6. Джерела формування давньоруської культури. Особливості культури та мистецтва Київської Русі за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Спочатку найбільш інтенсивним і плідним був вплив Візантії на давньоруську культуру. Але воно не було постійним і всеосяжним. Більшою мірою воно проявилося в галузі церковної ідеології, канонічного права, культового образотворчого мистецтва. Це природно, бо Русь прийняла християнство від Візантії. Інший характер носили культурні зв'язки Русі з країнами Західної Європи. Вони посилилися в другій половині XII - початку XIII ст., В період розквіту романського мистецтва на Заході і ослаблення візантійського впливу на Русь. Важливо відзначити, що культурна взаємодія Русі з країнами Західної Європи було обопільним і рівноправним. Володимир Великий у культурномурозвитку.Він створив найбільшу в Європі державу, основою якої стала централізована влада, із сильною економікою, зі сталими торговельними і дипломатичними зв'язками. Після довгих вагань та аналізу всіх чинників зупинилися на на впровадженні православного християнства як найближчому для слов'янської Русі.Вірогідно, одночасно з освітніми школами засновувалися школи для підготовки священиків. Розпочалося зведення успенської церкви, відомої як Десятинна — першого православного храму Київської Русі.Прийнявши християнство, Володимир заснував школи, в яких готувалися власні кадри, перейняв кращі зразки містобудівництва та архітектури, живопису, науки, філософії, книгописання. Він увів Київську Русь у коло високорозвинених країн Європи. Ярослав Мудрий і культурний розвиток Київської Русі.Великою мірою він упроваджував усе краще, чого досяг Володимир: розширював кордони держави, зміцнював економічні й дипломатичні зв'язки із західноєвропейськими володарямиЗа Ярослава засновуються монастирі Св. Юрія та Св. Ірини, Печорський монастир — майбутній осередок культури. Серед ченців було багато освічених людей, які навчали грамоти, малювання, мозаїчної справи, переписування книжок, співу. У той час на Русі вже існували нотний спів і нотне письмо.Ярослав організував світську школу, де близько 300 дітей навчалися грамоти та іноземних мов. Було укладено перший літописний звід, розвивалися писемність та оригінальна література, сформувались елітні та інтелектуальні династії, Уклав "Руську правду", літописи, літературні зводи, які й сьогодні мають велику цінність.Ярослав був визначним будівничим. За його правління розпочалося кам'яне будівництво, зокрема Софії Київської. Київ істотно розширився, обнесений валами, що були складними інженерними спорудами; при цьому було зведено чотири в'їзні брами: Лядську, Жидівську, Угорську та Золоту (пізніше Золоті ворота). Активно розвивалося цивільне будівництво: зводилися дво і триповерхові будинки з балконами та галереями. Храм Софії був своєрідним музеєм, що стояв у ряду кращих пам'яток Європи XI ст.

17 . Запровадження християнства у Київській Русі та його вплив на розвиток культури.Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, розповсюдженню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалося і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнослов'янських землях були запроваджені церковний візантійський календар,Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. У процесі поширенню та утвердження християнство на Русі поступово втрачало візантійську форму, вбираючи в себе елементи місцевих слов'янських звичаїв, ритуалів, естетичних запитів східних слов'ян.Із запровадженням християнства літературною мовою на Русі стала, церковнослов'янська мова, створена приблизно за сто років до прийняття християнства болгарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм.У Київській Русі досить швидко виник свій жанр літератури - Літописи - це не лише історичні, але й видатні літературні твори, сказання, билини, народні перекази, посольські нотатки, легенди. Найвидатнішим історичним твором Київської Русі і найвидатнішим вітчизняним літописом серед збережених часом, є “Повість временних літ”, написана ченцем Нестором у 1113 р.. Нею починаються майже всі давньоруські літописи, що дійшли до нашого часу. Цінною, пам'яткою староукраїнського письменства є “Повчання Володимира Мономаха своїм дітям”, написане на початку ХІІ ст.. Основу освіти становили богослов’я, філософія, риторика, граматика. Вивчали в Київській Русі й іноземні мови. Запровадження християнства на Русі справило великий вплив на розвиток кам'яної, архітектури. Першого кам'яного церквою на Русі булл Десятинна церква, побудована у Києві в 989-996 рр. Це був хрестовокупольний храм з трьома нефами, оточений галереями, прикрашений мозаїкою, фресками, коштовними чашами, іконами. Києво-Печерський монастир є чудовою пам’яткою архітектури, де поєднується візантійське і руське архітектурне мистецтво.