Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
zagalne.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
463.36 Кб
Скачать

17. Управління рухом акцій на вторинних ринках

Первинним ринком вважаються купівля-про- даж цінних паперів перших випусків, вторинним — такі самі дії з існуючими (зареєстрованими) цінними паперами. На вторинні ринки акції потрапляють після їх первинного розмі­щення іноді досить складними шляхами. Вони можуть реалізува­тись дрібними власниками-акціонерами з дотриманням або без до­тримання вимог законодавства, ними торгують і крупні дилери у позабіржовому обігу. Найбільш корпорації намагаються управляти рухом своїх акцій через посередництво фондових бірж.

18. Сутність класифікація та підходи до ідентифікації корпоративних витрат

При плануванні витрат у вітчизняних корпораціях пріоритетними завданнями є оптимізація витрат у відповідних умовах функціонування, а також забезпечення календарного фінансування визначених груп поточних та капітальних витрат.

Необхідно зазначити, що корпоративні структури зазвичай характеризуються певною громіздкістю, складністю побудови, наявністю чисельних взаємозв’язків. З огляду на це виникають проблеми оперативного збору інформації про виникнення витрат, аналізу виконання плану витрат, порівняння планових даних (які переважно формуються із застосуванням норм і нормативів) та фактичної облікової інформації про витрати. При цьому виникає необхідність організування діяльності корпорації таким чином, щоб закріпити за відповідними працівниками структурних підрозділів функції щодо планування, збору, аналізу, контролю, обліку та регулювання витрат. А це можливо лише в межах фінансової структури управління корпорацією, яка побудована на основі виділення центрів відповідальності.

19. Визначення місії та цілей в корпораціях

Ціль - це зобов’язання управлінського апарату домогтися певних результатів у встановлений час.

Стадії визначення цілей:

  1. Діагностика середовища – сформульовані цілі відбираються з метою отримання відповіді на таке запитання «Чи спроможна корпорація реалізувати поставлені цілі на основі наявних ресурсів за певних умов зовнішнього середовища?»;

  2. Перегляд стратегічних альтернатив – здійснюють узагальнюючу оцінку чинників зовнішнього та внутрішнього середовища, уточнюють стратегічні цілі та можливі способи їх вирішення.

  3. Вибір стратегії – здійснюється з використанням спеціального інструментарію, врахуванням зовнішніх і внутрішніх умов можливостей організації та ставлення вищого керівництва до ризику.

Місія – це загально виражена мета організації, що згодом змінюється в систему довгострокових та короткострокових цілей.

Основні елементи визначення місії:

  1. Визначення області конкуренції. (Галузевий напрямок, який включає в себе перелік сфер господарської діяльності в яких планує працювати певна організація).

  2. Стратегічний намір або бачення. (Стратегічне бачення компетенції припускає визначення тих ключових показників, яких прагне досягти компанія в майбутньому).

  3. Компетентність персоналу і конкурентні переваги. (Місія визначає суть загально корпоративних цінностей до них відносяться спеціальні знання та навички якими володіє фірма).

  4. Основні зацікавлені групи. (Місія визначення групи осіб і організацій співпраця з якими сприятиме компанії).

20. Класифікація інтегрованих структур дозволяє виділити наступні види інтеграції [4]:

1. За характером інтеграції:

- горизонтальні – інтеграційні групи такого типу поєднують промислові підприємства, виробників однорідної та взаємозамінної продукції;

- вертикальні – до складу інтегрованої групи входять підприємства, зв’язані технологією деякого виробництва, що реалізують технологічний ланцюжок через поєднання виробників з постачальниками або споживачами;

- конгломератні – інтегровані групи характеризуються сполученням різнопрофільних підприємств, де ефективність визначається високим ступенем диверсифікованості.

2. За територіальним охопленням:

- регіональні – учасники інтегрованої групи є суб’єктами ринку певного регіону;

- національні – місцезнаходження учасників інтегрованої групи – вся країна;

- транснаціональні – до складу інтегрованої групи входять іноземні учасники.

3. За характером корпоративних відносин:

- холдингова побудова – група компаній, зв’язаних майновим контролем з боку головної організації;

- перехресні володіння – учасників групи взаємно володіють пакетами акцій, що недостатньо для контролю одним членом групи над іншими, сумарне ж володіння учасників акціями одного з них дозволяє здійснювати твердий контроль за спільною діяльністю;

- договірні альянси – побудова групи через інститут довірчого управління.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]