1.Статистика як наука, її предмет і метод.

Статистика як наука сформувалась у 17 ст. майже однозначно в Англії і Німеччині.Але форми виникнення і зміст статистики були різними. В Англії - політична арифметика,в Німеччині - державознавство.

Від політ.арифм.вона взяла комплексний аналіз кількісних характеристик з метою пізнання їхніх закономірностей,а від державознавства вона взяла систему якісного описання масових соціально-економічних явищ і процесів. Подальший розвиток статистики як науки характеризується удосконаленням методів та способів збору та обробки данних.

Отже, статистика – це суспільна наука,яка вивчає кількісні характеристики масових соц.ек.явищ та процесів у нерозривному зв’язку з їх якісними характеристиками в конкретних умовах місця та часу.

Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ, закономірності їх функціонування та розвитку.

Стат.методологія-це комплекс спеціальних,властивих лише статистиці методів та способів дослідження.Стат.методологія ґрунтується на діалектичному методі і включає наступну систему методів:

1.метод масового спостереження

2.методи зведення та групування

3.методи розрахунку узагальнюючих показників(відносних та середніх)

4.методи аналізу(розподілу)варіаціі(коливання)

5.методи аналізу динаміки

6.індексний метод

7.методи аналізу взаємозв’язків

8.балансовий метод.

2. Історія виникнення статистичної науки

Слово статистика увійшло у наукову літературу у 18 ст. Статистика як наука сформувалась у 17ст.майже одночасно в Англії та Німеччині. Але ,форми її виникнення та зміст були різними.В Англії була політична арифметика,а в Німеччині державознавство.

Представники політ.арифм. при дослідженні масових суспільних явищ першочергове значення віддавали вимірювальним методам.Основоположником політ.арифм.був Вільям Петті.

Істотно іншим був підхід державознавство.Представники цього напрямку вважали,що дати кількісне описання складним суспільним явищам неможливо з розумним ступенем точності.Вони ставили своїм завданням якісне,тобто словесне описання політичних,суспільних та економічних процесів. Основоположником державознавства був Герман Конрінг та його послідовник Г.Ахенваль.Саме Ахенваль ввів у науку термін статистика.

Обидва ці напрямки статистики не протилежні один одному,оскільки у того та іншого є загальний предмет вивчення,а саме суспільство. Статистика склалась з елементів політ.арифм. та державознавства.Від політ.арифм.вона одержала комплексний аналіз кількісних характеристик з метою пізнання їхніх закономірностей,а від державознавства вона взяла систему якісного описання масових соціально-економічних явищ і процесів.Подальший розвиток статистики як науки характеризується удосконаленням методів та способів збору та обробки данних.

Отже, статистика – це суспільна наука,яка вивчає кількісні характеристики масових соц.ек.явищ та процесів у нерозривному зв’язку з їх якісними характеристиками в конкретних умовах місця та часу.