1. Психологія як наука: її предмет і завдання, основні галузі. Взаємозв’язок з іншими галузями науки.

Психологія — наука про сукупність психологічних явищ та поведінку людини, яка пояснюється на основі цих явищ.

Психологія як наука має особливі якості, які відрізняють її від інших наукових дисциплін. Як систему перевірених знань психологію мало хто знає, в основному тільки ті, хто нею спеціально займається, вирішуючи наукові і практичні завдання. Разом з тим як система життєвих явищ, психологія знайома кожному людині. Вона представлена йому у виді власних відчуттів, образів, представлень, явищ пам'яті, мислення, мови, волі, уяви, інтересів, мотивів, потреб, емоцій, почуттів і багато чого іншого. Основні психічні явища ми безпосередньо можемо знайти в самих себе і побічно спостерігати в інших людей.

Предметом вивчення психології є, перш за все, психіка людини і тварин, що включає в себе багато суб'єктивні явища. За допомогою одних, таких, наприклад, як відчуття і сприйняття, увагу і пам'ять, уява, мислення і мова, людина пізнає світ. Тому їх часто називають пізнавальними процесами. Інші явища регулюють її спілкування з людьми, безпосередньо управляють діями і вчинками. Їх називають психічними властивостями і станами особистості (до них відносять потреби, мотиви, цілі, інтереси, волю, почуття й емоції, схильності і здібності, знання і свідомість). Крім того, психологія вивчає людське спілкування і поведінку, їх залежність від психічних явищ і в свою чергу залежність формування і розвитку психічних явищ від них.

Завданням психології поряд із вивченням психологічних фактів і закономірностей, є встановлення механізмів психологічної діяльності. Це означає вивчення роботи конкретних анатомо-фізіологічних апаратів, які здійснюють той чи інший психічний процес. Тут психологія стикається з рядом наук: медициною, фізіологією, біофізикою, біохімією, кібернетикою та ін.

Серед завдань науки:

вивчення індивідуальних якостей, закономірностей і шляхів їх формування в сучасних умовах;

вивчення впливу провідної діяльності на психіку людини, міжособистісні і міжгрупові взаємини;

визначення психологічних засобів впливу колективу на особистість та способів захисту від таких впливів;

встановлення закономірностей динаміки працездатності;

визначення заходів і засобів психологічного комфорту для роботи та життя;

визначення інформативних методів діагностики і психокорекції;

вивчення закономірностей психологічної підготовки.

Людина не просто проникає у світ за допомогою своїх пізнавальних процесів. Вона живе і діє в цьому світі, творить його для себе з метою задоволення своїх матеріальних, духовних та інших потреб, здійснює певні вчинки. Для того щоб зрозуміти і пояснити людські вчинки, ми звертаємося до такого поняття, як особистість.

В свою чергу, психічні процеси, стани і властивості людини, особливо в їх вищих проявах, навряд чи можуть бути осмислені до кінця, якщо їх не розглядати в залежності від умов життя людини, від того, як організовано його взаємодія з природою і суспільством (діяльність і спілкування). Спілкування і діяльність також тому становлять предмет сучасних психологічних досліджень.

Психічні процеси, властивості і стани людини, її спілкування і діяльність розділяються і досліджуються окремо, хоча в дійсності вони тісно пов'язані один з одним і складають єдине ціле, що називається життєдіяльністю людини.

В даний час психологія являє собою досить розгалужену систему наук. У ній виділяється безліч галузей, що представляють собою відносно самостійно розвиваються напрямки наукових досліджень. Їх у свою чергу можна розділити на фундаментальні та прикладні, загальні та спеціальні. Назвемо лише деякі з галузей психології: загальна, соціальна, педагогічна, медична, вікова, юридична, генетична, військова, інженерна, диференціальна, психофізіологія, психодіагностика, патопсихологія, психотерапія, психологія управління, психологія праці і т. д.