30.Дайте оцінку Бонапартизму, як специфічному різновиду авторитаризму Нового часу.

http://referaty.net.ua/referaty/referat_62963.html

Бонапартизм (від прізвища французького імператора Наполеона І Бонапарта) — різновид авторитаризму, сильна, одноосібна диктаторська влада, яка, однак, здобула підтримку народу (наприклад, через плебісцит) і закріплення в державному законодавстві.

Специфічним різновидом авторитаризму Нового часу став Бонапартизм. Він виник шляхом синтезу двох основних принципів демократичної революції – народного суверенітету (загальне виборче право як вираз ідеї рівності) і представництва (як вираз свободи, представленої можливістю делегування владних повноважень від народу – парламенту і від останнього одній особі). Так з*явився феномен подвійної легітимності влади в перехідний період: народної легітимності, що виникає з демократичного принципу, і династичної, що має тенденцію до обгрунтування з позицій священного права. Даний тип авторитаризму, що поєднує нову, демократичну легітимність із збереженням старої необмеженої одноосібної влади, виявився тією моделлю, яка згодом неодноразово реалізувалася в ході соціальних революцій Нового і Новітнього часу. На всіх етапах соціального протистояння вирішальна підтримка подібним режимам булла подана з боку величезної мовчазної більшості – середнього классу. Тенденція до посилення адміністративної централізації в епохи криз стає умовою збереження спадкоємності розвитку у напрямі демократії. Демократія не є абсолютною формою політичного розвитку, будучи процессом переходом від авторитаризму до суспільства рівних можливостей.

31.Дайте історичну оцінку битві під Сталінградом, як переломному моменту Другої світової війни.

Сталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943) — битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Великої Вітчизняної війни. Битва була одним з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі була переломним моментом у ході воєнних дій, після яких німецькі війська втратили стратегічну ініціативу.

Сталінградська битва поділяється на два періоди: наступ німецьких військ (з 23 серпня по 18 листопада 1942 року), і контрнаступ радянських військ (з 19 листопада 1942 року по 2 лютого 1943 року).

Значення: Г. К. Жуков пише у своїй книзі: "Перемога наших військ під Сталінградом ознаменувала собою початок корінного перелому у війні на користь Радянського Союзу і початок масового вигнання ворожих військ з нашої території. З цього часу і до самого закінчення війни радянське командування повністю опанувало стратегічною ініціативою. " З такою оцінкою не можна не погодитися. Якщо припустити, що не було перемоги під Сталінградом, то стає ясно, що німці закріпилися би на Кавказі, в Поволжі, зробили б новий наступ на Москву, і війна затяглася б на довгі роки, повні поневірянь і страждань нашого народу, Побачивши нашу поразку, союзники навряд чи залишилися з нами. Вони і так зволікали з відкриттям другого фронту в Європі, спостерігаючи за перебігом подій, і чекаючи хто виявиться сильнішим - ми чи німці. Можливо, що Німеччина досягла б світового панування, як мріяв Гітлер, але цього не сталося. Після Сталінградської битви всі зрозуміли, що настав поворот, і сумніви в нашій силі зникли. Ми почали новий наступальний етап у війні, що призвела до перемоги над фашистською Німеччиною. Цей перелом відбувся після Сталінграда. Що значила битва на Волзі для німців, пише генерал-лейтенант Всетфаль: "Поразка під Сталінградом повалило в жах, як німецький народ, так і його армію. Ніколи раніше за всю історію Німеччини не було такого випадку страшної загибелі такої кількості військ ". Після ліквідації оточеного угруповання німецьких військ під Сталінградом, фашисти самі в паніці тікали з Кавказу, боячись нового "котла". Радянські війська, розвиваючи зимовий наступ на захід, зайняли Ростов, Новочеркаськ, Курськ, Харків і ряд інших важливих районів. Загальна оперативно-стратегічна обстановка для противника різко погіршилася на всьому радянсько-німецькому фронті. Окремі зарубіжні історики перекручують факти, коли стверджують, що перемога під Сталінградом була досягнута не військовим мистецтвом, а нашим переважною перевагу в силах і засобах. Оцінюючи значення Сталінградської битви, маршал А. М. Василевський пише у своїй книзі "Справа всього життя": "Скільки б не старалися сучасні буржуазні фальсифікатори у зловмисному спотворенні історії, їм не вдасться витравити з витравити зі свідомості людства величі Сталінградської перемоги. І для нашого, і для майбутніх поколінь назавжди залишиться безперечним те, що після поразки під Сталінградом гітлерівська кліка незважаючи на всі зусилля, не змогла відновити колишню працездатність своєї армії, опинилася в смузі глибокого військово-політичної кризи. Сталінградську битву по праву визначають як найбільше військово-політична подія всієї другої світової війни ".

До цього можна додати думку американського президента США Франкліна Рузвельта, висловлену в грамоті, подарованої Сталінграда після битви: "Від імені народу Сполучених Штатів Америки я вручаю цю грамоту Сталінграда, щоб відзначити наше захоплення його доблесними захисниками, хоробрість, сила духу і самовідданість яких під час ?? сади з 13 вересня 19442 року по 31 січня 1943 будуть вічно надихати серця всіх вільних людей. Їх славна перемога зупинила хвилю навали і стала поворотним пунктом війни союзних націй проти сил агресії ".

Про героїчну битві дізнався весь світ. Ось її підсумки: 1. Під впливом Сталінградської битви відбулися великі зміни в міжнародній обстановці. Світ зрозумів, що відбувся корінний перелом в ході другої світової війни, що військовий потенціал Радянського Союзу настільки великий, що він здатний на війну до переможного кінця. 2. Поразка вермахту під Сталінградом прискорило розпад гітлерівської коаліції: з неї вийшла Італія, на цьому шляху були Угорщина, Румунія та інші союзники Німеччини. 3. Загибель добірних військ під Сталінградом викликала занепад морального духу населення Німеччини. За 200 днів битви на Волзі втрати супротивника вбитими, пораненими і полоненими склали 1,5 мил. чоловік. У країні було оголошено триденний траур. Все більше німців стали думати, що фашисти ведуть їх до загибелі. 4. Перемога на Волзі викликала піднесення національно-освобо-дітельного руху в країнах, поневолених фашистами. В Югославії, Чехословаччині, Польщі наростала боротьба проти окупантів. 5. У Радянському Союзі розгром німців під Сталінградом зміцнив віру народу в перемогу, надав сили для життя в ім'я допомоги фронту, подав надію на закінчення війни. 6. Битва на Волзі показала високий рівень військової майстерності і тактичного мистецтва Червоної Армії і її командування, безмежний героїзм і стійкість її бійців, відданих Батьківщині і народу. 7. Після Сталінградської битви почався новий етап війни. На всіх фронтах йшло наступ наших військ на захід, звільнення окупованих територій Радянського Союзу та країн Європи від фашистських загарбників. Результат війни був вирішений в нашу користь.

Висновок. На закінчення проведеної роботи я можу сказати, що дізнався багато нового і цікавого для себе про війну зі спогадів таких видатних полководців як Г. К. Жуков, К. К. Рокоссовський, В. І. Чуйков та ін Дізнався який, була військова техніка в той час, яким мужністю відрізнялися наші солдати і командири, як багато їх загинуло. Я отримав своє уявлення про війну, розібрався у подіях під Сталінградом, дізнався, що означали відступу, оборона і наступу.

Про другу світову війну написано багато книг різного роду, проаналізовані всі операції, дані оцінки. Що стосується значення Сталінградської битви, то всі сходяться на думці, що це був перелом у війні, поворотний момент.