27. Органи управління ат

В акціонерному товаристві створюються такі органи, через які юридична особа здійснює свої функції.

Органами управління є:

- Загальні збори акціонерів; (Вони є вищим органом управління АТ. Реалізація управлінських функцій акціонером здійснюється голосуванням на загальних зборах. У КУ важливим моментом є встановлення періодичності скликання зборів.Убільшості країн збори акціонерів скликаються не рідше як один раз на рік. Для проведення аг. зборів необхідно зробити оголошення для акціонерів не менше ніж за 45 днів про проведення зборів.

- Рада директорів (наглядова рада);

- Одноосібний виконавчий орган (генеральний директор, правління);

- Колегіальний виконавчий орган (виконавча дирекція, виконавчий директор);

- Ліквідаційна комісія.

28. Контролювання та регулювання корпоративних витрат

Основні принципи скорочення витрат:

Структура витрат на допоміжні функції визначається трьома взаємопов'язаними факторами: можливостями та навичками організації - від цього залежить , що вона може робити (наприклад , складати фінансові звіти того чи іншого типу); попитом - він визначає , якою мірою організація користується своїми можливостями та навичками (як часто пишуться звіти), ефективністю - вона показує , наскільки добре працює організація (з точки зору якості , дотримання термінів і вартості складання звітів).

Якщо компанії мають намір скоротити накладні витрати в довгостроковій перспективі , то вони повинні розглядати ці три фактори послідовно . Керівники , які хочуть швидше розправитися з усім , що заважає ефективно працювати , часто рубають з плеча , не враховуючи в цілому можливості та навички організації та попит. Але заставу надійного успіху - добре продуманий план дій. А коли програма йде вже повним ходом , керівники повинні бути весь час напоготові, інакше легко знову скотитися в стару колію.

Якщо заходи щодо скорочення витрат заважають компанії рости, від них варто відмовитися. Потрібно реалізовувати лише ті ініціативи, що працюють на стратегічні цілі компанії і підсилюють ті служби, які допомагають основним підрозділам краще справлятися зі своїми завданнями. Тому важливо спочатку оцінити , яку вартість створює кожна організаційна одиниця , а вже потім думати , як розпорядитися цією вартістю.

29. Основні економічні риси господарських товариств корпоративного типу

До господарських товариств корпоративного типу відносять акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю (там, де власність відокремлена від управління).

Основними економічними рисами господарських товариств корпоративного типу є такі:

- об'єднання капіталів та обмеження економічного ризику для окремих учасників;

- поєднання різних економічних можливостей – капіталів і вмінь, знань, ідей;

- розмежування капіталу та економічної діяльності;

- жорстке відокремлення власності господарського товариства і власності його учасників;

- обмеження можливостей вилучення капіталів (паїв, часток) з товариства.

При започаткуванні великої справи, яка має довгостроковий характер і значні масштаби, виникає потреба зібрати необхідний капітал багатьох осіб і зменшити ризики, поділивши їх на всіх учасників.

Обмеження економічних ризиків в акціонерних товариствах та товариствах з обмеженою відповідальністю пов'язане з тим, що учасники відповідають за зобов'язаннями товариства лише своїми корпоративними правами.

Поєднання різних можливостей як характерна економічна риса господарського товариства полягає в тому, що в ньому можуть збиратись учасники з різними можливостями: з капіталом, з ідеями або умінням використати капітал з максимальною вигодою для всіх сторін

Розмежування капіталів в господарських товариствах означає жорстке відокремлення власності товариства і його учасників і, відповідно, складність вилучення капіталу з товариства його учасником.

Існування акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю є незалежним від розмірів окремих капіталів, які необхідно концентрувати, і в зв'язку з цим характерною рисою таких господарських товариств (особливо акціонерних) є внутрішня необмеженість накопичення капіталу, що, наприклад, у приватному підприємстві обмежується його прибутком.