- •1.Дайте визначення понять «Історичний процес», «політична історія» та поясніть цивілізаційні виміри всесвітнього історичного процесу.
- •2.Охарактеризуйте участь Румунії у російсько – турецькій війні 1977 – 78 років та дайте оцінку політ. Результатам Берлінського конгресу та Сан–Степанській мирній угоді.
- •3.Охарактеризуйте процес формування Антанти та Четвертного союзу.
- •4.Дайте порівняльний аналіз програмам повоєнного устрою світу: «14 пунктів Вільсона», та «Декрет про мир».
- •5.Поясніть причини падіння політичного режиму Ніколая Чаушеску та проблеми постсоціалістичного режиму в Румунії.
- •Повстання комуністів
- •Перші роки комуністичної держави
- •Епоха Георгіу-Деж
- •Епоха Чаушеску
- •Перші роки
- •Важка індустріалізація
- •1980-І роки: нормування та будівництво Народного Палацу
- •Останні роки: посилення контролю над суспільством
- •Крах комуністичного режиму
- •6.Охарактеризуйте процес формування станово – представницьких монархій у Західній Європі в добу Середньовіччя.
- •7.Визначте та проаналізуйте основні тенденції міжнародних відносин кінця 20 – початку 21 століття.
- •8.Поясніть протиріччя та початок розпаду Версальсько-Вашингтонської системи.
- •9.Охарактеризуйте Румуно-Угорські протиріччя у Трансільванії 1848-1914.
- •10.Охарактеризуйте передумови,причини та ідейні течії Реформації.
- •11.Змалюйте політичний портрет Сталіна.
- •Прізвисько
- •Партійна діяльність
- •Жовтневий переворот
- •Громадянська війна та інтервенція в Україну, Білорусь та Польщу
- •До вершини влади
- •Пакт Молотова-Ріббентропа
- •Друга світова війна
- •Повоєнний період
- •12.Дайте оцінку Радянсько-Німецькому пакту про ненапад.
- •13.Історичний портрет Шарля де Голя.
- •14.Історичний портрет Горбачова.
- •15.Охарактеризуйте становище та особливості політичної системи Речі Посполитої.
- •16.Проаналізуйте процес складання імперії Габсбургів до 1768.
- •17.Охарактеризуйте політичний режим Олександра Лукашенка в Білорусії.
- •18.Причини та основна проблема та прогнозовані сценарії розвитку у Косово та Придністров’ї.
- •19.Охарактеризуйте «Новий курс» Франкліна Рузвельта та його наслідки для політичного життя сша.
- •20.Поясніть сутність ельнінізму (Македонський).
- •Виникнення елліністичних держав
- •Розквіт еллінізму
- •Занепад та підкорення Римом
- •21.Охарактеризуйте німецьке суспільство в роки нацистської диктатури.
- •22.Охарактеризуйте причини виникнення, сутність та значення Просвітництва як історичної доби.
- •23.Проаналізуйте вплив Французького Просвітництва на політику Катерини 2 в Російській імперії.
- •24.Охарактеризуйте монархо-фашистський режим Кароля 2 та причини становлення диктатури Антонеску в Румунії.
- •25.Визначте причини, передумови, основне питання, завдання,підсумки та історичне значення вфбр.
- •26.Охарактеризуйте політичний розвиток Північно-Американських колоній 17-18 століття та причини становлення сша.
- •27.Охарактеризуйте режим санації у Польщі.
- •28.Визначте історичні причини та значення «Декларації прав людини та громадянина».
- •29.Поясніть причини утворення: єс, нато, сєато, сєнто, анзюс, овд. Структура та політичні цілі.
- •30.Дайте оцінку Бонапартизму, як специфічному різновиду авторитаризму Нового часу.
- •31.Дайте історичну оцінку битві під Сталінградом, як переломному моменту Другої світової війни.
- •32.Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Наполеона Бонапарта.
- •33.Поясніть причини, форми та зміст «холодної війни».
- •34. Визначте суб’єктивні та об’єктивні сторони концепції «зіткнення цивілізацій» Самюеля Хантінгтона.
- •35. Охаракериуйте внутрішню і зовнішню політику консервативного кабінету в. Черчилля.
- •36. У чому ви вбачаєте причини занепаду демократичного режиму у Веймарській Німеччині.
- •37.Обгрунтуйте вирішальну роль Радянського Союзу у перемозі над нацистською Німеччиною та її союзниками в Другій світовій війні.
- •38.Визначте засадничі принципи політичного курсу Отто Фон Бісмарка.
- •Початок політичної кар'єри Прибічник консерваторів
- •Реальна політика
- •Прем'єр-міністр Пруссії
- •Зовнішня політика
- •Система союзів
- •Внутрішня політика
- •«Винятковий закон проти соціалістів» та захисні мита
- •Соціальна допомога
- •Закон про медичне страхування 1883 р.
- •Закон про страхування від нещасних випдаків 1884 р.
- •Закон про пенсійне страхування та від інвалідності 1889 р.
- •Протекціонізм та націоналізм як інструменти внутрішньої політики
- •Після відставки
- •39.Охарактеризуйте основні положення Паризької конвенції
- •40.Дайте оцінку політичній діяльності Олександра Кузи в Румунії.
- •41.Поясніть утворення оон, її завдання та напрями діяльності.
- •42.Охарактеризуйте польський національно – визвольний рух (1815р., 1848р., 1863-64рр)
- •43.Визначте передумови, причини та особливості становлення фашизму в Румунії.
- •44.Поясніть причини виникнення та сутність явищ глобалізації.
- •45.Дайте оцінку неоконсерватистській моделі суспільних відносин у 80-х роках 20 століття у Великобританії та проаналізуйте основні напрями соціальної політики урядів Маргарет Тетчер.
- •46.Дайте оцінку неоліберальній моделі суспільних відносин у країнах Західної Європи та Північної Америки 1950-1970 років .
- •47.Охарактеризуйте Чеське та Словацьке національне відродження та дайте оцінку революційним подіям 1848-49 років.
- •48.Поясніть передумови, причини та засади східної політики уряду Віллі Бранта та охарактеризуйте політичну боротьбу навколо Східного питання.
- •49.Поясніть причини, сутність та наслідки соціально-політичних криз 1953-68 років у Польщі, Угорщині та Чехословачинні.
- •50.Причини виникнення, передумови, ідеологія, історичне значення Декабристського руху.
- •51.Дайте порівняльний аналіз конституційним документів Декабристів.
- •52.Причини скликання, політична боротьба та рішення Віденського конгресу.
- •53. Охарактеризуйте політичний розвиток Югославії у 80-х рр. 20 ст. І вкажіть основні ознаки кризи федерації
- •Риси югославської моделі соціалізму
- •Причини розпаду Югославії
- •Війни на теренах колишньої Югославії
- •Підсумки
- •54.Дайте аналіз програми та охарактеризуйте політику нових рубежів Дж.Кенеді у сша.
- •55.Охарактеризуйте зовнішну політику Румунії у 1991-1997 роках.
- •56.Розкрийте суть суспільних перетворень у Польщі у 90-х роках 20 століття(від солідарності).
- •57.Розкрийте причини та характер дезінтеграції Чехословацької Федеративної Республіки на початку 90-х років 20 століття.
- •58.Охарактеризуйте режими народної демократії в країнах Східної Європи.
- •59.Розкрийте сутність проблеми полілінійності та цивілізаційної дискретності культурно-політичного процесу.(перша лекція).
- •60.Охарактеризуйте політико-правові принципи організації протекторату Олівера Кромвеля.
- •61.Охарактеризуйте процес становлення, сутність, характерні риси та ідеологію абсолютизму в Росії (Петро 1 Микола 2).
- •62.Причини виникнення фашизму, ідеологію та специфіку фашистських рухів: Італії, Франції, Іспанії, Англії,Білорусії, Румунії, Скандинавських державах. Термін «колабораціонізм»
- •63.Охарактеризуйте трансформацію Європейської державності від станової монархії до абсолютизму.
- •64.Поясніть сутність політичного умиротворення держав Західної Європи у 20 роки 20 століття (Мюнхенська угода).
- •65.Охарактеризуйте причини, механізми та геополітичні наслідки розширення нато на Схід.
- •66.Охарактеризуйте причини, особливості, політичні цілі, інструменти боротьби та соціально-політичні наслідки громадянської війни та іноземної інтервенції в Росії(1917).
- •67.Визначте геополітичні зміни у Східній Європі після Першої світової війни (на підставі аналізу Сен –Жерменської, Тріанонської, Нейської мирних угод).
- •68.Визначте місце теорії надлюдського походження імператорської влади та ойкуменічної ідеї всесвітньої монархій у політичній історії Візантії.
- •68.Охарактеризуйте причини, повноваження учасників, наслідки створення «Вишеградської четвірки».
- •69..Дайте оцінку подіям лютого-жовтня 1917 року в Росії.
- •70. Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику урядів д.Ллойд-Джорджа в Англії
- •72. Визначте загальні риси та специфіку просвітницького абсолютизму в Австрійській імперії
- •72. Поясніть причини виникнення, мету і наслідки дисидентського і правозахисного рухів в срср
- •73. Поясніть процес формування та занепаду стародавньосхідної деспотії як форми правління
- •74. Поясніть сутність поняття «Рах Romanа» та визначте характерні риси даного явища в історії Стародавнього світу.
- •76.Поясніть в чому полягала антирадянська спрямованість зовнішньої політики адміністрації р.Рейгана у сша
- •76. Дайте оцінку соціал-демократичній моделі суспільних відносин у скандинавських країнах (скандинавський соціалізм)
- •78. Зробіть порівняльний аналіз змісту Північноатлантичного (4 квітня 1949 р.) та Варшавського (14 травня 1955 р.) договорів
- •78. Охарактеризуйте трансформацію політичної системи Румунії в умовах проведення реформ у 20-30-х роках хх ст.
- •79. Охарактеризуйте політичні підсумки Другої світової війни
- •80. Проаналізуйте сутність еволюції парламентської системи у Польщі впродовж 1920-1939 рр.
- •81. Які цілі переслідували країни-переможниці на Паризькій мирній конференції, з яких питань між ними виникали суперечки ?
- •83. Дайте аналіз діяльності право радикальних партій Румунії у політичному житті країни у 20-30-і рр. Хх ст.
- •84.Охарактеризуйте процес формування Спільного ринку та інституційної системи Європейського співтовариства
- •85. Проаналізуйте передумови, причини, програмні засади та історичне значення чартистського руху в Англії
- •86.Поясніть систему організації влади та політичні боротьбу в Якобінському блоці
- •87. Дайте порівняльний аналіз політичних інститутів і процесів Четвертої і п’ятої республік у Франції.
- •88.Визначте причини, сутність та значення демократичних революцій у державах Центральної і Східної Європи на рубежі 80-90-х років хх ст.
- •89. Поясніть вплив політичних ідей та інститутів античності на політичні інститути та процеси сучасності
- •90.Визначте передумови,причини,перебіг та результати революцій 1848-1849 рр. У Молдові та Волощині
Після відставки
Засмучений Бісмарк повертається до Фрідріхсру, але з політики він остаточно не йде. "Не можна від мене вимагати, після сорока років присвячених політиці раптом взагалі нічого не робитиму."[140]
Вже через день після повернення, Бісмарк вирішив скласти свої спогади та видати мемуари. Ця ідея була підтримана Лотар Бухером, без підтримки якого робота навряд чи була б колись завершена. Бухер скаржився не лише на швидку втрату інтересу Бісмарком до написання мемуарів, а й на те, як старий канцлер навмисно викривляв факти: "він не хотів брати участі у всіх справах, які зазнали невдачі, й нікому не дозволяв скористатись своїми успіхами."[141] Після смерті Бухера Бісмарк ще трохи доопрацьовував рукописи але робота не просувалась вперед. Перші два тома були надруковані 1898 р. та мали великий успіх. Третій том побачив світ 1921 р.[142]
Бісмарк спробував не лише вплинути на формування свого образу для нащадків, але й продовжував втручатись в сучасну політику. Одразу по звільненню він розпочав активні кампанії в пресі. Особливо газета нім. "Hamburger Nachrichten" (укр. Гамбурзькі Новини) перетворилась на його рупор. Передусім, Бісмарк піддавав гострій критиці свого наступника - Капріві. В непряму він піддавав критиці імператора, якому не міг пробачити свого звільнення. Влітку 1891 р. з ініціативи молодого Дідріха Хана Бісмарк погодився взяти участь у виборах до Рейхстагу від Північного Ганновера. Вільгельм II навіть повірив у повернення Бісмарка в політику. Однак, Бісмарк ніколи не брав участі в роботі свого 19-го виборчого округу в Ганновері, жодного разу не скористався своїм мандатом, і 1893 р. на вимогу Дідріха Хана склав свої повноваження[143].
Кампанія в пресі була успішною. Громадська думка схилилась на користь Бісмарка, особливо після того, як Вільгельм II став відкрито його атакувати. Автортитет нового рейхсканцлера Капріві особливо постраждав тоді, коли він спробував завадити зустрічі Бісмарка з австрійським імператором Францом Йосифом. Подорож до Відня перетворилась на тріумф Бісмарка, який заявив, що не має жодних зобов'язень перед німецькою владою: "всі мости спалено."[144]
Вільгельм II був вимушений піти на примирення. Декілька зустрічей з Бісмарком 1894&nbs;р. були добре сприйняті, але не призвели до справжньої розрядки у стосунках. Те, як непопулярний був Бісмарк в Рейхстазі показали запеклі бої навколо затвердження поздоровлень з нагоди його 80-ти річчя. Через оприлюднення 1896 р. надтаємного договору перестраховки він привернув до себе увагу німецької та іноземної преси[145].
Смерть дружини 1894 р. стала сильним ударам по здоров'ю Бісмарка. Починаючи з 1896 р. його здоров'я значно погіршується і він стає прикутим до візка. Захворювання на гангрену та інші недуги, які він приховував як від громадськості, так і від власної родини[146] призвели до його смерті 30 липня 1898 р. Похований в мавзолеї разом з дружиною у Фрідріхсру[147].
39.Охарактеризуйте основні положення Паризької конвенції
Паризька конвенція про охорону промислової власності (англ. Paris Convention for the Protection of Industrial Property) підписана у Парижі 20 березня 1883 року є однією з найперших та найважливіших міжнародних угод у сфері інтелектуальної власності. За цією конвенцією патенти будь-якої країни-учасниці є доступними всім іншим учасникам цієї конвенції.
Окрім того, ця конвенція встановила так зване право пріоритету: воно забезпечує, що подавач заявки в одній з країн-членів конвенції може використовувати дату своєї першої заявки (що подана у межах однієї з країн-членів) у якості дати наступної заявки до будь-якої іншої держави-учасниці конвенції, якщо від подав цю наступну заявку у межах 6 (для торговельних марок та промислових зразків) або 12 місяців (для патентів та корисних моделей) з дати першої заявки.
За станом на червень 2007 року, країнами-членами даної конвенції є 171 країна світу
Охорона прав на винаходи, промислові зразки і товарні знаки — предмет активного міжнародного регулювання. Основною міжнародною угодою в цій області є Паризька конвенція по охороні промислової власності. Перша редакція цієї конвенції була підписана 11 державами в Парижі в 1883 р. і надалі неодноразово переглядалася і доповнювалася. У країнах-учасницях Паризька конвенція діє в різних редакціях у залежності від того, який з її текстів ратифікований країною. Учасники Конвенції утворять так називаний Міжнародний союз по охороні промислової власності (Паризький союз). Паризька конвенція ставить своєю метою надання більш пільгових умов для патентування винаходів, промислових зразків, реєстрації товарних знаків іноземними громадянами і не передбачає створення міжнародного патенту, міжнародного промислового зразка і міжнародного товарного знаку. Основними положеннями Конвенції є:
принцип національного режиму - передбачає надання громадянам і фірмам будь-якої країни-учасниці такої ж охорони промислової власності, яка надається громадянам цієї країни і фірмам законодавством даної держави.
право конвенціонального пріоритету - означає, що заявка, подана в країні-учасниці Конвенції, має пріоритет протягом року з моменту подачі заявки в першій країні. Це положення найбільш часте застосовується на практиці і має особливе значення, оскільки при патентуванні винаходу за кордоном питання про його новизну ускладнюється тим, що винахід, запатентований в одній державі, уже не є новим і, отже, непатентоспроможний в іншій країні. Країна, що володіє правом конвенціонального пріоритету, може запатентувати винахід одночасно в ряді держав
принцип запобігання зловживань, зв'язаних зі здійсненням виключного права, наданого патентом. Якщо патентовласник, одержавши патент на винахід у якій-небудь країні, сам не використовує і не дозволяє іншим застосовувати цей винахід, Паризька конвенція передбачає видачу примусових ліцензій на умовах, передбачених Конвенцією. Якщо видача таких ліцензій виявиться недостатньою мірою для запобігання зловживань, може бути поставлене питання про позбавлення прав на патент.
Ряд країн-учасниць Паризької конвенції підписали в 1891 р. Мадридську конвенцію про міжнародну реєстрацію товарних знаків, відповідно до якої в Міжнародне бюро в Женеві повинна подаватися заявка на товарний знак, що направляється у відповідні відомства країн-учасниць. Якщо відмовлення не пішло, то міжнародна реєстрація забезпечує охорону товарного знаку у всіх країнах-учасницях. У 1973 р. у Відні був підписаний більш широкий Договір про реєстрації товарних знаків. У 1970 р. у Вашингтоні був укладений Договір про патентну кооперацію, що передбачає можливість складання і подачі в національне відомство міжнародної заявки в тих випадках, коли заявник бажає забезпечити охорону винаходу в декількох країнах.
Існують також і регіональні угоди, що регулюють охорону промислової власності. У 1973 р. на конференції в Мюнхені була підписана Конвенція, що передбачає видачу європейського патенту Європейським патентним відомством на основі уніфікованих правил. У кожній країні-учасниці Конвенції, за винятком країн ЄС, цей патент діє як національний, а на території ЄС (відповідно до Люксембурзької конвенції 1975 р.) — як патент Співтовариства. Європейська патентна організація (ЄПО) була створена на основі Конвенції про видачу європейського патенту Європейським патентним відомством на основі уніфікованих правил (прийнята на мюнхенській конференції в 1973 р., ратифікована в 1977).
Місцезнаходження - Мюнхен (Німеччина); відділення - у Гаазі (Нідерланди); Бюро - у Відні (Австрія) і Берліні (Німеччина).
Європейський патент діє 20 років, також як і національний патент у деяких або у всіх договірних державах. Може видаватися відповідно до міжнародної заявки, поданої відповідно до Договору про патентну кооперацію. (Підписане в 1989 р. 12 державами-членами ЄС угода про патенти Співтовариства дотепер не ратифіковане). ЄПО з 1993 р. укладає з державами-нечленами ЄПО договори про поширення дії європейських патентів на їхній території якщо ці країни мають власне патентне відомство і прийняли закон про охорону інтелектуальної власності.
Основні цілі ЄПО: видача європейських патентів; розширення співробітництва між європейськими державами в області охорони винаходів; посилення патентного захисту завдяки єдиній процедурі видачі патентів. Структура ЄПО: Європейське патентне відомство; адміністративна рада.
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІС) заснована в 1970 р. у ході реалізації Конвенції про створення ВОІС, підписаної в Стокгольмі в 1967 р. Входить у систему ООН як спеціалізовану установу. Місцезнаходження - Женева (Швейцарія).
ВОІС керує об'єднаннями (союзами) держав і договорами в області охорони промислової власності (винаходу, товарні знаки, промислові зразки і моделі):
Паризький союз (Паризька конвенція по охороні промислової власності), 1883;
Мадридський союз (міжнародна реєстрація товарних знаків), 1891;
Гаазький союз (міжнародне депонування промислових зразків і моделей), 1925;
Ніццький союз (Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації товарних знаків), 1957;
Лісабонський союз (охорона даних про походження товару і їхня міжнародна реєстрація), 1958;
Договір про патентну кооперацію (міжнародна подача й експертиза заявок на винаходи), 1970;
Союз міжнародної патентної класифікації, 1971;
Віденський союз (міжнародна реєстрація товарних знаків), 1973...
Основні цілі ВОІС:
охорона інтелектуальної власності в усім світі за допомогою співробітництва між державами і міжнародними організаціями;
розширення адміністративного співробітництва між союзами в області інтелектуальної власності;
ВОІС виконує наступні функції:
висновок нових міжнародних договорів і робота з удосконалювання національного законодавства в області заохочення охорони інтелектуальної власності в усім світі;
надання технічної допомоги країнам, що розвиваються;
збір і поширення інформації;
підтримка при одночасному одержанні прав на винаходи, товарні знаки, промислові зразки або моделі в декількох країнах.
Членом ВОІС може стати будь-як держава, що є членом Паризького або Бернського союзів, або членом ООН або одного зі спеціалізованих установ ООН або запрошене Генеральною асамблеєю ВОІС приєднатися до конвенції про створення ВОІС. Структура ВОІС: 1. Три адміністративних ради: Генеральна асамблея; Конференція; Комітет з координації. 2. Постійний комітет з інформації про промислову власність 3. Міжнародне бюро.