51. Принципи корпоративного управління єбрр.

Метою принципів, розроблених ЄБРР, є сприяння та встановлення взаєморозуміння між корпораціями, кредиторами і інвесторами під час ухвалення рішень про надання кредиту або вкладення капіталу шляхом впровадження раціональних правових норм у корпоративну практику.

Основна увага у принципах ЄБРР приділена відносинам зацікавлених сторін та створенню балансу їхніх інтересів у діяльності АТ.

Принципи ЄБРР:

*у взаємовідносинах з клієнтами – висока якість і конкурентоспроможні ціни на товари, що випускаються, необхідна інформація про товари та послуги, довгострокова перспектива у відносинах;

*у відносинах з працівниками – дотримання трудового законодавства, наявність чітких принципів при прийомі на роботу, оплаті праці, просуванні по службі та наявності права у працівників приймати участь у профспілковій діяльності;

*у відносинах з постачальниками – чітко визначені принципи закупівлі, своєчасна оплата рахунків, відмова від угод із зацікавленістю;

*у відносинах з громадськістю – врахування інтересів населення, дотримання вимог охорона навколишнього середовища;

*у відносинах з органами державної та міської влади – дотримання всіх обов’язкових норм, отримання всіх обов’язкових дозволів та ліцензій і відсутність зацікавленості;

*у відносинах компанії з її акціонерами – відносно структури управління компанією, відносно прав акціонерів, відносно розкриття інформації і відносно ради директорів.

51. Принципи корпоративного управління Конфедерації Європейських Асоціацій Акціонерів.

Принципи:

*наявність кодексу принципів – кожне АТ має розробити свій кодекс принципів, яким керують члени спостережної ради та правління;

*принцип справедливості – АТ, що діють на ринку, повинні забезпечувати однакове ставлення до всіх акціонерів, включаючи іноземних;

*встановлення процедури голосування – акціонерів слід своєчасно інформувати про збори та питання, що на них виносяться;

*принцип прозорості – дієвість та конкурентність ринку ґрунтується на відкритості;

*звітність – члени спостережної ради та правління мають бути підзвітними акціонерам;

*стратегічне планування – вміння членів спостережної ради та правління бачити довгострокову перспективу розвитку товариства та планувати його діяльність відповідно до перспективи за умови підтримки стратегічного напрямку акціонерами.

51. Принципи корпоративного управління Міжнародної мережі з корпоративного управління.

*надання достовірної, адекватної і своєчасної інформації, яка забезпечує акціонерам реалізацію їх прав власності;

*існування правила: одна проста акція – один голос;

*компанії повинні забезпечувати право власників голосувати;

*рада директорів або спостережна рада, як орган управління, повинні бути підпорядковані акціонерам. Переобрання членів органів управління має відбуватися на регулярній основі;

*компанія повинна розкривати інформацію про особу, професійний або інший досвід, чинники, що впливають на незалежність і загальну кваліфікацію членів Спостережної ради та про порядок призначення посадових осіб;

*у радах має бути достатня кількість незалежних не виконавчих членів з відповідними знаннями і досвідом, їхні обов'язки повинні включати ефективний стратегічний контроль роботи правління, формування основних комітетів ради і вплив на діяльність ради в цілому;

*відповідно незалежні не виконавчі члени повинні становити суттєву більшість;

*комітети ради з питань аудиту, визначення винагороди та висунення кандидатів на провідні посади повинні складатися цілком або переважно з незалежних не виконавчих членів;

*оплата праці членів ради і ключових виконавчих посадових осіб повинна відповідати інтересам акціонерів;

*компанії повинні розкривати в річному звіті політику компанії стосовно винагороди і, бажано, розмір винагороди окремих членів органів управління та вищих посадових осіб, щоб інвестори могли судити, чи відповідає інтересам акціонерів політика та практика компанії стосовно оплати праці;

*суттєві стратегічні зміни основної діяльності компанії не повинні провадитись без попереднього схвалення запропонованих змін акціонерами;

*практика корпоративного управління повинна зосереджуватися на постійній оптимізації операційної діяльності компанії та доходів акціонерів;

*компанії мають дотримуватися усіх відповідних законі в юрисдикції, у якій вони функціонують;

*спостережні ради, які прагнуть досягти активного співробітництва між компаніями і зацікавленими сторонами, перш за все, сприяють стабілізації економіки регіону, працевлаштуванню та охороні довкілля.