
- •Предмет, метод і функції економічної теорії. Економічні закони та категорії.
- •Економічні потреби та їх класифікація. Закон зростання потреб.
- •Процес виробництва та його структура. Економічні ресурси та фактори виробництва.
- •Проблеми раціонального вибору і межа виробничих можливостей суспільства. Закон зростаючих альтернативних витрат.
- •Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне виробництво. Товар та його властивості. Теорії вартості товару
- •Економічна система, та взаємодія її суб’єктів у моделі економічного кругообігу. Типи і еволюція економічних систем.
- •Власність як економічна та юридична категорія. Система відносин власності. Типи і форми власності.
- •Гроші, їх функції та форми. Грошова маса. Закон грошового обігу.
- •Ринок його види та функції. Ринкова інфраструктура.
- •Попит та пропозиції, їх графічна інтерпретація, цінові та нецінові фактори. Ринкова рівновага.
- •Принципи, функції і види підприємництва.
- •Підприємство (фірма), його ознаки, функції та форми.
- •Сутність та форми капіталу. Кругообіг капіталу. Основний та оборотний капітал, зношення та амортизація.
- •Сутність та роль домогосподарств в економіці, їх доходи та витрати. Закон Енгеля.
- •Рівень та якість життя населення. Диференціація доходів населення. Крива Лоренца.
- •Недоліки ринку і необхідність сполучення ринкового механізму з державним регулювання економіки. Економічні функції держави, види та інструменти економічної політики.
- •Сутність, структура та закономірності розвитку світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин.
- •Міжнародна економічна інтеграція та глобалізація. Сутність та шляхи вирішення глобальних проблем.
- •Предмет та методи макроекономіки. Національна економіка як об’єкт макроекономічного аналізу, її ознаки, структура та мета функціонування.
- •Основні макроекономічні показники (ввп, внд, чвп, нд) та методи їх підрахунку. Номінальний та реальний ввп.
- •Сукупний попит (ad)та сукупна пропозиція (as): їх складові та нецінові фактори.
- •Макроекономічна рівновага в моделі ad – as в короткому та довгому періодах. Порушення макроекономічної рівноваги.
- •Споживання та заощадження як складові використовуваного доходу, їх функціональне та графічне зображення, середня та гранична схильність та фактори, не пов’язані з використовуваним доходом.
- •Сутність, види та роль інвестицій в економіці. Попит на інвестиції та інвестиційна функція.
- •Моделі товарного ринку: модель «витрати-випуск», модель «вилучення-ін’єкцій». Мультиплікатор видатків: методика визначення та графічне відображення. Рецесійний та інфляційний розрив.
- •Модель is-lm та її використання для аналізу впливу фіскальної та грошової політики.
- •Циклічність як загальна закономірність економічного розвитку. Сутність, фази, причини та види економічних циклів.
- •Економічне зростання, його джерела, фактори та типи. Моделі економічного зростання. Сутність та взаємозв’язок економічного зростання та економічного розвитку.
- •Зайнятість населення та безробіття, їх причини, форми, методи оцінки. Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон а. Оукена. Державне регулювання зайнятості.
- •Сутність, причини та вимірювання інфляції. Види та типи інфляції.
- •Взаємозв’язок безробіття та інфляції. Крива а. Філіпса. Стагфляція. Антиінфляційна політика держави.
- •Податки і податкова система. Принципи раціонального оподаткування.
- •Бюджетно-податкова (фіскальна) політика, її види та інструменти. Мультиплікатор державних видатків і податковий мультиплікатор.
- •Бюджетний дефіцит і державний борг та їх вплив на економіку.
- •Характеристика попиту та пропозиції грошей, рівновага на грошово-кредитному ринку. Грошовий мультиплікатор.
- •Мета та інструменти монетарної політики. Політика «дорогих» і «дешевих» грошей.
- •Кількісний (кардиналістський) підхід до аналізу поведінки споживача. Правило максимізації корисності.
- •Якісний (ординалістський) підхід до аналізу поведінки споживача: його аксіоми та визначення рівноваги споживача.
- •Цінова, перехресна еластичність попиту та еластичність попиту за доходом. Цінова еластичність пропозиції та роль фактора часу у її визначенні.
- •Виробнича функція як економічна модель технології. Властивості ізокости та ізокванти. Рівновага виробника і оптимальна комбінація ресурсів.
- •23.2 Виробнича ф-ція з 1-м змінним фак-м. Заг. Сер. Граничний продукт. Закон спадної віддачі
- •Економічні витрати та їх класифікація. Нормальний та економічний прибуток. Витрати виробництва у короткому та довгому періоді, ефект масштабу.
- •Досконала конкуренція та рівновага конкурентної фірми у короткому періоді. Рівновага конкурентної фірми і галузі в довгому періоді.
- •1) Співставляють загал. Дохід. Та загал. Витрати.
- •2)Співставляє гранич.Доходу та гран витрат.
- •Монополія: ознаки, причини існування, види та бар’єри входження, визначення ціни та обсягу виробництва.
- •Характеристика ринку монополістичної конкуренції та визначення ціни та обсягу виробництва за умов в короткого та довгого періодів.
- •Олігополія, її характерні ознаки та моделі олігополістичного ціноутворення.
- •Загальна теорія попиту на ресурси і оптимальне співвідношення ресурсів.
- •Мінімізує витрати виробництва.
- •Максимізація прибутку:
- •Рівновага на ринку праці. Модель монопсонії. Заробітна плата, її форми і системи.
- •Рівновага на ринку капіталу. Практика дисконтування.
- •Ринок землі. Рента та ціна на землю.
- •Ефективність та економіка добробуту.
- •Предмет, метод і функції економічної теорії. Економічні закони та категорії.
- •Економічні потреби та їх класифікація. Закон зростання потреб.
Сутність та роль домогосподарств в економіці, їх доходи та витрати. Закон Енгеля.
Домогосподарство та його роль в економіці.
Дом. господарств. - економічна одиниця у складі однієї або декількох осіб, яка постачає економіці чинники виробнитва і використовує зароблені на цьому гроші для поточного споживання товарів та послуг.
Головні риси дом. госп.:
- спільне місце проживання;
- спільний бюджет;
- спільно ведуть дом. госп.;
- узгоджене ухвалення економ. рішень.
Сімя - громадська одиниця, яка склад. мінімум. з двох осіб, які проживають разом, ведуть загальне господарство і повязані між собою подружніми та кровними обовязками, а також обєднані господарським побутом. Домашнє господарство може бути представлене однією людиною або групою людей, які живуть разом, ведуть господарство, обєднані громадським побутом, але не обовязково повязані між собою родинними звязками.
Функції дом. господ.:
1. Постачальника факторів виробництва (праця, земля, капітал, підприєм. талант).
2. Споживча (споживають основну масу вироблених товарів та послуг).
3. Виробнича (виробники товарів та послуг для власного споживання).
4. Демографічна (забезпечення виробника людським капіталом та його відтворення).
5. Відтворювальна (створення інвестиційного потенціалу країни завдяки заощадженням частини своїх доходів).
Доходи дом. господарств. - всі грошові засоби та матеріальні блага, отримані або створені домашніми госп. за певний проміжок часу.
Види доходів дом. госп.:
1. За речовою формою
- грошові;
- натуральні (продукти в натур. формі праці товарами, та продукція, створена для власного споживання).
2. За процесами перерозподілу:
- первинні (всі надходження, отривані від власності та факторів виробництва);
- доход розпорядження (первинні доход та платежі скореговані на суму оборязкових зборів та платежів);
- скориговані доходи розпорядження (розпорядження + сальдо трансфернх платежів).
3. У залежності від цін:
- номінальний (у цінах поточного);
- реальний (в цінах базового року).
4. За джерелами отримання:
- від праці;
- від власності;
- не повязані з оцінкою результатів діяльності;
- в наслідок використання певних чинників виробництва.
Витрати дом. госп.:
1. Витрати на товари щоденного споживання (споживчі товари з очік. терм. використ. до 3-х років.)
2. Товари тривалого використання (понад 3 р.).
3. Витрати на послуги (комунальні, транспортні, освітні.)
Закон Енгеля: Частина доходу, витрачена на продукти харчування є індикатором добробуту, чим менша ця частина, тим вищим є добробут суспільства
Рівень та якість життя населення. Диференціація доходів населення. Крива Лоренца.
Для характеристики добробуту суспільства використовують показники рівня і якості життя. Рівень життя характеризує розвиток та ступінь задоволення матеріальних, духовних, соціальних потреб. Якість життя відображає ступінь досягнення вищих цінностей людського буття, як в особливому, так і соціальних аспектах, які включають морально-психологічні якості, рівень культури, здоров’я, освіченості. Для оцінки рівня життя використовують поняття «бідність». Бідність – неможливість в результаті недостатності коштів підтримувати спосіб життя, властивий певному товариству, в певний період часу. Абсолютна – відсутність доходу, необхідного для забезпечення мінімуму фізіологічних потреб. Відносна – дохід, що не перевищує 40-60% середнього доходу громадян в країні. Рівень доходів домашнього господарства не має бути нижчим за прожитковий мінімум.
Відмінності в рівні доходів на душу населення або одного зайнятого, називають диференціацією доходів.
Показники диференціації доходів населення: 1. Розподіл населення за рівнем середньо-дешевих доходів. 2. Розподіл загального обсягу грошових доходів за різними групами населення. 3. Децильний коефіцієнт диференціації доходів, який демонструє у скільки разів мінімальний дохід 10% найбільш багатих верств населення перевищує максимальний дохід 10% найбільш бідних верств населення. 4. Коефіцієнт фондів, характеризує у скільки разів доходи 10% найбільш бідних верств населення нижче доходів 10% найбільш багатих. 5. Коефіцієнт диференціації заробітної плати – співвідношення найбільшого та найменшого рівнів заробітної плати між регіонами, професіями, галузями, всередині галузей та підприємств. 6. Коефіцієнт концентрації доходів – індекс Джині та крива Лоренца.
KG = SOABCDE / SOEF
Бісектриса ОС – лінія абсолютної рівності розподілу доходів, яка відображає теоретичну можливість абсолютно рівного розподілу доходів та показує, що будь-який відсоток сімей отримує відповідний відсоток доходу. Крива OABCDE – крива Лоренца, яка відображає фактичний розподіл доходу. Заштрихована площа вказує на ступінь нерівності розподілу доходів, і чим вона більше, тим більшим є ступінь нерівності доходів. Коефіцієнт концентрації доходів (KG ) відображає величину відхилення фактичного розподілу доходів населення від лінії їх рівномірного розподілу.