
- •1.Дайте визначення понять «Історичний процес», «політична історія» та поясніть цивілізаційні виміри всесвітнього історичного процесу.
- •2.Охарактеризуйте участь Румунії у російсько – турецькій війні 1977 – 78 років та дайте оцінку політ. Результатам Берлінського конгресу та Сан–Степанській мирній угоді.
- •3.Охарактеризуйте процес формування Антанти та Четвертного союзу.
- •4.Дайте порівняльний аналіз програмам повоєнного устрою світу: «14 пунктів Вільсона», та «Декрет про мир».
- •5.Поясніть причини падіння політичного режиму Ніколая Чаушеску та проблеми постсоціалістичного режиму в Румунії.
- •Повстання комуністів
- •Перші роки комуністичної держави
- •Епоха Георгіу-Деж
- •Епоха Чаушеску
- •Перші роки
- •Важка індустріалізація
- •1980-І роки: нормування та будівництво Народного Палацу
- •Останні роки: посилення контролю над суспільством
- •Крах комуністичного режиму
- •6.Охарактеризуйте процес формування станово – представницьких монархій у Західній Європі в добу Середньовіччя.
- •7.Визначте та проаналізуйте основні тенденції міжнародних відносин кінця 20 – початку 21 століття.
- •8.Поясніть протиріччя та початок розпаду Версальсько-Вашингтонської системи.
- •9.Охарактеризуйте Румуно-Угорські протиріччя у Трансільванії 1848-1914.
- •10.Охарактеризуйте передумови,причини та ідейні течії Реформації.
- •11.Змалюйте політичний портрет Сталіна.
- •Прізвисько
- •Партійна діяльність
- •Жовтневий переворот
- •Громадянська війна та інтервенція в Україну, Білорусь та Польщу
- •До вершини влади
- •Пакт Молотова-Ріббентропа
- •Друга світова війна
- •Повоєнний період
- •12.Дайте оцінку Радянсько-Німецькому пакту про ненапад.
- •13.Історичний портрет Шарля де Голя.
- •14.Історичний портрет Горбачова.
- •15.Охарактеризуйте становище та особливості політичної системи Речі Посполитої.
- •16.Проаналізуйте процес складання імперії Габсбургів до 1768.
- •17.Охарактеризуйте політичний режим Олександра Лукашенка в Білорусії.
- •18.Причини та основна проблема та прогнозовані сценарії розвитку у Косово та Придністров’ї.
- •19.Охарактеризуйте «Новий курс» Франкліна Рузвельта та його наслідки для політичного життя сша.
- •20.Поясніть сутність ельнінізму (Македонський).
- •Виникнення елліністичних держав
- •Розквіт еллінізму
- •Занепад та підкорення Римом
- •21.Охарактеризуйте німецьке суспільство в роки нацистської диктатури.
- •22.Охарактеризуйте причини виникнення, сутність та значення Просвітництва як історичної доби.
- •23.Проаналізуйте вплив Французького Просвітництва на політику Катерини 2 в Російській імперії.
- •24.Охарактеризуйте монархо-фашистський режим Кароля 2 та причини становлення диктатури Антонеску в Румунії.
- •25.Визначте причини, передумови, основне питання, завдання,підсумки та історичне значення вфбр.
- •26.Охарактеризуйте політичний розвиток Північно-Американських колоній 17-18 століття та причини становлення сша.
- •27.Охарактеризуйте режим санації у Польщі.
- •28.Визначте історичні причини та значення «Декларації прав людини та громадянина».
- •29.Поясніть причини утворення: єс, нато, сєато, сєнто, анзюс, овд. Структура та політичні цілі.
- •30.Дайте оцінку Бонапартизму, як специфічному різновиду авторитаризму Нового часу.
- •31.Дайте історичну оцінку битві під Сталінградом, як переломному моменту Другої світової війни.
- •32.Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Наполеона Бонапарта.
- •33.Поясніть причини, форми та зміст «холодної війни».
- •34. Визначте суб’єктивні та об’єктивні сторони концепції «зіткнення цивілізацій» Самюеля Хантінгтона.
- •35. Охаракериуйте внутрішню і зовнішню політику консервативного кабінету в. Черчилля.
- •36. У чому ви вбачаєте причини занепаду демократичного режиму у Веймарській Німеччині.
- •37.Обгрунтуйте вирішальну роль Радянського Союзу у перемозі над нацистською Німеччиною та її союзниками в Другій світовій війні.
- •38.Визначте засадничі принципи політичного курсу Отто Фон Бісмарка.
- •Початок політичної кар'єри Прибічник консерваторів
- •Реальна політика
- •Прем'єр-міністр Пруссії
- •Зовнішня політика
- •Система союзів
- •Внутрішня політика
- •«Винятковий закон проти соціалістів» та захисні мита
- •Соціальна допомога
- •Закон про медичне страхування 1883 р.
- •Закон про страхування від нещасних випдаків 1884 р.
- •Закон про пенсійне страхування та від інвалідності 1889 р.
- •Протекціонізм та націоналізм як інструменти внутрішньої політики
- •Після відставки
- •39.Охарактеризуйте основні положення Паризької конвенції
- •40.Дайте оцінку політичній діяльності Олександра Кузи в Румунії.
- •41.Поясніть утворення оон, її завдання та напрями діяльності.
- •42.Охарактеризуйте польський національно – визвольний рух (1815р., 1848р., 1863-64рр)
- •43.Визначте передумови, причини та особливості становлення фашизму в Румунії.
- •44.Поясніть причини виникнення та сутність явищ глобалізації.
- •45.Дайте оцінку неоконсерватистській моделі суспільних відносин у 80-х роках 20 століття у Великобританії та проаналізуйте основні напрями соціальної політики урядів Маргарет Тетчер.
- •46.Дайте оцінку неоліберальній моделі суспільних відносин у країнах Західної Європи та Північної Америки 1950-1970 років .
- •47.Охарактеризуйте Чеське та Словацьке національне відродження та дайте оцінку революційним подіям 1848-49 років.
- •48.Поясніть передумови, причини та засади східної політики уряду Віллі Бранта та охарактеризуйте політичну боротьбу навколо Східного питання.
- •49.Поясніть причини, сутність та наслідки соціально-політичних криз 1953-68 років у Польщі, Угорщині та Чехословачинні.
- •50.Причини виникнення, передумови, ідеологія, історичне значення Декабристського руху.
- •51.Дайте порівняльний аналіз конституційним документів Декабристів.
- •52.Причини скликання, політична боротьба та рішення Віденського конгресу.
- •53. Охарактеризуйте політичний розвиток Югославії у 80-х рр. 20 ст. І вкажіть основні ознаки кризи федерації
- •Риси югославської моделі соціалізму
- •Причини розпаду Югославії
- •Війни на теренах колишньої Югославії
- •Підсумки
- •54.Дайте аналіз програми та охарактеризуйте політику нових рубежів Дж.Кенеді у сша.
- •55.Охарактеризуйте зовнішну політику Румунії у 1991-1997 роках.
- •56.Розкрийте суть суспільних перетворень у Польщі у 90-х роках 20 століття(від солідарності).
- •57.Розкрийте причини та характер дезінтеграції Чехословацької Федеративної Республіки на початку 90-х років 20 століття.
- •58.Охарактеризуйте режими народної демократії в країнах Східної Європи.
- •59.Розкрийте сутність проблеми полілінійності та цивілізаційної дискретності культурно-політичного процесу.(перша лекція).
- •60.Охарактеризуйте політико-правові принципи організації протекторату Олівера Кромвеля.
- •61.Охарактеризуйте процес становлення, сутність, характерні риси та ідеологію абсолютизму в Росії (Петро 1 Микола 2).
- •62.Причини виникнення фашизму, ідеологію та специфіку фашистських рухів: Італії, Франції, Іспанії, Англії,Білорусії, Румунії, Скандинавських державах. Термін «колабораціонізм»
- •63.Охарактеризуйте трансформацію Європейської державності від станової монархії до абсолютизму.
- •64.Поясніть сутність політичного умиротворення держав Західної Європи у 20 роки 20 століття (Мюнхенська угода).
- •65.Охарактеризуйте причини, механізми та геополітичні наслідки розширення нато на Схід.
- •66.Охарактеризуйте причини, особливості, політичні цілі, інструменти боротьби та соціально-політичні наслідки громадянської війни та іноземної інтервенції в Росії(1917).
- •67.Визначте геополітичні зміни у Східній Європі після Першої світової війни (на підставі аналізу Сен –Жерменської, Тріанонської, Нейської мирних угод).
- •68.Визначте місце теорії надлюдського походження імператорської влади та ойкуменічної ідеї всесвітньої монархій у політичній історії Візантії.
- •68.Охарактеризуйте причини, повноваження учасників, наслідки створення «Вишеградської четвірки».
- •69..Дайте оцінку подіям лютого-жовтня 1917 року в Росії.
- •70. Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику урядів д.Ллойд-Джорджа в Англії
- •72. Визначте загальні риси та специфіку просвітницького абсолютизму в Австрійській імперії
- •72. Поясніть причини виникнення, мету і наслідки дисидентського і правозахисного рухів в срср
- •73. Поясніть процес формування та занепаду стародавньосхідної деспотії як форми правління
- •74. Поясніть сутність поняття «Рах Romanа» та визначте характерні риси даного явища в історії Стародавнього світу.
- •76.Поясніть в чому полягала антирадянська спрямованість зовнішньої політики адміністрації р.Рейгана у сша
- •76. Дайте оцінку соціал-демократичній моделі суспільних відносин у скандинавських країнах (скандинавський соціалізм)
- •78. Зробіть порівняльний аналіз змісту Північноатлантичного (4 квітня 1949 р.) та Варшавського (14 травня 1955 р.) договорів
- •78. Охарактеризуйте трансформацію політичної системи Румунії в умовах проведення реформ у 20-30-х роках хх ст.
- •79. Охарактеризуйте політичні підсумки Другої світової війни
- •80. Проаналізуйте сутність еволюції парламентської системи у Польщі впродовж 1920-1939 рр.
- •81. Які цілі переслідували країни-переможниці на Паризькій мирній конференції, з яких питань між ними виникали суперечки ?
- •83. Дайте аналіз діяльності право радикальних партій Румунії у політичному житті країни у 20-30-і рр. Хх ст.
- •84.Охарактеризуйте процес формування Спільного ринку та інституційної системи Європейського співтовариства
- •85. Проаналізуйте передумови, причини, програмні засади та історичне значення чартистського руху в Англії
- •86.Поясніть систему організації влади та політичні боротьбу в Якобінському блоці
- •87. Дайте порівняльний аналіз політичних інститутів і процесів Четвертої і п’ятої республік у Франції.
- •88.Визначте причини, сутність та значення демократичних революцій у державах Центральної і Східної Європи на рубежі 80-90-х років хх ст.
- •89. Поясніть вплив політичних ідей та інститутів античності на політичні інститути та процеси сучасності
- •90.Визначте передумови,причини,перебіг та результати революцій 1848-1849 рр. У Молдові та Волощині
34. Визначте суб’єктивні та об’єктивні сторони концепції «зіткнення цивілізацій» Самюеля Хантінгтона.
Концепція "зіткнення цивілізацій" С.Хантінгтона. Теорія міжнародних відносин як розділ сучасної політичної науки сформувалася і розвивалася в умовах біполярного світу. Це не могло не відбитися на концептуальних підходах і проблематиці міжнародно-політичних досліджень. Всі значні прогнози розвитку міжнародних відношень припускали збереження й у майбутньому приблизно тієї ж ситуації, що існувала чотири десятиліття після закінчення другої світової війни. Хоча деякі політологи пророкували можливість змін у системі міжнародних відносин, її еволюцію убік багатополярності, але і вони виходили з того, що обидві наддержави - СРСР і США - як і раніше будуть грати найважливішу роль.
Реальні зрушення у світовій політиці виявилися наскільки радикальними, настільки і несподіваними для більшості дослідників міжнародних відносин. В один момент розсипалися багато теоретичних концепцій, що здавалися непорушними. Політична картина світу змінюється настільки стрімко, що наукова думка не завжди за нею встигає. Серед політологів спостерігається, з одного боку, деяка розгубленість, а, з іншого боку, прагнення хоч якось пояснити нові світові реалії і спрогнозувати динаміку подальших змін у світі.
Одна з перших спроб дати теоретичне обгрунтування пов'язаних із закінченням "холодної війни" змін була розпочата ще на рубежі 80-90-х років американським вченим і дипломатом Френсісом Фукуямою. У своїй голосній роботі "Кінець історії" він висунув тезу про повне вирішення конфлікту двох ідеологій -ліберальної демократії і комунізму, який лежав в основі "холодної війни". Комунізм потерпів поразку, і відкрилися перспективи для торжества принципів ліберальної демократії в усьому світі. Отже, на думку політолога, наступив "кінець історії", тобто стан безконфліктності. Точка зору Фукуями зазнала критики як ідеалістична і спрощена.
Більш серйозну дискусію викликала опублікована в 1993 році стаття авторитетного сучасного політолога С.Хантінгтона "Зіткнення цивілізацій?". Вчений визначає цивілізації як соціокультурні спільноти самого вищого рангу і як самий широкий рівень культурної ідентичності людей. Для кожної цивілізації характерно наявність деяких об'єктивних ознак: спільність історії, релігії, мови, звичаїв, особливостей функціонування соціальних інститутів, а також суб'єктивної самоідентифікації людини. Спираючись на роботи А.Тойнбі й інших дослідників, С. Хантингтон виділяє вісім цивілізації: західно-християнську, православно-християнську, ісламську, конфуціанську, латиноамериканську, індуїстську, японську й африканську. З його точки зору, цивілізаційний фактор у міжнародних відносинах буде постійно посилюватися. Цей висновок обгрунтовує в такий спосіб. По-перше, відмінності між цивілізаціями, основу яких складають релігії, найбільше суттєві, ці відмінності складалися сторіччями і вони сильніші, ніж між політичними режимами. По-друге, посилюється взаємодія між народами різної цивілізаційної приналежності, що веде як до зростання цивілізаційної самосвідомості, так і до розуміння відмінностей між цивілізаціями і спільністю в рамках своєї цивілізації. По-третє, зростає роль релігії, причому остання виявляється нерідко вирішальною щодо пояснення цивілізаційних коренів. По-п'яте, культурні відмінності менше піддаються змінам, ніж економічні і політичні, і, отже, менше сприяють компромісним розв'язанням. По-шосте, політолог відзначає посилення економічного регіоналізму, нерозривно пов'язаного з цивілізаційним чинником - культурно-релігійна схожість лежить в основі багатьох економічних організації й інтеграційних угруповань.
Вплив цивілізаційного чинника на світову політику після закінчення "холодної війни" С.Хантингтон бачить і в появі синдрому "братерських країн". Цей синдром полягає в орієнтації держав у взаємовідносинах між собою вже не на спільність ідеології і політичної системи, а на цивілізаційну близькість. Крім того, як приклад реальності цивілізаційних відмінностей він указує на те, що основні конфлікти останньих років відбуваються на лініях розламу між цивілізаціями -- там, де проходить межа зіткнення цивілізаційних полів (Балкани, Кавказ, Ближній Схід).
Прогнозуючи майбутнє, С.Хантингтон приходить до висновку про неминучість конфлікту між західною і незахідними цивілізаціями, причому головну небезпеку для Заходу може представляти конфуціансько-ісламський блок -гіпотетична коаліція Китаю з Іраном і поруч арабських і інших ісламських держав. Політолог пропонує заходи, які, на його думку, повинні зміцнити Захід перед новою навислою над ним небезпекою. Серед іншого він закликає звернути увагу на так звані "розколоті країни", де уряди мають прозахідну орієнтацію, але традиції, культура й історія цих країн нічого загального з Заходом не мають. До таких країн С.Хантингтон відносить Туреччину, Мексику і Росію. Від зовнішньополітичної орієнтації останньої в значній мірі буде залежати характер міжнародних відносин доступного для огляду майбутнього, тому інтереси Заходу потребують розширення, підтримки і співробітництва з Росією.