- •2. Базова процентна ставка як основний інструмент регулювання грошово-кредитної сфери. Досвід застосування політики високих та низьких процентних ставок в країнах світу.
- •3. Платіжний баланс: сутність, стан, вплив на грошовий оборот в країні. Платіжний баланс України.
- •5. Сутність та причини появи грошей. Еволюція форм вартості та грошей.
- •6. Фондові індекси: сутність, порядок розрахунку, вплив на фінансові ринки.
- •8. Функції грошей, їх реалізація в Україні.
- •10. Сутність та економічний зміст грошового обороту, його основні форми.
- •13. Безготівковий грошовий оборот. Організація безготівкових розрахунків. Несерійні цінні папери, що використовуються для безготівкових розрахунків.
- •14. Закон грошового обороту. Способи визначення необхідної кількості грошей в обороті. Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають.
- •15. Основні типи спекулятивних операцій на валютному ринку. Сутність маржинальної та опціонної торгівлі на валютному ринку, їх організація.
- •16. Фундаментальний аналіз валютних курсів. Вплив часу та новин на біржову ціну валюти.
- •22. Організація підготовки та проведення грошової реформи. Способи оцінки її результатів.
- •25. Економічні та соціальні наслідки інфляції. Антиінфляційна політика держави.
- •27. Сутність та структура фінансового ринку, взаємозв’язок його сегментів. Роль фінансового ринку в грошовому оброті країни.
- •29. Механізм функціонування ринку позичкових капіталів. Роль та поведінка банків на ньому.
- •31. Фондова біржа: сутність, принципи організації та управління, механізм діяльності, роль у ринковій економіці.
- •33. Фінансовий ринок України: досвід функціонування, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •34. Сутність, принципи побудови та функції банківської системи. Особливості розвитку банківської системи України.
- •35. Сутність, призначення, класифікація та механізм діяльності комерційних банків. Основні типи банківських операцій та порядок їх здійснення.
- •36. Кредитны рейтенги
- •37. Центральні банки: сутність, призначення, правовий статус. Походження та розвиток центральних банків.
- •39. Вплив економічної циклічності на грошово-кредитну сферу. Причини та наслідки світової фінансової кризи.(не до конца)
- •40. Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики держави.
- •41. Небанківські фінансово-кредитні установи: сутність, класифікація, досвід функціонування в Україні.
- •43. Валютний курс: сутність, зміст, види, вплив на параметри грошової системи та макроекономічні показники.
- •44. Методи державного регулювання валютних курсів. Валютна політика і валютне регулювання в Україні.
- •45. Основні типи і порядок здійснення реальних валютних операцій, їх роль у функціонуванні валютного ринку. Валютні ризики і методи їх зниження.
- •48. Форми та види кредиту, їх порівняльна ефективність для позичальника та кредитора.
- •49. Сутність позичкового проценту, його функції та чинники, що впливають на рівень проценту.
- •50. Механізм функціонування ринку позичкових капіталів.
10. Сутність та економічний зміст грошового обороту, його основні форми.
Грошовий оборот – це рух грошових коштів в готівковій та безготівковій формах, що обслуговують реалізацію товарів, а також нетоварні платежі в народному господарстві. В залежності від виду відносин, які обслуговує грошовий оборот, його можна поділити на:
• грошово-розрахунковий оборот, який обслуговує розрахунки за товари та послуги і нетоварні зобов'язання юридичних та фізичних осіб;
• грошово-кредитний оборот, який обслуговує кредитні відносини в господарстві;
• грошово-фінансовий оборот, що обслуговує фінансові відносини в господарстві.
Об'єктивною основою грошового обороту є товарне виробництво, при якому товарний світ поділяється на товари та гроші, породжуючи між ними певні протиріччя. За допомогою готівкової та безготівкової форм здійснюється процес обігу товарів, а також рух позикового та фіктивного капіталів. Звідси в залежності від форми функціонування грошей в обороті виділяють готівковий грошовий оборот і безготівковий грошовий оборот.
Об’єктами грошового обороту є грошові ресурси. Суб’єктами є всі юр. та фіз. особи, які беруть участь у в-ві, розподілі, обміні і споживанні ВВП — це всі під-ва, держ, громад., комерц. установи, банки, населення, що самостійно одержує та витрачає грош. кошти.
Економічною основою грошового обороту є процес суспільного відтворення. Суб’єкти цього процесу постійно одержують грошові доходи від реалізації належних їм ресурсів чи виготовлених ними продуктів, що спричинює відповідні грошові потоки. Водночас потоки руху грошей є не тільки результатом відтворювального процесу, а й важливою передумовою його успішного здійснення. Надмірні затримки в русі грошей неминуче викликають гальмування товарних потоків, погіршення кон’юнктури ринків, посилення стагнації виробництва. Грошовий оборот, з одного боку, є потоком доходів, а з іншого боку, є потоком витрат. Щоб економічна система була збалансована необхідно, щоб ці потоки були збалансованими. Внутрішня обумовленість грошового обороту процесом суспільного відтворення визначає його сутнісну єдність і безперервність, які можна назвати конституційними ознаками грошового обороту. 11. Графічна модель грошового обороту. Характеристика окремих грошових потоків та їх взаємозв’язку. Критерії ефективності грошового обороту та загальні умови її досягнення.
Умовні припущення: - в економічній системі панує приватна власність, і всі вир-чі ресурси є власністю сім-х госп-в; - самі фірми перебувають у власності сімейних господарств; - уряд одержує всі податкові надходження тільки від сімейних господарств; - уряд має можливість забезпечити свої непокриті податками витрати позиченням грошей на внутрішньому грошовому ринку.
Маса грошей в обігу повинна бути такою, щоб було достатньо для реалізації ВВП. При збалансованому грошовому обороті потоки витрат = потокам ін’єкцій. Потоки витрат: заощадження(5), оплата імпорту(10), податки уряду(4). Потоки ін’єкцій: держ закупки(9), експорт(11), інвестиції (6).
№10 - імпорт. №4 - Певна частина національного доходу сплачується уряду (податки). №5 - заощадження сімейних господарств, які надходять на грошовий ринок; №6 - кредити, одержані фірмами у фінансових посередників; №7 - фірми інвестують кошти на розширення вир-ва – витрачають їх на закупівлю необхідних матеріальних цінностей; №8 - До послуг грошового ринку звертається також уряд, коли йому недостатньо податкових надходжень для покриття своїх витрат. №12 - Одержана фірмами виручка; №11 - Оплата іноземними покупцями експортних поставок фірм; №13- зі світового ринку на внутрішній грошовий ринок надходить додатковий капітал. №14 - потік відпливу грошового капіталу за кордон; Поповнення обороту додатковою масою грошей шляхом збільшення кредитування центральним банком комерційних банків (потік 15), або вилучення надлишку грошових коштів шляхом скорочення кредитування (потік 16). 12. Готівковий грошовий оборот: сутність, призначення, механізм та організація.
Готівковий грошовий оборот — сукупність грошових розрахунків, які застосовують у взаємовідносинах держави, підприємств, установ і населення, і які набувають форми готівкових грошей.
У сфері готівкового обороту гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб’єктів. Отже, на оборот цих грошей можуть впливати лише прямі його суб’єкти, що дає можливість їм найповніше реалізувати свої відносини в тому вигляді, як вони самі їх визначили.
Це досить відчутна перевага готівкового обороту за умов перехідної економіки. З одного боку, з великими труднощами формується приватна власність і новий прошарок її носіїв, які є активними суб’єктами грошового обороту, а з іншого — є могутні сили, які захищають державну власність і найчастіше через державні структури всіляко гальмують становлення приватних власників, використовуючи для цього і контроль за їх грошовим оборотом. У відповідь на це останні широко практикують між собою платежі готівкою, провокуючи тінізацію відносин.
Готівковий обіг призначений для обслуговування споживчого ринку, тоді як фінанси підприємств функціонують у формі безготівкових грошей. Оскільки безготівкова і готівкова сфери обслуговують різні кола народно-господарського обороту, вони мають виконувати різні економічні завдання і працювати по-різному.