
- •1.Дайте визначення понять «Історичний процес», «політична історія» та поясніть цивілізаційні виміри всесвітнього історичного процесу.
- •2.Охарактеризуйте участь Румунії у російсько – турецькій війні 1977 – 78 років та дайте оцінку політ. Результатам Берлінського конгресу та Сан–Степанській мирній угоді.
- •3.Охарактеризуйте процес формування Антанти та Четвертного союзу.
- •4.Дайте порівняльний аналіз програмам повоєнного устрою світу: «14 пунктів Вільсона», та «Декрет про мир».
- •5.Поясніть причини падіння політичного режиму Ніколая Чаушеску та проблеми постсоціалістичного режиму в Румунії.
- •Повстання комуністів
- •Перші роки комуністичної держави
- •Епоха Георгіу-Деж
- •Епоха Чаушеску
- •Перші роки
- •Важка індустріалізація
- •1980-І роки: нормування та будівництво Народного Палацу
- •Останні роки: посилення контролю над суспільством
- •Крах комуністичного режиму
- •6.Охарактеризуйте процес формування станово – представницьких монархій у Західній Європі в добу Середньовіччя.
- •7.Визначте та проаналізуйте основні тенденції міжнародних відносин кінця 20 – початку 21 століття.
- •8.Поясніть протиріччя та початок розпаду Версальсько-Вашингтонської системи.
- •9.Охарактеризуйте Румуно-Угорські протиріччя у Трансільванії 1848-1914.
- •10.Охарактеризуйте передумови,причини та ідейні течії Реформації.
- •11.Змалюйте політичний портрет Сталіна.
- •Прізвисько
- •Партійна діяльність
- •Жовтневий переворот
- •Громадянська війна та інтервенція в Україну, Білорусь та Польщу
- •До вершини влади
- •Пакт Молотова-Ріббентропа
- •Друга світова війна
- •Повоєнний період
- •12.Дайте оцінку Радянсько-Німецькому пакту про ненапад.
- •13.Історичний портрет Шарля де Голя.
- •14.Історичний портрет Горбачова.
- •15.Охарактеризуйте становище та особливості політичної системи Речі Посполитої.
- •16.Проаналізуйте процес складання імперії Габсбургів до 1768.
- •17.Охарактеризуйте політичний режим Олександра Лукашенка в Білорусії.
- •18.Причини та основна проблема та прогнозовані сценарії розвитку у Косово та Придністров’ї.
- •19.Охарактеризуйте «Новий курс» Франкліна Рузвельта та його наслідки для політичного життя сша.
- •20.Поясніть сутність ельнінізму (Македонський).
- •Виникнення елліністичних держав
- •Розквіт еллінізму
- •Занепад та підкорення Римом
- •21.Охарактеризуйте німецьке суспільство в роки нацистської диктатури.
- •22.Охарактеризуйте причини виникнення, сутність та значення Просвітництва як історичної доби.
- •23.Проаналізуйте вплив Французького Просвітництва на політику Катерини 2 в Російській імперії.
- •24.Охарактеризуйте монархо-фашистський режим Кароля 2 та причини становлення диктатури Антонеску в Румунії.
- •25.Визначте причини, передумови, основне питання, завдання,підсумки та історичне значення вфбр.
- •26.Охарактеризуйте політичний розвиток Північно-Американських колоній 17-18 століття та причини становлення сша.
- •27.Охарактеризуйте режим санації у Польщі.
- •28.Визначте історичні причини та значення «Декларації прав людини та громадянина».
- •29.Поясніть причини утворення: єс, нато, сєато, сєнто, анзюс, овд. Структура та політичні цілі.
- •30.Дайте оцінку Бонапартизму, як специфічному різновиду авторитаризму Нового часу.
- •31.Дайте історичну оцінку битві під Сталінградом, як переломному моменту Другої світової війни.
- •32.Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Наполеона Бонапарта.
- •33.Поясніть причини, форми та зміст «холодної війни».
- •34. Визначте суб’єктивні та об’єктивні сторони концепції «зіткнення цивілізацій» Самюеля Хантінгтона.
- •35. Охаракериуйте внутрішню і зовнішню політику консервативного кабінету в. Черчилля.
- •36. У чому ви вбачаєте причини занепаду демократичного режиму у Веймарській Німеччині.
- •37.Обгрунтуйте вирішальну роль Радянського Союзу у перемозі над нацистською Німеччиною та її союзниками в Другій світовій війні.
- •38.Визначте засадничі принципи політичного курсу Отто Фон Бісмарка.
- •Початок політичної кар'єри Прибічник консерваторів
- •Реальна політика
- •Прем'єр-міністр Пруссії
- •Зовнішня політика
- •Система союзів
- •Внутрішня політика
- •«Винятковий закон проти соціалістів» та захисні мита
- •Соціальна допомога
- •Закон про медичне страхування 1883 р.
- •Закон про страхування від нещасних випдаків 1884 р.
- •Закон про пенсійне страхування та від інвалідності 1889 р.
- •Протекціонізм та націоналізм як інструменти внутрішньої політики
- •Після відставки
- •39.Охарактеризуйте основні положення Паризької конвенції
- •40.Дайте оцінку політичній діяльності Олександра Кузи в Румунії.
- •41.Поясніть утворення оон, її завдання та напрями діяльності.
- •42.Охарактеризуйте польський національно – визвольний рух (1815р., 1848р., 1863-64рр)
- •43.Визначте передумови, причини та особливості становлення фашизму в Румунії.
- •44.Поясніть причини виникнення та сутність явищ глобалізації.
- •45.Дайте оцінку неоконсерватистській моделі суспільних відносин у 80-х роках 20 століття у Великобританії та проаналізуйте основні напрями соціальної політики урядів Маргарет Тетчер.
- •46.Дайте оцінку неоліберальній моделі суспільних відносин у країнах Західної Європи та Північної Америки 1950-1970 років .
- •47.Охарактеризуйте Чеське та Словацьке національне відродження та дайте оцінку революційним подіям 1848-49 років.
- •48.Поясніть передумови, причини та засади східної політики уряду Віллі Бранта та охарактеризуйте політичну боротьбу навколо Східного питання.
- •49.Поясніть причини, сутність та наслідки соціально-політичних криз 1953-68 років у Польщі, Угорщині та Чехословачинні.
- •50.Причини виникнення, передумови, ідеологія, історичне значення Декабристського руху.
- •51.Дайте порівняльний аналіз конституційним документів Декабристів.
- •52.Причини скликання, політична боротьба та рішення Віденського конгресу.
- •53. Охарактеризуйте політичний розвиток Югославії у 80-х рр. 20 ст. І вкажіть основні ознаки кризи федерації
- •Риси югославської моделі соціалізму
- •Причини розпаду Югославії
- •Війни на теренах колишньої Югославії
- •Підсумки
- •54.Дайте аналіз програми та охарактеризуйте політику нових рубежів Дж.Кенеді у сша.
- •55.Охарактеризуйте зовнішну політику Румунії у 1991-1997 роках.
- •56.Розкрийте суть суспільних перетворень у Польщі у 90-х роках 20 століття(від солідарності).
- •57.Розкрийте причини та характер дезінтеграції Чехословацької Федеративної Республіки на початку 90-х років 20 століття.
- •58.Охарактеризуйте режими народної демократії в країнах Східної Європи.
- •59.Розкрийте сутність проблеми полілінійності та цивілізаційної дискретності культурно-політичного процесу.(перша лекція).
- •60.Охарактеризуйте політико-правові принципи організації протекторату Олівера Кромвеля.
- •61.Охарактеризуйте процес становлення, сутність, характерні риси та ідеологію абсолютизму в Росії (Петро 1 Микола 2).
- •62.Причини виникнення фашизму, ідеологію та специфіку фашистських рухів: Італії, Франції, Іспанії, Англії,Білорусії, Румунії, Скандинавських державах. Термін «колабораціонізм»
- •63.Охарактеризуйте трансформацію Європейської державності від станової монархії до абсолютизму.
- •64.Поясніть сутність політичного умиротворення держав Західної Європи у 20 роки 20 століття (Мюнхенська угода).
- •65.Охарактеризуйте причини, механізми та геополітичні наслідки розширення нато на Схід.
- •66.Охарактеризуйте причини, особливості, політичні цілі, інструменти боротьби та соціально-політичні наслідки громадянської війни та іноземної інтервенції в Росії(1917).
- •67.Визначте геополітичні зміни у Східній Європі після Першої світової війни (на підставі аналізу Сен –Жерменської, Тріанонської, Нейської мирних угод).
- •68.Визначте місце теорії надлюдського походження імператорської влади та ойкуменічної ідеї всесвітньої монархій у політичній історії Візантії.
- •68.Охарактеризуйте причини, повноваження учасників, наслідки створення «Вишеградської четвірки».
- •69..Дайте оцінку подіям лютого-жовтня 1917 року в Росії.
- •70. Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику урядів д.Ллойд-Джорджа в Англії
- •72. Визначте загальні риси та специфіку просвітницького абсолютизму в Австрійській імперії
- •72. Поясніть причини виникнення, мету і наслідки дисидентського і правозахисного рухів в срср
- •73. Поясніть процес формування та занепаду стародавньосхідної деспотії як форми правління
- •74. Поясніть сутність поняття «Рах Romanа» та визначте характерні риси даного явища в історії Стародавнього світу.
- •76.Поясніть в чому полягала антирадянська спрямованість зовнішньої політики адміністрації р.Рейгана у сша
- •76. Дайте оцінку соціал-демократичній моделі суспільних відносин у скандинавських країнах (скандинавський соціалізм)
- •78. Зробіть порівняльний аналіз змісту Північноатлантичного (4 квітня 1949 р.) та Варшавського (14 травня 1955 р.) договорів
- •78. Охарактеризуйте трансформацію політичної системи Румунії в умовах проведення реформ у 20-30-х роках хх ст.
- •79. Охарактеризуйте політичні підсумки Другої світової війни
- •80. Проаналізуйте сутність еволюції парламентської системи у Польщі впродовж 1920-1939 рр.
- •81. Які цілі переслідували країни-переможниці на Паризькій мирній конференції, з яких питань між ними виникали суперечки ?
- •83. Дайте аналіз діяльності право радикальних партій Румунії у політичному житті країни у 20-30-і рр. Хх ст.
- •84.Охарактеризуйте процес формування Спільного ринку та інституційної системи Європейського співтовариства
- •85. Проаналізуйте передумови, причини, програмні засади та історичне значення чартистського руху в Англії
- •86.Поясніть систему організації влади та політичні боротьбу в Якобінському блоці
- •87. Дайте порівняльний аналіз політичних інститутів і процесів Четвертої і п’ятої республік у Франції.
- •88.Визначте причини, сутність та значення демократичних революцій у державах Центральної і Східної Європи на рубежі 80-90-х років хх ст.
- •89. Поясніть вплив політичних ідей та інститутів античності на політичні інститути та процеси сучасності
- •90.Визначте передумови,причини,перебіг та результати революцій 1848-1849 рр. У Молдові та Волощині
70. Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику урядів д.Ллойд-Джорджа в Англії
Після закінчення першої світової війни Німеччина – головний конкурент Англії – була розгромлена. Територія Британської імперії збільшилась за рахунок колоніальних володінь на 2,6 млн. кв. км, а населення – майже на 13 млн. чол. Економічні втрати Великобританії під час війни були меншими, ніж у інших європейських держав. Однак перемога у війні далася значною напругою сил. В ній загинуло 875 тис. чол., понад 2 млн. були поранені. 70 відсотків англійського торгового флоту було знищено. До того ж Англія в період війни користувалася американською фінансовою допомогою, внаслідок чого вона перетворилася із кредитора на боржника. В країні знизився обсяг промислового виробництва, конкурентоспроможність англійських товарів на світовому ринку знизилася, більш ніж у 2 рази скоротився зовнішньоторговий оборот Великобританії. Усі ці труднощі випали на долю коаліційного уряду Великобританії (до нього увійшли консерватори, ліберали, лейбористи), який очолював лідер ліберальної партії Д. Ллойд-Джордж. Наприкінці 1917 р. він виступив з ідеєю проведення економічної і політичної реконструкції країни. На початку 1918 р. уряд Д. Ллойд-Джорджа здійснив виборчу реформу, яка надавала право голосу чоловікам з 21 року, а жінкам – з 30 років. Було запроваджено обов'язкове навчання дітей до 14 років, встановлено пенсії колишнім солдатам, розпочалася демобілізація армії. Очоливши виборчу кампанію, Д. Ллойд-Джордж закликав гідно зустріти героїв війни та «забезпечити їм світле майбутнє». Англійський прем'єр-міністр вимагав, щоб Німеччина заплатила контрибуцію в сумі 240 млн. золотих марок. Популярним стало гасло «За все заплатять боші!» (тобто – німці). Перші післявоєнні вибори увійшли в історію як вибори «хакі» (за командою). Вони принесли переконливу перемогу консервативно-ліберальній коаліції, яка утримувала владу майже чотири роки.
Зовнішня політика Англії у міжвоєнний період:
Складними і навіть досить напруженими були відносини Англії після закінчення світової війни з радянською Росією. Досить сказати, що війна Польщі проти радянської Росії у 1920 р. була б просто неможлива без підтримки Англії. Тому-то поразка польської армії на території України і наступ Червоної армії на територію Польщі поставив перед англійським урядом питання про врятування Польщі від остаточної поразки. Саме цим пояснюється ультиматум англійського уряду від 3 серпня 1920 р. радянському урядові, в якому було поставлено умову про негайне припинення радянського наступу, в іншому разі Англія загрожувала війною. Реакція англійського робітничого класу на ультиматум Керзона була досить енергійною. Мітинги і демонстрації протесту проти ультиматуму під гаслом “Руки геть від Росії!” йшли по всій Англії безперервно. Їх організаторами були комуністи і лейбористи. Уже 9 серпня 1920 р. в приміщенні Палати громад відбулося об’єднане засідання представників парламентської фракції лейбористів, виконкому Лейбористської партії і парламентського комітету Британського конгресу тред-юніонів, на якому була створена “Рада дії”. 13 вересня на конференції цієї організації було прийнято рішення чинити опір можливій інтервенції проти Росії, домагатися встановлення нормальних відносин між обома країнами. Незабаром кількість Рад дій по всій Англії зросла до 350. Уряд змушений був відступити. 16 серпня 1920 р. Д.Ллойд-Джордж заявив, що уряд не думає починати війну проти Росії. Того ж року був підписаний торговий договір з Росією. У післявоєнні роки почалася криза панування Англії в колоніальних і залежних країнах. Події 1919-1921 рр. навколо Ірландії тому підтвердження. На виборах 1918 р. представники партії Шинфейн (ми самі) боролись за повну незалежність Ірландії і створення Ірландської республіки (одержали 73 із 103 місць в англійському парламенті). Вони відмовилися брати участь в роботі англійського парламенту, утворили свій парламент в Дубліні і в січні 1919 р. проголосили Ірландію республікою, потім утворили Ірландську республіканську армію, свої місцеві органи влади. Спроби центрального уряду Д.Ллойд-Джорджа силою знищити владу шинфейєрів зустріла з їх боку збройний опір. 26 грудня 1921 р. після 3-х років збройної боротьби англійський уряд змушений був укласти з ними угоду, за якою Ірландія була розчленована: південна частина Ірландії (центр – Дублін) – 26 графств оголошувалися вільною Ірландською республікою і діставала права домініону. Північна Ірландія (центр – Олстер) – шість графств залишалися в складі Англії. Договір передбачав збереження англійської воєнної присутності в цій частині Ірландії і контроль над її зовнішньою політикою. Цей договір призвів до розколу серед шинфейєрів. Е. де Валера та його прихильники в знак протесту пішли у підпілля. У Північній Ірландії почалась громадянська війна, яка тривала з 1921 до 1923 р., коли Е. де Валера заявив про припинення війни. Одночасно з англо-ірландською війною національно-визвольний рух протии англійських колонізаторів розгорнувся в Індії, Єгипті. В Індії
антиколоніальний рух був придушений військовою силою Єгипет в 1922 р. одержав незалежність, давши згоду на збереження там англійської воєнної присутності. Слід відзначити, що вирішенню колоніальних проблем англійський уряд надавав великого значення. Адже в їх колоніях проживало 432 млн.чол., територія перевищувала територію Англії у 64 рази. На одного англійця працювало 9 колоніальних рабів. У зовнішній політиці Англії щодо радянської Росії особливих змін не відбулось Черговий ультиматум Росії був направлений від імені Керзона в травні 1923 р. У 1924 р. лейбористський уряд Англії прийняв рішення визнати СРСР (без обміну послами). У 1926 р. з ініціативи лорда Бальфуса і канадського прем’єра М.Кінга імперська конференція метрополії і домініонів на юридичній основі закріпила розширення зовнішньополітичних прав домініонів. Англія визнала рівність домініонів як автономних одиниць Британської імперії аж до відокремлення Домініони з свого боку визнали своє підданство короні. Це рішення конференції було впроваджено актом англійського парламенту в 1931 р., відомим під назвою Вестмінстерського статуту. Парламенти домініонів одержали право не виконувати закони з Лондона, якщо вони суперечать їх національним інтересам. Таким чином, єдність Британської імперії була збережена. Домініони разом з Англією проводили експлуатацію колоній. З цих пір існує Британська співдружність націй як геополітична реальність.