Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект правлений 02_2013 Галайчук.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
10.99 Mб
Скачать
  1. Коротка історична довідка про розвиток двигунів

  2. Основні параметри автомобільних двигунів

  3. Класифікація двигунів внутрішнього згоряння та вимоги до них.

1. Коротка історична довідка про розвиток двигунів

Історія розвитку автомобільних двигунів починається із стаціонарних двигунів внутрішнього згоряння, коли в кінці XIX століття з нафти почали одержувати гас і бензин, хоча спроби створення поршневих двигунів внутрішнього згоряння робилися ще в кінці XVIII століття. Ідея двигуна внутрішнього згоряння була запропонована французьким ученим Саді Карно в 1824 році, а перший працездатний двигун був побудований французьким механіком Ленуаром тільки в 1860 році. Двигун працював на світильному газі, без стиску суміші в циліндрі, внаслідок чого мав низький коефіцієнт корисної дії (4,6 %).

Широке практичне застосування Д.В.З. знайшли лише після того, як німецький механік Н. Отто в 1877 р. здійснив попередній стиск суміші в циліндрі, внаслідок чого ефективність двигунів різко підвищилася.

У 1892 році Рудольф Дизель отримав патент на двигун внутрішнього згоряння нового типу, що був розрахований на використання рідкого палива (гасу). Винахідник запропонував нагрівати повітря в циліндрі шляхом стискування його до температури, при якій дрібно розпилене паливо, що уприскувалося, могло би самозайматися і згоряти при надходженні в циліндр. Ідея самозаймання палива виявилася плідною. В 1897 році в Німеччині був побудований перший двигун-дизель, який працював на гасі, що упорскувався в циліндр за допомогою стиснутого повітря, і розвивав потужність 20 к.с. при 172 об/хв. У 1899 році в Петербурзі на заводі Є. Нобеля був побудований дизельний двигун потужністю 25 к.с. при 193 об/хв. Цей двигун міг працювати на гасі, сирій нафті та соляровому мастилі. Однак ці двигуни повинні були мати компресор, який необхідний був для одержання стиснутого повітря, а це збільшувало розміри і вагу двигуна. З метою зменшення ваги і габаритів дизельного двигуна, в якому би розпилення палива відбувалося без застосування компресора, працювало багато інженерів і учених Європи. Лише російському інженеру Г. В. Трінклеру в 1901 році вдалося успішно розв'язати цю задачу. Упорскування палива в циліндр і його розпилення здійснювалося в двигуні за допомогою спеціального пристрою без застосування компресора. В 1910 році російський винахідник Я. В. Манін побудував безкомпресорний двигун і встановив його на колісний трактор.

Великі успіхи в розвитку карбюраторних і дизельних двигунів були досягненні в результаті дослідження та розробки теорії робочого процесу. В 1906 році проф. В.І. Гріневецький розробив метод теплового розрахунку робочого процесу двигуна, що дозволило установити вплив основних чинників на проходження процесу в двигуні. Цей метод був розвинений і доповнений ученими Заходу та Радянського Союзу, зокрема, проф. Е. К.Мазінгом, Н. Р. Брілінгом і академіком Б.С. Стечкіним.

На сьогоднішній день не має такої галузі народного господарства, в якій би не використовувалися двигуни внутрішнього згоряння. Особливо широко їх використовують, як силові агрегати, для тракторів і автомобілів всіх класів.