37. Кількісний (кардиналістський) підхід до аналізу поведінки споживача. Правило максимізації корисності.

Кардиналістський підхід пояснює споживчий вибір на основі Теорії граничної корисності, тобто кількісного порівняння граничних корисностей благ, між якими обирають споживачі. Корисність – здатність блага задовольняти потреби людини.

Виділяють загальну корисність (TU) – сумарна корисність від всіх спожитих благ; та граничну корисність (MU) – корисність від останньої спожитої одиниці блага.

MU=∆TU/∆Q = TU₂- TU₁ / Q₂ - Q₁

Закон спадної граничної корисності: кожна спожита одиниця блага приносить граничну корисність меншу ніж попередня.

TU=max; MU=0

Оптимум споживача згідно Кардиналістського підходу передбачає, що споживач розподіляє свій обмежений доход таким чином, що кожна грошова одиниця, витрачена на споживання товарів, приносить споживачеві однакову граничну корисність.

Правило максимізації корисності: MU_x / P_x = MU_y / P_y

Правило, відповідно з яким можна максимізувати задоволення потреб, заключається в такому розподілі грошового доходу, споживача, при якому остання грошова одиниця, витрачена на придбання кожного виду продукції, приносила б однакову граничну корисність.

38. Якісний (ординалістський) підхід до аналізу поведінки споживача: його аксіоми та визначення рівноваги споживача.

Ординалістський підхід виключає кількісний вимір корисності, а їх теоретичні основи відображені в наступних аксіомах: 1. Аксіома повноти припускає, що споживач вже завершив свій вибір, тобто може визначити, який з двох товарів для нього корисніший. 2. Аксіома транзитивності передбачає, що якщо другий набір кращий за перший, а набір третій за другий, то третій кращий за перший. 3. Припущення про ненасичення: для споживача доцільнішим буде той набір, де товарів більше.

Представники якісного підходу замість кількісного виміру корисності запропонували перейти до відносного аналізу: визначити переваги одних комбінацій товарів у порівнянні з іншими. Для цього були використані криві байдужості та бюджетні лінії.

Крива байдужості – лінія, яка відображає всі можливі комбінації товарів, які забезпечують однакову корисність. U₃ > U₂ > U₁

Властивості кривої: має нисхідний вигляд, що вказує на те, що для отримання додаткової одиниці товару x, потрібно відмовитись від певної кількості товарів у (згідно Закону обмеженості ресурсів; комбінації товарів х та у на одній Кривій байдужості надають однакову корисність; Криві байдужості ніколи не перетинаються, і ті, що розташовані праворуч мають корисність більше, ніж ті, що ліворуч; кут нахилу кривої зменшується при русі вздовж кривої правої і характеризується величиною граничною норми заміни (MRS). MRS = ∆y/∆x = МUx/МUy

Гранична норма заміни демонструє від скількох одиниць товару у згоден відмовитись споживач для того, щоб отримати додаткову кількість товару х.

Лінія бюджетного обмеження (бюджетна лінія) демонструє комбінацію товарів х та у, які можуть бути придбані за умови певного доходу та цін на товари.

Доход споживача визначають: I = Qx*Px + Qy*Py + Qn*Pn.

Кут нахилу бюджетної лінії визначають як: y/x = (I/Py)/(I/Px) = Px/Py

Представники ординалістського підходу розглядають оптимальний набір для споживача, а для цього співставляють Криві байдужості та бюджетної лінії. Там де кути їх нахилу співпадають (D) і визначають набір, що дозволяє максимізувати корисність за мінімальні витрати. МUx/МUy =Px/Py. MUx/Px = MUy/Py

Е фект доходу показує як змінюється реальний дохід споживача та його попит при змінні ціни на певний товар. Якщо ціна одного товару зменшується, то споживач, за незмінного номінального доходу, здатен придбати більше додаткових одиниць того чи іншого товару.

Ефект заміни передбачає, що зниження ціни на певний товар робить його більш доступнішим по відношенню до іншого товару, внаслідок чого збільшується попит на нього.

Для нормальних товарів ефект доходу та ефект заміни діють в одному напрямі.

Д ля товарів Гіфена ефект доходу вищий ніж ефект заміни. Для цих товарів не діє закон попиту і зростання цін призводить до росту попиту на них.

Для товарів нижчої категорії, ефект заміни домінує над ефектом доходу.