31. Витрати обліковують на рахунках класів 2 "Запаси", 8 "Витрати за елементами", 9 "Витрати діяльності". На рахунках класу 2 обліковують прямі витрати на виробництво. Загальновиробничі витрати спочатку збирають за дебетом рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", а потім в порядку їх розподілу відносять на виробничу собівартість продукції у дебет рахунку 23 "Виробництво". Готову продукцію із виробництва оприбутковують у дебет рахунків 21 "Поточні біологічні активи", 26 "Готова продукція" або 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" з кредиту рахунку 23. Списання собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) показують у дебет рахунку 90 "Собівартість реалізації" з кредита рахунків 21, 26 або 27.

Рахунки класу 8 (рахунки 80-85) призначені для відображення інформації за економічними елементами витрат. За дебетом у них нагромаджують витрати, а за кредитом - списують за призначенням. Рахунки 80-85 транзитні, залишків за ними немає.

На рахунках класу 9 (рахунки 90, 92-99) нагромаджують витрати, які потім списують на фінансові результати у дебет рахунку 79 "Фінансові результати"

32.

33. На рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 "Товари" застосовується для обліку будь-яких виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцям окремо.

На субрахунку 285 "Торгова націнка" торговельні, постачальницькі та збутові підприємства при веденні обліку товарів за продажними цінами відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. За кредитом субрахунка 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом - зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалі30вані товари відображається за дебетом субрахунка 285 і кредитом субрахунків 281 і 282. У звітність включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунка 28.

34. Власний капітал –частина в активах підприємства,що залишається після вирахування його зобов'язань.

П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"

1.ЦимПоложенням(стандартом)визначаються мета, склад і принципипідготовкифінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

2. НормицьогоПоложення(стандарту) слід застосовувати до фінансової звітності підприємств,організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім бюджетних установ) і консолідованої фінансової звітності.

Згідно П(С)БО 13 фінансові інструменти – це фінансовий інструмент-контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого. Під похідними фінансовими інструментами необхідно розуміти строкову угоду, вартість якої залежить від вартості предмета угоди та яка засвідчує право та (або) зобов’язання продати чи придбати предмет угоди в майбутньому на визначених раніше умовах

35. Пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Розмір пайових внесків до кооперативу встановлюється в рівних частинах і пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності. У разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання майнового паю натурою, грішми або, за бажанням, цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу.

Для обліку додаткового капіталу призначено рахунок 42 "Додатковий капітал", на якому ведеться узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість. Крім того, на рахунку 42 "Додатковий капітал" відображаються суми дооцінки необоротних активів, вартість активів безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу. За кредитом рахунка 42 "Додатковий капітал" відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом - його зменшення.

Резервний капітал - це страховий капітал, створений підприємством за рахунок відрахувань власного прибутку з метою погашення можливих збитків, здійснення виплат інвесторам і кредиторам при недостатньому забезпеченні коштами. На законодавчому рівні встановлюється обов'язковість і мінімальні розміри формування резервного капіталу для окремих видів підприємств. Для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства Планом рахунків призначено рахунок 43 "Резервний капітал", за кредитом якого відображається створення резервів, а за дебетом - їх використання. Сальдо цього рахунка відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду, що дозволяє контролювати динаміку його зміни і дотримання мінімального розміру.

36. Статутний капітал державного підприємства, що перебуває у загальнодержавній або комунальній державній власності, - це сума коштів і вартість матеріальних ресурсів, що безоплатно виділені державою в постійне розпорядження трудового колективу підприємства на правах повного господарчого відання. Чинним законодавством встановлено, що здійснюючи право повного господарчого відання, підприємство володіє, користується, розпоряджається цими ресурсами, чинить по відношенню до них будь-які дії, що не суперечать закону і цілям діяльності підприємства. Розмір статутного капіталу державного підприємства визначається обсягом виробництва товарів і послуг на ньому.

Джерелом формування статутного капіталу державного підприємства є кошти, які належать державі. Вони виділяються або з державного бюджету, або за рахунок інших державних підприємств – у порядку внутрішньогалузевого і міжгалузевого перерозподілу фінансових ресурсів – за розпорядженням державних органів, що виконують функції по управлінню державним майном. Зменшується статутний капітал за рахунок щомісячного нарахування зносу по основним засобам або в результаті ліквідації та вибуття основних злитті підприємств або їх ліквідації. Статутний капітал приватизованого підприємства визначається в процесі інвентаризації та оцінки майна державного підприємства згідно з положенням, яке затверджене спеціально урядовою постановою.

Облік статутного капіталу на державних підприємствах

№	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	Сформовано статутний капітал за рахунок коштів державного бюджету: – у вигляді оборотних засобів	20/22	40
2	– у вигляді основних засобів	10	40
3	– у вигляді інших необоротних активів	11	40
4	Збільшення статутного капіталу за рахунок чистого прибутку	44	40
5	Збільшення статутного капіталу за рахунок безоплатного отримання ТМЦ	20/22/28	40
6	Знос ліквідованих основних засобів	131	40
7	Нарахований знос основних засобів	40	131
8	Безоплатно передані основні засоби іншим підприємствам	40 37	37 10

37. Статутний капітал акціонерного товариства складається із внесків акціонерів (учасників). Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи. Водночас сума статутного капіталу відображає колективну власність акціонерів, де частка кожного визначається номінальною вартістю придбаних ним акцій. Статутний капітал акціонерного товариства не може бути менше суми, еквівалентної на момент створення товариства 1250 мінімальних заробітних плат. Сума статутного капіталу, відображена у фінансовому обліку і звітності, повинна дорівнювати загальній номінальній вартості випущених акцій, вказаній в установчих документах. Акціонерне товариство може змінювати розмір статутного капіталу згідно з рішенням зборів акціонерів.

Облік статутного капіталу в акціонерном товаристві

№	Зміст господарської операції	Дебат	Кредит
1	Відобажено розмір статутного капіталу, оголошений у засновницьких документах	46	40
2	Надійшли внески від засновників рахунок їх вкладів до статутного капіталу: - грошовими коштами	30/31	46
3	Збільшення розміру статутного капіталу шляхом додатков. випуску акцій за рахунок нарахов. дивідендів	46	40

38. Інформація про капітал наводиться у Балансі, Звіті про власний капітал та у Примітках до фінансової звітності.

У першому розділі пасиву Балансу відображаються складові капіталу в класифікації П(С)БО 2 станом на кінець звітного періоду.

Більш детальна інформація про складові капіталу та рух окремих його частин наводиться у Звіті про власний капітал. У Примітках до фінансової звітності розкриваються характеристики та обставини змін у власному капіталі, які не знаходять відображення в інших формах фінансової звітності.

Досконала система складання фінансової звітності повинна базуватись на достатньо деталізованій інформації по рахунках капіталу, для чого необхідним є застосування додаткових субрахунків або аналітики, пристосованої до особливостей діяльності підприємства. Необхідними елементами забезпечення формування достовірних даних для фінансової звітності є погодження розділів облікової політики відносно власного капіталу з іншими розділами. Для підприємств із значними інвестиціями з точки зору формування достовірної картини відносно власного капіталу необхідною є підтверджена незалежними аудиторами звітність дочірніх та асоційованих підприємств.

39. Забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу. Забезпечення можуть створюватися для відшкодування наступних (майбутніх) витрат:

- на виплату відпусток працівникам;

- додаткове пенсійне забезпечення;

- виконання гарантійних зобов'язань;

- реструктуризацію;

- виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів.

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок майбутніх подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства. Суми створених забезпечень визнаються витратами.

Рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів та включення їх до витрат поточного періоду, обліковується на рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів". Це пасивний рахунок, за кредитом якого відображається нарахування забезпечень, за дебетом - їх використання.

За кредитом субрахунку 477 "Забезпечення матеріального заохочення" і дебетом рахунків обліку витрат операційної діяльності створюється забезпечення на матеріальне заохочення в порядку, встановленому П(С)БО 11 "Зобов'язання" відповідно до П(С)БО 26 "Виплати працівникам".

40. Цільове фінансування та цільові надходження складаються з коштів, одержаних підприємством у вигляді субсидій, дотацій, субвенцій, трансфертів тощо на суворо визначені цілі: утримання дитячих установ, підготовку кадрів, науково-дослідні роботи, будівництво доріг, боротьбу з шкідниками рослин та захворюванням тварин тощо. Фінансування здійснюється за рахунок бюджету, коштів, отриманих від юридичних і фізичних осіб.

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень мають використовуватися за призначенням відповідно до встановлених кошторисів. Нецільове використання коштів підлягає їх поверненню тим, хто вносив кошти.

Облік наявності та руху коштів, отриманих для здійснення заходів цільового призначення (в тому числі отримана гуманітарна допомога), ведуть на рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження". За кредитом рахунку 48 відображаються кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, а за дебетом - використані суми за певними напрямами, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

41. Кредит банку — це платне надання банками грошових коштів у тимчасове користування на визначених кредитним договором умовах із дотриманням принципів повернення, строковості, забезпеченості, платності, цільового використання.

При відображенні в обліку операцій, пов’язаних з отриманням кредитів, використовуються такі субрахунки: 684 “Розрахунки за нарахованими відсотками”, 951 “Відсотки за кредит” та 952 “Інші фінансові витрати”.

На позабалансовому рахунку 05 “Гарантії і забезпечення надані” відображається вартість активів підприємства в сумах, зазначених в угодах застави. При цьому з балансу підприємства ці суми не списуються.

№	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	Отримано та зараховано кредит на рахунок під-ва	311	50/60
2	Нараховано відсотки за кредит	951	684
3	Погашено кредиторську заборгованість за кредитом	50/60	311
4	Сплачено відсотки за кредитом	684	311

42. Інші довгострокові фінансові зобов’язання - сума довгострокової заборгованості підприємств щодо зобов’язань із залучення позикових коштів ( крім кредитів банку) на які нараховуються відсотки.

Прикладом таких зобов’язань можуть бути зобов’язання підприємств за довгостроковими облігаціями та довгостроковими векселями виданими.

Облік довгострокових облігацій ведеться на рахунку 52 ”Довгострокові зобов’язання за облігаціями“ , який призначено для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більше 12 місяців з дати балансу.

Рахунок 52 “Довгострокові зобов’язання за облігаціями” має такі субрахунки:

521 “Зобов’язання за облігаціями”

522 “Премія за випущеними облігаціями”

523 “Дисконт за випущеними облігаціями”.

За кредитом субрахунка 521 “Зобов’язання за облігаціями” ведеться облік боргових зобов’язань за номінальною вартістю облігацій, за дебетом – погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій.

За кредитом субрахунка 522 “Премія за випущеними облігаціями” відображаеться нарахування сум премій за випущеними облігаціями, за дебетом – погашення заборгованості з нарахованих премій за облігаціями.

За дебетом субрахунка 523 “Дисконт за випущеними облігаціями” ведеться облік сум дисконту за випущеними облігаціями, за кредитом – списання нарахованих сум.

Аналітичний облік довгострокових зобов’язань за облігаціями ведеться за їх видами та термінами погашення.

43. На рахунку 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" ведеться облік суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов'язань та оцінкою цих активів або зобов'язань, яка використовується з метою оподаткування.

За кредитом рахунку 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць, за дебетом - зменшення відстрочених податкових зобов'язань за рахунок нарахування поточних податкових зобов'язань.

Визначення суми відстроченого податкового зобов'язання здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 "Податки на прибуток". Аналітичний облік відстрочених податкових зобов'язань ведеться за видами активів або зобов'язань, між оцінками яких для відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниця.

Субрахунок 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок» ведеться в кредитних спілках, які відкриваються на підприємствах, за місцем проживання громадян або за профе­сійною ознакою та ін. Кредитні спілки є добровільними об'єд­наннями громадян, що належать до небанківських кредитно-фінансових установ і вважаються неприбутковими організаціями. Засновниками і членами (не менше ніж 50 осіб) є громадяни не молодші 18-ти річного віку. Кредитні спілки створюються і діють на підставі статуту, погодженого з регіональним підрозділом.

Кредитні спілки віднесені до неприбуткових організацій, тому не сплачують податку на прибуток із внесків членів спілки та з відсотків за позики, а також не сплачують податку на додану вартість.

Якщо кредитна спілка проводить семінари, лекції, фестивалі, свята і реалізує пропагандистські матеріали, вироби зі своєю символікою, то операції будуть відображатися у звичайному порядку як операційна діяльність промислового підприємства.

44. Довгострокові зобов’язання – зобов’язання, які повинні бути погашені протягом більше як 12 місяців, або протягом періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як 12 місяців.

Виникнення довгострокових зобов’язань, як правило, визначається угодою, яка затверджує графік погашення зобов’язання позичальником та порядок сплати ним відсотків, якщо це передбачено умовами відповідної угоди. Саме ці умови та сума активів, яку отримує підприємство в обмін на зобов’язання, визначають показники, що пов’язані з існуванням та погашенням довгострокової заборгованості.

До довгострокових зобов’язань належать:

довгострокові кредити банків

інші довгострокові фінансові зобов’язання;

відстрочені податкові зобов’язання

інші довгострокові зобов’язання.

Усі довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються у балансі підприємства за їх теперішньою вартістю. Дописати)