47. Комерційна угода - це згода між двома або кількома сторонами на поставку товарів, робіт або послуг відповідно до умов, встановле­них угодою.

Усі комерційні угоди можна розподілити на два види: основні та допоміжні.

До основних можна віднести угоди, пов'язані: з купівлею-прода-жем продукції; з купівлею-продажем та обміном науково-технічних знань (патенти, ліцензії, „ноу-хау" тощо); з купівлею-продажем тех­нічних послуг (впровадження нових технологій, сприяння при бу­дівництві унікальних об'єктів); з орендою засобів виробництва, то­варів, робіт та послуг; з організацією туризму, в тому числі міжнарод­ного.

 До допоміжних відносять угоди, пов'язані з передаванням товарів, робіт та послуг від продавця до покупця, серед них виділяють такі: перевезення вантажів, у тому числі міжнародних; страхування ван­тажів; складування, переробка та збереження вантажів; проведення розрахунків між сторонами (банківські операції).

 Правовим документом, що скріплює необхідні умови для реалізації комерційної угоди, є угода, або контракт. Так, відповідно до класифі­кації угод можна виділити такі форми угод, або контрактів: купівля-продаж, ліцензійні, маркетингові, орендні угоди, страхування, пере­везення, поставки, зберігання та ін.

 Структура торговельного контракту може включити такі розділи: „Визначення сторін", „Предмет контракту", „Ціна і сума контракту", „Строки поставки", „Якість товару", „Гарантії", „Рекламації", „Поря­док відвантаження", „Здавання - приймання товарів", „Платежі", „Упаковка і маркування", „Санкції", „Страхування", „Форс-мажор", „Арбітраж", „Решта умов", „Юридичні адреси сторін".

 У комерційній практиці найчастіше використовується два основних методи реалізації комерційних угод: безпосередньо з виробником та через посередника. Решта методів - це комбінація двох основних.

  Комерційна угода здійснюється в кілька етапів:

 пошук і вибір контрагента;

 підготовка до підписання контракту купівлі-продажу;

 укладання контракту;

 реалізація умов контракту.

 Кожний етап можна розбити на певні послідовні стадії.

 Найбільш складне завдання - вибір контрагента, від чого залежить результат угоди. Слід також визначити, який товар необхідно закупи­ти, кому і як продати його.

 Дуже важливо вирішити питання фінансування угоди: готівка, кре­дит, обмін частини продукції, за рахунок реалізації іншого товару, ви­значити постачальника, підготувати оферту (комерційну пропозицію), механізм реалізації умов контракту.

48. Тарою називають місткість, в які поміщають готову продукцію, напівфабрикати або сировину для кількісного і якісного їх збереження при перевезенні від місця виробництва до місця зберігання чи спживання.

За призначенням:

1)внутрішня(споживча)-для упакування штучних і фасованих матер і виробів без чого вони не можуть бути належним чином збер.і доставлені споживачам.коробки,пакети,банки,пляшки

2)цехова (оборотна)-для групування вир. У цехах,на складах,для трансп матер до роб місць збер сировини напів фабр гот прод. Ящики корбки.скл уніфікована тара-встановлення в яруси.

3)зовнішня(транспортна)-для трансп прод у внутр. Тарі,або не упакованої.захист від механ впливів.ящик бочка барабан

За власт матер з яких виг тара

1)жорстка (зберігає совю форму.дерево,метал,пластмаса,скло,картон

2)напівжорстка(збер свою форму без значної деформації.юзах мат від несильної мех. Дії,картон,пластмам,лоза,папір 200-250

3)мяка (прийм різну форму від ступеня заповнення. Мало місця,новел вага,зручна,тканина,папір,полімерні матеріали.

За родом матер

Деревянапоширена,міцна,стійка до мех. Дій,ящики,бчки,брабани

Картонна дешевша,легша менше площі,стійка

Металева висока мех. Міцність,герметичність,термостійкість

Скляна-крихкість

Тканинна висока міцність,незначна маса,зручність

Паперова сипі гідроскопічні і штучні матер

Тара з полімерів мала маса,стійка,водонепроникність

Комбінована з різних матер.

49. Матеріально-технічне забезпечення – це процес забезпечення підприємства всіма необхідними видами матеріально-технічних ресурсів у встановлений термін і в обсягах, необхідних для нормальної роботи. Від своєчасного надходження матеріальних ресурсів у потрібній кількості, певної якості та асортименту значною мірою залежить рівномірний, ритмічний випуск продукції та ефективність роботи підприємства.

Основними завданнями підприємства з організації та управління матеріально-технічними постачанням є своєчасне, безперебійне і комплексне забезпечення ресурсами у відповідності зі встановленими плановими завданнями.

В практиці роботи підприємств застосовують дві форми постачання: транзитну і складську. При транзитній форміпостачання одержують сировину і матеріали безпосередньо від підприємств-виробників. Застосування цієї форми економічно виправдане в тих випадках, коли потреба в матеріалах і сировині на даний час дорівнює транзитній нормі або більша за неї.

Складську форму постачання, за якої потрібні матеріально-технічні ресурси підприємства одержують з баз і складів забезпечувально-збутових організацій, економічно доцільно застосовувати, якщо матеріальні ресурси потрібні в невеликій кількості. Таким чином, господарські зв’язки підприємств з постачальниками матеріальних ресурсів організуються як з безпосередньо з підприємствами-постачальниками, так із територіальними органами постачання. В першому випадку є розвиток прямих довготермінових зв’язків, під ними розуміють таку форму господарських відносин, при якій конкретні умови поставок, асортимент, якість, терміни, взаємна матеріальна відповідальність та інші питання узгоджуються безпосередньо на основі прямих угод.

Матеріальне-технічне забезпечення виконує дві основні функції: зовнішню та внутрішню.

Зовнішні функції визначають взаємовідносини підприємства з постачальниками, постачальницько-збутовими організаціями, органами державного управління.

Внутрішні функції характеризують взаємодію служби забезпечення з виробничими цехами, підрозділами апарату управління виробництвом.

Основними завданнямиматеріально-технічного забезпечення є:

- визначення перспективної і поточної потреби в матеріальних ресурсах, сировині та обладнанні;

- розробка матеріальних балансів;

- розміщення замовлень, вживання оперативних заходів щодо їх реалізації;

- встановлення якості матеріальних ресурсів у відповідності до їх стандартів, оптимального співвідношення між засобами виробництва;

- вибір постачальників та підтримка з ними зв’язків.

50. Допоміжні приміщення призначені для зберігання тари, контейнерів та подонів. До допоміжних приміщень відносять майданчики і приміщення для зберігання порожньої тари, піддонів або багатооборотних контейнерів, тароремонтні майстерні, карантинні камери, лабораторії.

52. За кратністю використання тара може бути однооборотною чи багатооборотною.

Однооборотна тара здатна забезпечити тільки один оборот продукції від постачальника до споживача.

Багатооборотна тара має зробити декілька оборотів; вона повинна повертатися постачальнику товарів або тарозбиральним організаціям відповідно до діючих положень.

Працівники підприємств торгівлі повинні забезпечити правильне відкривання, обережне ставлення і збереження тари згідно з вимогами Правил поводження з тарою. Так, при розвантаженні (навантаженні) вручну забороняється кидати вантаж на землю чи на транспортний засіб, бити вантажі, кантувати їх, якщо на упаковці стоїть заборонний знак.

При розвантаженні (навантаженні) продукції за допомогою засобів механізації забороняється застосовувати засоби, не пристосовані для захвату вантажів.

При укладанні вантажів на транспорт необхідно дотримуватись висоти укладання з урахуванням міцності тари, щоб запобігти деформації нижніх рядів. Для розвантаження вручну бочок з автомашин і з залізничних вагонів потрібно споруджувати похилі трапи і обережно скочувати бочки на землю.

Під час приймання товарів тару потрібно відкривати спеціалізованим інструментом (молотками, томагавками, ножицями та ін.) з додержанням послідовності і порядку розкриття різних видів тари. Для розкривання тари рекомендується застосовувати знімачі обручів, звичайні й трубчасті цвяховисмикувачі, спеціальні ножі для розкривання картонних ящиків і розпорювання мішків, господарські обценьки, а також комбіновані інструменти (наприклад, молоток-цвяховисмикувач-ножиці, молоток-сокира-цвяховисмикувач тощо). Забороняється відкривати дерев'яну тару ломом, молотком, сокирою, іншими інструментами, які не пристосовані для відкривання тари.

Ящики потрібно відкривати з боку щита кришки після того, як буде перерізаний дріт чи сталева пакувальна стрічка. Після звільнення бочок від упаковки дно вкладається всередину бочки, зняті обручі насаджуються знімачем або набійкою. Відкривання картонних ящиків повинне проводитися тільки по лінії заклеювання, щоб не пошкодити клапани.

Тара разового використання після її розкриття та звільнення з-під товару підлягає утилізації.

Поворотна тара, звільнена з-під товару, повинна бути очищена від забруднень, розсортована за видами, призначенням і якісним станом, за потреби — відремонтована (силами таро-одержувача може самостійно проводитися дрібний ремонт тари) і розміщена на зберігання у спеціальних підсобних приміщеннях чи на складах. Розсортована за видами та якістю тара укладається в місцях зберігання маркуванням на лицьовий бік.

Для зберігання кожного окремого виду тари повинні бути закріплені окремі місця, в які розсортована за якісним станом тара укладається з урахуванням її властивостей і технічних характеристик. У місцях зберігання тари повинні бути створені всі умови для додержання вимог протипожежної безпеки. Місця зберігання тари мають бути забезпечені протипожежними засобами.

Забороняється зберігати тару в безпорядно складених купах, м'яку тару — в сирих місцях, на кам'яній підлозі без дерев'яних настилів або прокладок.

Дерев'яна тара для захисту її від атмосферних опадів повинна розсортовуватися за видами і призначенням і зберігатися під навісами або в сухих приміщеннях. Дерев'яні ящики і бочки мають укладатися на підтоварники в штабелі щільними рядами і стосами; при цьому в одному стосі і в одному ряді повинна укладатися однойменна й однієї категорії якості тара. Під час укладання бочок їх потрібно встановлювати вертикально, до того ж в одному стосі — бочки одного діаметра. Дерев'яна тара з-під товарів з різкими запахами повинна зберігатися відокремлено від іншої аналогічної тари.

Мішкотару і пакувальні тканини, укладені в кіпи, зберігають в сухих приміщеннях на настилах. Тканинні мішки мають бути розсортовані за категоріями й укладені в кіпи по 10 штук, які укладаються на зберігання в стоси за видами тканини і категорією. До кожного стосу прикріпляється ярлик з зазначенням виду і категорії мішків. Під час укладання мішків на зберігання необхідно забезпечити відокремлене зберігання мішків з-під цукру від мішкотари з-під продуктів. Пакувальні тканини треба складати комплектами й укладати в місця зберігання стосами.

Металеву ящикову тару та металеві бочки для запобігання їх корозії потрібно зберігати в закритих приміщеннях; допускається зберігання металевої тари стосами на підтоварниках під навісами. Металеву тару зі специфічними запахами зберігають окремо.

Скляну тару, укладену в ящики, зберігають під навісами або в закритих приміщеннях на підтоварниках. Перед укладанням скляної тари на зберігання її потрібно розсортувати за видами і призначенням. Ящики зі склотарою укладають стосами.

Картонну і паперову тару потрібно зберігати в сухих приміщеннях на дерев'яних настилах або прокладках. Картонний таро-матеріал зберігається окремо.

Підготовка тари до здачі включає очищення від пакувальних матеріалів і залишків товарів, складання ящиків, розбирання великогабаритних ящиків на щити, видалення поліетиленової плівки і тузлуку із заливних бочок, укомплектування їх дном та обручами, складання й укомплектування прокладками картонних ящиків.

Під час завантаження потрібно щільно укладати тару в кузові, забезпечуючи при цьому стійкість вантажу за допомогою перев'язування шнуром або накривання брезентом. При укладанні тари на транспорт необхідно дотримуватись висоти укладання з урахуванням міцності тари, щоб запобігти деформації нижніх рядів. Для збільшення завантаження звичайних вантажних автомобілів нарощують їх борти або застосовують напівпричепи.

53. Використовується. 2 методи-прямий(первинний метод,джерела контакт з постачальниками, відвідування ярмарок,поїздки на підприємства) та непрямий(вторинний,газети,журнали,газети,радіо,телебачення,довідники,каталоги)

54. Упаковка — засіб або комплекс засобів, забезпечуваних захист продукції від пошкоджень, втрат, а зовнішнє середовище від забруднень. Упаковка сприяє раціональній організації процесу зберігання, реалізації та транспортування продукції. Крім функціонального призначення упаковки, є й інший бік, котрий значно ближче покупцю, і який він приймає як знак марки. Упаковка має підтримувати ринкові позиції ринкової марки. Тому мають значення форма, розміри, кольорова гамма, конструкція, шрифт, що використовується, екологічність та ін.

На практиці використовують різні види тари та упаковки. Їх можна поділити на три основні групи: а) зовнішня тара; б) внутрішня (споживча) або первісна; в) цехова (обігова) тара.

Зовнішня тара призначена для транспортування або зберігання у процесі переміщення вантажів від виробника до споживача. До неї відноситься більшість видів дерев’яних, металевих, пластмасових та картонних ящиків, бочок, барабанів, пляшок та ін.

Внутрішня, так звана споживча тара або упаковка переходить з розміщеним в неї товаром в повну власність споживача. До цього виду тари відносяться різні паперові обгортки, картонні коробки, ящики, банки, пляшки та ін. В основі ділення тари на зовнішню та внутрішню лежить і така економічна ознака, як перенесення вартості тари на виготовлений продукт. Вартість внутрішньої тари разом з розміщеним в ній продуктом переходить на вартість виготовленого продукту.

Цехова тара використовується для транспортування товарів до робочих місць, доставки і збереження сировини, напівфабрикатів і готової продукції. Як цехову тару застосовують дерев’яні суцільні і гратчасті ящики, металеві і пластмасові ящики, піддони, а також коробки з гофрованого картону.

55. Під потребою в сировині і матеріалах розуміється їх кількість, необхідне до певного терміну на встановлений період для забезпечення виконання заданої програми виробництва або наявних замовлень.

P=N*Q,вивчення попиту

1)програма випуску чобіт (заг.кількість*питома вага)

2)загальна Р

56. Під госп зв’язками розуміють систему економічних відносин розподілу,обміну, споживання,що виникають між учасниками просування товарів від виробництва до споживання. ГЗ невідємна умова КД, що передбачає економічні, організаційно правові,фінансові відносини між постачальниками і покупцями товарів.(екон,соц.,складні,прості,одно,багатоланц,регулювання,постійні,разові,підпис.док,обмін,даними)

57. Визначити об*єм закупок.

Оз=Р-Зп+Зк-Мз-план закупок

P=N*Q

Р-потеба

Зп-запаси на початок

Зк-запаси на кінець

Мз-замовлені матеріали..

58. комерційні закони, їх можна кла­сифікувати як:

- загальні (Закон України "Про власність"; Цивільний ко­декс, який регулює основні види комерційних відносин і договорів);

Згідно з юридичною силою комерційне законодавство функціонує як вертикальна ієрархічна система нормативних актів. Структура цієї системи обумовлена структурою органів законодавчої і державної виконавчої влади, які мають законо­давчі і нормотворчі повноваження щодо регулювання комерційної діяльності.

Окремим важливим інститутом комерційного законодав­ства є інститут комерційного договірного (контрактного) пра­ва. Значення його обумовлене тим, що інститут комерційного зобов'язання і комерційного договору є фундаментальним для всіх видів комерційних відносин. Діюча система законо­давства про договірне комерційне право ґрунтується на ко­дифікованих законах і нормативних актах про окремі види до­говорів. Кодифіковані акти – це: Цивільний кодекс України, що містить норми про зобов'язальне право та окремі види зобов'язань;

59. Складання плану закупок закінчується складанням бюджету забезпечення підприємства.

60. Вантажопідйомні машини призначаються для механізації піднімання й опускання вантажів. За допомогою окремих машин можна також переміщувати вантажі в певних межах у горизонтальній площині. Вони використовуються для виконання вантажно-розвантажувальних робіт Талі і тельфери — це підвісні вантажопідйомні механізми періодичної дії. Ручний таль — це компактний механізм з вантажо-упорним гальмом. Механізм таля змонтований в обоймі, підвішуваній на гаку. Елементом, що піднімає вантаж, служить ланцюг, який переміщується за допомогою вантажної зірочки. Зірочка через передатний механізм зв'язана з тяговим колесом, що обертається вручну. Електроталь (рис. 10.3)— це вантажопідйомна машина, яка складається з лебідки й барабана, змонтованих в одному корпусі, а також вантажозахватного пристрою. Кінцевий вимикач призначається для вимикання електродвигуна лебідки при досягненні вантажозахватним пристроєм крайнього верхнього положення. Тельфером називається електроталь, об'єднаний з монорейковим візком, який пересувається під стелею будівлі по монорейці. Керування тельферами здійснюється за допомогою магнітних пускачів, що приводяться в дію кнопковою станцією, підвішеною на гнучкому кабелі на висоті 1,2 м від підлоги. Найпоширеніші тельфери вантажопідйомністю 0,25—5 т і висотою піднімання до 6 м. Швидкість піднімання вантажу становить 8—10 м/хв., швидкість пересування — 20 м/хв. ручні візки з підйомною платформою,підйомними вилами,механічні візки,тягачі,автомобілі,транспортери

61. Склад-комплекс будівель і споруд,призначених для накопичення,збереження внутр. Склад обробки та відпуску матеріально технічних ресурсів з метою повного ритмічного забезп вир процесу,що є головною задачею матер складів форми поставок Транзитна-постачальник транспортує на метер. Склад споживачу продукцію. Прямолінійна, проста, раціональна, але викор коли об’єм поставок не менше 1 трпнз норми(1вагон чи контейнер) Складська викор коли неможливо транзитною формою доставити прод(малими партіями).

Склади за призн виробничі (призн для забезпечення матер ресурсами процесу вир та одноч можуть вик функції складів гот прод.загальнозаводські,цеові та склади гот прод для збер,накоп,компо=леткації

Бази і склади органів мтз.впгмсдтгопзз.кожна зал має1склад,гол призн якого одержання мат цінностей від заводів виробн. І після внутр. Скл переробки направляти в тер відділ своєї залізниці.гол матер склад підпор службі мтх,а нх направляє за заявкоб з складу на твмтзпзз (київ,козятин,конотоп)

Склади торг мережі для просування тов. нар спож від виробників до мережі роздр торгівлі.

За ступенем спеціалізації-спеціалізовані,універсальні

За видом перероблюваних матер цінностей:метали і металовироби,матер і вироби хімпром,спец одяг взуття,інструменти,паливо та маст метр,запчастини.

Заг керівництво складом здійснює начальник.йому напряму підпор бухгалтерія,відділ кадрів і юр служба. Безпосереднє-завскалдом,якому підпор старші комірники,комірники,товарознавці і робітники складу.

Завскладом організовує приймання матеріалів і відпуск матер,розміщення їх на складі,зберігання та відпуск, організація праці роб складу, щоденний контроль за станом скл прим,обладнання,ваго вимір приладів,контроль за безпекою виконання робіт, проти пожеж безпекою.

Склади бувають відкриті9майд)напівзакриті(навіси)опалювані і напівопалювальні закриті.

62. За функціональним призначенням обладнання поділяють на три групи: вантажопідйомні машини (електричні талі, вантажні ліфти, вантажопідйомні крани); транспортувальні машини (конвеєри, транспортери); вантажно-розвантажувальні (електричні навантажувачі, штабелери, електричні візки) й штабелювальні машини (електроштабелери, крани-штабелери).

За ступенем механізації праці вирізняють засоби механізації, комплексної механізації й автоматизації (вантажопідйомні крани, конвеєри, електронавантажувачі, автоматизовані крани-штабелери); засоби малої механізації (ручні вантажні візки, домкрати).

За періодичністю дії підйомно-транспортне обладнання поділяють на два види: машини безперервної дії (конвеєри, елеватори); машини циклічної (періодичної) дії (електричні навантажувачі, штабелери, вантажопідйомні крани, ліфти).

За родом перероблюваного вантажу виділяють обладнання для перевантаження тарно-штучних вантажів у ящиках, бочках, мішках (вантажопідйомні крани, електронавантажувачі, автонавантажувачі); обладнання для перекачування й транспортування трубопроводами наливних вантажів.

За типом приводу обладнання поділяють на механізми ручної дії (ручні вантажні візки); машини з механічним приводом (електронавантажувачі), гравітаційні пристрої (роликові транспортери).

За траєкторією переміщення:у горизонтальному,вертикальному,змішаному напрямі.

63. Г-Т-В-Т’-Г’

Гроші,товар(закупівельна діяльність),виробництво,гроші товар з прирощенням(збутова)

64. Спеціалізовані скл.прим.-матер склади, які призначені для переробки і зберігання окремих видів матеріалів(нафтобаза,склад ліс.матеріалів)

65. Транзитна-постачальник транспортує на метер. Склад споживачу продукцію. Прямолінійна, проста, раціональна, але викор коли об’єм поставок не менше 1 трпнз норми(1вагон чи контейнер) Складська викор коли неможливо транзитною формою доставити прод(малими партіями).

66. Під потребою в сировині і матеріалах розуміється їх кількість, необхідне до певного терміну на встановлений період для забезпечення виконання заданої програми виробництва або наявних замовлень.

P=N*Q,вивчення попиту

1)програма випуску чобіт (заг.кількість*питома вага)

2)загальна Р

67. В методології управління на рівні підприємств сформована така система планів: стратегічне, тактичне, поточне та оперативне планування. Суть планування полягає в необхідності обгрунтування цілей та способів їх досягнення на основі встановлення комплексу завдань і робіт, визначення ефективних методів та способів їх виконання. Необхідність планування обумовлена масштабом, складністю і комплексністю господарських завдань, обмеженістю фінансових і матеріально-технічних ресурсів та необхідністю їх ефективного використання й пошуку оптимального вирішення цих завдань з урахуванням зовнішніх умов. Для успішної діяльності підприємство як суб'єкт ринкових відносин саме визначає стратегічні цілі та тактичні завдання для досягнення поставленої мети. Планування й прогнозування є важливими складовими управління підприємством. Планування й прогнозування дозволяє: • передбачати перспективу розвитку підприємства на майбутнє; • раціонально використовувати матеріально-технічні ресурси; • своєчасно оновлювати і модернізувати виробництво, покращувати якість продукції у відповідності до кон'юнктури ринку; •  уникати ризику банкрутства. Процес формування планів і прогнозів здійснюється на основі певних правил, методологічних принципів, які виражають вимоги об'єктивних економічних законів. Основними методологічними принципами планування є: • безперервність планування. Цей принцип означає, що підприємства мають розробляти довготермінові, середньотермінові та річні плани; •  наукова обгрунтованість та реальність планів; • забезпеченість пропорційності виробництва, взаємного узгодження і координація дій усіх виробничих підрозділів; • комплексний підхід до планування, врахування всіх умов і факторів, які забезпечують безперервний хід відтворення на виробничому підприємстві. Реалізації принципів планування сприяє використання таких правил і вимог: • зв'язок рівнів управління; •  прив'язка до календаря; • вплив минулих результатів; • зміни при плануванні; • зв'язок між об'єктами планування; • потоки в плануванні; •  принципи організації планової роботи. Планування — це процес розробки й прийняття рішень, який дозволяє забезпечити ефективне функціонування й розвиток підприємства в цілому та ефективне використання матеріальних ресурсів як основи виробництва зокрема. Найголовнішим напрямком дослідження ринку є вивчення та прогнозування кон'юнктури ринку - стану економіки в цілому, окремої галузі або конкретного товарного ринку, що формується певними факторами і виражається в кон'юнктурних показниках.

Кон'юнктура ринку - це існуюча на ринку економічна ситуація, яку характеризують співвідношення між попитом та пропозицією, рівень та динаміка цін, товарних запасів та інші показники.

Кон'юнктурні дослідження - це цілеспрямований безперервний збір, аналіз та оброблення інформації про стан економіки, товарного ринку, аналіз і виявлення особливостей та тенденцій їх розвитку, прогнозування основних параметрів і розроблення можливих альтернатив для прийняття рішень.

Можна виділити три етапи кон'юнктурних досліджень:

- поточне спостереження - збір, оброблення необхідної інформації;

- аналіз кон'юнктури;

- прогнозування кон'юнктури для прийняття відповідних управлінських рішень

68. Для безперебійного функціонування виробництва необхідно добре налагоджене матеріально-технічне забезпечення (МТЗ), що на підприємствах здійснюється через органи матеріально-технічного постачання.

Головною задачею органів постачання підприємства є своєчасне й оптимальне забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами відповідної комплектності і якості.

Вирішуючи цю задачу, працівники органів постачання повинні вивчати і враховувати попит та пропозиція на всі споживані підприємством матеріальні ресурси, рівень і зміна цін на них і на послуги посередницьких організацій, вибирати найбільш економічну форму товароруху, оптимізувати запаси, знижувати транспортно-заготівельні і складські витрати.

. 1-2(5,6,7,8),1-3(9),1-4

1-начальник служби

2-заст з ком питань

3-заст з екон питнаь

4-юр відділ(доп грамотно скласти договори,контракти на купівлю продаж)

5-відділ закупівлі

6-відділ збуту

7-відділ кооперацій та комплектацій

8-трансп відділ

9-бухгалтерія(ціни,рахунки,розрахунки)