2.4.6. Розрахунок параметрів передач (елементів конструкції вузла)

При наявності в конструкції вузла механічної передачі виконати розрахунок параметрів цієї передачі на основі рекомендацій [7]-[9]. У разі відсутності в конструкції вузла механічної передачі виконати розрахунок з’єднання деталей даного вузла (шліцьове, шпонкове, різьбове, з'єднання з натягом або ін.)

2.4.7. Призначення, будова, робота пристрою для складання

При складанні вузла в умовах серійного чи масового виробництва використовується цілий ряд різноманітних пристроїв для складання.

У графічній частині дипломного проекту на форматі А1 розробляється креслення загального вигляду спеціального пристрою для складання. В п. 1.7. пояснювальної записки необхідно докладно пояснити призначення, конструкцію та роботу цього спеціального пристрою.

В разі невиконання в індивідуальному дипломному проекті креслення спеціального пристрою, в пояснювальній записці дати докладне пояснення до одного з спеціальних пристроїв, що використовуються для складання цього вузла.

2.5. Технологічна частина

2.5.1. Технологічний контроль креслення вузла та аналіз його на технологічність

Технологічний контроль креслень полягає в ретельному їх вивченні. Робоче креслення вузла повинно мати повну інформацію, що чітко і однозначно пояснює конструкцію всього вузла та кожної окремої деталі зокрема. Уся додаткова інформація, щодо особливостей його складання, повинна бути записана у вигляді технічних вимог, на складальному кресленні.

Аналіз вузла на технологічність виконуємо на основі вимог [13]. У цьому стандарті приведений перелік вимог до конструкції складальної одиниці. Необхідно проаналізувати і записати як виконується чи не виконується кожна з вимог у конструкції вузла. По завершенню аналізу необхідно зробити висновок що до технологічності конструкції вузла.

2.5.2. Розрахунок виробничої програми, визначення типу виробництва та його характеристика Розрахунок виробничої програми

Виробничу програму дільниці складання розраховуємо на основі програми випуску машин, згідно з завданням на дипломний проект, з врахуванням кількості вузлів, що ідуть на одну машину та кількості вузлів, що ідуть в запасні частини.

(1)

де:

N_м - річна програма випуску машин, шт.;

n - кількість вузлів на одну машину, шт.;

К_зап - кількість вузлів, що ідуть в запчастини, %;

К_зап - прийняти в межах 3%...10% в залежності від відповідальності вузла в конструкції машини.

Таблиця 2.

Розрахунок по вузлової програми

Назва машини	Назва вузла	Шифр вузла	Кількість вузлів, шт.		Маса вузлів, т
			на одну машину	на річну програму	одного	за річною програмою
Машина для внесення твердих органічних добрив МТО-6	Вал приводу розкидача	МТО 01. 04. 000	1	260400	0,01903	4955

Визначення типу виробництва

Відповідно до ГОСТ 3.1108-78 основною характеристикою типу виробництва є коефіцієнт закріплення операцій.

(2)

На цьому етапі розробки дипломного проекту невідома кількість операцій та число робочих місць, тому визначити тип виробництва за коефіцієнтом закріплення операцій неможливо. Тип виробництва визначаємо орієнтовно (табл. 15.9 стор. 461) [11] з врахуванням середньомісячного випуску вузлів та орієнтовного часу складання вузла.

Орієнтовний час складання вузла брати в інтервалі: до 0,25 години; 0,25-2,5 години; 2,5-25 годин, в залежності від складності вузла.

Характерною особливістю серійного виробництва є випуск виробів партіями (серіями), що запускаються в виробництво одночасно. Розмір оптимальної партії визначаємо за формулою:

(3)

де: n - кількість виробів в партії, шт.;

N - річна програма випуску вузлів, шт.;

t - необхідний запас вузлів на складі, в днях.

t = 2…10 днів

Д_р - кількість робочих днів в році.

Характерною особливістю масового виробництва є випуск виробів безперервним потоком. Інтервал часу (такт), через який періодично відбувається випуск вузлів дорівнює:

(4)

де: F_ду - дійсний річний фонд часу роботи устаткування, годин;

К_n – коефіцієнт, що враховує регламентовані перерви одночасно по всій потоковій лінії для обслуговування робочих місць, фізичних потреб та відпочинку. К_n=1.

(5)

де: F_H – номінальний річний фонд робочого часу на 200_ рік;

К_у – коефіцієнт, що враховує витрати часу на ремонт устаткування.

(6)

де: a_р – запланований відсоток витрат часу на ремонт устаткування. a_р=3%

F_н= [Д_к-(Д_в+Д_св)] · F_зм · Z-C (7)

Де: Д_к – кількість календарних днів у 200_ році

Д_в - кількість вихідних днів.

Д_св - кількість святкових днів.

F_зм - тривалість зміни.

С - сумарна кількість годин, на які скорочені робочі зміни перед святами.

Ефективний річний фонд виробничого часу робітника визначаємо за формулою:

F_др = F_н·К (8)

де: К – коефіцієнт, що враховує корисне використання номінального робочого фонду.

(9)

де: а_n – втрати часу в зв’язку з невиходом на роботу через поважні причини; а_n=10%.