иКурс "Фізична географія материків і океанів" (ФГМО) належить до основних дисциплін, що входять у програму навчання студентів усіх географічних спеціальностей. Викладання курсу проходить на другому і третьому році навчання. Він складається з трьох основних частин: 1) вступна частина і фізична географія океанів; 2) фізична географія південних материків (Африка, Південна Америка, Австралія і Антарктида); 3) фізична географія північних материків (Євразія і Північні Америка).

Методичні вказівки до вступного курсу з фізичної географії материків і океанів необхідні для поглибленого засвоєння знань і вмінь, яких набувають студенти географічного факультету у процесі його вивчення. Після засвоєння на першому році навчання основних дисциплін (фізики з основами геофізики, хімії сфер Землі, основ геології, географії грунтів з основами грунтознавства, топографії тощо) і, особливо, курсу "Вступ до фізичної географії" студенти другого курсу підготовлені до вивчення вищеназваного курсу. Одночасно з курсом ФГМО в третьому семестрі починається вивчення цілого ряду інших курсів: "Геоморфологія", "Метеорологія і кліматологія", "Загальна гідрологія", Ландшафтознавство",

та інші. Вони дають студентам спеціалізовані та інтегровані знання, які можна залучати для проведення семінарських і практичних робіт з курсу "Фізична географія материків та океанів".

Методичні вказівки допоможуть студентам у підготовці семінарських і практичних робіт, сприятимуть поглибленню знань із вступної частини базового курсу. Програма третього семестру вимагає виконання студентами семінарських і практичних завдань, які логічно пов'язані між собою і вимагають творчого підходу до до їх виконання.

Семінарське заняття № 1.

Тема. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА, ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ, ЇХ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК.

Мета семінару. В процесі підготовки до нього необхідно звернути особливу увагу на повторення тієї частини курсу "Вступ до фізичної географії", де висвітлюються різні підходи до тлумачення поняття "географічна оболонка", а також дискусійні моменти у трактуванні її верхньої і нижньої межі. Особливу увагу необхідно звернути на одну з головних особливостей географічної оболонки – її цілісність, взаємозв'язок і взаємозалежність основних компонентів, питання про її походження та розвиток.

Географічна оболонка утворилась у процесі складної взаємодії потоків речовини та енергії під впливом основних факторів, що їх визначають і направляють. Ця взаємодія створила основні риси диференціації природи материків та океанів, визначила основний напрям і етапи формування. Після опрацювання різних літературних джерел та аудиторних занять, студенти повинні розуміти основні проблеми, поставлені у семінарі, вміти самостійно аналізувати різноманітну інформацію та вести дискусію.

Запитання для семінару.

1. Властивості географічної оболонки.

1.1. Що таке географічна оболонка Землі ?

1.2. Які синонімічні терміни вживають до поняття "географічна оболонка", хто їх запропонував?.

1.3. Просторова структура географічної оболонки.

1.4. Проблеми верхньої та нижньої межі географічної оболонки (за А. Григор'євим, Д. Армандом, С. Калесником, М. Мільковим).

1.5. Своєрідність географічної оболонки в порівнянні з іншими оболонками.

1.6. Сутність цілісності географічної оболонки та приклади, що її підтверджують.

1.7. Що лежить в основі цілісності географічної оболонки ?

1.8. Форми прояву речовинно–енергетичного обміну в географічній оболонці.

1.9. Основні закони географічної оболонки.

а) закон зональності в географічній оболонці;

б) закон ритмічності в географічній оболонці;

в) закон асиметрії в географічній оболонці.

2. Енергія в географічній оболонці.

2.1. Джерела енергії в географічній оболонці.

2.2. Форми трансформації первинної енергії в географічній оболонці.

2.3. Форми виявлення енергії земних надр (ендогенної енергії)

а) енергія гравітаційної диференціації і ущільнення речовини;

б) радіогенна енергія;

в) землетруси та вулканізм.

2.4. Енергія орбітального і осьового руху Землі та її наслідки для географічної оболонки.

2.5. Форми екзогенної енергії в географічній оболонці.

2.6. Сонячна енергія та її роль в географічній оболонці.

2.7. Взаємодія зовнішньої і внутрішньої енергії Землі та її наслідки для географічної оболонки.

3. Планетарно – космічні фактори в формуванні географічної оболонки та природи материків і океанів.

3.1. Рух Землі навколо Сонця і його вплив на процеси в географічній оболонці та формування природи материків і океанів.

3.2. Форма і розміри Землі, їх значення у формуванні географічної оболонки.

3.3. Супутник Землі – Місяць. Його роль у процесах, що відбуваються у географічній оболонці.

3.4. Маса Землі і її вплив на формування географічної оболонки.

3.5. Внутрішня будова Землі. ЇЇ відображення у розподілі материків та океанів.

3.6. Рух Землі навколо своєї осі і його вплив на процеси в географічній оболонці.

3.7. Нахил осі Землі до площини обертання та його вплив на процеси в природі материків і океанів.

3.8. Вік Землі і географічної оболонки.

3.9. Загальні наслідки дії планетарно–космічних факторів у географічній оболонці та диференціації природи материків і океанів.

4. Розвиток географічної оболонки та природи материків і океанів.

4.1. Основні теорії про походження Землі і географічної оболонки.

4.2. Що таке "розвиток" природи материків і океанів?

4.3. Джерела розвитку природи материків та океанів.

4.4. Етапи розвитку природи материків та океанів. Геохронологічна школа.

4.5. Тектоніко–магматичні епохи та їх вплив на формування природи материків і океанів.

4.6. Гіпотези про походження материків і океанів:

а) гіпотези про первинність океанічної кори;

б) пульсаційна гіпотеза;

в) теорія тектоніки літосферних плит.

4.7. Розвиток природи материків та океанів у криптозої.

4.8. Розвиток природи материків та океанів у палеозої.

4.9. Розвиток природи материків та океанів у мезозої.

4.10. Розвиток природи материків та океанів у кайнозої.

4.11. Зледеніння, його вплив на природу материків і океанів.

4.12. Природа материків та океанів у четвертинний період.

Основна література

1. Геренчук К.І. Основні проблеми фізичної географії. К.: Вища шк. 1969. с. 18 –28, 50 – 54.

2. Геренчук К.И., Боков В.А., Черванев Н.И. Общее землеведение. М. Высш. шк., 1984, с. 28 – 57, 42 – 43, 97 – 98, 107 – 111, 171 – 196.

3. Калесник С.В. Общие географические закономерности Земли. М.: Мисль. 1970, 284 с.

4. Калесник С.В. Основи общего землеведения. М. 1955, 472 с.

5. Медина І.С. Основи загального землезнавства. К.: Вища шк., 1984.

6. Мильков Ф.Н. Общеее землеведение. М. Высш. шк., 1990. с. 20 – 65.

7. Мильков Ф.Н. Физическая география: современное состояние, закономерности, проблемы. Воронеж. 1986, 328 с.

8. Муратов М.В. Происхождение материков и океанических впадин. М. 1975. 176 с.

9. Резанов И.А. Эволюция земной коры. М., 1985, 144с.

10. Географический атлас для учителей средней школы. М. 1980, с. 14 – 15.

11. Федорищак Р.П. Загальне землезнавство. К. Вища шк. 1995, 223 с.

12. Физическая география материков и океанов. Под. ред. А.М. Рябчикова. М. Высш. шк., 1988, с. 6 – 11, 40 – 47.

13. Четырехязычный энциклопедический словарь терминов по физической географии. М.: Сов. энциклопедия, 1980, 703 с.

Допоміжна література.

1. Єрмолаев М.М. Введение в физическую географию. Л., 1975, 260 с.

2. Забелин И.М. Физическая география в современном естетствознании. М. 1978, 335 с.

3. Мильков Ф.Н. Ландшафтная сфера Земли. М., 1970, 207 с.

4. Рудич Е.М. Движущиеся материки и эволюция океанического ложа. М., 1983, 272 с.

5. История Земли // Курьер ЮНЕСКО, 1986, № 8, с. 3 – 39.

6. Ранняя история Земли. /Под ред. Б. Циндми. М. 1980, 620 с.

Додатки

Великі літосферні плити. 1. Євроазіатська. 2. Східноазіатська включно з Малайсьуим архіпелагом. 3. Африканська. 4.Аравійська. 5. Індоавстралійська. 6. Тихоокеанська. 7.Північно-Американська (включно з північним сходом Азії). 8. Південноамериканська.9. Антарктична.

Семінарське заняття № 2.Тема. ГЛОБАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІВ, ЗОНАЛЬНІСТЬ І АЗОНАЛЬНІСТЬ.

Мета семінару. Розкрити місце і роль факторів диференціації природи материків та океанів. Визначити глобальні закономірності просторової диференціації кожної з геосфер у природі материків та океанів. Вияснити сутність екстремальних значень у природі материків та океанів, розкрити глобальні риси просторової структури, її зональні і азональні особливості. Особливу увагу необхідно звернути на схеми ідеального континенту та вертикальної поясності океанічного і континентального секторів.

Запитання для семінару.

1. Загальні риси організації географічної оболонки.

1.1. Структурні рівні географічної оболонки.

1.2. Вертикальна (ярусна) структура географічної оболонки (геосферний структурний рівень).

1.2.1. Атмосфера. Основні риси речовинного і компонентного складу; процеси, які відбуваються в атмосфері, їх вплив на диференціацію природи материків та океанів.

1.2.2. Гідросфера. Основні риси речовинного і компонентного складу; процеси, які відбуваються в гідросфері, їх вплив на диференціацію природи материків та океанів.

1.2.3. Кріосфера: Основні риси речовинного і компонентного складу; процеси, які відбуваються в кріосфері, їх вплив на диференціацію природи материків та океанів.

1.2.4. Літосфера. Основні риси речовинного і компонентного складу, процеси, які відбуваються в літосфері, їх вплив на диференціацію природи материків та океанів.

1.2.5. Кора вивітрювання. Основні риси речовинного і компонентного складу, процеси, які відбуваються в корі вивітрювання, їх вплив на природу материків та океанів.

1.2.6. Грунтовий покрив. Основні риси речовинного і компонентного складу, процеси, які відбуваються в грунтовому покриві, їх вплив на природу материків та океанів.

1.2.7. Біосфера. Основні риси речовинного і компонентного складу, процеси, які відбуваються в біосфері, їх вплив на диференціацію природи материків та океанів.

II. Азональність у диференціації природи материків та океанів.

II.1. Основні закономірності розміщення материків.

II.2. Поділ земної кори на літосферні плити.

II.3. Співвідношення між площами рівнин та площами гірських областей на материках. Від чого воно залежить?

II.4 Фізико – географічне районування за азональними факторами.

II.4.1. Що лежить в основі поділу на сушу і океан?

II.4.2. Що лежить в основі поділу на рівнинні і гірські області?

II.4.3. Що лежить в основі виділення фізико–географічних одиниць районування?

III. Зональність у диференціації природи материків та океанів.

III.1. Закон зональності В.В. Докучаєва.

III.2. Фактори зональності

III.3. Наслідки зональності:

а) поясність радіаційного режиму;

б) поясність температурного режиму;

в) поясність атмосферного тиску, вітрів і атмосферних опадів;

г) поясність грунтового покриву;

д) зональність розподілу біомаси.

III.4. Зональні структури в диференціації природи материків та океанів:

а) типи кліматів;

б) типи грунтів.

в) типи рослинності.

III.5. Періодичний закон географічної зональності А.А. Григор'єва і М.І. Будико/

IV. Географічні пояси.

IV.1. Структура географічних поясів.

IV.2. Розподіл географічних поясів.

V. Планетарна модель зональності.

V.1. Схема ідеального континенту.

V.2. Вертикальна зональність:

а) фактори вертикальної зональност

б) структура вертикальної зональності.