51.Дайте порівняльний аналіз конституційним документів Декабристів.

Конституція Микити Муравйова — проект програмного документа Північного товариства, як і Руська правда (Павло Пестель) є найважливішим документом для дослідження ідеології декабристів.

Коституція Муравйова Микити Михайловича є результатом тривалої праці. Він почав її писати в 1821 році, але підготовчий період розпочався раніше. Муравйов вивчав Конституцію США, закони революційної Франції, іспанську конституцію 1812 року.

Конституція Муравйова зберіглася в декільох варіантах. Їх порівняння показує як змінювались його політичні погляди. Проект конституції обговорювався членами Північного товариства, був відомий і членам Південного товариства, зокрема Пестелю Павло Івановичу.Але проект конституції Муравйова на відмінну від «Руської правди» Пестеля не була обговорена всіма членами Північного товариства, не була проголосована і прийнята організацією. В Північному товаристві було чимало республіканців. Та група декабристів, яка підготувала іорганізувала повстання 14 грудня 1825 року(керівники), дотримувалася республіканських переконань. Конституцію критикували Бестужев Микола Олександрович, Штейнгель Володимир Іванович. Розпочиная роботу над проектом в 1821 році Муравйов вже відійщов від республіканських поглядів, в цей час він схиляється до ідей конституційної монархії.

Державний устрій

Проект передбачав введення в Росії конституційної монархії, якщо імператорська родина не прийняла б конституцію, як крайня міра пропонувалось її вигнання за межи країни і введення республіканського правління. Передбачався розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову. Імператор очолав виконавчу владу, законодавчої влади не мав. Як верховний чиновник отримував велику зарплатню (8 млн.рублец на рік). Імператор командував військами, але не мав права розпочинати війну, укладати мир. Він не мав права виїзжати за кордон.

Муравйов — прихильник державного устрою Північно-Амеріканських Сполученних Штатів. Росія за конституцією — федеративна держава, поділяється на 15 держав (областей). В кожній державі була своя столиця:

Столиця федерації — Нижній Новгород.

Ботницька — Гельсингфорс;

Волховська — Петербург;

Балтийська — Рига;

Західна — Вільно;

Дніпровська — Смоленськ;

Чорноморська — Київ;

Українська — Харків;

Кавказька — Тифліс;

Заволзька — Ярославль;

Камська — Казань;

Нізовська — Саратов;

Обійська — Тобольськ;

Ленська — Іркутськ;

Московська область — Москва;

Донська область - Черкасськ.

Вищий органчої законодавчої влади стає двухпалатне Народне вече: верхея палата — Верховна дума, нижня — Палата народних представників. Палата представників обиралася на два роки громадянами держави (один представник від 50 000 громадян мужської статі) в складі 450 членів (по разрахункам Муравйова). Усі члени Народного вече отримували по 5 руб. сріблом за кожний день засідання, дорожні витрати компенсувалися окремо. Дума складалася з 42 членів (по 3 від кожної держави, по 2 члена від області).

Виборчі права отримували особи, які досягли 21 року. Жінки виборчого права не отримали.

Передбачався високий майновий ценз (500 руб.). Вводився ценз осідлисті, кочівники виборчого права не мали.

Муравйов мав намір ввести освітній ценз через 20 років після прийняття конституції.

Права, свободи і обов'язки громадян

Відміна суспільних станів. Рівність усіх перед законом. Затверджувався ряд буржуазних свобод: свобода пересування та занять населення, свобода слова, друку, віросповідання.

Кожний громадянин повинен поважати і виконувати закони, бути завжди готовим до захисту Вітчизни.

Проект передбачав відміну сословного суду і введення суду присяжних для усіх громадян.

Затверджувалося священе право приватної власності.

Знищувалися військові поселення.

Відміна кріпацтва і земельне питання

Проект Муравйова проголошував відміну кріпацтва, але землі поміщиків залишались за ними, селяни визволялись без землі. Тільки в останьому варіанті проекту він під тиском товарищів ввів незначне наделення селян землею (по 2 десятини на двір).

«Руська правда»( оригінальна назва рос. «Русская Правда или Заповедная Государственная Грамота Великого Народа Российского, служащая заветом для усовершенствования Государственного устройства России и содержащая верный наказ как для народа, так и для Временного Верховного Правления») — програмний документ Південного товариства декабристів, створений Павлом Пестелем. Як і «Конституція» Микити Муравйова, — важливе джерело для дослідження політичних поглядів декабристів і самого декабристського руху; ідейний пам'ятник революційної організації, політичного і революційного минулого першої чверті 19 сторіччя.

Історія створення документа

Своєму проекту «Руська правда» Пестель дав назву на честь стародавнього законодавчого пам'ятника Київської Русі в 1824 році до цього часу проект не мав назви. Конституційний проект Пестеля був результатом тривалої та наполегливої праці. Робота над проектом тривала впродовж десяти років. Пестель зібрав велику бібліотеку політичної літератури, його проект свідчить, що він був обізнаний щодо розвитку світової політичної думки другої половини 18 — початку 19 сторіч.

Конституційний проект Пестеля неодноразово обговорювався на засіданнях Південного товариства і до безпосередньої праці над текстом залучались окремі його члени. Юшневський Олексій Петрович на слідстві зізнався що він виправляв стиль «Руської Правди», одну з глав було доручено написати Муравйову-Апостолу Сергію Івановичу. На Київському з'їзді 1823 року основні положення проекту були обговорені та одностайно затверджені керівниками Південного товариства.

Титульний лист Руської правди П.Пестеля

В «Руській правді» планувалось створити 10 розділів:

про межі держави;

про різні племена, що населяють Російську імперію;

про стан суспільства;

про народ і відношення його до політичного і суспільного устрою, пропонованого проектом;

про народе і громадянський стані;

про Верховное правління;

про місцеву владу;

про влаштування безпеки в державі;

про правительство та добробу у державі;

наказ для створення зводу законів в державі.

Написані та остаточно відредаговані тільки два перших розділи і більша частина третього, четвертий і п'ятий були написані на чернетці. Останні п'ять розділів зовсім не написані, збереглися тільки підготовчі матеріали. Знищення абсолютизму і відміна кріпацтва — основні питання політичної ідеології декабристів.

Відміна кріпацтва та земельне питання

Пестель вважав кріпацтво ганебною справою, противною людству.

«Руська правда» проголошувала рішуче та повне знищення кріпацтва. Пестель високо цінував особисту свободи людини. Визволення селян без землі, тобто надання їм тільки особистої свободи, вважав уявним визволенням. Пропонував визволення селян з землею. Аграрний проект докладно розроблено в «Руській правді». Вся земля сільськогосподарського призначення в кожній волості поділяється на дві частини: перша частина є суспільною власністью, вона направляється в общиний розподіл між всіма хто бажає займатися землеробством, вона не може виступати об'єктом купівлі-продажу. Друга частина землі — приватна власність. Общинна частина поділяється між волостними общинами. Кожний громадянин майбутньої республіки повинен бути приписан до якоїсь волості. І має право коли завгодно отримати належащий йому земельний надел. На думку Пестеля це гарантувало населенню захист від голода і злиднів. Друга частина землі знаходитьсб в приватній власності, частково можить належати і державі. Кожний росіянин, який бажає розширити своє земельне господарство може купувати землю із другої частини. Д необхіднимля здійснення своєго проекту вважав відчудження землі у поміщекив двома шляхами: за винагороду і мала місце конфіскація. При повном знищенні кріпацтва, помещичьє землеволодіння частково зберігалося(не більше 5 тисяч десятин). Винагороду за землю, яка відходила селянам, поміщики отримували від держави. Таким був проект знесення кріпацтва Павла Пестеля.

Права громадян

Павло Пестель — переконаний противник самодержавства, його він називав тиранією. Самодержавство за проектом ліквідовувалося і фізично знищювався весь царський рід. Пестель — прихильник царегубства. «Руська правда» проголошувала республіку.

Всі стани в державі знищувалися, ліквідовувалися всі соціальні привілеї. Проголошувалась рівність всіх перед законом. Визнавалось право кожного громадянина на участь в державних справах. Гільдії, цехові цехові об'єднання знищувалися.

Громадянського повноліття росіяни по проекту досягали в 20 років. Усі громадяни чоловічої статі, досягнув 20 років, отримували виборчі права. Жінкам виборче право не надавалось. Проект не передбачав наявність майнового чи інших цензів. Передбачалась свобода друку та свобода віросповідання.

Запроваджено гласний суд присяжних рівний для усіх громадян. Проголошувались священне право приватної власності і повна свобода занять для населення, свобода торгівлі. Пестель виступав за широкий розвиток промисловості в Росії.

Державний устрій

Пестель виступав проти федеративного устрою держави, сторонник єдиної республіки з сильною централізованою владою.

Республіка була розподілена на губернії, які в свою чергу ділились на уезди, а уезди на волості. Кожний рік проходили волостні збори всіх мешканців волості, які обирали своїх депутатів до: волостних зборів, уездних зборів, губернських чи окружних зборів. До місцевих органів влади вибори були прямими. Окружні збори обирали преставників до вищого законодавчого органу — Народного Віче. Таким чином, вибори до Народного Вече були двохступеневі.

Народне Віче — вищий орган законодавчої влади в державі, однопалатний. Обиралось Вече на 5 років. Кожного року переобиралась одна п'ята частина депутатів. Тількі Народне Віче мало право приймати закони, оголошувати війну, укладати мир. Ніхто не мав права розпускати Народне Віче.

Виконавча влада в Росії належала б Державній думі. Склад Державної думи — 5 членів, обраних Вічем на 5 років. Кожного року переобирався один член думи. Обов'язки голови виконував той, хто працював останній (5-й) рік.

Кордони Російської республіки повинні були за проектом розширитися до своїх «природних» меж. Національному питанню Пестель не надавав значення, право відділення від Росії інших націоналбностей не визнавав. Усі народи, які населяли Російську державу повинні були злитися в єдиний руський народ і втратити свої національні особливості, а населення України вважав за істинних росіян. Усі народи незалежно від національності отримували рівні політичні права, але одночасно пропонувались дуже жорсткі заходи проти кавказьських народів. Пестель пропонує поділити усі кавказькі народи на два разряда — мирні і «буйні», перших залишити на їхніх землях, надати їм російське правління, а других примусово переселити малими групами по усім руським волостям. Він вважав бажаной і христіанізацію неруських народів.

Що стосується Польші, Пестель Павло Іванович визнавав за нею право на відділення від Росії, але тільки за наступних умов: в Польші здійснюється революція і проголошується республіка на принципах «Руської правди».

Столицею Російської республіки мав стати Нижній Новгород.