- •1. Поняття співучасті у злочині. Види співучасників.
- •2. Судимість, її кримінально-правові наслідки.
- •3. Задача
- •1. Кримінальна відповідальність співучасників.
- •2. Строки погашення судимості
- •3. Задача
- •1. Склад злочину та його кримінально-правове значення.
- •2. Об’єкт злочину. Види об’єктів злочину.
- •3. Задача
- •1. Добровільна відмова співучасників та кримінально-правові наслідки.
- •2. Зняття судимості за кримінальним законодавством.
- •3. Задача
- •1. Кримінально-правова характеристика повторності злочинів.
- •2. Примусові заходи медичного характеру
- •3. Задача
- •2. Види примусових заходів медичного характеру
- •3. Задача
- •1. Поняття рецидиву в кримінальному законодавстві, його види.
- •2. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.
- •3. Задача
- •1 Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів
- •3Адача.
- •1) Види звільнення від відбування покарання
- •2) Виконання покарання у виді громадських робіт
- •1) Виправні роботи як окремий вид покарання
- •1) Арешт як вид кримінального покарання
- •2) Субєктивна сторона складу злочину і кримінально-правова характеристика
- •1) Позбавлення волі на певний строк як особливий вид кримінального покарання
- •2) Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю,наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Довічне позбавлення волі як особливий вид кримінального покарання.
- •2) Звільнення ві кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям та у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •2) Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки та у зв’язку зі зміною обстановки.
- •1)Кримінально-правова характеристика позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу та права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •2) Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
3. Задача
Дії матері слід кваліфікувати за ст. 151-1 КК України - використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом.
Білет № 18
1. Добровільна відмова співучасників та кримінально-правові наслідки.
Ст. 31 ККУ
1. У разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавець (співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов, передбачених статтею 17 цього Кодексу. У цьому випадку інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за готування до того злочину або замах на той злочин, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець.
2. Не підлягають кримінальній відповідальності при добровільній відмові організатор, підбурювач чи пособник, якщо вони відвернули вчинення злочину або своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про злочин, що готується або вчиняється. Добровільною відмовою пособника є також ненадання ним засобів чи знарядь вчинення злочину або неусунення перешкод вчиненню злочину.
3. У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає кримінальній відповідальності за готування до злочину або за замах на злочин, залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено.
Особливості добровільної відмови співучасників від вчинення злочину обумовлені фактом спільного вчинення злочину, а специфіка правової оцінки їх дій за обставин добровільної відмови визначається характером і ступенем участі кожного з них у злочині, що готується чи вчиняється. При цьому слід зазначити, що, як й у випадку індивідуального вчинення злочину, добровільна відмова співучасників повинна характеризуватися трьома обов'язковими ознаками: 1) добровільністю; 2) остаточністю; 3) своєчасністю.
Вимоги, які закон пред'являє до добровільної відмови організатора, підбурювача і пособника, є більш жорсткими. Такі співучасники не підлягають відповідальності при добровільній відмові, якщо вони виконали одну з двох умов: 1) відвернули вчинення злочину; 2) своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про злочин, що готується або вчиняється.
2. Зняття судимості за кримінальним законодавством.
1. Під зняттям судимості розіллється припинення судимості рішенням суду. При знятті судимості на відміну від її погашення перебіг встановленого законом строку і невчинення особою нового злочину самі по собі, автоматично, не припиняють стан судимості. Потрібен розгляд цього питання судом. Закон не зобов'язує суд, а лише надає йому право на підставі конкретних обставин справи зняти з особи судимість.
2. Зняття судимості можливо лише до перебігу строків погашення судимості, передбачених у ст. 89 КК. Тому воно завжди є достроковим.
Для зняття судимості згідно з ст. 91 КК необхідні такі умови:
1) відбуття особою покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі;
2) закінчення не менше половини строку погашення судимості, передбаченого в ст.89 КК;
3) встановлення судом того, що особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення.
Для дострокового зняття судимості необхідна сукупність цих умов.
Якщо суд встановить наявність цих умов, він ухвалює рішення про зняття з особи судимості, після чого особа визнається такою, що не має судимості.
Якщо суд не вважає за можливе зняти судимість, то особа продовжує вважатися судимою і перетерплювати пов'язані з нею обмеження до повного закінчення передбачених законом строків погашення судимості.
Порядок зняття судимості встановлюється КПК України (ч. 3 ст. 91 КК).