способами:

1) зміною розміру міри до поєднання покажчика ЗВТ, що повіряється, з відміткою, що повіряється, тобто способом безпосередньої оцінки. Похибка визначають в цьому випадку по формулі (1).

2) попередньою установкою розміру міри, рівного номінальному для даного показу ЗВТ, що повіряється, з подальшим відліком значення Хп і розрахунком похибки по формулі (1).

Реалізація цих двох способів можлива за наявності магазина мір, що дозволяють достатньо плавно змінювати значення фізичної величини.

Метод непрямих вимірювань

Суть методу непрямих вимірювань полягає в наступному: проводять прямі вимірювання декількох фізичних величин за допомогою еталонних ЗВТ і отримують ряд значень X ₀₁, X _02., X _0m. Потім, використовуючи відому функціональну залежність f між цими величинами і величиною, яка вимірюється приладом, що повіряється, визначають дійсне значення величини, тобто знаходять результат непрямого вимірювання по формулі:

Q0 = f ( X ₀₁, X _02., X _0m). (4)

Метод використовується тоді, коли дійсні значення величин, вимірювані засобом вимірювань, що повіряється, неможливо або важко визначити прямим вимірюванням або коли непрямі вимірювання простіші або точніші.

Наприклад, перевірка електричного лічильника активної енергії за допомогою зразкового ватметра і секундоміра. За показами ватметра визначають значення потужності P₀ і підтримують її незмінною на протязі часу t₀, яке у свою чергу визначається по еталонному секундоміру. Тоді дійсне значення енергії W₀ можна розраховувати по формулі:

W₀ = P₀•t₀

а похибка лічильника, що повіряється, визначити з виразу

 = (( W_П – W₀ ) / W₀ ) 100%.

При виконанні перевірки методом непрямих вимірювань слід враховувати той факт, що кінцевий результат і похибка непрямого вимірювання залежить від похибок прямих вимірювань, що становлять:

.

Метод незалежної (автономною) перевірки

Автономна перевірка це перевірка без застосування еталонних ЗВТ. Вона застосовується при перевірці особливо точних ЗВТ, які неможливо або дуже складно повірити одним з розглянутих вище методів перевірки зважаючи на відсутність ще точніших ЗВТ з відповідними межами вимірюванні. Суть цієї перевірки, яка найчастіше використовується для перевірки приладів порівняння, полягає в порівнянні величин, відтворюваних окремими елементами ЗВТ, що перевіряється, з величиною, вибраною як опорной і конструктивно відтворюваною в ЗВТ, що сам повіряється. Наприклад, при перевірці m-ної декади потенціометра необхідно переконатися в рівності падінь напруги на кожній n-ній ступені цієї декади. Для цього, вибравши як опорну величину опір першої ступені декади, можна по черзі порівнювати за допомогою компаратора падіння напруги на кожній n-ній ступені з падінням напруги на цьому опорі. Метод трудомісткий, але володіє високою точністю.

Реалізація розглянутих вище методів калібрувань здійснюється за допомогою способів комплектної і поелементної перевірки.