
- •Основна література
- •Допоміжна література.
- •Запитання для семінару.
- •Практичні роботи.
- •Допоміжна література.
- •Запитання для семінару
- •Практичні роботи.
- •Основна література.
- •Допоміжна література
- •Запитання для семінару.
- •Основна література
- •Допоміжна література.
- •Географічний мінімум.
- •Основна література.
- •Географічний мінімум.
- •Основна література.
- •Допоміжна література.
Практичні роботи.
Виконати карту "Тектонічні структури земної кори".
Виконати карту "Географічні пояси".
Основна література.
1. Геренчук К.И. и др. Общее землеведение. М.: Высш. шк., 1988, с. 42–92.
2. Григорьев А.А. Закономерности строения и развития географической среды. М., 1966, 382с.
Колесник С.В. Общие географические закономерности Земли. М. Мысль, 1970.
Ковда В.А., Розанов Б.Г. Почвоведение. Ч.1 и 2. М., 1988, 400 с.
Мархинин Е.К. Вулканы и жизнь. М. 1980, 196 с.
Мильков Ф.Н. Физическая география: учение о ландшафте и географическая зональность. Воронеж. 1986, 328 с.
Мильков Ф. Н. Общее землеведение. М.: Высш. шк., 1990, с. 65–140.
Географический атлас для учителей средней школы. М., 1980. с. 33–34., 36–46.
Физико – географический атлас мира. М., 1964.
Физическая география материков и океанов (Под. ред. А.М. Рябчикова. М.: Высш. шк., 1988, с.11–42, 62–66.
Власова Т.В. Физическая география материков и океанов. М., 1989.
Допоміжна література.
Григорьев А.А. Типы географической среды. М., 1970, 468 с.
Докучаев В.В. К учению о зонах природы. Соч. Т. :. М., 1951, с. 398 – 414.
Козловский Е.А. Новое о строении земной коры. М., 1988, 48 с.
Котляков В.М. Снег и лед в природе Земли. М., 1986, 160 с.
Нейбургер М., Эдингер Е., Боннер У. Познание окружающей нас атмосферы. (Пер. с англ. М., 1985, 224 с.
Шмитхюзен И. Общая география растительности./Пер. с нем. М., 1966, 310.с.
Шолпо В.Н. Структура земли: упорядоченность или беспорядок? М., 1986, 159 с.
Додатки
Типологічний (зональний ряд): геосфера (географічна оболонка) – географічний пояс (з виділенням його частин на континентах і океанах – сектор (спектр зон) – зона на рівнинах і висотний пояс в горах – підзона –ландшафт
Індивідуально-регіональний (азональний ряд): геосфера (географічна оболонка) – материки і океани – субконтинент або група фізико-географічних країн (виділяються з врахуванням геотектур і секторної специфіки) – фізико-географічна країна(складна морфоструктура з специфічною географічною зональністю) – зона в межах країни- провінція (в горах область) – фізико-географічний район – ландшафт. (Рябчиков А.М. и др.., 1988, с.64)
Географічні пояси і зони (Рябчиков А.М. и др.. 1988, с. 27)
Пояси |
Зони |
|
Полярний (арктичний) |
1.Арктичні пустелі |
|
2. Арктичні тундри |
||
Субполярний (субарктичний) |
3. Тундра |
|
4. Лісотундра і рідколісся |
||
Помірний |
Бореальні підпояси |
5. Приокеанічні луки і рідколісся |
6. Тайги |
||
Суббореальні підпояси |
7. Мішані ліси |
|
8. Широколистяні ліси |
||
9. Лісостепів і прерій |
||
10. Степів |
||
11.Напівпустель |
||
|
||
Субтропічний |
|
|
|
||
|
||
|
||
|
||
|
||
|
||
|
||
|
||
Тропічний |
|
|
|
||
|
||
|
||
|
||
Субекваторіальний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Екваторіальний |
|
|
|
Характеристика природних зон і основних підзон на материках (по Е.И. Лукашовой і А.М.Рябчикову). – с. 34-35
Географічні пояси |
Зони і основні підзони |
Радіаційний баланс КДж/(см2·рік) |
Продуктивне зволоження, мм/рік |
Продуктивність фіто маси ц/га |
Споживання хімічних елементів рослинами, кг/(га·рік) |
Тип висотноїї поясності. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Арктичні |
1. Арктичні пустелі |
29,4 |
110 |
7 |
40 |
Холодно-пустельний |
Субарктичний |
2. Тундри |
63 |
240 |
25 |
110 |
Тундрово-холодно-пустельний |
3.Лісотундри |
92,4 |
300 |
35 |
160 |
Пустельний |
|
Помірний |
4. Тайги |
126 |
370 |
70 |
200-300 |
Лісотундровий |
5. Мішаних лісів |
155,4 |
450 |
100 |
400 |
Лісо-гірськососновий |
|
6.Широколистяних лісів |
189 |
540 |
120 |
500-600 |
Лісо-лучний |
|
7.Гемігелеї |
||||||
8.Лісостеп |
184,8 |
380 |
110 |
500 |
||
8а. Прерії |
218,4 |
500 |
140 |
600 |
||
9. Степи |
193,2 |
300 |
90 |
450 |
||
10, Напівпустелі |
193,2 |
200 |
50 |
350 |
||
210 |
||||||
11. Пустелі |
193,2 |
100 |
30 |
150 |
Лісостеповий |
|
Субтропічний |
12. Гемігелеї |
210 |
850 |
240 |
1200 |
Лісо-лучний |
13. Середземноморські ліси і чагарники |
210 |
500 |
160 |
750 |
||
231 |
|
|
|
|||
14. Мусонні і мішані ліси |
231 |
700 |
200 |
1000 |
Лісо-степовий |
|
15. Савани, прерії і чагарники |
231 |
400 |
100 |
500 |
Рідколісно-степовий |
|
15а. Прерії |
218,4 |
500 |
140 |
600 |
||
16. Степи |
218,4 |
300 |
90 |
450 |
||
17. Напівпустелі |
210 |
200 |
40 |
250 |
||
|
294 |
|||||
18. Пустелі |
210 |
100 |
20 |
100 |
Пустельно-чагарниковий |
|
Тропічний |
19.Тропічні вологі ліси |
294 |
1000 |
350 |
1800 |
Лісо-лучний |
19а Постійні вологі навітрені ліси |
||||||
19б. Сезонно-вологі ліси |
||||||
20. Савани, рідколісся і чагарники |
273 |
500 |
150 |
750 |
Рідколісно-степовий |
|
20а Лісо-савани |
||||||
20б. Рідколісся і чагарники |
252 |
350 |
100 |
500 |
||
273 |
||||||
21. Напівпустелі |
210 |
200 |
40 |
250 |
||
294 |
||||||
22. Пустині |
210 |
100 |
20 |
100 |
||
Субекваторіальний |
23. Мусонні ліси |
|
|
|
|
Лісо-лучний |
23а. Постійно вологі ліси |
315 |
1200 |
380 |
1900 |
||
23б. Сезонні вологі ліси |
294 |
900 |
320 |
1600 |
||
24. Савани, рідколісся і чагарники |
315 |
650 |
120 |
600 |
Лісостеповий |
|
24а. Вологі високо травні савани і саванні ліси |
315 |
950 |
120 |
1100 |
||
24 б. Сухі савани і рідколісся |
302,4 |
400 |
70 |
320 |
||
24в. Опустинені савани і чагарники |
302,4 |
400 |
70 |
320 |
||
Екваторіальний |
25. Вологі вічнозелені ліси або гілеї |
306,6 |
140 |
400 |
2000 |
Гілейно-парамосовий |
25а. Постійно вологі ліси |
||||||
25б. Листопадно-вічнозелені ліси |
Семінарське заняття № 3.
Тема. ЛЮДИНА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ.
Мета семінару. Показати місце і роль людини у природі нашої планети, показати тенденції змін природи материків та океанів у процесі історичного розвитку людських цивілізацій. Особливу увагу звернути на просторові аспекти диференціації вияву впливів людини на природу материків та океанів. Для цього виконати аналіз основних рис поширення типів антропогенних модифікацій ландшафтів на материках.