76.Поясніть в чому полягала антирадянська спрямованість зовнішньої політики адміністрації р.Рейгана у сша

Міжнародна політика, яку проводила адміністрація Рейгана, дала зовсім несподівані, з точки зору американських виборців, результати. Перший сюрприз стосувався взаємин з Радянським Союзом. Хоча президент у своїх публічних виступах наполягав на жорстку і безкомпромісну лінію поведінки відносно комуністичної Росії, це не завадило йому в кінці 1980-х рр. встановити цілком дружні стосунки з кремлівськими лідерами. Не меншим конфузом обернулися пишномовні промови Рейгана про заокеанські завдання Сполучених Штатів, про закон і порядок у всьому світі і рішучу боротьбу з міжнародним тероризмом. Репутація президента виявилася сильно підмочена гучним скандалом, в якому були присутні і продаж зброї, і терористи з заручниками, і злісні порушення американського законодавства [3, с. 287].

Також у зовнішній політиці діяльність Рейгана відрізняла крайня ідеологізованість, прагнення всіма способами подолати в'єтнамський синдром, повернути Америці віру в себе і в свою винятковість [1, с. 181].

Ніщо, крім повної і остаточної перемоги, його не влаштовувало. У цьому відношенні використовувався широкий набір заходів: ще більш активне розгортання пропагандистської діяльності з проблем прав людини в СРСР та інших соціалістичних країнах, а також у союзників СРСР в інших регіонах світу; розгортання нового витка гонки озброєнь у все більш вражаючих масштабах, причому з акцентом на широке використання нових технологій, які давали можливість збільшувати відрив від СРСР і тим самим змушувати Радянський Союз витрачати всі великі сили і кошти на підтримку наявного паритету; активізація цілого комплексу підривної діяльності, спрямованої на економічне вимотування СРСР; організація тиску на союзників СРСР у ”третьому світі”, що також мало примушувати радянське керівництво розпорошувати наявні ресурси.

Саме тому з перших же днів перебування Рейгана в Білому домі діалог, який вели дві країни, фактично припинився. Відійшли в минуле регулярні консультації державного секретаря з радянським послом, були заморожені або зведені до обміну різкостями переговори різних рівнів. Президент відкрито заявляв про своє абсолютне неприйняття ”безбожної доктрини комунізму”, про необхідність ліквідації ”імперії зла” у вигляді СРСР, про необхідність звільнення поневолених комунізмом країн. По суті, у діяльності й у виступах президента можна було зустріти всі прийняті раніше доктрини американських президентів - і ”стримування”, і ”відкидання”, і ”визволення”, і “масивної помсти”, і “обмеженої ядерної війни”, і т.д. Наприклад, у промові перед Конгресом 27 січня 1987 р. Р. Рейган сказав ключові слова, що характеризують зовнішню політику США стосовно країн Центральної Америки: “Нікарагуанські борці за свободу ніколи не просили нас вести їхню війну з комунізмом, проте я докладу будь-яких зусиль для того, щоб зберегти кожну краплину їхньої крові, щоб відвернути від них смерть, поразку чи життя без свободи. В Центральній Америці не повинно бути радянського серця ” [7].

Для боротьби з поширенням комунізму використовували будь-які засоби. Адміністрація Р. Рейгана називала свої дії у боротьбі проти комунізму “Війною з терором”. Ініціатива США переросла в війну із застосуванням терористичних методів - низку вбивств, катувань і варварства, які поширилися в інші регіони світу