Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
політична історія 2..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
836.71 Кб
Скачать

63.Охарактеризуйте трансформацію Європейської державності від станової монархії до абсолютизму.

В аналізований період у державах Західної Європи остаточно сформувалися такі стани: дворянство, духовенство і третій стан, куди входили міщани і селяни. Проте розподіл на стани не повністю відображав правове становище різних груп населення, оскільки ці стани складалися з неоднорідних прошарків суспільства. Вищими, привілейованими станами залишалися дворянство і духовенство. У середовищі дворян відбулося розшарування, в результаті якого утворилася група вищих дворян із загалу старої феодальної знаті й багатих міщан (у

Франції це - дворяни шпаги, в Англії - лорди, в Німеччині - князі-курфюрсти). Підпорядковане становище посідали дворяни, які вийшли

з рицарів, чиновників і суддів. Такий самий розподіл відбувся й у стані духовенства. Бурхливий розвиток капіталістичних відносин у містах забезпечив значну вагу в суспільному житті третьому станові - міщанам. Міське населення, як і два інші стани, було досить неоднорідним. Вищий прошарок міщан - патриціат - захопив найважливіші посади в містах і протиставив себе бюргерству (у Франції - буржуазія), тобто середнім прошаркам міського населення, а також плебейській чистині міського населення, що складалася з підмайстрів, поденників та інших бідняків. Із розвитком товарно-грошових відносин і ринків відбувалися значні зміни в правовому становищі та складі селянства. Феодали, які потребували грошей для придбання предметів розкоші почали заміняти натуральні повинності грошовими. Це зумовило розвиток товарності селянських господарств, диференціацію селян на верхівку і малоземельних бідняків. Заможні кріпосні селяни викуповували собі право переходу в становище вільних, орендували землі у феодалів, які розорялися, і скуповували їх у бідняків. Одночасно відбувався процес обезземелювання селян-бідняків, які мали шукати роботу в заможних господарствах, поповнювали ряди міського й сільського пролетаріату. Зміни соціально-економічних відносин, обумовлені ростом продуктивних сил, викликали ряд змін і в політичній галузі. Розвиток міст свідчив не лише про порушення замкнутості феодальних господарств і посилення економічних зв'язків, а й про створення реальних передумов для формування єдиної, більш або менш централізованої держави (зокрема у Франції). У місті сформувався новий суспільний лад, який втілив у собі подальший розвиток виробництва та обміну і став природним союзником королівської влади в її боротьбі з великими феодалами за об'єднання феодально-роздробленої держави. В аналізований період відбулася певна демократизація державної влади. До

управління державними справами були залучені більш широкі кола громадян, проте ці права були дуже обмеженими і основна маса населення усувалася від такої участі. Станово-представницькі органи в основному вирішували фінансові питання, введення нових податків. Цей період тривав 200 – 300 років і після нього майже всі держави переходять до абсолютизму, де влада монарха нічим не обмежувалася, а органи станового представництва скасовувалися або мали надзвичайно обмежені права (наприклад, в Англії).