
- •1.Дайте визначення понять «Історичний процес», «політична історія» та поясніть цивілізаційні виміри всесвітнього історичного процесу.
- •2.Охарактеризуйте участь Румунії у російсько – турецькій війні 1977 – 78 років та дайте оцінку політ. Результатам Берлінського конгресу та Сан–Степанській мирній угоді.
- •3.Охарактеризуйте процес формування Антанти та Четвертного союзу.
- •4.Дайте порівняльний аналіз програмам повоєнного устрою світу: «14 пунктів Вільсона», та «Декрет про мир».
- •5.Поясніть причини падіння політичного режиму Ніколая Чаушеску та проблеми постсоціалістичного режиму в Румунії.
- •Повстання комуністів
- •Перші роки комуністичної держави
- •Епоха Георгіу-Деж
- •Епоха Чаушеску
- •Перші роки
- •Важка індустріалізація
- •1980-І роки: нормування та будівництво Народного Палацу
- •Останні роки: посилення контролю над суспільством
- •Крах комуністичного режиму
- •6.Охарактеризуйте процес формування станово – представницьких монархій у Західній Європі в добу Середньовіччя.
- •7.Визначте та проаналізуйте основні тенденції міжнародних відносин кінця 20 – початку 21 століття.
- •8.Поясніть протиріччя та початок розпаду Версальсько-Вашингтонської системи.
- •9.Охарактеризуйте Румуно-Угорські протиріччя у Трансільванії 1848-1914.
- •10.Охарактеризуйте передумови,причини та ідейні течії Реформації.
- •11.Змалюйте політичний портрет Сталіна.
- •Прізвисько
- •Партійна діяльність
- •Жовтневий переворот
- •Громадянська війна та інтервенція в Україну, Білорусь та Польщу
- •До вершини влади
- •Пакт Молотова-Ріббентропа
- •Друга світова війна
- •Повоєнний період
- •12.Дайте оцінку Радянсько-Німецькому пакту про ненапад.
- •13.Історичний портрет Шарля де Голя.
- •14.Історичний портрет Горбачова.
- •15.Охарактеризуйте становище та особливості політичної системи Речі Посполитої.
- •16.Проаналізуйте процес складання імперії Габсбургів до 1768.
- •17.Охарактеризуйте політичний режим Олександра Лукашенка в Білорусії.
- •18.Причини та основна проблема та прогнозовані сценарії розвитку у Косово та Придністров’ї.
- •19.Охарактеризуйте «Новий курс» Франкліна Рузвельта та його наслідки для політичного життя сша.
- •20.Поясніть сутність ельнінізму (Македонський).
- •Виникнення елліністичних держав
- •Розквіт еллінізму
- •Занепад та підкорення Римом
- •21.Охарактеризуйте німецьке суспільство в роки нацистської диктатури.
- •22.Охарактеризуйте причини виникнення, сутність та значення Просвітництва як історичної доби.
- •23.Проаналізуйте вплив Французького Просвітництва на політику Катерини 2 в Російській імперії.
- •24.Охарактеризуйте монархо-фашистський режим Кароля 2 та причини становлення диктатури Антонеску в Румунії.
- •25.Визначте причини, передумови, основне питання, завдання,підсумки та історичне значення вфбр.
- •26.Охарактеризуйте політичний розвиток Північно-Американських колоній 17-18 століття та причини становлення сша.
- •27.Охарактеризуйте режим санації у Польщі.
- •28.Визначте історичні причини та значення «Декларації прав людини та громадянина».
- •29.Поясніть причини утворення: єс, нато, сєато, сєнто, анзюс, овд. Структура та політичні цілі.
- •30.Дайте оцінку Бонапартизму, як специфічному різновиду авторитаризму Нового часу.
- •31.Дайте історичну оцінку битві під Сталінградом, як переломному моменту Другої світової війни.
- •32.Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Наполеона Бонапарта.
- •33.Поясніть причини, форми та зміст «холодної війни».
- •34. Визначте суб’єктивні та об’єктивні сторони концепції «зіткнення цивілізацій» Самюеля Хантінгтона.
- •35. Охаракериуйте внутрішню і зовнішню політику консервативного кабінету в. Черчилля.
- •36. У чому ви вбачаєте причини занепаду демократичного режиму у Веймарській Німеччині.
- •37.Обгрунтуйте вирішальну роль Радянського Союзу у перемозі над нацистською Німеччиною та її союзниками в Другій світовій війні.
- •38.Визначте засадничі принципи політичного курсу Отто Фон Бісмарка.
- •Початок політичної кар'єри Прибічник консерваторів
- •Реальна політика
- •Прем'єр-міністр Пруссії
- •Зовнішня політика
- •Система союзів
- •Внутрішня політика
- •«Винятковий закон проти соціалістів» та захисні мита
- •Соціальна допомога
- •Закон про медичне страхування 1883 р.
- •Закон про страхування від нещасних випдаків 1884 р.
- •Закон про пенсійне страхування та від інвалідності 1889 р.
- •Протекціонізм та націоналізм як інструменти внутрішньої політики
- •Після відставки
- •39.Охарактеризуйте основні положення Паризької конвенції
- •40.Дайте оцінку політичній діяльності Олександра Кузи в Румунії.
- •41.Поясніть утворення оон, її завдання та напрями діяльності.
- •42.Охарактеризуйте польський національно – визвольний рух (1815р., 1848р., 1863-64рр)
- •43.Визначте передумови, причини та особливості становлення фашизму в Румунії.
- •44.Поясніть причини виникнення та сутність явищ глобалізації.
- •45.Дайте оцінку неоконсерватистській моделі суспільних відносин у 80-х роках 20 століття у Великобританії та проаналізуйте основні напрями соціальної політики урядів Маргарет Тетчер.
- •46.Дайте оцінку неоліберальній моделі суспільних відносин у країнах Західної Європи та Північної Америки 1950-1970 років .
- •47.Охарактеризуйте Чеське та Словацьке національне відродження та дайте оцінку революційним подіям 1848-49 років.
- •48.Поясніть передумови, причини та засади східної політики уряду Віллі Бранта та охарактеризуйте політичну боротьбу навколо Східного питання.
- •49.Поясніть причини, сутність та наслідки соціально-політичних криз 1953-68 років у Польщі, Угорщині та Чехословачинні.
- •50.Причини виникнення, передумови, ідеологія, історичне значення Декабристського руху.
- •51.Дайте порівняльний аналіз конституційним документів Декабристів.
- •52.Причини скликання, політична боротьба та рішення Віденського конгресу.
- •53. Охарактеризуйте політичний розвиток Югославії у 80-х рр. 20 ст. І вкажіть основні ознаки кризи федерації
- •Риси югославської моделі соціалізму
- •Причини розпаду Югославії
- •Війни на теренах колишньої Югославії
- •Підсумки
- •54.Дайте аналіз програми та охарактеризуйте політику нових рубежів Дж.Кенеді у сша.
- •55.Охарактеризуйте зовнішну політику Румунії у 1991-1997 роках.
- •56.Розкрийте суть суспільних перетворень у Польщі у 90-х роках 20 століття(від солідарності).
- •57.Розкрийте причини та характер дезінтеграції Чехословацької Федеративної Республіки на початку 90-х років 20 століття.
- •58.Охарактеризуйте режими народної демократії в країнах Східної Європи.
- •59.Розкрийте сутність проблеми полілінійності та цивілізаційної дискретності культурно-політичного процесу.(перша лекція).
- •60.Охарактеризуйте політико-правові принципи організації протекторату Олівера Кромвеля.
- •61.Охарактеризуйте процес становлення, сутність, характерні риси та ідеологію абсолютизму в Росії (Петро 1 Микола 2).
- •62.Причини виникнення фашизму, ідеологію та специфіку фашистських рухів: Італії, Франції, Іспанії, Англії,Білорусії, Румунії, Скандинавських державах. Термін «колабораціонізм»
- •63.Охарактеризуйте трансформацію Європейської державності від станової монархії до абсолютизму.
- •64.Поясніть сутність політичного умиротворення держав Західної Європи у 20 роки 20 століття (Мюнхенська угода).
- •65.Охарактеризуйте причини, механізми та геополітичні наслідки розширення нато на Схід.
- •66.Охарактеризуйте причини, особливості, політичні цілі, інструменти боротьби та соціально-політичні наслідки громадянської війни та іноземної інтервенції в Росії(1917).
- •67.Визначте геополітичні зміни у Східній Європі після Першої світової війни (на підставі аналізу Сен –Жерменської, Тріанонської, Нейської мирних угод).
- •68.Визначте місце теорії надлюдського походження імператорської влади та ойкуменічної ідеї всесвітньої монархій у політичній історії Візантії.
- •68.Охарактеризуйте причини, повноваження учасників, наслідки створення «Вишеградської четвірки».
- •69..Дайте оцінку подіям лютого-жовтня 1917 року в Росії.
- •70. Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику урядів д.Ллойд-Джорджа в Англії
- •72. Визначте загальні риси та специфіку просвітницького абсолютизму в Австрійській імперії
- •72. Поясніть причини виникнення, мету і наслідки дисидентського і правозахисного рухів в срср
- •73. Поясніть процес формування та занепаду стародавньосхідної деспотії як форми правління
- •74. Поясніть сутність поняття «Рах Romanа» та визначте характерні риси даного явища в історії Стародавнього світу.
- •76.Поясніть в чому полягала антирадянська спрямованість зовнішньої політики адміністрації р.Рейгана у сша
- •76. Дайте оцінку соціал-демократичній моделі суспільних відносин у скандинавських країнах (скандинавський соціалізм)
- •78. Зробіть порівняльний аналіз змісту Північноатлантичного (4 квітня 1949 р.) та Варшавського (14 травня 1955 р.) договорів
- •78. Охарактеризуйте трансформацію політичної системи Румунії в умовах проведення реформ у 20-30-х роках хх ст.
- •79. Охарактеризуйте політичні підсумки Другої світової війни
- •80. Проаналізуйте сутність еволюції парламентської системи у Польщі впродовж 1920-1939 рр.
- •81. Які цілі переслідували країни-переможниці на Паризькій мирній конференції, з яких питань між ними виникали суперечки ?
- •83. Дайте аналіз діяльності право радикальних партій Румунії у політичному житті країни у 20-30-і рр. Хх ст.
- •84.Охарактеризуйте процес формування Спільного ринку та інституційної системи Європейського співтовариства
- •85. Проаналізуйте передумови, причини, програмні засади та історичне значення чартистського руху в Англії
- •86.Поясніть систему організації влади та політичні боротьбу в Якобінському блоці
- •87. Дайте порівняльний аналіз політичних інститутів і процесів Четвертої і п’ятої республік у Франції.
- •88.Визначте причини, сутність та значення демократичних революцій у державах Центральної і Східної Європи на рубежі 80-90-х років хх ст.
- •89. Поясніть вплив політичних ідей та інститутів античності на політичні інститути та процеси сучасності
- •90.Визначте передумови,причини,перебіг та результати революцій 1848-1849 рр. У Молдові та Волощині
67.Визначте геополітичні зміни у Східній Європі після Першої світової війни (на підставі аналізу Сен –Жерменської, Тріанонської, Нейської мирних угод).
Сен-Жерменський мирний договір був підписаний 10 вересня 1919 р. з Австрією. Згідно договору, від Австрії відділялася Угорщина й одержувала незалежність. До Чехословаччини долучалась Богемія, Моравія, Сілезія. Італія одержала Південний Тіроль, Трентіно. Румунія одержала Трансільванію і Буковину, Польща – Галіцію і Західну Україну. Сербія і Чорногорія, які до війни були незалежними, одержали Словенію, Боснію, Герцеговину, Далмацію, Македонію. З цих територій утворилася Сербо-Хорвато-Словенська держава (Югославія). Так з території Європи зникла велика багатонаціональна Австро-Угорська імперія.
Нейїський мирний договір був підписаний з Болгарією 27 листопада 1919 р. Болгарія втратила Західну Фракію, яка відійшла до Греції, і тим самим була позбавлена виходу до Егейського моря. Частина Македонії передавалась до Королівства СХС. Румунія одержала Південну Добруджу. Їй заборонялося мати армію понад 20 тис. солдатів.
Тріанонський мирний договір був підписаний з Угорщиною 2 червня 1920 р. (після ліквідації там радянської влади). Територія Угорщини скорочувалась втричі, а населення – у 2,5 рази. Румунія одержала Трансільванію (8 млн. чол.) Словакія і Карпатська Україна відійшли до Чехословаччини. Угорщині заборонялося вводити військову повинність, а її армія скорочувалась до 35 тис. чол. Угорщина, як і інші переможені держави зобов’язувалась виплачувати репарації.
Яким було ставлення до договорів у країнах Європи? Чехословаччина, Румунія, СХС, Греція одержали внаслідок договорів переваги, і тому їх підтримували. Австрія, Угорщина, Болгарія в результаті договорів втратили значні території і тому вони були незадоволені ними.
Мета учасників конференції щодо радянської Росії полягала в тому, щоб силою ліквідувати владу рад, утворити “санітарний кордон” з малих країн, витіснити Росію з Прибалтики, Західної Білорусії, Західної України і Бессарабії. Усі ці проблеми належало вирішувати уже після закінчення Паризької мирної конференції.
Версальська система договорів – це юридичне, міжнародно-правове оформлення результатів Першої світової війни та визнання після її закінчення нового співвідношення сил у повоєнному світі, а саме: послаблення Німеччини, ліквідація Австро-Угорської імперії і царизму в Росії, суттєве посилення США, Великобританії та Франції. Маємо додати, що ось ці зміни ніяким чином не вплинули на імперіалістичний характер нової системи міжнародних відносин. Хоча корективи в неї були внесені. Причиною того були потреби реформування капіталізму через сильний національно-визвольний рух та серйозну загрозу соціалістичної альтернативи капіталізму.
Новим елементом у повоєнному світі було намагання США відігравати керівну роль у міждержавних відносинах. В. Вільсон намагався дати раціональну відповідь на нові тенденції, а звідси такі новації в міжнародних відносинах, як утворення міжнародної організації по збереженню миру – Ліги Націй, утворення при ній спеціального агентства по здійсненню узгодженої політики у відносинах між трудом і капіталом – Міжнародної організації праці, утворення мандатної системи.
Разом з тим, слід відзначити, що ось ці нові елементи в міжнародних відносинах не могли і не змінили їх імперіалістичного характеру. Боротьба з усім, що загрожувало традиційному функціонуванню системи, велась без коливань. Підтвердженням цієї думки може служити ставлення до радянської Росії, до революційного руху в Німеччині, до малих країн. Територіальний поділ світу, в цілому, здійснювався, як і раніше, не за принципами національної характеристики тієї чи іншої території, а по узгодженню інтересів великих держав. Досить чітко це проявилося в їх відношенні до народів Центральної та Південно-Східної Європи. Так, до складу Румунії були включені території з угорським і болгарським населенням, що надовго створило неприязні відносини між Румунією, Угорщиною і Болгарією.
Все це робилося невипадково. Націоналізм на той час ставав потужною політичною силою. Тому-то роз’єднуючи народи, вони його послаблювали. У результаті, соціальні рухи переставали бути загрозою для капіталізму.
Імперіалістичний характер міжнародних відносин не змінився і в ставленні до колоніальної політики. Колоніальна система була збережена. Інтернаціоналістична форма управління колоніальними володіннями (мандатна система) не одержала підтримки і була відхилена.
Чимало вигод від Версальської системи договорів одержала Великобританія. Під її управління перейшли найважливіші німецькі і турецькі колонії. Німеччина більше не могла бути її конкурентом. У Лізі Націй Великобританія мала практично 6 голосів (Канада, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканський союз та Індія).
Франція також одержала немало вигод від Версальської системи договорів. Вона набула нові колонії в Африці, суттєво посилився її вплив на вирішення європейських проблем. Цього вона досягла шляхом підписання цілої системи військово-політичних союзів з Бельгією, Польщею, Чехословаччиною, Румунією, Югославією, а також утримуванням сильної сухопутної армії. Вирішальну роль Франція відігравала і в вирішенні репараційної проблеми, домоглася виділення їй 52% від загальної суми репарацій.
Між Францією і Великобританією мали місце імперіалістичні протиріччя. Однак, їх опір домаганням США на керівну роль у вирішенні проблем післявоєнного устрою світу був рішучим і спільним. Ця обставина була однією з причин успіху на конференції Великобританії і Франції і “поразки” США.
В історичній літературі дійсно існує таке твердження. Однак, варто підходити до нього не так однозначно. По-перше, все-таки США домоглися визнання ряду запропонованих ними міжнародних принципів у “Чотирнадцяти пунктах” Вільсона. Був прийнятий американський план утворення Ліги Націй, схвалений принцип утворення мандатної системи. Інша справа, що реалізація цих принципів через опір Великобританії і Франції дещо відрізнялася від того, як того хотіли США. Чому ж США не змогли протистояти на конференції Великобританії і Франції? В американській історіографії існує думка, що у США на конференції не було ніяких імперіалістичних планів, що на відміну від лідерів Великобританії і Франції, які намагалися захопити нові колонії, американська делегація проявляла “благородство” і мріяла про встановлення нового, справедливого світового порядку. Звинувачення В. Вільсона і взагалі всієї американської делегації у відсутності політичного і дипломатичного досвіду, як це робили окремі дослідники і політики, не витримує ніякої критики. Можемо сказати, що В. Вільсон був більш далекоглядним політиком і справедливо настоював на включення в систему міжнародних відносин нових принципів, які випливали з реальної оцінки нового часу. На наш погляд, перешкодою для В. Вільсона були деякі внутрішньополітичні аспекти, а саме: протистояння в американській політиці ізоляціоністів і глобалістів, що послаблювало позиції США на конференції. До того ж США відставали від Великобританії і Франції у розмірах свого військово-морського флоту, а від Франції – у розмірах своєї сухопутної армії. Не мали США і розгалуженої системи військово-політичних союзів. Страх перед “загрозою більшовизму”, тобто поширення революційного руху у світі, спонукав їх йти на підтримку Великобританії і Франції. Імперіалістичні кола в США і, перш за все, в республіканському таборі, розгорнули серйозну антипрезидентську кампанію, звинувачували Вільсона за те, що США виявилися ”обділеними” в Парижі. Кампанія по дискредитації лінії Вільсона набрала в США таких обертів, що в Конгресі постало питання про недоцільність ратифікації Версальського договору, про їх участь у роботі Ліги Націй. Вимога “свободи рук” для США у відстоюванні їх міжнародних інтересів стала домінуючою в системі дискредитації В. Вільсона і його політичного курсу.
Політичні підсумки Першої світової війни.
У результаті війни і під її впливом відбувся крах Російської, Австро-Угорської імперії і монархії в Німеччині, утворилися незалежні національні держави в Центральній і Південно-Східній Європі. Народи Європи не підтримали наміру більшовиків повалити імперіалізм, але вони виступили серйозною перепоною на шляху імперіалістів збройною силою придушити радянську владу в Росії. З цього часу світ став біполярним. Рішення Версальської конференції заклали систему нових відносин у післявоєнному світі. США взяли курс на утвердження своєї гегемонії у вирішенні важливих проблем післявоєнного світу Відбувся серйозний перерозподіл політичних і економічних позицій серед європейських країн. Франція явно претендувала на лідерство в Європі Учасники Паризької мирної конференції взялися за одночасне вирішення великої кількості складних міжнародних проблем, при цьому припустилися серйозної помилки під час вирішення питання про післявоєнний устрій світу, спробували його законсервувати на переможців і переможених; репарації для Німеччини були визначені без врахування її національних інтересів; проблема кордонів в Європі в результаті їх зміни учасниками конференції в Парижі не тільки не послабилася, але й загострилася; курс країн Західної Європи і США на ізоляцію радянської Росії був недалекоглядним. Зближення Росії з Німеччиною було значною мірою наслідком такого курсу.